16.09.2019
У разі переукладення договорів оренди, згідно з якими площа угідь залишається незмінною, в уточнюючій декларації із сільгоспЄП відхилення у величині податкових зобов’язань задекларованим не буде.
Майже всі аграрії, які є платниками сільгоспЄП, для виробництва сільгосппродукції використовують орендовані сількогоспугіддя у звичайних фізосіб. Ці землі вони відображають у річній декларації із сільгоспЄП, що подається на рік уперед (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, с. 13 та № 8, с. 20).
Враховуючи цей факт, виникає запитання: чи потрібно їм проводити уточнення сільгоспЄП, у разі коли протягом звітного року відбулося переукладення договорів оренди на новий строк?
Відповідь на це запитання надали фіскали у листі, що коментується. У ньому вони заявили, що проводити уточнення потрібно обов’язково. На це прямо вказує п.п. 295.9.5 ПКУ.
Щоб провести уточнення, вони радять подати:
1) уточнюючу декларацію з уточненою інформацією про площу земділянок;
2) уточнені відомості про наявність земельних ділянок та їх НГО, тобто уточнений додаток до декларації.
При цьому фіскали заявлять, що коли йдеться про закінчення одного договору оренди та укладення нового і при цьому площа орендованих угідь не змінюється, то в уточнюючій декларації відхилень у величині зобов’язань не буде. Зміни будуть відображені тільки в додатку до декларації «Відомості про наявність земельних ділянок». У ньому слід для ділянок, щодо яких було переукладено договори оренди, окремим рядком показати, що один договір оренди закінчився і розпочав діяти інший.
На наш погляд, такі висновки податківців діють тільки тоді, коли закінчення одного договору оренди і початок іншого збігаються. Тільки тоді можна говорити, що розмір податку після уточнення залишається незмінним.
Хоча якщо у вас відбулося саме так, то, чесно кажучи, ми не бачимо потреби взагалі морочитися з уточненням. Розмір площі сільгоспугідь не змінюється, а тому й розмір податку лишається сталим. Відповідальності ж за невідображення в додатку до декларації з ЄП даних про закінчення одного договору оренди і початок дії іншого не існує.
Водночас якщо ви хочете бути досконалими, то, звісно, краще уточнити дані. Гірше точно не буде.
Інша річ, коли між розірванням одного договору та укладенням іншого є певний проміжок часу, інколи значний. У цьому разі, на наш погляд, подавати уточнюючу декларацію справді потрібно. І можливо, не одну (так відбудеться тоді, коли закінчення одного договору і початок дії іншого припадають на різні квартали і до цього проміжку часу потрапляє дата сплати зобов’язання за квартал). Тоді слід подати першу уточнюючу декларацію в одному кварталі і зменшити зобов’язання за договором, строк дії якого закінчився. А потім після укладення нового договору подати уточнюючу декларацію і донарахувати зобов’язання. Оскільки другу уточнюючу декларацію з донарахуванням буде подано до дати сплати зобов’язань за відповідний квартал, то ані самоштрафу, ані пені нараховувати у ній не слід.
Водночас, як бачимо, фіскали про цей випадок у листі замовчують. Хоча про такий нюанс вони пам’ятають. Про це свідчить згадка фіскалів про те, що за період, коли один договір оренди закінчиться, а інший ще не розпочав діяти, звичайні фізособи-орендодавці мають сплатити земподаток. Оскільки пільга, що звільняє фізосіб від сплати земподатку за передачу в оренду землі платнику сільгоспЄП, передбачена п. 281.3 ПКУ, у цей період не діє.