РК до обнуленої ПН зареєструвати не можна

У податківців запитали: як діяти, якщо продавець отримав аванс (зареєстрував ПН), проте пізніше при поверненні авансу покупцеві РК до авансової ПН склав помилково не тією датою. Як виправитися, якщо припустилися помилки в даті РК?

На жаль, шляху виходу податківці не запропонували, а тільки констатували, що:

— помилка, якої припустилися в даті складання РК, виправленню не підлягає;

— податкове законодавство передбачає складання РК лише до ПН (а ось РК до РК скласти не вийде);

— за правилами, якщо до ПН вже були складені РК, то наступний РК складають з урахуванням попередніх коригувань. Ну а оскільки ПН поворотним РК вже обнулена (виведена в «нуль»), скласти будь-який (навіть виправляючий) РК до неї більше неможливо і підстави для її подальших коригувань відсутні.

Тому виправити ситуацію і, скажімо, скласти до повністю обнуленої ПН допоміжний «технічний» РК (скасовуючий повернення), щоб потім скласти наново поворотний РК правильною датою, чи в інший спосіб виправити ситуацію не вийде. ☹

Засмучує і те, що за цих обставин контролери зазначають: зменшити ПЗ постачальник може лише на підставі належним чином складеного та зареєстрованого РК. Ну а в БЗ 101.15 прямо говорять: зменшити ПЗ на підставі РК, зареєстрованого з помилкою в даті, постачальник не може. А для недопущення подібних ситуацій фіскали радять платникам правильно вести податковий облік і... не помилятися. За таких умовах залишається хіба що порадити бути уважнішою протилежній стороні — покупцеві — платникові ПДВ, зобов’язаному реєструвати такий зменшуючий РК, і перевіряти його заповнення на предмет правильності дати.

Не можуть контролери в цьому випадку вдатися й до своєї улюбленої «поради» при помилках — перевиписування ПН (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 4). Для цього жодних підстав немає, оскільки в авансовій ПН не було помилок! Хоча якщо аванс та його повернення — з одного періоду (граничні строки реєстрації за який ще не минули та штрафи за прострочення реєстрації не загрожують), то продавець, узагалі-то, може відразу ж перевиписати ПН і РК з правильною датою, а колишню ПН з РК вважати дефектними й у декларації їх не відображати. Але не завжди помилку вдається виявити оперативно.

Інша річ, якщо ПН ще не була обнулена і до неї, наприклад, не тією датою склали РК на зміну номенклатури або на часткове повернення товару. Тоді виправити ситуацію допоможуть декілька РК. Детальніше про ці випадки читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 32, с. 20 і 2018, № 69, с. 6.

А ось з обнуленими ПН, виходить, ситуація смутна. Програмне забезпечення не пропускає більше до них РК. Прикро, що фіскали заплющують очі на ситуацію, нібито проблеми за такими помилковими РК не існує*.

* Хоча, як мовиться, було б бажання — зуміли ж контролери при задвоєнні ПН впровадити особливий механізм складання до вже обнуленої (!) раніше ПН порожнього РК з типом причини «20» (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 21)!

І ось ще, що відмітно: коли мова заходить про покупця і його податковий кредит (ПК), то контролери вимагають (!) відкоригувати (зменшити) ПК незалежно від наявності РК. Тут контролери розуміють, ☺ що придбання товарів фактично не відбувається, і дозволяють покупцеві відкоригувати ПК навіть без РК. А ось для коригування продавцем ПЗ вимагають РК!

Хоча якщо договір розривається й аванс (товар) повертається, то постачання скасовується і перестає існувати об’єкт оподаткування. Тому ПДВ підлягає коригуванню як у покупця, так і в продавця. І промахи програмного забезпечення, що не дозволяє продавцеві виправити ситуацію (по суті, позбавивши його навіть будь-якої можливості виправлення помилки), не можуть стати перешкодою продавцеві для зменшення ПЗ з ПДВ.