Нюанси (не)сплати ЄСВ — якщо замовили роботи / послуги у ФОП

Чому з роботами / послугами ЄСВ-проблема є, а з товарами — немає?

Бо в контексті, що нас цікавить, платниками ЄСВ є роботодавці — які використовують працю фізосіб чи то за трудовими договорами, чи то за цивільно-правовими договорами (п.п. 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464*). Тобто у тому числі замовляють послуги / роботи у ФОП.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

А от постачання товарів тут ні до чого. Покупець у такому разі не є роботодавцем для ФОП-продавця. Та сама історія і з орендою. Незважаючи те, що для цілей ПКУ оренда — це послуга, для ЄСВ-законодавства оренда послугою не вважається.

Коли саме виникає необхідність сплати ЄСВ

Якщо у ФОП, в якого ви замовили роботи / послуги, в ЄДР не зазначені відповідні види підприємницької діяльності.

Хибні заперечення

Хтось може спробувати заперечувати, типу, на час війни всі ФОП мають право не сплачувати ЄСВ за себе. Тож, за логікою, так само може вчиняти і замовник робіт / послуг у ФОП. Тоді можна й не звертати увагу на те, що там зазначено в ЄДР. Але це помилка!

Справа в тому, що є два різних обов’язки, які формально не мають жодного відношення один до одного:

1) ФОП повинен сам сплачувати ЄСВ зі свого підприємницького доходу (п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). І тут дійсно є воєнна можливість несплати для всіх ФОП згідно з п. 9¹⁹ розд. VIII Закону № 2464;

2) роботодавець повинен сплачувати ЄСВ з усіх цивільно-правових договорів робіт / послуг, які укладені з фізособами, у т. ч. з ФОП. Є лише один виняток: якщо ви уклали договір із ФОП, у якого види діяльності в ЄДР відповідають тим роботам / послугам, які прописані в договорі (за які здійснюється виплата). Тоді ЄСВ можна не сплачувати. В усіх інших випадках сплатити ЄСВ треба. І від цього обов’язку ніяких звільнень на час війни, на жаль, немає.

Логіка законодавця вочевидь така: раз такий вид діяльності не зазначений в ЄДР, значить, ФОП провадить його не в рамках підприємницької діяльності, а як звичайний громадянин. Тож і ЄСВ за нього замовнику слід сплатити як за звичайних громадян (зі своєї кишені за ставкою 22 % від вартості робіт (послуг)).

Ось тому важливо вчасно (краще за все ще до укладення договору) перевіряти види діяльності ФОП-виконавця.

Як перевірити види діяльності ФОП-виконавця?

Зрозуміти логіку податківців можна так (категорія 201.10 БЗ), що замовнику слід отримати від ФОП копію виписки з ЄДР чи витягу з ЄДР з видами діяльності ФОП. І якщо в них зазначено відповідні види діяльності, то ЄСВ можна не сплачувати.

Але ми б вважали, що то є

Втім, у Законі № 2464, насправді, немає вимоги отримувати саме від ФОП і саме копії виписки або витягу з ЄДР. Вимагається лише встанови факт наявності / відсутності потрібних видів діяльності в ЄДР.

А можливості для цього наразі є різні. Нам навіть не обов’язково для цього звертатися до ФОП. Адже:

— ніхто не заважає контрагенту самостійно отримати платний витяг про ФОП з ЄДР з видами його діяльності. Отриманий витяг, без сумніву, буде належним підтвердженням;

— узагалі інформацію про види діяльності ФОП-партнера можна отримати й онлайн у безоплатному доступі до ЄДР. Наприклад, на сайті Мін’юсту. Щоправда, з ідентифікацією за електронним підписом. Але для більшості це взагалі не проблема, тобто знайшли на сайті Мін’юсту інформацію з ЄДР щодо ФОП, пересвідчились, що відповідний вид діяльності в нього є, зробили на підтвердження скриншот відповідної інформації. І все.

Зверніть увагу! Мова про ЄДР, а не про Реєстр платників єдиного податку (ЄП). Якщо ваш ФОП-виконавець — єдиноподатник, для цілей (не)сплати ЄСВ не має значення, зазначено відповідний вид діяльності вашого партнера в Реєстрі платників ЄП чи ні.

Бо абз. 2 п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 дозволяє не сплачувати ЄСВ, якщо відповідний вид діяльності зазначено саме в ЄДР, а про Реєстр платників ЄП немає і згадки.

На який момент здійснювати перевірку?

Ми б виходили з наступної логіки.

У ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ сказано, що базою для нарахування ЄСВ є винагорода за цивільно-правовим договором. А винагороду нараховують за фактом підписання акта виконаних робіт / послуг. Тож на цей момент має бути з’ясовано наявність / відсутність видів діяльності в ЄДР.

Але тут є такий цікавий нюанс, наприклад, з Об’єднаною ПДФО/ВЗ/ЄСВ- звітністю. Як ми маємо чинити у тому випадку, якщо договір робіт / послуг потрапляє під ЄСВ-оподаткування — наприклад, коли маємо справу з виконавцем — не ФОП чи коли у виконавця-ФОП немає потрібного виду діяльності в ЄДР? Ми маємо заповнювати у тому числі додаток Д5, в якому зазначати, зокрема, дату початку роботи за договором та реквізити договору (більше деталей знайдете у статті «З особою укладено ЦПД: формуємо Д1, 4ДФ та Д5» // «Податки & бухоблік», 2024, № 3).

З цього випливає, що цікавитися видами діяльності нам потрібно ще до того, як справа дійде, власне, до підписання акта виконаних робіт / послуг та нарахування винагороди за договором.

До цього, власне, підштовхує і формулювання із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464: «крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Тобто мова про укладений договір.

Тож ми б вважали, що:

У такому разі, якщо потрібний вид діяльності є в ЄДР, ми будемо з самого почату співробітництва впевнені, що по такому ФОП сплачувати ЄСВ не потрібно, додатки Д1, Д5 заповнювати не потрібно.

А якщо на момент укладення договору вид діяльності відсутній в ЄДР, але ФОП-виконавець встигне внести його в ЄДР до підписання акта робіт (послуг)? Ми б вважали, що у такому разі ЄСВ не має бути. Але для підстраховки не завадить отримати ІПК.

А от якщо на момент укладення договору вид діяльності був в ЄДР, а на дату підписання акта ФОП, наприклад, вже зареєстрував припинення підприємницької діяльності, ЄСВ сплатити, вочевидь, доведеться.

Як сплачувати ЄСВ?

Як бачимо, при належній обачності сплати ЄСВ можна досить легко уникнути. Навіть якщо на договірному етапі з’ясувалося, що в ЄДР немає необхідного виду діяльності, ФОП може дуже оперативно виправити ситуацію. Адже додавання виду діяльності в ЄДР — то справа нескладна, не потребує багато часу, може бути здійснена онлайн через «Дію» (див. з цього приводу, зокрема, статтю «Як ФОП-єдиннику змінити/додати вид діяльності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 71).

Тож проблема з ЄСВ зазвичай виникає, коли цю ситуацію, умовно кажучи, проспали / схаменулися із запізненням. З’ясуємо далі, як потрібно було діяти, якщо таки поспівпрацювали із ФОП без відповідного виду діяльності в ЄДР.

Строки сплати ЄСВ

В які строки сплачувати ЄСВ, нарахований на винагороду за договором робіт (послуг)

При цьому виплатою винагороди виконавцю вважається:

— виплата готівкою;

— зарахування на рахунок ФОП;

— перерахування за дорученням ФОП на будь-які цілі;

— надання товарів (послуг) або інших матеріальних цінностей виконавцю у рахунок винагороди;

— здійснення відрахувань із суми винагороди за законодавством чи виконавчими документами (наприклад, сплата аліментів тощо).

Як розрахувати суму ЄСВ до сплати? Ставка ЄСВ за цивільно-правовими договорами — 22 %.

Єдиний виняток (ставка 5,3 %) встановлено для підприємств й організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ і УТОС (більше деталей знайдете в статті «ЄСВ: ставки, мінімальний та максимальний розмір у 2024 році» // «Податки & бухоблік», 2023, № 99, ср. ).

При цьому неважливо, чи є ФОП-виконавець інвалідом, пенсіонером чи просто звичайним ФОП. Тож

Але

Нагадаємо, що з 01.04.2024 мінзарплата = 8000 грн. Відповідно максимальна база для нарахування ЄСВ з квітня 2024 (для місяців квітень — грудень 2024) складає 15 х 8000 грн = 120 тис. грн, а максимальний ЄСВ для ставки ЄСВ 22 % = 26400 грн. Тож якщо, наприклад, винагорода склала 150 тис. грн, слід сплатити 26400 грн ЄСВ. Тобто з суми перевищення ЄСВ не сплачуєте. Але є нюанси для багатомісячних договорів (див. нижче).

Що ж стосується мінімальної бази для нарахування ЄСВ (одна мінзарплата), то вона не застосовується, якщо ви виплачуєте винагороду за договором робіт (послуг) сторонньому ФОП (який не працює у вас за наймом) або зовнішньому суміснику. Тож

«Перехідний» цивільно-правовий договір. Часто буває так, що роботи виконуються / послуги надаються більше ніж протягом одного місяця. Наприклад, згідно з договором / актом виконаних робіт (наданих послуг) початок їх виконання припадає на один місяць, а закінчення — на інший. У такому разі суму винагороди потрібно розділити на кількість місяців, за які вона нарахована, і вже отримане значення порівнювати з максимальною базою ЄСВ (ч. 2 ст. 7 Закону № 2464).

Наприклад, дата початку роботи за договором — 28.05.2024. Акт виконаних робіт підписано в останній день дії договору — 29.06.2024. Сума винагороди складає 300 тис. грн. У такому разі треба 300 тис. грн : 2 місяці = 150 тис. грн. Це більше, ніж максимальна база для нарахування ЄСВ у травні та червні 2024, яка складає 120 тис. грн (15 х 8000 грн). Тому і за травень, і за червень сплачуємо ЄСВ у розмірі 22% х 120 000 = 26400 грн. Загалом сплатимо 2 х 26400 = 52800 грн.

Відповідальність

Якщо ви не сплатили ЄСВ вчасно, його все одно доведеться сплатити. А що з відповідальністю?

Штрафи за Законом № 2464. Відповідно до ст. 25 Закону № 2464:

— якщо виплатили винагороду авансом, а ЄСВ сплатити забули, штраф складе 10 % несвоєчасно сплачених сум;

— якщо винагороду нарахували, а ЄСВ не сплатили до 20-го числа наступного місяця, штраф складатиме 20 % своєчасно не сплачених сум;

— якщо ви самостійно донараховуєте ЄСВ через виправлення помилок, то штраф становить 10 % донарахованої суми за кожний повний або неповний квартал, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % донарахованого ЄСВ.

Пеня становить 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення.

Втім, податківці роз’яснюють (категорія 201.09 БЗ), що

У будь-якому випадку не треба сплачувати штрафи самостійно. Дочекайтеся відповідного рішення від фіскалів, і потім у вас буде 10 календарних днів для сплати штрафів (абз. 2 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464).

До речі, якщо ви не сплатили ЄСВ, то, скоріш за все, ви й не показали його в додатках Д1, Д5 до Об’єднаної звітності (більше деталей знайдете у статті «З особою укладено ЦПД: формуємо Д1, 4ДФ та Д5» // «Податки & бухоблік», 2024, № 3).

Тож вам ще

Адмінштрафи. Що стосується адмінштрафів, то навіть війна від них не звільняє. Їх можуть застосувати до посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також до ФОП у розмірі (ст. 165¹ КУпАП):

— 680 — 1360 грн, якщо сума недоплати ЄСВ ≤ 454200 грн;

— 1360 — 2040 грн, якщо сума недоплати ЄСВ > 454200 грн.

Радує тільки, що строк давності за адмінштрафами — 2 місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП). При цьому податківці свого часу зазначали, що 2 місяці відраховуються з:

— наступного дня після граничного строку сплати ЄСВ — у разі його несплати;

— з дати фактичної сплати ЄСВ у разі його несвоєчасної сплати.

Зараз ця консультація (категорія 201.09 БЗ) переведена до нечинних, але до ст. 165¹ КУпАП зміни не вносилися, тому навряд чи позиція податківців змінилася.