22.05.2023
Будь-яку торгівлю, в тому числі й через Інтернет, можна, в принципі, звести до двох простих схем:
— торгівля за передоплатою (надійшли гроші → відвантажили товар)
або
— торгівля з відстроченим платежем, яку ще називають торгівлею з післяплатою (відвантажили товар → отримали гроші).
Можуть бути, звісно, й проміжні схеми (наприклад, часткова оплата → відвантаження товару → остаточний розрахунок), але вони все одно є комбінацією двох основних. У розрізі цих двох основних схем і дамо відповідь на запитання, коли ж потрібен касовий апарат інтернет-торговцю, а коли ні.
Покупець на сайті інтернет-магазину обрав товар, оформив замовлення і готовий унести передоплату за нього. З цієї миті продавець має вже розуміти, знадобиться йому РРО/ПРРО при розрахунках з покупцем чи ні.
Ви запитаєте: а звідки продавець знатиме, як саме планує розрахуватися з ним покупець? Адже способів зробити це зараз чимало, причому як безпосередньо, так і дистанційно. Відповідаємо: інтернет-продавцю не треба навіть намагатись відгадати, за допомогою яких технічних чи програмних засобів покупець оплатить товар. Бо це не має жодного значення.
А що ж тоді має? На сьогодні податківці підходять до цього так (див., наприклад, лист ДПСУ від 12.05.2023 № 1186/ІПК/99-00-07-04-01-06):
продавцю для цілей застосування РРО/ПРРО не важливо, який спосіб для оплати обрав покупець, а важливо те, який спосіб запропонував сам продавець
І ми з ними в цьому згодні.
Насправді, способів оплати, які може запропонувати інтернет-торговець своєму покупцеві, не так уже й багато. Перелічимо їх і визначимось за кожним із них, чи вимагають вони застосування РРО/ПРРО.
Готівкою/карткою. У разі внесення передоплати готівкою та/або платіжною карткою через POS-термінал в інтернет-магазині (у точці видачі товару) застосування РРО/ПРРО є обов’язковим. Цей висновок очевидний, оскільки така ситуація нічим не відрізняється від стаціонарної торгівлі.
За допомогою інтернет-еквайрингу. Погодьтеся, ви не можете не знати про те, що уклали договір інтернет-еквайрингу на прийом платежів на свою користь через власний сайт. Відтак
попередню оплату, внесену за допомогою інтернет-еквайрингу, маєте проводити через касовий апарат
Такого висновку доходимо на підставі визначення розрахункової операції, наведеного у ст. 2 Закону про РРО. Про це говорять і податківці в БЗ 109.03, яка хоч і втратила чинність з 01.12.2022 з формальних підстав, але на їхній висновок це навряд чи вплинуло. Принаймні, вони повторюють його у свіжих консультаціях (листи ДПСУ від 28.04.2023 № 1073/ІПК/99-00-07-04-01-06 і від 04.05.2023 № 1136/ІПК/99-00-07-04-01-06).
Крім того, наведений висновок справедливо підтримує й Верховний Суд (див. постанову ВС від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19, а також наш коментар до неї в «Податки & бухоблік», 2021, № 43). (ср. )
Щодо моменту пробиття чека податківці пояснюють так (БЗ 109.06):
у разі надходження коштів від покупців після робочого дня або у вихідні чи святкові дні оформлення операцій (тобто формування фіскального чека) здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання
Більше конкретики знаходимо в листах ДПСУ від 26.05.2022 № 636/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 15.02.2022 № 349/ІПК/25-01-07-05-05. Фіскали рекомендують пробивати чек на підставі виписки фінансової установи не пізніше наступного робочого дня суб’єкта господарювання, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій. Для підтвердження робочих/вихідних днів потрібен наказ (розпорядження) довільної форми про режим роботи.
У разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, оплаченого на умовах передоплати за допомогою інтернет-еквайрингу, слід укласти в поштове відправлення роздрукований фіскальний чек, а також, у передбачених законодавством випадках, гарантійні документи на товар.
За IBAN-реквізитами. Тут податківці непохитні (див. БЗ 109.04, а також листи ДПСУ від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 27.01.2023 № 181/ІПК/99-00-07-04-01-06). Ну й слава Богу!
Отже, незалежно від того, який спосіб оплати обере покупець,
якщо продавець надає покупцеві для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, без РРО/ПРРО можна обійтись
Таким чином, якщо ви надали реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, то не вимагатиме застосовувати РРО/ПРРО зарахування коштів на ваш поточний рахунок через:
— касу банку (лист ДПСУ від 11.04.2023 № 879/ІПК/99-00-07-04-01-06);
— програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), який належить банку або небанківській фінансовій установі (лист ДПСУ від 11.04.2023 № 882/ІПК/99-00-07-04-01-06);
— інтернет-банкінг (БЗ 109.02, листи ГУ ДПС у Хмельницькій обл. від 25.04.2023 № 991/ІПК/22-01-07-05-10 та від 19.04.2023 № 971/ІПК/22-01-07-05-10);
— за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку продавця у форматі ІВАN (БЗ 109.02). Додатково про такий спосіб розрахунків читайте в статті «Оплата за QR-кодом: з РРО/ПРРО чи без них?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58.
На картку продавця. Податківці наполягають (див. листи ДПСУ від 27.01.2023 № 181/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Харківській обл. від 16.03.2023 № 556/ІПК/20-40-07-08-13) на тому, що
надання продавцем як способу оплати реквізитів своєї платіжної картки вимагає обов’язкового застосування РРО/ПРРО, оскільки така операція є розрахунковою
Ми категорично не підтримуємо такого підходу. Адже у визначенні розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО, як можна зрозуміти з контексту, йдеться про застосування банківської платіжної картки покупця (!), а не продавця. Однак «маємо те, що маємо». Тож якщо ви не бажаєте доводити свою правоту в суді, краще прописуйте всюди свої реквізити в IBAN-форматі, щоб не давати фіскалам підстав оштрафувати вас.
Повернення товару. В такому разі інтернет-магазин має повернути сплачену суму покупцеві. Згадайте: повернення грошових коштів за товар — теж розрахункова операція, як і їх отримання при продажу товару (ст. 2 Закону про РРО). Отже, також вимагає застосування РРО. І видачі особі, яка повертає товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції. Йдеться про фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) форми № ФКЧ-2. Його при інтернет-торгівлі, втім, як і при звичайній, можна надавати покупцеві, зокрема, в електронній формі.
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. За фактом видачі коштів складаються акти, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн (БЗ 109.20).
І не забудьте врахувати сумнозвісну забаганку фіскалів:
якщо оплата за товар здійснювалась карткою, то повернення коштів здійснюється без видачі готівки
Тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку (БЗ 109.02).
Передача товару перевізникові. На цьому етапі розрахункової операції в розумінні Закону про РРО не відбувається. Тож говорити про застосування РРО/ПРРО тут жодних підстав немає (див. БЗ 109.02, а також листи ДПСУ від 08.02.2023 № 258/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06).
Продавець має укласти в поштове відправлення лише документи на товар (товарний чек, накладну, а в передбачених законодавством випадках також гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює)
Розрахунок покупця з перевізником. Якщо такий розрахунок здійснюється готівкою чи платіжною карткою, то тут без РРО/ПРРО вже не обійтись. Однак застосовувати його має перевізник, а не продавець.
Зверніть увагу! Перевізник повинен видати фіскальний чек не на товар, а на суму післяплати, що її належить перерахувати продавцеві (з можливими комісіями за таке перерахування), а також на послуги доставки товару. Тобто такий чек від перевізника не міститиме інформації, який саме товар продано/доставлено. Документом, що свідчитиме про походження того чи іншого товару, буде видаткова накладна, вкладена продавцем у посилку.
Дії продавця на кожному з цих етапів не матимуть ознак розрахункової операції. Тож
у разі продажу товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур’єрської доставки застосування РРО продавцем не є обов’язковим
Разом з тим останні консультації податківців (див. листи ДПСУ від 03.04.2023 № 800/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06) викликають певну тривогу. В них сказано: якщо посередник здійснює лише доставку (логістичний супровід) товарів у межах договору на надання послуг продавцю, то продавець має вкласти у відправлення розрахунковий документ встановленої форми і змісту. Не інакше як фіскали знов прагнуть повернутися до свого старого підходу, коли вони вимагали РРОшити товар при відвантаженні, хоч жодних грошей за нього не надходило…
Перерахування коштів продавцеві. Про цей етап у БЗ 109.02 сказано так: в подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно з договором між ними.
Якщо перевізник перераховує кошти продавцеві на поточний рахунок, РРО та/або ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю
Щодо першої частини — жодних заперечень. А що це за «інший випадок»? Пояснення знаходимо в листі Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (докладно про нього читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 3). Комітет вважає: якщо кошти надходять поштовим переказом, який продавцю виплачується готівкою, продавець зобов’язаний видати покупцеві фіскальний чек на товар шляхом надіслання на електронну пошту, мобільний телефон тощо.
Що з цього приводу думають податківці? У листі ДПСУ від 03.04.2023 № 800/ІПК/99-00-07-04-01-06 вони взагалі заперечують можливість видачі готівки як оплати за товар суб’єкту господарювання фінансовими компаніями, бо це, мовляв, не передбачено нормативно-правовими актами НБУ…
Одним словом, рекомендуємо продавцеві, аби не змагатися з фіскалами в суді, отримувати післяплату виключно за безготівковим розрахунком. З цим усе зрозуміло — РРО/ПРРО такий спосіб точно не вимагає!
Повернення товару. Покупець, який замовив товар на умовах післяплати, має право після огляду товару відмовитись від його отримання без сплати вартості такого товару. У цьому разі перевізник зобов’язаний повернути товар продавцеві. Чи треба РРОшити таку операцію?
Відповідь податківців: якщо через РРО/ПРРО не проводилась операція із продажу (а вище ми з’ясували, що продавець, який торгує на умовах післяплати, РРО/ПРРО не застосовує), то й
у разі повернення неоплаченого товару застосовувати РРО/ПРРО не потрібно
Цей висновок зустрічаємо, зокрема, в листах ДПСУ від 17.05.2022 № 549/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 26.04.2022 № 417/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Разом з тим трапляються й досі випадки, коли продавець РРОшить товар, що продається з післяплатою, в момент його відвантаження. Тоді податківці рекомендують (див. лист ДПСУ від 03.03.2023 № 472/ІПК/99-00-07-04-01-06) з метою уникнення безпідставного завищення обсягу продаж проводити повернення такого товару через РРО з оформленням розрахункового документа (фіскального касового чека видачі коштів) за формою № ФКЧ-2, зокрема, в електронному вигляді.
Однак це ще не все. Покупець в обумовлений законодавством строк має право відмовитися і від оплаченого ним товару. В такому разі продавець може повернути кошти покупцеві:
1) самостійно готівкою (хоча фіскали заперечують таку можливість) із застосуванням РРО або в безготівковій формі, перерахувавши їх за реквізитами, наданими покупцем. Як пояснюють податківці (БЗ 109.02), якщо оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі через установу банку (а саме у такій формі післяплата і надійшла продавцеві), то
повернення коштів за неотриманий товар також здійснюється через установу банку, причому в такому випадку РРО/ПРРО не застосовується
2) через перевізника, точніше, фінансового посередника. Такий спосіб розглядається у листі ДПСУ від 11.02.2022 № 336/ІПК/99-00-07-05-02-06, де податківці зазначають, що обов’язок щодо застосування РРО виникає виключно у такого фінпосередника.