02.05.2019
Щоб зрозуміти, як впливає пропуск строків подання декларації з податку на нерухомість на можливості перебування на ЄП юрособи, потрібно чітко зрозуміти, до яких наслідків призведе подання звітності із запізненням.
Перш за все слід нагадати, що після того, як юрособа подасть звітність з податку на нерухомість, відображені в ній грошові зобов’язання стануть узгодженими. На це, зокрема, вказує п. 54.1 ПКУ. Відповідно до нього після подання декларації чи уточнюючих розрахунків зазначена в них сума грошового зобов’язання вважається узгодженою.
У цьому нічого страшного немає, якщо суб’єкт господарювання своєчасно погасить таке узгоджене податкове зобов’язання. Коли мова йде про податок на нерухомість, то це слід було зробити до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Наприклад, зобов’язання за І квартал 2018 року слід було сплатити не пізніше 27.04.2018 р. Цього платник ЄП, звичайно, не зробив.
Не сплативши податкові зобов’язання в цей строк, платник ЄП, який подасть декларацію із запізненням, отримає податковий борг. Нагадаємо, що згідно з п.п. 14.1.175 ПКУ податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк.
Звідси випливає, що незалежно від того, що податкова декларація з податку на нерухомість буде подана із запізненням (у 2019 році), податковий борг із податку на нерухомість виникне у платника ЄП із приводу сплати податку на нерухомість у 2018 році. Так, за зобов’язаннями, що виникли у І кварталі 2018 року, податковий борг виникне починаючи з 30.04.2018 р.
Наявність податкового боргу на цю дату проблем для платника ЄП не робить, якщо він погашений відразу. А оскільки ви погасите його тільки після подання із запізненням декларації, тобто у 2019 році, то цей податковий борг буде рахуватися за вами більше ніж два повних квартали.
І от у цьому і криється вся небезпека. Справа в тому, що наявність у платника ЄП податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів змушує платника ЄП покинути спрощену систему (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ). При цьому якщо платник ЄП сам не покине спрощену систему у визначений строк (в останній день другого з двох послідовних кварталів, в якому допущено порушення), податківці в примусовому порядку скинуть його на загальну систему. Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 19.
Враховуючи все це, у платника ЄП виникає запитання, як вийти з цієї ситуації. Варіантів дій може бути два:
1) не робити нічого і чекати, доки податківці самі не виявлять недоплату і не покарають вас за це. Якщо податкова сама нарахує податок на підставі ППР і ви сплатите суму донарахованого податку та штраф згідно з п. 127.1 ПКУ у розмірі 25 % суми податку, нарахованого фіскалами протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, то податковий борг не виникне*. На це вказують і фіскали у БЗ 135.04. А немає боргу — немає проблем;
* Деталі у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 10.
2) подати за 2018 рік «нульову» запізнілу звітну декларацію з податку на нерухомість у 2019 році, а потім відразу подати уточнюючу декларацію, в якій донарахувати податок за 2018 рік. При поданні уточнюючої декларації сума донарахованого податку буде визнана податковим боргом, якщо платник ЄП не сплатить її та самоштраф до або в день подання декларації (ст. 50 ПКУ). Тому щоб не було проблем, вам просто потрібно буде вчасно сплатити податок і самоштраф.
Який варіант вибрати, вирішуйте самі. Хоча тим, хто обрав перший варіант, доведеться сплатити більшу суму штрафів.