Теми статей
Обрати теми

«Що не заборонено — те дозволено»: правонаступництво збитків

Альошкіна Наталя, податковий експерт
У чинному законодавстві існує так званий принцип свободи: «дозволено все, що не заборонено законом». Він випливає з першої частини ст. 19 Конституції України.

На жаль, про цей важливий правовий принцип частенько забувають як самі платники, так і контролери. А варто було б пам’ятати.

Питання відображення правонаступником у своєму податковому обліку збитків попередника хвилювало підприємства давно. На перший погляд очевидно: правонаступникові в податковоприбутковому обліку повинні передаватися і збитки, адже при реорганізації до нього переходять усі права та обов’язки підприємства, що реорганізується (у тому числі податкові, ст. 98 ПКУ). Але фіскали наполегливо заперечували таке право правонаступника, аргументуючи тим, що відповідна норма в ПКУ відсутня (див. листи ДФСУ від 13.10.2016 р. № 22278/6/99-99-15-02-02-15, від 17.08.2017 р. № 1637/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Перша ластівка в боротьбі з фіскалами — лист ДФСУ від 10.05.2018 р. № 2077/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, який з’явився на виконання рішення Житомирського окружного адмінсуду від 22.02.2018 р. у справі № 806/303/18 («Податки & бухоблік», 2018, № 56, с. 3).

Суд, ухвалюючи рішення, виходив із загального правила п.п. 140.4.2 ПКУ (у редакції ПКУ до 23.05.2020 р.). Тобто:

ПКУ не встановлює жодних обмежень (заборон) щодо обліку правонаступником у складі «мінуса» минулих періодів від’ємного значення реорганізованого підприємства

Тому правонаступник має повне право зменшити фінрезультат до оподаткування на суму збитків попередника, керуючись загальною нормою.

Під тиском судів з’явилися й інші консультації, де фіскали, посилаючись на п.п. 140.4.2 ПКУ, фактично повторювали аргументи, якими керувався суд у вищезгаданому рішенні (лист ДПСУ від 15.11.2019 р. № 1350/6/99-00-07-02-02-15/ІПК // «Податки & бухоблік», 2019, № 98, с. 24).

Утім, цей момент не можна назвати переломним, адже він повністю позицію фіскалів не змінив. Вони стали метушитися, видаючи паралельно консультації з абсолютно протилежними висновками (листи ДФСУ від 14.08.2018 р. № 3534/ІПК/28-10-01-03-11, від 26.02.2019 р. № 747/ІПК/28-10-27-01-11).

Сьогодні ситуація зміцнилася завдяки Закону № 466 (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 17, № 48, с. 27). А саме, п. 140.4 ПКУ доповнено новим п.п. 140.4.5 ПКУ, згідно з яким фінрезультат до оподаткування зменшується правонаступником на суму мінуса платника податків, що реорганізується (збиток (!) враховується), у періоді затвердження: (1) передавального акта (при приєднанні, злитті, перетворенні) і (2) розподільчого балансу пропорційно отриманій частці майна (при поділі, виділі).

Щоправда, працює ця норма за умови, що правонаступник і попередник були пов’язаними особами не менше 18 місяців підряд до дати завершення реорганізації. І врахувати збитки можна тільки в сумі, яка не перевищує суму власного капіталу попередника станом на кінець попереднього податкового (звітного) року.

Зазначена податкова різниця діє з дня набрання чинності редакцією п.п. 140.4.5 ПКУ, тобто з 23.05.2020 р., і відповідно може бути відображена в прибутковій декларації за півріччя 2020 року. До внесення змін до прибуткової декларації правонаступник може відобразити збиток платника, що реорганізується, в рядку 3.2.4 додатка РІ до неї (див. інформлист № 12, 102.20.02 БЗ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі