25.07.2024
Проходження практики студентами вищих навчальних закладів (далі — виші) та учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти передбачено ст. 51 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII та ст. 25 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 № 103/98-ВР (далі — Закон № 103).
При цьому для практикантів — студентів вишів і практикантів — учнів закладів профтехосвіти діють різні правила. Саме тому розглядатимемо їх окремо.
Практика студентів. Порядок організації практики студентів закладів вищої освіти встановлено Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міносвіти від 08.04.93 № 93 (далі — Положення № 93).
Для того щоб підприємство стало базою практики, між ним та вишем укладають договір за формою, яка наведена в додатку 1 до Положення № 93.
Надання робочих місць для проходження практики студентами, призначення керівника практики від підприємства — бази практики тощо оформлюються відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Витрати, пов’язані з практикою студентів, підприємству зазвичай відшкодовує виш на підставі кошторису-калькуляції, що є додатком до договору на проведення практики.
Практика учнів. Документами, що регулюють проходження практики учнями закладів профтехосвіти, є:
— Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом МОН від 30.05.2006 № 419 (далі — Положення № 419), та
— Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.99 № 992 (далі — Порядок № 992).
За загальним правилом договір про навчально-виробничу практику заклад профтехосвіти та підприємство — база практики укладають не пізніше ніж за 2 тижні до початку практики. Його оформлюють на основі типового договору, форму якого наведено в додатку до Порядку № 992.
Перед початком виробничої практики керівник підприємства видає наказ (розпорядження). У ньому він, зокрема, розподіляє учнів-практикантів на робочі місця, призначає відповідальних за проведення практики, а також установлює системи оплати праці учнів за фактично виконаний обсяг робіт згідно зі встановленими нормами праці (нормами часу, виробітку, обслуговування) та з укладеним із закладом профтехосвіти договором про навчально-виробничу практику (див. п. 9 Порядку № 992).
На відміну від практики студентів вишів, витрати на проведення практики учнів закладів профтехосвіти підприємствам ніхто не компенсує.
Практика студентів. Практика студентів, яка проводиться на підприємствах, є частиною навчального процесу у виші. Тому підприємство не зобов’язане укладати з ними трудові договори.
Разом із цим за наявності вакантних посад, робота на яких відповідає вимогам практики, студенти можуть бути прийняті на такі посади за строковими трудовими договорами. У такому випадку не менше 50 % часу студенти-працівники повинні витрачати на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики (п. 3.7 Положення № 93).
Практика учнів. Учні закладів профтехосвіти на час виробничої практики до штату працівників підприємства не включаються. Про це прямо зазначено в п. 7 Порядку № 992.
Із цього випливає, що трудові відносини з учнями під час виробничої практики не виникають і трудові договори з ними не оформлюють. Такі висновки озвучені в листі Держпраці від 19.05.2017 № 5783/4.1/4.1-ДП-17.
Водночас у роз’ясненні Східного межрегіонального управління Держпраці від 15.06.2023 наголошується, що
на час проходження практики між учнями-практикантами та базою практики можуть бути укладені строкові трудові договори
Проте зауважте, що обіймати деякі посади можна лише за наявності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, якого учні, можливо, ще не мають.
Якщо укладаєте трудовий договір. Якщо учень / студент не має інших місць роботи (більше ніде не працює на підставі трудового договору), то ваше підприємство має бути основним місцем його роботи. Ознаку місця роботи (основне / сумісництво) попросіть майбутнього працівника зазначити в заяві про прийняття на роботу.
За мирних часів з особами, яким не виповнилося 18 років, обов’язково укладають письмовий трудовий договір (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП). У період воєнного стану сторони мають право самостійно визначати форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Однак щодо неповнолітніх осіб радимо не нехтувати дотриманням письмової форми.
До прийняття на роботу неповнолітнього не забудьте направити його на проходження попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП). Якщо на медогляді виявлять, що запропонована робота протипоказана йому за станом здоров’я, укладати трудовий договір з такою особою заборонено (ч. 7 ст. 24 КЗпП).
Більш детально про «молодіжні» трудові гарантії дізнавайтеся зі статті «Приймаємо на роботу учнів та студентів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34 (ср. ).
Незалежно від віку особи, яку працевлаштовуєте, обов’язково до початку її роботи за трудовим договором:
— подайте до органу ДПС повідомлення про прийняття на роботу за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 № 413;
— повідомте в узгоджений спосіб інформацію, наведену в ст. 29 КЗпП.
Якщо учень / студент уперше приймається на роботу й просить оформити йому паперову трудову книжку, обов’язково оформлюємо її не пізніше 5 днів після прийняття на роботу (ч. 2 ст. 48 КЗпП). Якщо ж практикант із такою вимогою не звертається, заводити паперову трудову не потрібно.
Якщо не укладаєте трудовий договір. У такому разі взаємодія з учнями / студентами, які проходять практику, відбувається в межах договору про проходження практики.
Щодо повідомлення ДПСУ.
Якщо з практикантами трудові договори не укладаються, подавати податківцям повідомлення про прийняття на роботу не потрібно
На цьому акцентували увагу фахівці Держпраці в листі від 19.05.2017 № 5783/4.1/4.1-ДП-17.
Практика студентів. Підприємство — база практики повинно забезпечити облік виходів на роботу студентів-практикантів (п. 1.6 Положення № 93). Якщо зі студентами не укладалися трудові договори на період практики, рекомендуємо такий облік вести не в табелі обліку робочого часу, в якому відображаєте відпрацьований час найманих працівників, а в окремому документі. При цьому такий документ може мати й форму табеля.
Що стосується оплати, то
якщо підприємство не укладає зі студентами-практикантами трудових договорів, обов’язків щодо виплати їм заробітної плати не виникає
Це логічно, адже зазвичай студенти не виконують на підприємстві якоїсь роботи, а продовжують навчальний процес відповідно до програми практики.
Якщо ж студент прийнятий на роботу за трудовим договором, то, звичайно, йому повинна нараховуватися і виплачуватися заробітна плата відповідно до вимог законодавства про працю. Водночас за таким студентом-практикантом зберігається право на отримання стипендії (п. 5.6 Положення № 93).
Щодо оплати праці керівника практики від підприємства. Її оплачують на умовах погодинної оплати з розрахунку 0,5 години на одного студента за тиждень (п. 5.3 Положення № 93). При цьому можливі такі варіанти:
1) нарахування та виплату здійснює підприємство — база практики в межах договору на проведення практики з наступною компенсацією витрат навчальним закладом. Тоді розмір оплати праці керівника практики підприємство зазначає у відповідному наказі. Така виплата є для працівника зарплатою;
2) нарахування та виплату здійснює виш як винагороду за цивільно-правовим договором, укладеним із керівником практики. Форму такого договору наведено в додатку 2 до Положення № 93.
Практика учнів. Підприємству необхідно вести облік робочого часу учнів-практикантів. Тривалість роботи учнів повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, й не повинна перевищувати тривалості робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників (див. п. 7 Порядку № 992).
Щодо оплати праці учнів. Під час практики учнів закладів профтехосвіти виготовляють корисну продукцію, надають послуги. Тож підприємство — база практики зобов’язано оплатити фактично виконаний учнями-практикантами обсяг робіт, навіть якщо трудові договори не укладалися (п. 17 Порядку № 992 і п. 3.10 Положення № 419).
А ось спосіб виплати зароблених практикантами коштів залежить від того, що прописано в договорі про навчально-виробничу практику. Наведемо можливі варіанти.
Варіант 1. Зароблені практикантами суми підприємство перераховує закладу профтехосвіти. Далі такий заклад виплачує учням 50 % отриманої суми, а решту 50 % використовує для здійснення своєї статутної діяльності (див. п. 3.10 Положення № 419).
Варіант 2. Підприємство самостійно розподіляє зароблені учнями-практикантами суми в такий спосіб (ч. 9 ст. 50 Закону № 103, п. 18 Порядку № 992):
— 50 % перераховує закладу профтехосвіти;
— решту коштів виплачує безпосередньо практикантам.
Цікавий момент! У ст. 50 Закону № 103 не зазначено, від якої суми (нарахованої чи тієї, що підлягає виплаті на руки) слід визначати 50 %, які перераховуються закладу профтехосвіти. А ось у п. 18 Порядку № 992 йдеться про перерахування навчальному закладу 50 % нарахованої суми. Рекомендуємо узгодити це питання із закладом профтехосвіти та чітко прописати в договорі.
Зароблені практикантом кошти підприємство має перерахувати / виплатити не пізніше 5 днів після виплати заробітної плати своїм працівникам.
Увага! При укладанні трудового договору з учнем постає питання щодо відрахування з доходу працівника 50 % коштів для перерахування закладу профтехосвіти. Річ у тім, що в загальному випадку згідно зі ст. 128 КЗпП відрахування із зарплати не можуть перевищувати 20 %. У зв’язку з цим рекомендуємо одержати від учня заяву з проханням перерахувати 50 % його нарахованої заробітної плати на рахунок навчального закладу.
Щодо оплати роботи керівника робочої практики від підприємства. Роботодавець може нараховувати йому доплату щомісяця протягом періоду практики. Розмір доплати визначено в п. 19 Порядку № 992 та становить: 5 % суми основної заробітної плати за наявності 1 — 2 учнів; 10 % — за наявності 3 — 4 учнів; 20 % — за 5 — 7 учнів, 30 % — за 8 — 10 учнів.
Укладено трудовий договір. У такому разі в оподаткуванні зарплати студентів та учнів немає якихось особливостей. Тож утримуємо з її суми ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.
Також на суму зарплати практикантів нараховуємо ЄСВ. Загальна ставка — 22 %. Якщо ж особа надала копію довідки до акта огляду МСЕК, що підтверджує її інвалідність, то засвідчуєте її та застосовуєте ставку внеску 8,41 %.
Якщо місце роботи на вашому підприємстві є основним, пам’ятайте про сплату ЄСВ із мінзарплати.
Немає трудових відносин. Тут говоримо про оплату праці учнів закладів профтехосвіти, з якими трудові договори не укладалися, а виконані ними роботи (надані послуги) під час практики оплачені відповідно до договору про навчально-виробничу практику.
Як уже було зазначено вище, зароблені практикантами кошти можуть бути:
— повністю перераховані (в розмірі 100 %) навчальному закладу або
— поділені між закладом профтехосвіти (50 % від суми) та практикантом.
На нашу думку, було б логічним узагалі не розглядати як дохід учня ті суми, які отримує у своє розпорядження навчальний заклад. Але податківці вважають, що незалежно від варіанта розрахунків вся сума, зароблена практикантом за виконану в процесі практики роботу, — це його оподатковуваний дохід та база нарахування ЄСВ (див. роз’яснення БЗ 103.02 та БЗ 201.03. Зауважимо, що в частині ЄСВ фіскалів підтримав ВС у постанові від 20.01.2021 у справі № 815/3570/16.
Якщо ви не готові сперечатися з податківцями, то із загальної суми доходу, нарахованого учню-практиканту, утримуйте ПДФО та ВЗ, а також нараховуйте на неї ЄСВ за ставкою 22 %.
А чи потрібно за практикантами дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ із мінімалки? Щодо цього податківці так і не визначилися (див. листи ДФСУ від 05.02.2018 № 456/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 13.10.2015 № 21700/6/99-99-17-03-03-15).
На нашу думку, якщо підприємство нараховує виплати відповідно до договору про навчально-виробничу практику особам, які не перебувають із ним у трудових відносинах, то вимогу про сплату ЄСВ від мінзарплати виконувати не потрібно. Підстава — таке підприємство не є основним місцем роботи практикантів. Тому ЄСВ визначаємо від фактичної бази нарахування внеску.
Увага! У Д1 Податкового розрахунку дохід учнів-практикантів зазначаємо зі спеціальним кодом категорії застрахованих осіб — «69» у графі 08.
Щодо 4ДФ, то в ньому, на наш погляд, дохід учнів-практикантів слід показувати як інший оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.20 ПКУ), зазначаючи в графі 6 ознаку доходу «127».