Дивіденди нерезиденту — без курсових різниць

Одразу скажемо: різниця між курсом НБУ і комерційним курсом, що зависла за кредитом субрахунку 671, підлягає включенню до складу інших операційних доходів. Пояснимо.

Базою для нарахування дивідендів є сформований у бухобліку показник нерозподіленого прибутку в гривні. Відповідно, сума дивідендів, яку належить виплатити інвестору, первісно розраховується і затверджується рішенням засновників у гривнях. Тобто заборгованість перед нерезидентом виникає в гривнях. Вимоги НП(С)БО 21 поширюються на операції в інвалюті. Тому про жодні курсові різниці тут не може йтися.

А ось при виплаті нерезиденту дивідендів гривневу суму доведеться перерахувати в інвалюту, в якій відбуватиметься виплата. Причому для придбання такої інвалюти забороняється (!) використовувати суму коштів у гривнях, яка перевищує суму дивідендів, визначену у рішенні емітента (п.п. 1 п. 71 Положення № 5). Інакше кажучи, виплаті підлягає виключно та кількість іноземної валюти, яку можна купити на суму гривень, що залишилися за кредитом субрахунку 671 після вирахування суми податку на репатріацію* (звичайно, якщо не застосовуються умови міжнародного договору). Оскільки інвалюту підприємство купує, суму гривень перераховують у євро за комерційним курсом придбання євро на день такого придбання. При цьому в балансі куплена валюта відображатиметься за курсом НБУ. У зв’язку з чим за кредитом субрахунку 671 зависає різниця між курсом НБУ і курсом купівлі інвалюти. Ця різниця списується у складі інших операційних доходів.

* Податок на репатріацію розраховуємо саме виходячи з суми дивідендів, визначеної в гривнях. Ставка податку в загальному випадку становить 15 % від суми дивідендів. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 18, с. 12.

У податковоприбутковому обліку орієнтуємося тільки на бухоблік. Жодних податкових коригувань для таких операцій в ПКУ немає.

Облік виплати дивідендів нерезиденту