1. Ризиковий статус платника можна оскаржити в суді.
Ура! Раніше (до набрання чинності Порядком № 1165) податківці заявляли, що віднесення платника до переліку ризикових не породжує для нього правових наслідків, права підприємства при цьому не порушуються (оце так!), і тому такі дії податківців не можуть бути оскаржені в суді. Утім, аналогічні заяви вони роблять і тепер. Але якщо раніше в цьому питанні суди часто ставали на бік фіскалів, то тепер їх позиція змінилася. Суди, ґрунтуючись на нормі з п. 6 Порядку № 1165 (яка встановлює обов’язок регіональної комісії виключити платника з ризикових у разі отримання відповідного рішення суду), доходять обґрунтованого висновку про те, що
чинне законодавство передбачає можливість звернення платника до суду з приводу включення/виключення його до переліку/з переліку ризикових
Див., наприклад, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 р. у справі № 160/12731/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/89859601. Тим паче що про можливість судового оскарження тепер прямо говориться в самому рішенні про відповідність ризиковим критеріям (див. додаток 4 до Порядку № 1165).
2. Новий Порядок № 1165 — не привід включати платника до ризикових.
1 лютого цього року набрав чинності Порядок № 1165. У зв’язку з цим у податківців з’явилася нова база даних ризикових платників. А як же ті, які були ризиковими до цієї дати? — подумали вони і перенесли старих ризикових платників до нової бази даних. Оформили все протоколом комісії, у якому так і написали: у зв’язку з оприлюдненням Порядку № 1165 і з метою приведення у відповідність переліку ризикових платників перевключити згідно з додатком...
Але ось суди визнали такі дії фіскалів незаконними. На їхню думку, такої підстави для віднесення платника до ризикових, як зміна постанови Кабміну, в законодавстві не передбачено. Якщо йдеться про віднесення платника до ризикових згідно з критерієм 8 (є податкова інформація, що визначає ризиковість операції, зазначеної в поданих на реєстрацію ПН/РК), то підставою для цього є подання ПН/РК на реєстрацію і надалі визначення ризиковості господарської операції за цією накладною (див., наприклад, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 р. у справі № 460/1906/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/89388241).
До речі, в цій справі податківці, очевидно, намагалися зв’язати ризиковий статус платника з ризиковою операцією, здійсненою ще в серпні 2018 року. Але суд не взяв цю інформацію до уваги, оскільки зв’язок між цією операцією і прийнятим у лютому 2020 року рішенням про включення платника до ризикових доведений не був.
3. Рішення про ризиковість платника має бути заповнено правильно.
Про включення платника до ризикових/виключення з них фіскали сповіщають за спеціальною формою — Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі — Рішення). У цьому Рішенні вони повинні зазначити конкретний критерій, під який потрапив платник. А якщо ризиковість — за критерієм 8, то ще й конкретну податкову інформацію, яка спонукала фіскалів включити платника до ризикових.
Як показує практика, фіскали цю конкретну податкову інформацію зазначають далеко не завжди. І суди очей на це не закривають. Наприклад, у зазначеному вище рішенні Рівненського окружного адмінсуду у справі № 460/1906/20 суд зауважив відсутність цієї інформації як порушення вимог Порядку № 1165 і додав, що Рішення взагалі не містить жодної мотивації підстав і причин віднесення платника до ризикових згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості, як не містить і доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій з посиланням на конкретні документи.
4. У квитанції про зупинення реєстрації — не лише критерій.
У квитанції про зупинку реєстрації ПН/РК має бути зазначений не лише сам критерій, за яким платник відповідає ризиковим та/або критерій ризиковості операції, а й розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник (п. 11 Порядку № 1165).
А ось таким показникам, як D і P, у квитанції не місце. Ці показники не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості. Адже на них ПН/РК перевіряють ще до початку моніторингу.
Зауважте: недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову в реєстрації, теж є незаконним (див. рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 р. у справі № 460/2925/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/90118072).
До речі, у квитанції також має бути конкретизовано перелік документів, які потрібно подати платникові для розблокування і реєстрації ПН (п. 11). Інакше подальші претензії контролерів із приводу неповного комплекту документів будуть незаконними (див. п. 6).
5. Підтвердні документи — тільки на одну подію.
Після отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник подає документи, що підтверджують реальність здійсненої операції. Причому податківці зазвичай хочуть бачити абсолютно всі документи, посилаючись на перелік із п. 5 Порядку № 520.
Суд же вважає, що платник не зобов’язаний надавати всі документи, наведені в цьому переліку, оскільки він є загальним і повинен диференціюватися залежно від того, за якою операцією виникли податкові зобов’язання (ПЗ).
Оскільки для виникнення ПЗ достатньо однієї з подій, то
податківці можуть вимагати документальне підтвердження тієї події, на підставі якої виникли ПЗ, а не двох відразу
Якщо йдеться про оплату, то це розрахункові документи/банківські виписки, а також рахунки на оплату, договори. Якщо відвантаження товару — це накладні (див. рішення Рівненського окружного адмінсуду у справі № 460/2925/20).
6. Немає вичерпного переліку — не можна відмовити в реєстрації.
Поширена ситуація: платник надає розблокувальні документи — податківці відмовляють у реєстрації ПН/РК на підставі ненадання документів.
Які обставини будуть підставою для суду визнати такі дії незаконними?
1) у квитанції про зупинку реєстрації ПН/РК не визначено вичерпного переліку документів, надання якого надало б можливість зареєструвати ПН.
Адже відмова в прийнятті до реєстрації ПН на підставі недостатності документів можлива виключно за умови наявності такого вичерпного переліку (див. рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 р. у справі № 500/1210/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/90118320);
2) у рішенні про відмову в реєстрації не зазначено, які саме документи не надав платник (не підкреслені відповідні документи, як того вимагає форма відмовного рішення);
3) не зазначені об’єктивні обставини, що перешкоджають реєстрації ПН з урахуванням відсутності таких документів. І не дана оцінка тим документам, які фактично надані (див. рішення Рівненського окружного адмінсуду у справі № 460/2925/20).
