Висновок документа
НБУ з 4 травня запровадив велику низку валютних послаблень. Дозволено придбавати і переказувати інвалюту за кордон за усі імпортні роботи і послуги, за лізинг-оренду, компенсацію збитків, штрафи, пені, бонуси, членські внески…
Певні послаблення відбулися і щодо повернення кредитів та сплати процентів за кордон, виплат дивідендів нерезидентам-інвесторам та інші
Валютна НБУ-лібералізація триває, і це не може не радувати, особливо наших суб’єктів ЗЕД. НБУ постановою, що коментується, видав «товсту» низку валютних послаблень шляхом унесення чергових змін до своєї провідної «воєнної» постанови № 18*.
Далі перерахуємо основні послаблення і ще раз акцентуємо, що практично усі вони почали діяти з 4 травня цього року (дата набрання чинності постановою, що коментується). Виняток лише щодо «нових» дивідендів (див. нижче).
Імпортні роботи/послуги тощо. З 4 травня змінено п.п. 2 п. 14 постанови № 18 і його норма тепер дозволяє резидентам переказувати (і придбавати) валюту «за операціями з імпорту товарів». Тут нагадаємо, що термін «товари»** охоплює будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). Причому у постанові № 18
тепер відсутнє посилання на постанову КМУ від 24.02.2022 № 153, якою був сильно обмежений перелік імпортних робіт/послуг, за які до 4 травня цього року було дозволено перераховувати валюту за кордон. Ця постанова втратила чинність
** Див. ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII.
Крім того, у згаданому п.п. 2 п. 14 постанови № 18 тепер прямо дозволено сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку з виконанням ЗЕД-договору, відшкодування збитків у зв’язку з невиконанням ЗЕД-договору.
Але усі ці платежі, як і раніше, дозволяються «за умови, що поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року».
Цікаво, як це застереження трактувати «в призмі» відшкодування збитків у зв’язку з невиконанням ЗЕД-договору, адже поставка товарів (робіт, послуг) у таких випадках не здійснена. Можливо, банкіри будуть орієнтуватись на дату укладення ЗЕД-договору?..
Крім того, зазначимо, що посилання на постанову КМУ № 153 прибрали і з п.п. 31 п. 14 постанови № 18, який дозволяв переказ коштів за кордон резидентам, що виступають посередниками за ЗЕД-договорами. Тепер такі посередники теж можуть перераховувати своїм нерезидентам-принципалам кошти за кордон за будь-які імпортні роботи/послуги.
Лізинг/оренда. Зміни, внесені до п.п. 24 п. 14 постанови № 18,
тепер дозволяють придбавати і перераховувати валюту за кордон за будь-якими договорами лізингу та оренди!
До 4 травня, нагадаємо, було дозволено придбавати/сплачувати валюту за договорами лізингу та оренди тільки транспортних засобів.
Членські внески, «дорожні» збори. Тепер будь-яким резидентам дозволяється придбавати і перераховувати валюту для оплати членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб — нерезидентів (п.п. 35 п. 14 постанови № 18). Раніше сплата таких внесків дозволялася лише бюджетникам, державним (100 %) підприємствам та страховикам. Тепер такі «членські» платежі «суб’єктно» не обмежені.
Також прямо дозволено придбавати та перераховувати/використовувати валюту для оплати аеропортових, портових та дорожніх зборів (новий п.п. 49 п. 14 постанови № 18).
Стягнення з держави і держпідприємств. Тепер дозволяється купівля інвалюти за дорученням державного виконавця за рахунок коштів, стягнутих з держави, держпідприємств, юросіб зі 100 % держчасткою у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», за умови їх перерахування на рахунки стягувача, відкриті в Україні (п.п. 17 п. 12 постанови № 18). А новий п.п. 47 п. 14 постанови № 18 дозволяє банкам здійснювати переказ коштів, стягнутих з «державників»…
Кредити/позики та проценти за ними. Значно «потеплішали» умови щодо повернення отриманих від нерезидентів кредитів та виплати процентів за такими кредитами.
Тепер використовувати тільки власну (і не позичену!) інвалюту треба для повернення кредитів/позик, отриманих на строк не більше року (було — не більше трьох років)
А от переказ коштів з метою виплати процентів, комісій, зборів та інших платежів (крім платежів із повернення основної суми кредиту/позики) за кредитним договором / договором позики можна здійснювати за рахунок як власної інвалюти, так і придбаної на міжбанку (змінено п.п. 4 п. 12 та п.п. 43 п. 14 постанови № 18).
Але щодо додаткових умов для сплати процентів, які стали після змін набагато ліберальнішими, читайте далі.
З 4 травня згідно з новою редакцією п.п. 28 п. 14 постанови № 18 вже дозволяється переказ коштів з метою сплати процентних платежів за кредитом (позикою), одержаним(ою) від нерезидента, за одночасного дотримання таких умов:
— кредит/позику (повністю або частково) було одержано до 20 червня 2023 року (включно);
— за умовами договору дата сплати процентів* припадає на дати після 24 лютого 2022 року (включно);
— у резидента-позичальника немає простроченої заборгованості за кредитним договором (договором позики) станом на 24 лютого 2022 року;
— переказ коштів з метою сплати прострочених станом на 1 травня 2024 року процентів у межах одного кредитного договору (договору позики) дозволено у сумі, яка не перевищує екв. 1000000 євро (за курсом НБУ на дату здійснення операції) на один календарний квартал (не стосується сплати процентів, дата сплати яких припадає на дати після 30 квітня 2024 року!);
— під час здійснення переказу коштів ураховані вимоги п. 195 постанови № 18**;
— кошти, за які придбавається інвалюта / які переказуються, не були залучені резидентом-позичальником за кредитами, позиками (включаючи поворотну фінансову допомогу) від резидентів-кредиторів (ця вимога була й раніше).
* Під датою сплати процентного платежу за кредитним договором (договором позики) слід розуміти кінцеву (найбільш віддалену) дату, яка визначена умовами кредитного договору (договору позики) для своєчасного виконання такого платежу.
** Тобто переказ можливий не раніше строків, визначених у договорі, або у документах про перенесення строків та сум сплати процентних платежів на період після 24 лютого 2022 року (включно) з інших періодів, що передують цій даті.
Купувати інвалюту для сплати згаданих процентів можна незалежно від строку дії кредитного договору.
Дивіденди інвесторам-нерезам. З 13 травня 2024 року (це єдина дата змін, які стартують не з 4 травня)
резидентам дозволено переказ інвалюти за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента з метою виплати «свіжих» дивідендів за корпоративними правами/акціями
Але! У разі одночасного дотримання таких умов (п.п. 46 п. 14 постанови № 18):
— дивіденди нараховані за періоди починаючи з 1 січня 2024 року (але — не включаючи виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу!);
— переказ дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій безпосередньо на рахунки іноземних інвесторів/нерезидентів за кордоном та/або через депозитарну систему України;
— протягом календарного місяця сума переказу дивідендів у межах загальної суми (ліміту) не може перевищувати екв. 1 млн євро за курсом НБУ на дату здійснення операції (обслуговуючий банк здійснює контроль за дотриманням цього ліміту з використанням автоматизованої інформаційної системи НБУ «Е-ліміти»).
Інше. Були внесені й деякі інші зміни. Зокрема, дозволено переказ коштів представництвами іноземних авіакомпаній та міжнародних карткових платіжних систем на рахунок нерезидента-юрособи, чиї інтереси вони представляють в Україні: в сумі, що не перевищує екв. 5 млн євро, протягом календарного місяця і через один банк — за вибором представництва (п.п. 48 п. 14 постанови № 18).
«Спортивні» дозволи: стало можливо оплачувати штрафи, санкції на виконання рішень Спортивного арбітражного суду та інших уповноважених організацій, здійснювати платежі спортивними федераціями, різними спорткомітетами України, спортклубами тощо (п.п. 50 та 51 п. 14 постанови № 18).
Отже, відбулися глобальні валютні пом’якшення. І дуже б хотілося, щоб ці новітні зміни призвели не до відтоку валюти з України (сподіваємось на совість наших «ЗЕД-гравців» — адже в країні війна), а до притоку іноземного капіталу в нашу надто «поранену» війною економіку!..
