03.06.2024
Фактично виїзна торгівля — це торгівля за межами торговельного приміщення. Вона є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється, зокрема, через засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо (п. 3 Правил № 369*).
Стисло цей вид діяльності можна охарактеризувати так:
— торгівля відбувається за межами постійного місця перебування платника податків;
— здійснюється постійно або протягом якогось певного періоду (сезону тощо);
— торгівля може вестися безпосередньо з транспортних засобів або з пунктів некапітальної забудови — кіосків, ларів, ларків, палаток, павільйонів для сезонного продажу товарів тощо.
Крім того, до виїзної торгівлі можна віднести участь у ярмарках, виставках та/або таких змішаних заходах, як виставка-ярмарок, виставка-продаж, де одночасно провадиться демонстрація товару та його реалізація. Цей різновид виїзної торгівлі здійснюється періодично та протягом декількох днів (тижнів).
Як правило, виїзна торгівля здійснюється за готівку або з оплатою банківськими картками (про необхідність забезпечити покупцям таку можливість див. нижче). Тому суб’єкту господарської діяльності при розрахунках з покупцями слід керуватися нормами Закону про РРО. Оскільки для виїзної торгівлі вони однакові як щодо РРО, так і щодо ПРРО, про останні далі не згадуватимемо.
Повне звільнення від РРО, РК і КОРО надає суб’єктам господарювання ст. 9 Закону про РРО.
Факт приймання готівки (на вимогу покупця) у цьому випадку оформляється іншим розрахунковим документом (квитанцією, товарним чеком тощо)
Однак випадків повного звільнення не так уже й багато. А до виїзної торгівлі можуть бути застосовані всього два. Проаналізуємо їх.
Торгівля друкованими виданнями (п. 10 ст. 9). Ця норма звільняє від РРО в разі продажу в кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати. Водночас нею можуть скористатися тільки ті суб’єкти господарювання, в яких:
— питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу;
— відсутній продаж алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби (п. 11 ст. 9). Ця норма значно більше пасує до такого виду діяльності, як виїзна торгівля. Єдина додаткова умова, що висувається для того, аби можна було обійтися без застосування РРО (див. БЗ 109.03, лист ДПСУ від 26.04.2022 № 404/ІПК/99-00-07-05-01-06):
торгувати слід з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів
Ну й, звісно, лише тим вичерпним переліком товарів, що наведений у цій нормі. Виїзна торгівля іншими товарами з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів вимагатиме замість РРО використовувати РК і КОРО (див. про це в таблиці нижче).
Решта пунктів ст. 9 Закону про РРО до виїзної торгівлі не застосовні з очевидних причин. Однак два з них вимагають додаткових пояснень.
Торгівля власною продукцією (п. 1 ст. 9). Камінь спотикання для застосування цієї норми виїзними торговцями: розрахунки мають проводитися в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою.
Взагалі-то, будь-який засіб пересувної мережі (автомагазин, автокафе, авторозвозка, автоцистерна, лавка-автопричеп, візок, низькотемпературний лоток-прилавок тощо), через який відбувається виїзна торгівля, є касою (аргументи — в статті «Як оприбуткувати виручку при виїзній торгівлі» // «Податки & бухоблік», 2024, № 45. На цю касу можна завести касову книгу і виписувати на кожну операцію з приймання готівки від покупця прибутковий касовий ордер. А підписати його замість головного бухгалтера може особа, уповноважена керівником підприємства, наприклад продавець (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 22.06.2020 № 2499/10/26-15-05-09-01/ІПК).
Здавалося б, за таких умов жодних перешкод для звільнення від РРО виїзних торговців, котрі продають власну продукцію, бути не повинно. Проте позиція офіційних органів діаметрально протилежна. Схоже, вони вважають касою тільки центральну касу підприємства. Якщо ж розрахункові операції здійснюються не через касу, а через власні магазини, засоби пересувної торговельної мережі, інші об’єкти реалізації за готівку, то працювати без РРО, на їх думку, не можна (див. п.п. 2.2.28 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.2009 № 14083/7/23-7017/572, а також лист Держкомпідприємництва від 13.11.2009 № 14014).
Водночас
сільськогосподарські товаровиробники при здійсненні виїзної торгівлі, наприклад, з машини на території села, селища продукцією власного виробництва мають можливість обійтись без РРО, але з обов’язковим застосуванням РК і КОРО
Докладніше про це в таблиці нижче.
ФОП на ЄП групи 1 (п. 6 ст. 9). З огляду на норми п. 296.10 ПКУ ця категорія єдиноподатників може працювати без РРО при здійсненні будь-яких із дозволених першогрупникам видів діяльності. Біда лише в тому, що вони мають право продавати товари вроздріб із торговельних місць на ринках та/або надавати побутові послуги населенню (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ). Тож займатися виїзною торгівлею ФОП на ЄП групи 1, на жаль, не можуть.
Можливість здійснення готівкових / карткових розрахунків з покупцями в цей спосіб установлена ст. 10 Закону про РРО. Нею мають право користуватися ті суб’єкти господарювання, види діяльності яких наведено у відомому Переліку № 1336*, що розроблений на виконання зазначеної статті.
* Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
Разом з тим, якщо на виїзді ви продаватимете підакцизні товари, замінити РРО на РК і КОРО не вийде. Адже
Перелік № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, які торгують підакцизними товарами
Наведемо в таблиці з посиланням на Перелік № 1336 ті види діяльності, що сумісні з виїзною торгівлею.
Як можна торгувати на виїзді без РРО, але з РК і КОРО
| Пункт Переліку № 1336 | Вид діяльності | Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій | Примітка |
| Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень | 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання* | ||
| * ФОП на ЄП другої — четвертої груп фіскали дозволяють здійснювати цей вид виїзної торгівлі на території села, селища, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує 167 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — МЗП), на один суб’єкт господарювання (БЗ 109.03). У 2024 році це 1 млн 185 тис. 700 грн. | |||
| Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) | 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання | ||
| Роздрібна торгівля на території села, селища, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва | 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів)* | ||
| * ФОП на ЄП другої — четвертої груп, які є сільськогосподарськими товаровиробниками в розумінні п.п. 14.1.235 ПКУ, можуть не застосовувати РРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища продукцією власного виробництва до досягнення 250 тис. грн або 167 розмірів МЗП на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) (БЗ 109.04). | |||
Зверніть увагу! В разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення зареєструвати РРО та проводити розрахунки через такий РРО (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 № 121). Що для цього треба зробити, шукайте в статті «Як зареєструвати РРО/ПРРО на виїзну торгівлю» // «Податки & бухоблік», 2024, № 45.
Ті, хто збирається працювати без РРО згідно з Переліком № 1336, мають вести так звану КОРО на господиницю. Форму цієї книги наведено в додатку 2 до Порядку реєстрації РК, КОРО*.
* Затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
КОРО реєструють в органі ДПС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 2 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації РК, КОРО).
Крім того, необхідно мати РК, тобто розрахункову книжку з розрахунковими квитанціями форми № РК-1. Її теж потрібно зареєструвати в ДПІ за місцем реєстрації КОРО (п. 1 гл. 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації РК, КОРО). Робота з РК зводиться до заповнення розрахункових квитанцій, з яких ця РК складається. При цьому доведеться
на кожну покупку виписати розрахункову квитанцію, видати її покупцеві, а в кінці дня занести суму виторгу одним рядком у КОРО
І нарешті, щомісяця ви маєте подавати до податкової Звіт за формою № ЗВР-1 і Довідку про використані РК (БЗ 109.12). Причому фіскали змушують це робити навіть у тому разі, якщо розрахункові операції протягом звітного місяця не проводилися (БЗ 109.12).
До того ж ті ФОП, котрих закон зобов’язує це робити, повинні вести товарний облік запасів (подробиці знайдете в статті «Облік товарних запасів у ФОП: «готуй сани влітку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49).
Як бачите, можливості уникнути застосування РРО при виїзній торгівлі доволі обмежені. Тож у більшості випадків таким торговцям без РРО не обійтись. Оскільки правила використання РРО при провадженні виїзної торгівлі не відрізняються від загальних правил, регламентованих Законом про РРО, додатково зупинятися на них не будемо.
Найголовніше правило вам добре відоме: на кожну розрахункову операцію слід видати оформлений належним чином фіскальний чек. Інакше можливі серйозні неприємності від контролерів, від яких не врятує й суд (див. постанову ВС від 19.03.2024 у справі № 160/23621/21 і наш коментар до неї в статті «Верховний Суд про касові апарати: судова практика 2023/2024» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41).
Необхідність їх застосування нерозривно пов’язана з обов’язком торговців забезпечити покупцям можливість безготівкового розрахунку за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ч. 28 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX).
Разом з тим
до 01.01.2026 суб’єкти господарювання, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю, звільнені від застосування POS-терміналів
Ця норма прописана в постанові КМУ від 29.07.2022 № 894. Таким чином, до зазначеної дати виїзні торговці можуть не перейматися наявністю POS-терміналів незалежно від обов’язку застосування ними РРО.
Проте з 01.01.2026 ситуація зміниться. Справа в тому, що за чинними на сьогодні правилами необхідність застосування POS-терміналів не прив’язана до обов’язковості застосування РРО. Тож усім виїзним торговцям без винятку (і тим, хто підпадає під повне звільнення від РРО, і тим, хто замість РРО має право працювати з РК і КОРО, і тим, хто не має жодних послаблень щодо застосування РРО) доведеться потурбуватися про наявність POS-терміналів у кожному пункті продажу.
Сподіваємось, воєнна відстрочка від POS-терміналів (для територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні / блокуванні) на той час уже не діятиме.