Аркуш коригування до митної декларації: коли правимо ПК?

Внесення змін/коригувань до митної декларації (МД) після завершення її оформлення та виконання митних формальностей, передбачених п. 5 ст. 255 МКУ, можливе двома способами:

1) шляхом подання декларантом (уповноваженою особою) додаткової МД (докладніше про цей спосіб див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 79, с. 7, 9);

2) шляхом заповнення посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, аркуша коригування (п. 3 Порядку № 1145*). Цей другий спосіб, а також його облікові наслідки для декларанта і розберемо далі.

* Порядок оформлення аркуша коригування, затверджений наказом Мінфіну від 06.11.2012 р. № 1145.

Коли складають аркуш коригування

Складають аркуш коригування у випадках, визначених п. 37 Положення про МД, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450. Їх можна розділити на дві категорії:

1 категорія: коли аркуш коригування оформляють у разі необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку із скасуванням рішення митного органу;

2 категорія: коли аркуш коригування оформляють за заявою декларанта про необхідність виправлення відомостей про товар або дані МД, за умови, що такі коригування не зменшать суми податків, які підлягають сплаті до бюджету та/або не призведуть до перерахування сум митних платежів.

У нашому випадку декларант — платник ПДВ, мав справу з однією з причин, перелічених у категорії 1:

Давайте стисло згадаємо, коли платник може претендувати на повернення надміру сплачених сум митних платежів, серед яких і сплачений при ввезенні ПДВ (ст. 301 МКУ).

Головна причина для повернення — надмірна/помилкова сплата митних платежів. Крім того, у ч. 5 ст. 301 МКУ окремо визначено ще низку обставин, що тягнуть за собою повернення митних платежів:

1) у разі зміни заявленого митного режиму;

2) у разі відновлення режиму найбільшого сприяння, вільної торгівлі (наприклад, коли на момент проведення митного оформлення ввезення товару Сертифіката EUR.1 не було, і його видано відправником після випуску товару у вільний обіг);

3) якщо МД визнана зміненою або не дійсною (у тому числі якщо право на таке повернення виникло за рішенням суду);

4) якщо у товарах, що ввозяться на митну територію або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом 6 місяців. Тобто якщо суб’єкт ЗЕД повертає нерезиденту браковані товари, як передбачено ч. 5 ст. 301 МКУ, то він може скористатися своїм правом на повернення надміру сплачених митних платежів.

Повертають надміру сплачені митні платежі відповідно до ст. 43 ПКУ та п. 1 розд. III Порядку № 643* за заявою суб’єкта ЗЕД, яку можна подати протягом 1095 днів з дня виникнення переплати.

* Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Мінфіну від 18.07.2017 р. № 643.

Виняток: окремі випадки з ч. 5 ст. 301 МКУ. Звернутися із заявою на повернення можна тільки протягом 1 року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Заява на повернення

Незважаючи на те що 1 категорія випадків оформлення аркуша коригування не припускає подання суб’єктом ЗЕД заяви про необхідність виправлення відомостей у МД, проте поштовхом для коригування відомостей, пов’язаних з поверненням митних платежів (у тому числі у зв’язку зі скасуванням рішення митного органу), все-таки буде заява суб’єкта ЗЕД на повернення митних платежів.

Давайте приділимо їй увагу. Хоча форма такої заяви й довільна, проте згідно з п. 3 розд. III Порядку № 643 вона обов’язково має містити таку інформацію:

1) суму коштів до повернення за видами митних платежів та пені;

2) причину виникнення такої суми коштів;

3) найменування юрособи та код за ЄДРПОУ (П. І. Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта);

4) напрями перерахування суми коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти вносилися готівкою).

Увага! ПДВ-рахунок тут не зазначаємо. При ввезенні товарів сума ПДВ сплачується не з електронного ПДВ-рахунка, тому, як пояснюють податківці (див. БЗ 101.17),

5) реквізити МД, за якою помилково або надміру сплачені митні платежі.

До того ж залежно від обставин і причини, що викликали переплату митних платежів, до заяви необхідно додати:

(1) документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних платежів;

(2) виконавчий лист суду та/або рішення суду щодо повернення сум відповідних митних платежів;

(3) документ, що підтверджує право на перенесення строку подання заяви (якщо строки подання заяви за погодженням перенесені).

Відтак митний орган уже діє самостійно. Не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20 днів з дати надходження заяви він повинен передати висновок (див. додаток 3 до Порядку № 643) на повернення коштів Казначейству. Щойно гроші повертають, в автоматизованій системі митного органу зазначаються реквізити платіжного документа та коригується звітність (п. 10 розд. III Порядку № 643). Тобто митники самостійно за таким сигналом повинні скласти аркуш коригування.

Ловимо аркуш коригування

Як ми вже сказали, аркуш коригування складе посадова особа митного органу, який здійснював випуск товару за МД. На це вона має у своєму розпорядженні 10 робочих днів з дня надходження митному органу (1) інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або (2) реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) в митному органі (п. 3 Порядку № 1145).

Після оформлення аркуша коригування його електронна копія, засвідчена цифровим підписом посадової особи, вноситься до бази даних і системи та передається податківцям.

Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах митних органів та в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів (!) окремо від електронних копій МД, без внесення змін до таких копій МД (електронні декларації).

У разі повернення митних платежів ви отримаєте аркуш коригування, в якому будуть заповнені розділи II і III. Так, у розділі II наводять розрахунок сум митних платежів вже за новими відомостями (тобто, по суті, правильний аналог графи 47 МД).

А ось у розділі III аркуша коригування ви знайдете фактичні відомості про повернення митних платежів. Тобто, по суті, ті суми, на які й потрібно відкоригувати облікові дані.

Коригуємо ввізний ПДВ. Головна умова для «імпортного» ПК — сплачений на митниці ПДВ та оформлена МД, що підтверджує його сплату (пп. 198.2, 201.12 ПКУ). Причому, як зазначено в абзаці п’ятому п. 37 Положення № 450,

Тому щойно буде оформлено аркуш коригування на зменшення митних платежів (відповідно і зменшення суми ввізного ПДВ), ви повинні обов’язково відкоригувати надмірний ПДВ, який показали в рядку 11.1 або 11.2 (залежно від відсоткової ставки) декларації з ПДВ на підставі МД. Причому коригування слід провести незалежно від фактичного повернення з бюджету суми переплаченого ПДВ.

Як це зробити? Як пояснюють податківці, якщо вже після митного оформлення змінюється митна вартість (у тому числі і внаслідок помилки, допущеної в МД, або на підставі рішення суду), то коригування «імпортного» ПК слід показати (як додатне, так і від’ємне зі знаком «-») у ряд. 11.1 та/або 11.2 декларації з ПДВ того періоду, в якому складено аркуш коригування. При цьому ПН або РК не реєструються (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 11.10.2017 р. № 2196/ІПК/26-15-12-01-18, листи ДФСУ від 20.10.2017 р. № 2332/6/99-99-12-02-0115/ІПК та від 13.11.2017 р. № 2601/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, консультації з БЗ 101.13 і 101.23).

Тому виправляти через УР декларацію з ПДВ, в якій було відображено податковий кредит з МД, при отриманні аркуша коригування не потрібно.

Інша річ, якщо ви з якоїсь причини пропустите період оформлення аркуша коригування і не покажете його дані в декларації з ПДВ. Наприклад, аркуш коригування потрапив до вас у руки вже після подання декларації з ПДВ за період його оформлення.

Тоді відкоригувати (зменшити) ПК вам доведеться вже за допомогою УР, складеного до декларації за період, яким датовано аркуш коригування. Для цього у рядку 11.1 графи 4 УР ви повинні зазначити стару задекларовану суму, у графі 5 — суму з урахуванням зменшення ПК з розділу ІІІ аркуша коригування, і в графі 6 — отриману різницю. Таким чином, аркуш коригування і буде враховано в декларації з ПДВ за період його оформлення.

Коли скоригується регліміт. Попри те, що при ввезенні товару, який оподатковується ПДВ, сума ПДВ сплачується на митниці без використання електронного ПДВ-рахунку, вона все ж впливає на ліміт реєстрації через показник ΣМитн (п. 200¹.3 ПКУ).

Цей показник формується в СЕА на підставі даних з оформлених МД та оформлених аркушів коригування (п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569), що змінюють їх. Тож

Причому ліміт реєстрації зменшиться саме за фактом оформлення аркуша коригування, незалежно від дати повернення таких коштів з бюджету на поточний рахунок платника (див. БЗ 101.17).

Коригуємо вартість ввезеного товару. Якщо ви при оприбуткуванні ввезених товарів (обладнання) включили до первісної вартості митні платежі, використовуючи дані графи 47 МД, то після отримання аркуша коригування, що спричинив їх перерахунок (у вашому випадку зменшення, див. дані його розділу III), вам доведеться відкоригувати вартість ввезеного товару/обладнання (абзац восьмий п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Як це зробити? Усе залежатиме від того, продано ввезений товар чи ні на момент оформлення аркуша коригування (див. далі таблицю, в якій для зручності наведемо облікові записи не лише за аркушем коригування, оформленим у зв’язку зі зменшенням (поверненням) митних платежів, а й за аркушем коригування на донарахування (доплату) митних платежів).

Відображаємо аркуш коригування