Як складати РК?

У цілому суть новацій у тому, щоб РК тепер заповнювати «розгорнуто», а не «на дельту». Тому якщо змінюється ціна (чи кількість), то коригування одним рядком — «на дельту» — більше не пройдуть. А як їх проводити, розберемо на прикладах.

Зміна ціни

Якщо змінюється ціна, у РК треба заповнити два рядки:

— першим рядком (з «-») «зняти» колишній рядок з податкової накладної (ПН) із старою ціною;

— другим рядком (з «+») ту ж товарну позицію навести з новою (зміненою) ціною. Причому пронумерувати в РК цей рядок треба з урахуванням нових правил нумерації, тобто новим (!) порядковим номером, якого не було в ПН.

Причиною коригування в кожному (!) рядку РК зазначити: «Зміна ціни».

У такий спосіб за допомогою РК вийде ніби «переоцінити» товарну позицію, тобто «відмінити» стару ціну і присвоїти нову.

Приклад 1. Відвантажено 10 одиниць товару А за ціною 100 грн. за одиницю (без урахування ПДВ). Через претензії до якості товару укладено додаткову угоду про зниження ціни на 20 грн., тобто до 80 грн. (без урахування ПДВ) за одиницю.

Як заповнити РК на зміну ціни, див. на рис. 1.

Рис. 1. Фрагмент РК на зміну ціни

Зверніть увагу, у другому рядку РК:

– зазначаємо вже нову (змінену) ціну (тобто заносимо в «цінову» гр. 9 РК «80 грн.») і

– присвоюємо їй новий (наступний) порядковий номер, якого не було в ПН (у цьому випадку — номер «2»).

А ось заповнити РК на зміну ціни одним рядком (тобто «на дельту»: «-20 грн.», як заповнювали раніше) більше не вийде. Програмне забезпечення тепер видає помилку і не реєструє такий РК (оскільки ціна в РК «не відповідає» даним з ПН, а різницю («дельту») — «зміну ціни» програма не сприймає).

Зміна кількості

Так само (розгорнуто «дворядково») тепер у РК коригують і зміну кількості, тобто:

— першим рядком (з «-») обнуляють рядок ПН з колишньою кількістю;

— другим рядком (з «+»), пронумерованим наступним порядковим номером, наводять правильну кількість. Причиною коригування в кожному рядку зазначають: «Зміна кількості».

А ось одним рядком («на дельту») змінити кількість не можна.

І до речі, так само («дворядково» — як зміна кількості) тепер доводиться складати РК і на часткові повернення (по-іншому поки що не реєструються). Далі про повернення детальніше.

Повернення товарів/передоплат

Як не дивно, але порядок складання РК залежить від того, яке здійснюється повернення: повне або часткове (бо по-різному в кожній ситуації складати РК поки що «змушує» програмне забезпечення).

Повні повернення. Найпростіше, якщо покупець повертає повністю товар (або покупцеві повертаємо всю суму передоплати). Тобто коли треба «відмінити» все постачання якогось товару (цілком увесь рядок ПН).

Тоді в РК зазначаємо причину коригування: «Повернення товару або авансових платежів» (причому неважливо, повернення товару або авансу — записуємо всі 5 слів повністю (!), не скорочуємо, не обриваємо) і мінусуємо («обнуляємо») відповідну позицію (рядок) у ПН.

Приклад 2. Поставлено 50 одиниць товару Б за ціною 200 грн. (без урахування ПДВ) за одиницю. Покупець повернув усю партію товару Б (у ПН товар значився під порядковим номером «2»).

Тоді РК на повне повернення товару заповнимо так, як показано на рис. 2.

Рис. 2. Фрагмент РК на повне повернення товару

У цей спосіб за допомогою такої причини в РК вийде обнулити («зняти») цілком рядок ПН. А якщо треба обнулити в ПН відразу низку рядків (наприклад, з отриманих товарів покупець повертає повністю лише окремі товарні позиції), тоді «мінусових» рядків у РК з такою причиною заповнимо декілька.

Часткові повернення. А ось із частковими поверненнями інша ситуація. Проблема в тому, що нову причину «Повернення товару або авансових платежів» програма «розуміє», тільки якщо здійснюємо повне 100 %-повернення товарів (чи передоплат). Тобто вона «працює», коли необхідно обнулити повністю увесь рядок ПН. А ось якщо повернення часткове, РК з такою причиною зареєструвати не вдасться (тобто частково з рядка ПН товар відмінусувати не можна).

Поки що вихід у тому, щоб «неповне» повернення товару розцінювати як окремий випадок зміни кількості. І отже, проводити коригування за аналогією зі зміною кількості — у два рядки, тобто:

— спочатку першим рядком (з «-») повністю знімати рядок ПН і

— відразу другим рядком (з «+» під новим номером) відображати (фіксувати) в РК те, що після повернення (увага!) залишається покупцеві (частину, що залишилася).

У кожному рядку такого РК зазначати причину коригування: «Зміна кількості».

Приклад 3. Відвантажено 20 одиниць товару С за ціною 30 грн. за одиницю (без урахування ПДВ); у ПН у товару С порядковий номер «3», усього в ПН позицій було 10. Надалі 5 одиниць товару С покупець повертає (тобто в покупця фактично залишається 15 одиниць товару С).

Як заповнити РК на часткове повернення, див. на рис. 3.

Рис. 3. Фрагмент РК на часткове повернення товару

Зверніть увагу, що після такого коригування другий рядок у РК показує ту кількість товару, яка після часткового повернення залишається (!) «на руках» у покупця. І, до речі, якщо потім доведеться за товаром С проводити ще коригування, за логікою, відштовхуватися потрібно вже від такого рядка РК. Головне, щоб програма це «розуміла».

Одночасна зміна ціни/кількості

А як діяти, якщо одночасно змінюється ціна/кількість? Раніше контролери закликали здійснювати коригування одним рядком. Тепер ось вимагають, навпаки, коригування проводити як зміну номенклатури, тобто «розгорнуто» — у два рядки:

— першим рядком (з «-») мінусувати рядок ПН із старими кількістю/ціною;

— другим рядком (з «+» і новою нумерацією) додавати рядок з новими кількістю/ціною.

А от якщо коригуємо відразу декілька позицій, рядки чергуємо: «-»/«+», «-»/«+» і т. д.

Причиною коригування в кожному (!) рядку РК зазначаємо: «Зміна номенклатури» (лист ДФСУ від 26.03.2018 р. № 1229/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Приклад 4. Надійшла передоплата за 30 одиниць товару Д за ціною 50 грн. за одиницю (без урахування ПДВ). Надалі сторони передомовились про ціну/кількість і було поставлено 25 одиниць цього товару за ціною 60 грн. за одиницю (без урахування ПДВ), у ПН порядковий номер у товару Д — «4».

Заповнений РК на одночасну зміну ціни/ кількості див. на рис. 4.

Рис. 4. Фрагмент РК на одночасну зміну ціни/кількості

Ну а тепер, враховуючи приклади, можна помітити наступний підхід при складанні РК: для проведення будь-якого (!) коригування (неважливо, з якої причини) спершу необхідно «зняти» увесь рядок ПН «під нуль», а далі (за потреби) змінювати- коригувати її кількісні/цінові/номенклатурні тощо дані наступним рядком у РК з наступним порядковим номером.

Причини коригування

Зауважте, що тепер у гр. 2 РК можна писати лише «дозволені» причини коригування, яких усього 7. З іншими причинами РК не зареєструють.

Щоправда, питань тут хоч греблю гати. Зокрема, якою причиною користуватися, щоб виправляти ПН-помилки, адже колишньої причини «Виправлення помилки» більше немає. Зазначимо, що в крайньому випадку «зайву» ПН поки що можна «відмінити» через причину «Повернення товару або авансових платежів», хоча вона «не дуже» відповідає суті операції. До того ж окремих пояснень контролерів вимагають причини: «Усунення неоднозначностей», а також «Зменшення обсягу…»/«Зменшення кількості…» (які, можливо, задумані для коригування підсумкових, компенсуючих, безоплатних тощо ПН). Податківці з таких питань уже обіцяють підготувати роз’яснення в БЗ. А ще обіцяють налагодити коригування старих «безкодових» ПН. На «гарячій лінії» ДФС у курсі РК- проблем та нестикувань і відповідають, що питання перебувають «на узгодженні» і в найближчий час їх урегулюють. Триматимемо руку на пульсі, коли ситуація з’ясується, відразу повідомимо.