27.05.2019
Якщо аграрій — платник сільгоспЄП надає транспортно-експедиторські послуги, то при визначенні сільгоспчастки у складі загального доходу враховується уся сума коштів, отримана від замовника таких послуг (у тому числі кошти, що є оплатою послуг з перевезення)
Щоб аграрій міг працювати на сільгоспЄП, його сільгоспчастка за попередній податковий (звітний) рік має дорівнювати або перевищувати 75 %* (п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). А тому якщо аграрій паралельно займається іншою (не сільгосп-) діяльністю, то він має постійно контролювати, щоб частка несільгоспдоходів не перевищила 25 %.
* Детально читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, с. 13 та № 8, с. 20.
Враховуючи це, у аграрія — платника сільгоспЄП, який одночасно надає транспортно-експедиторські послуги, виникає запитання: чи має він включати до свого загального доходу не тільки експедиторську винагороду (кошти за належне виконання договору транспортного експедирування), а й транзитні суми (відшкодування замовником вартості послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування, тощо)?(ср. )
Відповідь на це запитання надали фіскали у листі, що коментується. В ньому вони заявили, що до загального доходу аграрія, який беруть для розрахунку сільгоспчастки, слід включати усю суму коштів, отриманих таким платником податку від замовника. Іншими словами, податківці переконані, що і транзитні кошти, які отримає аграрій-експедитор, будуть його доходом від здійснення несільгоспдіяльності, а отже на їх розмір зменшиться сільгоспчастка аграрія.
Аргументують це фіскали тим, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП — юрособи є будь-який дохід в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
На наш погляд, висновки фіскалів помилкові. Пояснюється це тим, що:
1) правила визначення доходу, прописані у п.п. 2 п. 292.1 ПКУ, не стосуються правил формування загального доходу аграрія — платника сільгоспЄП. Річ у тім, що у ст. 292 ПКУ прописано порядок визначення доходів та їх склад для платників ЄП 1 – 3 груп. А тому брати норми цієї статті до уваги при визначенні суми загального доходу платника сільгоспЄП (платника ЄП групи 4) неправомірно;
2) як свідчить форма Розрахунку сільгоспчастки**, джерелом інформації при його складанні є дані бухобліку. Якщо мова іде про визначення розміру загального доходу, то такі дані слід визначати за показниками кредитових оборотів за субрахунками, відкритими до рахунку 79 (ряд. 3). Із цим погоджуються і фіскали у категорії 108.02.01 БЗ.
** Затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772.
За бухправилами, якщо експедитор діє як посередник, то транзитні кошти, призначені для оплати послуг третіх осіб, не включаються до складу його доходів та витрат. На це вказують п.п. 6.2 П(С)БО 15 «Дохід» і п.п. 9.1 П(С) БО 16 «Витрати». Деталі — у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 65, с. 24.
Тобто суми транзитних коштів, що надходять до експедитора, не потрапляють до кредиту рахунку 79, а тому не включаються до його загального доходу, який беруть для розрахунку сільгоспчастки.
Отже, за бухправилами до загального доходу платника сільгоспЄП, який є експедитором-посередником, потрапляє лише його винагорода.
Водночас, як бачимо, фіскали думають зовсім по-іншому. Тому аграріям, які отримали таку індивідуальну консультацію, користуватися нею не радимо. А краще оскаржити її та отримати на свою адресу справедливе роз’яснення.
Всім іншим аграріям-експедиторам слід взяти на замітку вищенаведені аргументи, щоб відбиватися за допомогою них від фіскальних вимог контролерів.