Повернення товарів — привід відкоригувати ПК... і навіть без РК

Чи потрібне коригування? Не секрет, що повернення платником ПДВ товарів постачальникові є підставою для коригування ПДВ-зобов’язань постачальника і податкового кредиту покупця на підставі п. 192.1 ПКУ. Причому показують таке коригування у ПДВ-обліку на підставі РК, зареєстрованого в ЄРПН.

Тож якщо постачальник опирається та відмовляється оформляти РК, тоді прибирати зайвий податковий кредит уже й не потрібно? Звісно ж, ні.

Насправді податківці в такій ситуації наполягають на проведенні коригування незалежно від факту отримання РК до податкової накладної (категорія 101.15 БЗ). І це цілком логічно. Адже в разі повернення товарів не виконується головна умова формування податкового кредиту з п. 198.1 ПКУ: відсутній сам факт їх придбання. Ну а немає покупки, відповідно, немає й підстав для віднесення «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту. А отже, без коригування ніяк не обійтися.

Таку ж вимогу про обов’язкове зменшення покупцем податкового кредиту, навіть на підставі ще незареєстрованого РК, містить п. 17 Порядку № 569. Ну й нарешті, аналогічні роз’яснення про обов’язкове коригування податкового кредиту в схожій ситуації — при поверненні покупцеві раніше перерахованого авансу — податківці надавали в листах ДФСУ від 20.07.2018 р. 3199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.07.2018 р. № 3121/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ). Там вони теж акцентували увагу покупців на тому, що таке коригування потрібно показувати не залежно від факту отримання РК від продавця.

Коли проводити коригування? Тут усе просто: підстави для коригування податкового кредиту в покупця виникають у періоді першої події, тобто під час повернення товарів*.

* Зверніть увагу: якщо гроші зависають у продавця, то податківці говорять, що РК потрібно складати при поверненні грошей.

Тому у вашому конкретному випадку, коригування раніше нарахованого податкового кредиту слід було показати ще у ПДВ-декларації за грудень 2018 року (4 квартал 2018 року).

Підставою для коригування (у відсутність оформленого постачальником РК) є бухгалтерська довідка (див. категорію 101.23 БЗ). Детально про правила оформлення бухдовідки, у тому числі в ПДВ-цілях, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 62, с. 23.

Коригування в ПДВ-декларації. У загальному випадку ПК-коригування покупець відображає в «коригувальному» рядку 14 ПДВ-декларацій з розшифровкою в таблиці 2 додатка Д1 (див. категорію 101.23 БЗ). Стосовно вашої ситуації, це означає, що ви повинні були показати коригування податкового кредиту у зв’язку з поверненням товарів у рядку 14 ПДВ-декларації за грудень 2018 року і таблиці 2 додатка Д1 до неї.

А ось відкладати коригування «до кращих часів» не можна. Тому якщо ви не показали її в грудневій декларації, тоді єдиний вихід — самовиправитися, тобто внести виправлення до ПДВ-декларації за відповідний період. Детальніше про виправлення ПДВ-помилок читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 46.

Ну й на завершення — приємна новина. Штраф за несвоєчасну реєстрацію РК у цій ситуації вам не загрожує**. Річ у тому, що підстави для його застосування виникають у тому випадку, якщо покупець порушує строк реєстрації з п. 201.10 ПКУ, а саме: 15 календарних днів з дня отримання РК покупцем. У вашому випадку РК ви досі не отримали. Ну а на «нема», як мовиться, і суду штрафу нема ☺.

** У запитанні йдеться про повернення товарів, а отже, про коригування ПДВ на підставі «зменшуючого» РК. Ну а РК, які передбачають зменшення компенсації вартості товарів/послуг постачальникові, підлягають реєстрації саме покупцем (п. 192.1 ПКУ).