04.10.2018
Якщо на підприємстві є робочі місця з особливо шкідливими або важкими умовами праці, що входять до переліку шкідливих робіт, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461 (Список № 1 і Список № 2), то підприємство має бути готове в майбутньому нести витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, зайнятим на таких роботах (п. 2 розд. ХV Закону № 1058). Робити це доведеться з моменту оформлення працівником пільгової пенсії і доти, доки працівник не досягне загальновстановленого пенсійного віку.
Тут, як і стосовно резерву відпусток, слід відштовхуватися від того, що в процесі здійснення трудових функцій працівники щомісячно заробляють стаж, що надає їм право на пільгову пенсію, після чого в підприємства і виникає зобов’язання перед працівниками за будь-яких обставин у майбутньому відшкодовувати їх пільгову пенсію з урахуванням витрат на її доставку.
Тож якщо ви готові прорахувати це забезпечення з урахуванням виплат під кожного працівника, то необхідно створити забезпечення в тому числі й для відшкодування майбутніх витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (пп. 13 і 14 П(С)БО 11).
Згідно з методом прогнозованої умовної одиниці кожен період роботи розглядається як підстава для отримання права на додаткову умовну одиницю виплати. Тобто забезпечення визнається тільки в частині, «заробленій» співробітником. Крім того, враховуючи довгостроковість такого зобов’язання, його сума визначається з урахуванням дисконтування (пп. 4 і 16 П(С)БО 11).
Такі суми, як пояснює Мінфін*, включають (Кт 472 «Додаткове пенсійне забезпечення») до:
* Див. лист Мінфіну від 24.11.2009 р. № 31-34000-20-10/31814 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 5.
— виробничої собівартості (Дт 23, 91);
— адміністративно-збутових витрат, якщо такі працівники виконують функції з обслуговування й управління підприємством і збуту продукції (Дт 92, 93).
А суми виплат відображають кореспонденцією: Дт 472 — Кт 651.
До того ж є сенс створювати такий резерв не лише малодохідним підприємствам, але й високодохідникам. Податківці, посилаючись на п. 3.11 Інструкції № 5, погоджуються, що
забезпечення під пільгові пенсії за Списком № 1 і Списком № 2 є не чим іншим як забезпеченням за виплатами, пов’язаними з оплатою праці
Відповідно, різниці, описані в пп. 139.1.1 і 139.1.2 ПКУ, до забезпечень під виплату пенсій не застосовуються (див. листи ДФСУ від 15.11.2016 р. № 24551/6/99-99-15-02-02-15, від 08.09.2017 р. № 1869/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, БЗ 102.13). Тож суми забезпечень під пільгові пенсії, відображені в бухобліку, безпосередньо впливатимуть на розмір оподатковуваного прибутку. Тому бухвитрати на формування забезпечень для компенсації виплат пільгових пенсій при розрахунку податку на прибуток знімати не потрібно. У свою чергу, використання цих забезпечень мине повз податковоприбутковий облік.
Виняток: виплати за рахунок «пенсійних» забезпечень, сформованих до 01.01.2015 р. Податківці дозволяють на їх суми зменшити фінрезультат згідно з п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. лист ДФСУ від 04.04.2018 р. № 1371/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Причому як високодохідникам, так і малодохідникам.
Якщо розрахувати забезпечення під виплату пільгових пенсій підприємство не в силах, то воно не створюється. У такому разі витрати на виплату і доставку пільгових пенсій обліковують у складі інших витрат періоду (Дт 949 — Кт 651).