Звітуємо з єдиного податку групи 4

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, с. 13.

Документи для сільгоспЄП

Нагадаємо, що юридичні особи та ФОП, щоб стати платником сільгоспЄП, мають не пізніше 20 лютого поточного року подати до контролюючого органу відповідний пакет документів (п.п. 295.9.1 ПКУ).

Тобто останнім днем подання таких документів у 2019 році є 20.02.2019 р. Хоча інша норма ПКУ (п.п. 298.8.1 ПКУ) вимагає подати такі документи до 20 лютого. Тому, щоб не було проблем, радимо не затягувати і подати звітність заздалегідь.

Для кожної категорії потенційних платників сільгоспЄП документи, які вони подають для підтвердження статусу платника сільгоспЄП, різні. Коротко нагадаємо, хто, які документи і куди подає (див. табл. 1).

Таблиця 1. Документи для обрання сільгоспЄП

Із цього переліку випливає, що обидві категорії можливих платників сільгоспЄП подають загальну декларацію з сільгоспЄП та додаток 1 до неї. І тільки юрособи, крім цього, подають звітну декларацію і додаток до неї, а також Розрахунок сільгоспчастки.

Звертаємо увагу! При поданні звітності на 2019 рік потрібно використовувати форми:

— Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до неї, затверджені наказом Мінфіну від 19.07.2015 р. № 578;

— Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772.

При цьому і юрособи, і ФОП використовують при звітуванні одну і ту ж форму декларацію. Окремої декларації для ФОП Мінфін не затверджував.

Детально з правилами заповнення документів, що подають для обрання чи підтвердження статусу платника ЄП, ознайомимося далі.

Декларація з сільгоспЄП

Загальна декларація. Як і ФОП, так і юрособи у загальній декларації відображають інформацію про всі земельні ділянки:

— які вони використовують у своїй сільгоспдіяльності. Якщо земля не використовується аграрієм у сільгоспдіяльності, наприклад, здається в оренду неплатнику сільгоспЄП, то площу такої землі включати до декларації не слід. З цим погоджуються і фіскали у категорії 108.02.05 БЗ;

— на які у них належним чином оформлене право власності або користування (лист ГУ ДФС у Донецькiй обл. від 17.12.2018 р. № 5258/ІПК/05-99-12-04-14, 108.02.02 БЗ).

При цьому варто враховувати, що:

1) юрособи у загальній декларації відображають нарахований податок за всі землі незалежно від того, де (на території якої територіальної громади) вони знаходяться. При цьому розмір земділянок, за які буде нараховано податок, значення не має, тобто у декларації може бути нарахований податок як за 0,1 га, так і за 100 га;

2) ФОП у загальній декларації вказують площу земділянок (і відповідно нараховують податок) лише за сільгоспугіддя, площа яких не може бути меншою за 2 га і більшою за 20 га. Якщо ж вони не потрапляють у ці межі, стати платником сільгоспЄП їм не вдасться. Тому будьте дуже уважні.

Сама форма декларації складається із шапки і табличної частини. У шапці слід вказати:

— у графі «Порядковий номер за рік» порядковий номер поданої декларації. Нумерація проводиться окремо по типу декларацій незалежно від контролюючого органу, до якого подається така декларація. При цьому,

— позначку «Х» у графі «01 Загальна»;

— у графі «за__рік» вказуєте рік, на який подаєте декларацію. В нашому випадку вказуєте 2019 рік.

У всіх інших графах шапки аграрій має відображати всім відому інформацію. А саме вказати інформацію про підприємство (його реєстраційні дані), про податковий орган, до якого подається декларація, а також код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, на території якого розміщена земділянка (графа 9). Оскільки подається загальна декларація, то аграрій буде вказувати код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника.

Після цього переходимо до заповнення табличної частини. У ній аграрій має нарахувати податок у розрізі кожної земділянки і вивести загальну суму податку за всі земділянки, що є у його власності або у користуванні, і використовуються у сільгоспдіяльності.

Перед тим як приступати до заповнення табличної частини загальної декларації, спочатку слід згрупувати всі наявні земділянки за категоріями, а саме рілля, сіножаті, багаторічні насадження, землі водного фонду. А потім в розрізі земель конкретної категорії згрупувати землі з однаковою нормативною грошовою оцінкою (НГО). Річ у тім, що при нарахуванні податку за конкретні земділянки в межах певної категорії земель, якщо вони мають одну НГО, інформація наводиться в одному рядку.

Тобто виходить, що визначаючи загальний розмір податку, аграрій спочатку має нарахувати податок в розрізі кожної земділянки та/або групи ділянок, які мають одну НГО конкретної категорії сільгоспземель. А потім цю інформацію підсумувати у рядку 3, в якому відображаються узагальнюючі дані про нарахований податок за всіма земділянками.

Але, щоб інформація про нарахований податок потрапила до ряд. 3 табличної частини декларації, слід вірно розрахувати податок за окремо взяту земділянку або групу земділянок однієї категорії, що мають одну НГО.

Правила заповнення окремого рядку табличної частини декларації наведемо у табл. 2.

Таблиця 2. Заповнення табличної частини декларації з сільгоспЄП

До відома! У табличній частині декларації 10 рядків. Але всі вони (крім ряд. 1-3) при звітуванні на рік вперед не заповнюються. Вони призначені для заповнення лише при виправленні помилок, допущених в попередніх деклараціях. Про те, коли і як їх заповнити, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 39, с. 16.

Після того як аграрій заповнить табличну частину загальної декларації з сільгоспЄП, він має також заповнити поля (їх там два), що знаходяться під нею. У них він має поставити позначку «Х» навпроти того документа, який подається разом з такою декларацією.

Якщо загальну декларацію заповнює ФОП, то позначку «Х» слід поставити у ряд. 1 додатка «Відомості про наявність земельних ділянок». Якщо ж подає декларацію юрособа, то вона ставить позначку «Х» в обох полях, тобто також і напроти ряд. 2 «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва».

Для наочності на прикладі покажемо заповнення табличної частини декларації сільгоспЄП (див. рис. 1).

Звітна декларація. Звітну декларацію із сільгоспЄП подають тільки юрособи (див. табл. 1). У ній юрособа відображає інформацію про нарахований податок щодо земель, які розташовані на території одного органу місцевого самоврядування, тобто в одній сільській (селищній) раді (код КОАТУУ один). У загальній же декларації, як сказано вище, інформація наводилася по всіх землях незалежно від їх місця знаходження.

Тобто якщо сільгосптоваровиробник має декілька земділянок на території різних сільських (селищних) рад (коди за КОАТУУ різні), то він має подавати окремі звітні декларації на поточний рік за земділянки, що знаходяться на території кожної окремої сільської (селищної) ради, до контролюючого органу, якому підконтрольні вище згадані сільські (селищні) ради. Таким чином,

Звертаємо увагу: якщо всі земділянки юрособи знаходяться на території однієї територіальної громади (код за КОАТУУ один), то незважаючи на те, що і загальна, і звітна декларації мають ідентичні показники і подаються до однієї податкової, подати потрібно дві (!) декларації до одного контролюючого органу. Річ у тім, що саме цього вимагають пп. 295.9.1 та 298.8.1 ПКУ. Та і податківці заявляли, що загальна декларація для юросіб є підставою для реєстрації платником сільгоспЄП, а звітна — підставою для нарахування податку.

Водночас варто сказати, що раніше фіскали (категорія 108.04 БЗ, втратила чинність з 15.08.2018 р.) дозволяли в такому випадку подати тільки одну декларацію, якщо аграрій у минулому році був платником сільгоспЄП і підтверджує свій статус на поточний рік. Хоча про таку можливість жодний нормативно-правовий акт не свідчив.

На сьогодні таких лояльних роз’яснень у БЗ не існує. Тому тим юрособам, хто не хоче ризикувати, радимо подати в будь-якому випадку дві декларації: і звітну, і загальну. Навіть тоді, коли дані в них однакові і місце подання також.

Що стосується заповнення юрособами звітної декларації з сільгоспЄП, то вона заповнюється подібно до того, як заповнюють загальну декларацію, Водночас є декілька особливостей:

1) при заповненні шапки звітної декларації аграрій має вказати позначку «Х» у графі «04 Загальна», а у графі 9 юрособі слід вказувати код КОАТУУ того органу місцевого самоврядування, на території якого розміщені земділянки, податок за які він нараховує у табличній частині декларації;

2) заповнювати табличну частину декларації юрособа буде за тим же принципом, що і загальну. Відмінність тільки в тому, що в кожну окрему звітну декларацію потраплять земділянки, які знаходяться на території однієї територіальної громади (код за КОАТУУ один), а не всі землі, які аграрій використовує у сільгоспдіяльності.

Додатки до декларації

Відомості про землі. Разом з декларацією з сільгоспЄП і ФОП, і юрособи подають додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок». Цей додаток юрособи подають і з загальною, і зі звітною декларацією.

Про його подачу слід обов’язково вказати у відповідному полі під табличною частиною декларації.

У додатку до декларації аграрії (і ФОП, і юрособа) вказують інформацію про кожну земділянку, щодо якої був нарахований податок у табличній частині декларації (загальної чи звітної, коли ідеться про подання звітності юрособою). При цьому у додатку інформація наводиться по кожній ділянці окремо в розрізі категорії земель незалежно від їх НГО. Тобто якщо у декількох земділянок розмір НГО 1 га однаковий, їх все одно наводять у додатку в окремих рядках. Хоча у табличній частині декларації з сільгоспЄП дані про них будуть вказані в одному рядку.

Заповнити додаток до декларації доволі просто. У ньому наводиться загальнодоступна кожному аграрію інформація про земділянку. Коротко скажемо, яку інформацію наводять у окремому рядку цього додатку:

— у к. 3 — 5 вказують дані про документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земділянками. Інформацію беруть із правовстановлюючих документів на землю;

— у к. 6 — 7 відображають дані про держреєстрацію речових прав на земділянку, а саме вказують дату реєстрації і номер запису про реєстрацію. Беруть дані для заповнення із свідоцтва про реєстрацію речових прав;

— у к. 8 вказують кадастровий номер земділянки. Беруть його із правовстановлюючих документів на землю. Кадастровий номер є дев’ятнадцятизначним;

— у к. 9 — 10 наводите дані про місце розташування земділянок. А саме в кол. 9 вказуєте код регіону, в якому знаходиться місце розташування відповідної земділянки. Як стверджують податківці у категорії 108.02.05 БЗ, код регіону є двозначним. Тобто вказуєте тільки тобто код області. Хоча деякі місцеві податкові рекомендують вказувати чотирьохзначний код регіону. Тобто не тільки вказуєте код області, а і код району. У к. 10 наводите код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

— у к. 11 вказуєте площу земділянки. Її берете із правовстановлюючих документів на землю, або, наприклад, на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення» (https://ngo.land.gov.ua/uk/about/).

Звертаємо увагу! У додатку є узагальнюючі рядки, в яких підбивається площа сільгоспугідь по окремих категоріях земель.

Приклад заповнення додатка див. на рис. 2.

Розрахунок сільгоспчастки. Юрособа має подати також разом із загальною та звітною декларацією, як їх додаток (про що вказує у полі під табличною частиною цих декларацій), Розрахунок сільгоспчастки. ФОП цей додаток разом з декларацією не подає.

У Розрахунку сільгоспчастки аграрій знаходить питому вагу суми виручки від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) у загальній сумі валового доходу.

Для розрахунку такого показника юрособа бере дані про отриманий дохід за минулий рік. Так, якщо ми говоримо про можливість стати платником сільгоспЄП у 2019 році, то інформацію беремо про дохід за весь 2018 рік.

Форма самого розрахунку в порівнянні з минулим роком не змінилася, тому заповнити її аграрію буде нескладно. Крім того, у самій формі наведено рахунки бухгалтерського обліку, інформацію з яких слід брати для розрахунку сільгоспчастки. Тому ми не будемо говорити про те, як саме слід заповнити кожний рядок цього розрахунку, звернемо увагу лише на окремі особливості його заповнення.

При заповненні цієї форми слід пам’ятати, що в ній аграрій буде до сільгоспдоходу відносити лише дохід, отриманий від реалізації сільгосппродукції, в тому числі виробленої на давальницьких умовах із сировини власного виробництва (п.п. 298.8.3 ПКУ та ряд. 1.7 Розрахунку сільгоспчастки).

Із цього випливає, що

Він лише увійде до загального доходу і зменшить розмір частки сільгосптоваровиробництва.

Виняток встановлений лише для сільгосппідприємств, які утворилися у 2018 році шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Вони мають право до сільгоспдоходу включати дохід від надання супутніх послуг, перелік яких наведено в абзаці шостому п.п. 298.8.3 ПКУ.

Для визначення загальної суми доходу достатньо заглянути до рахунку 79 і взяти кредитові обороти за цим рахунком, як того вимагає ряд. 2 Розрахунку сільгоспчастки.

Водночас не вся сума загального доходу, що потрапить до ряд. 2 цього Розрахунку, братиме участь в обчисленні сільгоспчастки. У ряд. 3 Розрахунку сільгоспчастки наведено перелік доходів, які виключаються із загальних доходів. Так, серед таких доходів фігурують:

— сума одержаних із держбюджету коштів фінансової підтримки (ряд. 3.1). Ідеться про суми бюджетних дотацій, субсидій тощо. Тобто якщо у 2018 році підприємство отримало компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки, то така сума ані до сільгоспдоходу, ані до загального доходу не потрапить;

— сума доходу, отримана від реалізації основних засобів, які аграрій використовував більше 24 місяців (2-х років) до місяця продажу (ряд. 3.4). Тобто ані до сільгоспдоходу, ані до загального доходу не потрапить дохід від продажу «старих» основних засобів (тракторів, машин, будинків, тощо);

— сума доходу від первісного визнання та від зміни вартості біологічних активів і сільгосппродукції, які обліковуються за справедливою вартістю (ряд. 3.3). По суті, такі суми до продажу сільгосппродукції доходом вважати не можна.

Після того як аграрій розрахує розмір сільгоспдоходу і визначить розмір скоригованого (зменшеного) загального доходу, розрахувати сільгоспчастку буде просто (ряд. 5). Ділите розмір сільгоспдоходу (ряд. 1) на суму загального доходу (ряд. 4) і результат множите на 100.

Аграрій, який подає в строк всі вище згадані документи, буде включений до Реєстру платників сільгоспЄП. Щоб пересвідчитися, що вас туди включили, слід подати за місцем податкового обліку заяву у довільній формі (108.02.06 БЗ). І податкова має надати довідку (також довільної форми) протягом одного робочого дня з дня надходження заяви про включення до когорти сільгоспЄП.