07.05.2018
У 2017-му зробили покупцеві на частину товару знижку (РК оформили по-старому: «на дельту»). Тепер покупець частину цього товару повертає. Як нам зареєструвати РК?
Як діяти в такій ситуації, роз’яснили столичні податківці. Так, якщо у минулому до ПН вже оформляли РК по-старому («на дельту») і показники ПН частково коригувалися (частково змінювалися ціна з кількістю), то дані ПН — як роз’яснюють контролери — «втрачають однозначність». Тобто СЕА не розуміє, в якій кількості і за якою ціною товару залишається, і не дає «напряму» зареєструвати РК. Тому контролери пропонують проводити коригування в 2 кроки — через 2 РК. Для цього скласти:
— перший (проміжний, допоміжний) РК з причиною (увага!) «Усунення неоднозначностей» (з коригуванням за кількістю в гр. 7, 8). З його допомогою «усунемо неоднозначноcті» — тобто фактично (з урахуванням нових вимог) перетворимо (переведемо) раніше проведені коригування з «дельт» у «розгорнутий» сучасний вигляд (рядками «-»/«+»). Тому
РК з причиною «Усунення неоднозначностей» буде «нульовим»
Тобто такий РК суму компенсації ніяк не змінює, тому його в ЄРПН реєструємо самостійно. Причому у нього є своя особливість (!), пов’язана із заповненням «мінусових» рядків. Оскільки ціна на частину товару у минулому змінювалася, то в «мінусових» рядках «цінову» гр. 8 РК не заповнюють (залишають порожньою), проте обсяги в гр. 13 відображають «скориговані» — вже з урахуванням (!) ціни, що змінилася (детальніше див. приклад). А далі в «плюсових» рядках ці обсяги розшифровують: в якій кількості стало товару і за якою ціною;
— другий РК — для проведення безпосередньо коригування — в нашому випадку на часткове повернення товару з причиною «Зміна кількості» (детальніше про складання РК при поверненнях див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 9). Такий РК реєструє покупець.
Приклад 1. У 2017-му поставили покупцеві 10 одиниць товару E за ціною 100 грн. за одиницю (без урахування ПДВ); у ПН у товару Е порядковий номер «3», усього в ПН було 5 позицій. Потім на частину товару Е (на 4 одиниці) зробили знижку: знизили ціну на 10 грн. (тобто до 90 грн. за одиницю, без урахування ПДВ). За старими правилами оформили «знижковий» РК на дельту «-40 грн.». Тепер після знижки покупець повертає 3 одиниці товару Е. Тоді коригування проведемо в 2 кроки:
— крок 1: усуваємо неоднозначності (складаємо проміжний РК з причиною «Усунення неоднозначностей»):
Рис. 1. Фрагмент першого РК на «Усунення неоднозначностей»
— крок 2: оформляємо часткове повернення товару (складаємо РК з причиною «Зміна кількості»):
Рис. 2. Фрагмент другого РК на часткове повернення товару
Додамо, що аналогічним чином через проміжний РК на «Усунення неоднозначностей» сьогодні вдається провести коригування, якщо змінювався код ПДВ-пільги (у гр. 9 ПН). Тоді в такому РК за допомогою двох рядків (з «-» і з «+») змінимо старий код ПДВ-пільги на новий (а якщо раніше коду не було, а потім він з’явився, то в першому «мінусовому» рядку цього РК в гр. 12 значення коду зробимо «нульовим», тобто запишемо «0», тоді РК зареєструється).
Загалом, візьміть на замітку, що «нульовий» РК з причиною «Усунення неоднозначностей» з’являється тоді, коли «за плечима» вже є коригування за старими правилами (на «дельти») або коли треба щось відрегулювати (як, наприклад, у ситуації з кодом ПДВ-пільги). Такий РК призначений привести «старі» коригування у сучасний вигляд. Тобто РК з причиною «Усунення неоднозначностей» актуальний тільки для коригувань «старих» ПН (у СЕА «рубіж» чомусь вибраний серединою березня і йдеться про можливість складання таких РК до ПН, складених раніше 15.03.2018 р.).
Щоправда, поки залишаються під питанням коригування старих «безкодових» ПН (коли товари/послуги не кодувалися) і «старих» ПН, в яких рядки не нумерувалися, — такі ситуації ось-ось повинні врегулювати.
Ну і щодо причин «Зменшення обсягу…»/«Зменшення кількості…» доведеться почекати обіцяних офіційних роз’яснень.
Помилково склали і зареєстрували ПН повторно (за другою подією — відвантаженням). Як виправити ситуацію, як відмінити «зайву» ПН?
Офіційних роз’яснень, як «відкликати» зайву ПН, поки що немає. Ну а проблема виникає через те, що
серед «дозволених» причин коригування більше немає причини «Виправлення помилки»
А тому, якщо необхідно відмінити помилкову «зайву» ПН, то поки що це можна зробити через причину «Повернення товару або авансових платежів» (з коригуванням за кількістю в гр. 7, 8 РК). Хоча вона, насправді, і не відповідатиме суті операції, проте дозволить обнулити ПН (і вирівняти ліміт). Ну і оскільки РК з такою причиною буде «зменшуючим», зареєструвати його повинен покупець.
Втім, особливо обережні платники, бажаючи зайвий раз перестрахуватися і захиститися від нападок перевіряючих (що, мовляв, РК не з тією причиною), можуть зробити так: спершу направити на реєстрацію РК з причиною «Виправлення помилки» (і зберегти відмовну квитанцію, що підтверджує неможливість його реєстрації), після чого зареєструвати РК вже з одним із дозволених видів причини.
Приклад 2. Після передоплати (першої події) відвантаження товару А (100 одиниць за ціною 200 грн. за одиницю без урахування ПДВ) помилково склали і зареєстрували ще одну ПН.
Тоді виправляючий РК (на відміну «зайвої» помилкової ПН) заповнимо так:
Рис. 3. Фрагмент РК на відміну «зайвої» помилкової ПН
Помилково склали ПН не тією датою (не за першою подією). Як усунути помилку? Чи складати нову ПН?
У такому разі ПН, складену не за першою подією, як помилкову треба обнулити, після чого скласти правильну ПН датою першої події.
Для цього доведеться провести виправлення в 2 кроки — через:
— виправляючий («зменшуючий») РК — з його допомогою обнулимо неправильну ПН. Причиною коригування в ньому зазначимо «Повернення товару або авансових платежів» (оскільки саме вона, як відзначалося, сьогодні дозволяє «відмінусувати» дані ПН і ніякої іншої причини для помилок немає); його заповнимо за аналогією з РК, фрагмент якого наведений вище (див. рис. 3), і
— нову ПН. Врахуйте (!): нову ПН треба оформити датою виникнення податкових зобов’язань (тобто правильною датою першої події). При її запізнілій реєстрації (тобто через 15 календарних днів з дати першої події) за прострочення реєстрації застосують штраф за п. 1201.1 ПКУ (ср. ).
До речі, схожим чином вийде виправити помилки в ІПН (у тому числі на неплатника) Для цього:
— виправляючим РК (з причиною «Повернення товару або авансових платежів» — раз іншої причини немає) обнулимо неправильну ПН, складену на помилкового покупця. Такий РК повинен зареєструвати помилковий покупець, після чого
— складемо нову ПН (датою першої події) на справжнього покупця (з правильним ІПН).
Таким же способом виправляти помилки в ІПН радять і податківці у БЗ 101.16. Щоправда, про найцікавіше — яку причину коригування записувати при цьому в гр. 2 РК — контролери чомусь умовчують. Поки відмінусувати дані неправильної ПН, повторимо, вдається за допомогою причини «Повернення товару або авансових платежів».
При складанні ПН помилилися в сумах (ПН склали на суму більше, ніж належить). Як бути?
При сумових помилках дані в ПН доведеться уточнювати (коригувати/змінювати у більший або менший бік) за допомогою РК. Ще раз повторимо, що якихось спецпричин для ПН-помилок немає. Тому залежно від помилки, якої припустилися, в сьогоднішніх умовах провести такі «уточнення» вдається, скориставшись одним з таких типів причини: «Зміна кількості» (наприклад, при помилках у кількості), «Зміна ціни» (при помилках у ціні), «Зміна номенклатури» (при помилках і в ціні, і в кількості). Хоча, насправді, вони і не відповідатимуть суті операції.
Тоді, використовуючи будь-яку із зазначених причин, до помилкової ПН складемо виправляючий РК. У такому РК заповнимо два рядки:
— першим рядком (з «-») повністю знімемо увесь рядок ПН з помилковими даними, а
— другим рядком (з «+» з новим (!) порядковим номером) наведемо за товарною позицією правильні дані.
Уявимо, що причиною сумової помилки в ПН стало завищення ціни.
Приклад 3. У ПН на товар Д (50 одиниць за ціною 18 грн. за одиницю, без урахування ПДВ) помилково зазначили завищену ціну 19 грн. (у ПН у товару Д порядковий номер «5», усього в ПН було 7 позицій). Тоді виправляючий РК (на виправлення сумової «цінової» помилки в ПН) заповнимо так:
Рис. 4. Фрагмент РК на виправлення сумової помилки в ПН у ціні
При заповненні ПН помилилися в номенклатурі (зазначили не той товар). Як це виправити?
На щастя, контролери вже пролили світло на ситуацію і роз’яснили, як виправляти несумові помилки (у номенклатурі товарів/послуг або їх кодів за УКТ ЗЕД/ДКПП), у БЗ 101.16.
Їх виправляють за допомогою РК, в якому заповнюють два рядки:
— першим рядком (з «-») відмінусовують рядок ПН з неправильною номенклатурою (кодом);
— другим рядком (з «+» з новим порядковим номером) додають рядок з правильною номенклатурою (кодом).
Увага (!): при виправленні несумових помилок (у кодах/номенклатурі) причиною коригування в кожному (!) рядку РК зазначають: «Зміна номенклатури». Таким чином,
несумові помилки в ПН (у кодах/номенклатурі) податківці радять виправляти як зміну номенклатури
Приклад 4. У ПН — помилка в номенклатурі: помилково зазначили товар Б замість товару С (ціну/кількість показали правильно). У ПН у товару Б порядковий номер «2», усього було 5 позицій.
Тоді виправляючий РК заповнимо так:
Рис. 5. Фрагмент РК на виправлення несумової помилки в номенклатурі
У цілому порядок виправлення несумових помилок схожий на той, що був раніше, з тією лише різницею, що плюсові рядки в РК тепер треба нумерувати по-новому і замість колишньої причини «Виправлення помилки» зазначати причину «Зміна номенклатури».
Хоча, якщо забули поставити імпортну відмітку «х» у гр. 3.2 ПН, можна не виправляти, оскільки це не заважає ідентифікувати операцію і «не відміняє» ПК у покупця (лист ДФСУ від 30.01.2018 р. № 345/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
При заповненні заголовної частини («шапки») ПН помилилися в найменуванні покупця (проте ІПН зазначили правильно). Як виправити?
Приємно, що податківці роз’яснили і цю ситуацію у БЗ 101.16. Рецепт залишився тим же. Помилки в найменуванні продавця/покупця (чи номері філії) виправляються за допомогою РК, в заголовній частині (шапці) якого:
— усі правильно заповнені реквізити повторюються, а
— реквізит, в якому припустилися помилки, записується правильно (тобто заповнюється без помилок).
При цьому табличну частину в такому РК (розділ А і гр. 1 — 14 розділу Б) залишають порожньою — не заповнюють. Таким чином,
підхід до виправлення помилок в шапці не змінився: їх виправляють «порожнім» РК з переписаною шапкою
Втім, помилки в шапці (якщо не в даті і не в ІПН) не занадто вже критичні, оскільки, за великим рахунком, не заважають ідентифікувати операцію (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 34, с. 3).
Заповнили РК на повернення товару (у тому числі «кількісні» гр. 7, 8). Прийшла квитанція, що одночасне заповнення в РК граф «Коригування кількості» і «Коригування вартості» не допускається. Як це може бути, адже «цінові» гр. 9, 10 в РК не заповнювали?
«Сюрпризи» можуть приходити з неочікуваного боку: на рівному місці їх може видавати саме програмне забезпечення. Наочним підтвердженням тому якраз і стало поставлене запитання.
Порожні комірки. Проблема виникала через те, що у порожніх (незаповнених) комірках РК програмне забезпечення автоматом ставило «нулі», які ставали видимими, тільки якщо «стати» курсором на комірку. Тому якщо коригували кількість (тобто у РК заповнювали «кількісні» гр. 7, 8), то в незаповнених «цінових» гр. 9, 10 «завдяки ПЗ» опинялися невидимі «нулі». А отже, ПЗ сприймало ці графи як заповнені і розцінювало як помилку (одночасне заповнення).
Щоб виправити ситуацію, доводилося «чистити» комірки і в ручному режимі прибирати з них «нулі» (видаляти нулі, ставши курсором на комірку). Після таких маніпуляцій РК безпроблемно реєструвався.
Номенклатура. Ще причиною відмови в реєстрації РК могли стати «некоректні символи» в номенклатурі. Тому при заповненні РК важливо правильно (точнісінько з ПН) переписати номенклатуру. Краще за все її копіювати з ПН, щоб не виникало розбіжностей. Інакше зайвий символ (пропуск, перенесення, розбиття на два рядки тощо) на рівному місці може стати перешкодою до реєстрації РК.
Тож врахуйте: якщо в причині відмови йдеться про «одночасне заповнення граф РК» або «некоректні символи», перевірте заповнення номенклатури (щоб не було зайвих знаків) або порожніх комірок (щоб не було нулів).
І до речі, причину коригування в гр. 2 РК пишемо без лапок — наводимо формулювання повністю (!), в точній відповідності з тим, як зазначено в квитанції, не скорочуємо і не обриваємо.
Відвантажили покупцеві декілька позицій. Одну покупець повертає, на іншу робимо знижку. Не виходить провести усі коригування одним РК з різними причинами. Як бути?
Дійсно, програмне забезпечення на сьогодні налаштоване таким чином, що пропускає РК тільки з якоюсь однією причиною (а ось із двома причинами і більше РК не реєструє). У результаті якщо треба провести коригування за різними підставами (як у поставленому запитанні: на повернення і на знижку), то
об’єднати відразу декілька причин в одному РК не можна
Тому у вашому випадку доведеться скласти і зареєструвати два РК — під кожен (!) тип причини:
— один — на повернення товару — з причиною «Повернення товару або авансових платежів»;
— інший — на знижку — з причиною «Зміна ціни».
Хоча хтозна, можливо, з часом ПЗ переналаштовуватимуть. Ну а детальніше про РК ми поговоримо в одному з найближчих тематичних номерів.