Теми статей
Обрати теми

ФОП на ЄП із РРО: версія Комітету

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Лист Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504

Висновок документа

Профільний Комітет ВР розповів, хто з ФОП-єдинників може працювати без РРО, не вести облік товарних запасів і не турбуватися про первинку на товар, а також як їм застосовувати РРО при інтернет-продажах

1. Хто з ФОП на ЄП може працювати без РРО? Ну, з першогрупниками все зрозуміло і так. А решті (підприємцям груп 2 —4) теоретично доступні усі пільги, передбачені ст. 9 і 10 Закону про РРО. Це якщо у двох словах…

Схоже, з цього питання Комітет і головні податківці співають в унісон (див. БЗ 109.04). І це, насправді, добрий знак. Бо ще на пам’яті торішній лист ДПСУ від 05.04.2021 № 1357/ІПК/99-00-07-05-01-06 («Податки & бухоблік», 2021, № 31, с. 25), в якому фіскали відкидали можливість для ФОП-єдинника отримати звільнення від РРО за п. 14 ст. 9 Закону по РРО щодо медпослуг, оплачених йому дистанційно. Ба більше! Лише цими днями вони нарешті зняли консультацію у БЗ 109.02, де заперечувати проти звільнення від РРО за ст. 10 Закону про РРО тих ФОП-єдинників, які торгують медичними і фармацевтичними товарами та надають медичні послуги на території села.

Таким чином, можемо припустити, що фіскали нарешті погодились: після 01.01.2022 всі пільги Закону по РРО (як за ст. 9, так і за ст. 10) у повній мірі поширюється на всіх, у тому числі й на ФОП-єдинників.

Тож якщо хтось із ФОП груп 2 — 4 потрапив до цього у РРО-кабалу за п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (до прикладу, колись давно перевищив горезвісний РРО-мільйон), то відтепер він стає вільним від неї і має право претендувати принаймні на умовне звільнення за ст. 10. Наприклад, якщо буде торгувати у роздріб на території села. Або навіть на повне звільнення від РРО за ст. 9.

2а. Товарний облік ФОП на ЄП. У цій частині Комітет розійшовся з податківцями. Він не підтримав їхню дивну позицію щодо звільнення ФОП групи 1 від товарного обліку незалежно від того, яку діяльність вони здійснюють (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 97, с. 26).

2б. Первинка на товар у ФОП на ЄП. Спеціальних норм, які вимагали б від таких ФОП мати документи на товар, немає ані в ПКУ, ані в інших законах. І сперечатися з цим важко. Може, саме тому Комітет теж не став цього робити, а просто констатував очевидне.

На жаль, позиція фіскалів з цього питання завжди була відверто бандитською. ☹ Не маючи нічого, що можна було б протиставити законному підходу, вони чинять беззаконня. А саме заявляють, що товари без первинних документів були придбані ФОП на ЄП у звичайних фізосіб без утримання ПДФО. І на праві сильнішого донараховують цей податок такому ФОП начебто як податковому агенту. Коли ж це приниться? Може, після цього листа

3. Облік доходів і витрат у ФОП на ЄП. Висновок цієї частини листа збігається з тим, що ми вже чули у листі Комітету від 29.06.2021 № 04-32/12-2021/211661: єдиноподатники-безПДВшники мають документально підтверджувати лише свої доходи. Документами, які підтверджують дохід таких ФОП, є документи про надходження коштів на поточний рахунок (це виписки про рух коштів) або надходження готівки (це Z-звіти — у разі застосування РРО; записи в книзі КОРО, здійснені на підставі розрахункових квитанцій — у разі незастосування РРО на підставі ст. 10 Закону про РРО; записи про оприбуткування готівки шляхом ведення помісячного обліку доходів — для першогрупників, які безумовно звільнені від РРО).

Оце, власне, і все, що можуть вимагати фіскали від ФОП на ЄП. Сподіваємося, з часом ми прийдемо до цього…

4. Продаж товарів через Інтернет. РРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП-продавця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб — готівкою, платіжною карткою тощо застосування РРО є обов’язковим.

Як бачите, Комітет не став згадувати про внесення коштів через касу банку чи про оплату через ПТКС, що належить банку, як це завжди роблять податківці. Не виокремив він і такий спосіб розрахунків, як оплата за допомогою інтернет-еквайрингу. Не сказав нічого й про інтернет-банкінг. Однак позиція Комітету все одно прослідковується чітко: якщо продавець виставив рахунок у форматі IBAN, то як би не оплатив його покупець — РРО не потрібен. А якщо надати покупцеві реквізити карткового рахунку або запропонувати йому оплату карткою через інтернет-еквайринг — став РРО! Детальніше про це див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 100, с. 2.

5. Продаж товарів з доставкою. Ця частина листа де в чому перегукується з попереднім пунктом. Проглядається спільна для обох пунктів думка: якщо оплата (передоплата) відбулася на поточний рахунок продавця у форматі IBAN, фіскальний чек може не видаватись. У поштове відправлення досить вкласти документ на товар: товарний чек, накладну тощо.

Разом із тим у разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону про РРО і вимагає видачі фіскального чека. Його можна вкласти в поштове відправлення або надіслати покупцю в інший спосіб (на електронну пошту, мобільний телефон тощо).

При доставці товару з післяплатою видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки має перевізник. Чи не це чітке і, головне, правильне твердження так швидко допомогло податківцям зайняти аналогічну позицію (tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/547518.html)? Запитання, звісно, риторичне…

6. Доставка товару кур’єром продавця. По суті, ця ситуація мало чим відрізняється від попередньої. Адже якщо оплата товару відбулася за передоплатою, то продавець мав чек уже пробити і доручити кур’єру доставити його разом із товаром на адресу, вказану покупцем.

Якщо ж кур’єр доставляє товар на умовах післяплати, то розрахунки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток відбуватимуться у місці доставки. Отже, саме кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати фіскальний чек.

7. Продаж товарів з частковою оплатою, у тому числі з розстроченням платежу. Найцікавіше, на наш погляд, запитання. І доволі зважена відповідь на нього. Принаймні, Комітет не став повторювати нісенітницю податківців щодо необхідності пробити чек одразу на всю вартість товару, хоча сплачена готівкою (карткою) у цю мить могла бути лише мізерна частина його вартості.

Натомість, автори листа справедливо зауважили, що при продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

До речі, саме так свого часу ми й радили чинити у цій ситуації (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 15, с. 2). Головний принцип у таких ситуаціях: продавець має пробити чек лише на ту суму, яку він реально отримав від покупця готівкою чи з його платіжної картки. У разі застосування різних способів оплати, наприклад один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший — готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (у цьому випадку — на приймання готівки).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі