Таблиця 1.1 додатка Д5: чи є в ній місце «запізнілим» ПН?

Ні, не потрібно. Пояснимо чому.

Таблиця 1.1 «новенька» в додатку Д5, оскільки з’явилася вона зовсім недавно (див. «Податки та бухгалтерський облік, 2018, № 55). При цьому про порядок її заповнення ми можемо судити тільки з одного абзацу з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку № 21*. Згідно з ним, у таблиці 1.1 додатка Д5 слід відображати тільки ті ПН, які відповідають одночасно таким критеріям:

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

— датовані поточним (звітним) періодом (починаючи з першого і закінчуючи останнім днем звітного місяця або кварталу);

— не зареєстровані в ЄРПН на дату подання звітної ПДВ-декларації.

Виходить, щоб заповнити таблицю 1.1 додатка Д5, необхідно зазирнути в таблицю 1 додатка Д5 і подивитися, чи всі ПН, що взяли участь у формуванні податкових зобов’язань (ПЗ) звітного періоду (відображені в розрізі ІПН покупців та умовних ІПН), зареєстровані в ЄРПН.

І якщо виявляться серед них незареєстровані ПН, то саме їх і належить внести до таблиці 1.1 додатка Д5.

При цьому визначальним у цьому випадку буде саме факт нереєстрації ПН у ЄРПН до дати подання ПДВ-декларації.

ПН, зареєстровані в ЄРПН до подання ПДВ-декларації (незалежно від того, своєчасно чи із запізненням), у таблиці 1.1 додатка Д5 відображати не потрібно.

Адже навіть якщо ви зазначите таку інформацію, вона все одно не знадобиться.

Судіть самі. Поява в додатку Д5 таблиць 1.1 і 1.2 пов’язана з прагненням податківців утілити в життя вимоги п. 200¹.9 ПКУ. А саме: дати можливість платникам ПДВ реєструвати в ЄРПН (у періодах виникнення ΣПеревищ) «забуті» ПН /РК незалежно від розміру реєстраційного ліміту (РЛ) на момент такої реєстрації.

Для цього у вересні минулого року контролерам довелося змінити порядок розрахунку показника ΣПеревищ (перешли з розрахунку наростаючим підсумком на щомісячний розрахунок**).

** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85.

Тобто, податківці почали порівнювати дані ПДВ-звітності (уточнюючих розрахунків) та дані ЄРПН щомісяця. Наприклад, ПЗ, зазначені в липневій ПДВ-декларації, та суми ПДВ із зареєстрованих в ЄРПН ПН, що складені в тому самому місяці.

Отже, якщо якась із ПН затрималася в дорозі, то надалі (навіть якщо «запізнілу» зареєстрували в ЄРПН у наступному місяці із запізненням) система все одно автоматично перерахує ΣПеревищ за липень (відобразить таку ПН у розрахунку показника ΣПеревищ за місяць її складання).

При цьому зверніть увагу, що порівняння даних ПДВ-декларації та даних ЄРПН, як і раніше, проводиться на дату подання ПДВ-декларації (уточнюючих розрахунків).

Відповідно, якщо ПН, складена в липні, потрапила до ЄРПН до того, як було подано липневу ПДВ-декларацію (з урахуванням строків, прописаних у п. 201.10 ПКУ або з їх порушенням), то показник ΣПеревищ у платника ПДВ взагалі не виникне (за умови, що немає інших причин для його появи). Тобто окремо виділяти її в таблиці 1.1 додатка Д5 немає сенсу.

І навпаки, якщо реєстрація липневої ПН у ЄРПН відбулася після подання ПДВ-декларації за липень, то появи показника ΣПеревищ не уникнути. В цьому випадку, відобразивши запізнілу ПН у таблиці 1.1 додатка Д5, платник ПДВ дасть можливість податківцям співвіднести дату складання такої ПН з періодом появи ΣПеревищ, унаслідок чого зможе скористатися п. 200¹.9 ПКУ та зареєструвати ПН незалежно від розміру РЛ.