Верховний Суд про касові апарати: судова практика 2023/2024

Виходячи з даних судреєстру більшість рішень за останній квартал 2023 року і частину 2024 року стосувалися:

— проблем зі змістом розрахункових документів (податківці полюбляють тут застосовувати штрафи за невидачу фіскального чека);

— непроведення операції через РРО.

Тепер поговоримо про цікаві рішення у кожній з категорій.

Зміст розрахункових документів

Назва господиниці. У постанові ВС від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 розглядалася така ситуація. Податківці намагалися застосувати штраф за п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО*, серед іншого, за те, що у виданому чеку відсутня назва господарської одиниці — «Ресторан» (яка має збігатися з даними, зазначеними у повідомленні за ф. № 20-ОПП). Вказано було лише безпосередню назву ресторану. Однак усі інші реквізити у чеку були зазначені. Зокрема й найменування госпсуб’єкта, адреса господиниці, фіскальний та податковий номери платника.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Суд став на бік платника, скасувавши штрафні санкції. Зокрема, судді зазначили про таке.

По-перше, законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документа з використанням РРО, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні № 13* змісту, а саме назви господиниці.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

По-друге,

А саме як за невидачу такого розрахункового документа. Цей висновок актуальний, якщо чек у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операції за місцем її проведення, не приховуючи її сутність, за допомогою РРО, але й підтвердити виконання такої операції.

Винятком з цього правила можна вважати видачу фіскального чека, в якому не зазначено тих обов’язкових реквізитів, відсутність яких позбавляє чек «підтверджувальної» сили. Тобто такий документ не дає можливості підтвердити виконання розрахункової операції. При цьому відсутні реквізити мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення госпоперації за її суттю і на формування показників податкової звітності.

За чеками ж платника можна було ідентифікувати назву госпсуб’єкта, дату покупки, номер чека, загальну суму, продавця товару, вид товару, найменування товару, його кількість тощо.

Дані про безготівку. У постанові ВС від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21 йшлося про відсутність у чеку реквізитів, пов’язаних із безготівковим розрахунком (ідентифікатор еквайра, ідентифікатор платіжного пристрою, напис «платіжна система» та ін., тобто рядки 10 — 17). Це відбувалося через те, що термінал не був під’єднаний до РРО. Податківці знову ж таки вказували, що чек у такому випадку виданий не був. Платника оштрафували за пп. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Верховний Суд, у свою чергу, став на бік платника, скасувавши штраф. Судді зазначили, що у чеку мають бути рядки 10 — 17 лише у разі застосування платіжного термінала, який з’єднаний або поєднаний з РРО. Якщо платіжний термінал не з’єднаний з РРО, то ці реквізити платник не зобов’язаний вказувати у чеку. При цьому чинним законодавством не встановлено обов’язку використовувати лише платіжні термінали, з’єднані або поєднані з РРО/ПРРО.

Ненадання фіскального чека

Спочатку чек, а потім — решта. Слід звернути увагу на те, у якій черговості касир видає решту та чек. Якщо прийняли кошти за товар, а потім віддали решту без чека (з думкою «а тепер я проб’ю чек»), то будьте обережні! До платника можуть застосувати санкції за ненадання розрахункового документа покупцю.

Зокрема, саме таку ситуацію судді розглядали у постанові ВС від 05.04.2024 у справі № П/811/1612/16. Платник стверджував, що касир прийняла готівку та видала решту. Пробити чек вона не встигла. Виявилося, що це була контрольна закупка, податківці вимкнули РРО та зазначили, що розрахункова операція відбулася. Причому без чека.

Судді Верховного Суду, на жаль, стали на бік податківців. Зокрема, вони зазначили, що:

— РРО використовується як під час операції з внесення коштів, так і з їх видачі;

— чека у матеріалах справи не міститься, а те, що операція була проведена без застосування РРО та видачі фіскального чека, платником не заперечувалося.

Тож порушення є, а отже, штраф за ненадання розрахункового документа за п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО правомірний.

Варто зауважити, що у платника при цьому були ще проблеми з оприбуткуванням готівки.

Виїзна торгівля та фіскальний чек. Ще одне негативне для платника рішення — постанова ВС від 19.03.2024 у справі № 160/23621/21. Суть у тому, що податкова по роботі з великими платниками проводила планову перевірку. Виявили багато різноманітних порушень, серед яких і невидача фіскальних чеків покупцям. Продаж продуктів харчування відбувався з машини. За нею був зареєстрований переносний РРО.

Платник захищався тим, що проведенням розрахункових операцій займався певний працівник (експедитор), на якого такі обов’язки було покладено. А ось та особа, яку «зловили» на порушенні, — це працівник, у посадові обов’язки якого не входило видавати чеки (агент торговельний).

Верховний Суд цей аргумент не прийняв, вказавши, що у будь-якому випадку відповідальність за ненадання розрахункових документів несе платник, а не його посадові особи. Крім того, судді звернули увагу на те, що за день вибивалося всього декілька фіскальних чеків. Зокрема, операції через РРО проводилися з 22:22:54 по 23:24:16, а відповідно до подорожнього листа виїзд та повернення автомобіля до гаража були з 09:05 по 23:50 год.