03.11.2022

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: форму затверджено

Наказ Мінекономіки від 26.10.2022 № 4179*

* www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=507341a1-0670-4ea4-8946-026fedd94d49&title=NakazMinekonomikiVid26-10-2022-4179-proZatverdzhenniaPrimirnoiFormiTrudovogoDogovoruZNefiksovanimRobochimChasom

Висновок документа

Мінекономіки затвердило примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Трішки історії. Можливість укласти трудовий договір з нефіксованим робочим часом з’явилася відносно недавно, а саме з 10.08.2022. Саме з цієї дати набрали чинності зміни, що були внесені до КЗпП та пов’язані з запровадженням нової форми трудового договору.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору. У випадку його укладання обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі її надання роботодавцем. При цьому роботодавець не гарантує, що така робота буде надаватися постійно.

Форма. Трудовий договір з нефіксованим робочим часом укладають у письмовій формі. Така вимога прописана в п. 62 ч. 1 ст. 24 КЗпП.

Примірну форму цього договору законодавець зобов’язав затвердити Мінекономіки, що відомство й зробило. 31.10.2022 міністерство розмістило на своєму сайті наказ, що коментується, про затвердження примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом. З цієї ж дати він набрав чинності та може використовуватися роботодавцями.

Увага! Затверджена Мінекономіки примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом є не обов’язковою, а рекомендованою.

Тож роботодавці можуть використовувати свою (розроблену з урахуванням конкретних умов праці) форму трудового договору з нефіксованим робочим часом. Проте така форма повинна містити умови, які є обов’язковими відповідно до ст. 211 КЗпП, а саме:

— спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи;

— спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність розпочати роботу або про відмову від її виконання у випадках, передбачених ч. 8 ст. 211 КЗпП;

— інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);

— розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;

— додаткові підстави для припинення трудового договору з нефіксованим робочим часом (за необхідності).

Крім того, у період дії воєнного стану працівник та роботодавець мають право за згодою визначати форму трудового договору — усна чи письмова. Це прямо зазначено в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Тож якщо сторони домовилися, то до закінчення війни форма трудового договору може бути усною незалежно від вимог КЗпП. І тільки після припинення/скасування воєнного стану доведеться виконати вимоги КЗпП та укласти письмовий договір з нефіксованим робочим часом.

У разі погодження усної форми трудового договору на період війни, Мінекономіки у роз’ясненні від 16.08.2022 рекомендує фіксувати письмово обов’язкові умови, передбачені ст. 211 КЗпП (див. вище). На наш погляд, в такому випадку зазначені умови можуть бути прописані у наказі про прийняття на роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Детально про особливості цієї нової форми трудового договору читайте в статті «Робота за викликом, або Трудовий договір з нефіксованим робочим часом» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59. Наш коментар до роз’яснення Мінекономіки «Нефіксований час очима Мінекономіки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 65.