Види іншої діяльності, дозволені ОСББ
Взагалі-то ОСББ у статусі неприбуткової організації (НПО) може отримувати доходи практично від будь-якої діяльності, не забороненої законодавством України, навіть якщо такий вид діяльності прямо не зазначений у ст. 21 Закону про ОСББ*.
* Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.
Важливо тільки, щоб при цьому
дотримувалися дві умови:
1) можливість отримання доходів від такої іншої діяльності повинна бути прописана в статутних документах ОСББ;
2) така діяльність має бути безпосередньо пов’язана з тими цілями і завданнями, для яких, власне, створювалося ОСББ
Так, наприклад, при дотриманні наведених умов податківці абсолютно не проти, аби ОСББ отримувало доходи від:
— надання платних послуг від здійснення основної діяльності, передбаченої статутом і законом (див. листи ДПСУ від 22.02.2021 № 695/ІПК/99-00-21-02-02-06 і ДФСУ від 03.09.2019 № 12/6/99-00-07-02-02-15/ІПК);
— надання послуг з оплатного доступу до інфраструктури багатоквартирного будинку (див. листи ДПСУ від 27.07.2023 № 2128/ІПК/99-00-21-02-02-06, ДФСУ від 06.09.2018 № 3868/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 09.11.2018 № 4770/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
— здавання майна в оренду (див. листи ДПСУ від 19.02.2021 № 637/ІПК/99-00-18-04-02-06, ГУ ДПС у м. Києві від 19.02.2021 № 612/ІПК/26-15-04-03-11 і ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 31.03.2020 № 1329/ІПК/04-36-04-05-05-15);
— продажу власних основних засобів (див. лист ДФСУ від 13.04.2017 № 7896/6/99-99-15-02-02-15, БЗ 102.04);
— розміщення вільних коштів на банківському депозиті (див. листи ДФСУ від 07.02.2019 № 432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 23.08.2017 № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Також ОСББ мають право:
— укладати договори міни нерухомого майна (див. лист ДФСУ від 04.01.2019 № 50/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
— безоплатно отримувати нежитлове приміщення за договором дарування (див. лист ГУ ДПС в Одеській області від 12.12.2019 № 1861/ІПК/15-32-04-05-09);
— використовувати сонячні батареї для вироблення електричної енергії для цілей подальшого її використання для власного самозабезпечення, тобто на некомерційній основі (див. лист ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 17.02.2020 № 622/ІПК/04-36-04-05-15).
Водночас якщо ОСББ у статусі НПО витрачатиме отримані доходи на утримання та обслуговування майна, балансоутримувачем якого не є таке ОСББ, та якщо таке майно не віднесено до спільного майна багатоквартирного будинку, то такі операції фіскали вважають не пов’язаними з основною діяльністю такого ОСББ (див. лист ДПСУ від 31.08.2023 № 2769/ІПК/99-00-21-02-02-06). Так само отримання ОСББ доходу від проведення робіт за рахунок власних коштів для зовнішнього технічного забезпечення функціонування обладнання, що належить іншій юрособі, призводить до порушення норм Закону про ОСББ та п. 133.4 ПКУ (див. лист ДПСУ від 23.01.2024 № 384/ІПК/99-00-21-02-02).
Доходи від продажу майна (товарів)
Оскільки ОСББ належить до НПО, то таке об’єднання може отримувати доходи від продажу власного майна (у тому числі й електрообладнання). Саме такої позиції дотримуються податківці (див. БЗ 102.04). Так, фіскали констатують, що НПО не нараховує та не сплачує податок на прибуток із доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів тощо, за умови спрямування отриманих доходів від такої операції виключно:
— для фінансування видатків на її утримання;
— реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 ПКУ.
Тобто в разі якщо отриманий від продажу товарів (електрообладнання) дохід буде спрямовано лише на фінансування витрат на утримання ОСББ, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів статутної діяльності такого об’єднання, то
отримання підприємницького доходу не робить ОСББ платником податку на прибуток
Головне, щоб такий отриманий дохід використовувався на статутні цілі ОСББ (див. листи ДПСУ від 14.03.2024 № 1308/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК і від 27.11.2020 № 4873/ІПК/99-00-05-05-02-06).
Та й Закон про ОСББ не встановлює для ОСББ жодних обмежень навіть щодо здійснення підприємницької діяльності. Ба більше, ЦКУ прямо говорить, що НПО (у тому числі ОСББ) можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, за умови, що така діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, і сприяє її досягненню (ст. 86 ЦКУ).
Щоправда, іноді податківці чіпляються до формулювань і заявляють, що НПО, яка здійснює господарську діяльність на комерційній основі (з метою отримання прибутку), не підпадає під визначення НПО і підлягає виключенню з Реєстру НПО (див. листи ДПСУ від 03.06.2020 № 2285/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, ДФСУ від 29.08.2017 № 1755/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 24.07.2017 № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.07.2017 № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Тому, прописуючи у статуті можливість здійснення господарської діяльності, не слід акцентувати увагу на її прибутковому характері, а краще вказати лише те, що вона здійснюється для досягнення статутних цілей ОСББ і всі доходи, отримані від такої діяльності, використовуються на дозволені ПКУ цілі.
Взаємозалік однорідних вимог
Для тих, хто вирішив проявити обережність, можна застосувати таку схему. Оскільки в тому, що ОСББ придбало не те електрообладнання, винна аварійна компанія, нехай вона купить потрібну модель за свої кошти, передасть таке обладнання ОСББ, а ОСББ віддасть їй вже наявне обладнання.
Цю операцію можна оформити як обмін товарами (обладнанням) шляхом укладання договору міни (бартеру) відповідно до вимог ст. 715 ЦКУ та ст. 293 ГКУ.
Можливо також укласти окремі договори купівлі-продажу товару (обладнання) відповідно до ст. 655 ЦКУ. А потім провести залік зустрічних однорідних вимог.
Нагадаємо, що за вимогами ст. 601 ЦКУ зобов’язання припиняється заліком зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Залік зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін
Тобто щодо заліку законодавець висуває низку умов. Це, зокрема, те, що (ст. 601 ЦКУ):
— зобов’язання мають бути зустрічними. Тобто ОСББ має борг перед аварійною компанією, а аварійна компанія — перед ОСББ;
— зобов’язання повинні бути однорідними. Тобто ОСББ має заплатити аварійній компанії гроші і аварійна компанія так само має заплатити гроші ОСББ («гроші — гроші»);
— строк виконання таких зобов’язань має настати;
— зобов’язання мають бути безспірними. Тобто між сторонами немає спору щодо характеру зобов’язань, їх змісту, умов виконання тощо (див. постанову ВС від 23.01.2024 у справі № 910/293/23).
Проте, звісно, щоб на сто відсотків бути впевненим у збереженні НПО-статусу, ОСББ має сенс отримати індивідуальну податкову консультацію на свою адресу з порушеного питання.
Висновки
- Податківці не проти, аби ОСББ у межах статутної діяльності отримувало доходи від надання платних послуг, здавання майна в оренду, продажу основних засобів тощо.
- Отримання доходів від продажу товарів (електрообладнання) не призведе до втрати НПО-статусу, якщо такі доходи буде витрачено суто на утримання ОСББ і здійснення статутної діяльності такого об’єднання.
- Умовами для зарахування зустрічних однорідних вимог є зустрічність, однорідність, безспірність та те, що строки виконання зобов’язань мають настати.