Форма фінзвітності. Категорія підприємства (мікро-, мале, середнє чи велике) безпосередньо визначає форму фінансової звітності, яку має подавати це підприємство.
Для мікро- та малих підприємств (якщо вони не зобов’язані застосовувати МСФЗ) передбачена скорочена фінзвітність — Баланс і Звіт про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік*, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Усі інші суб’єкти, що працюють за національними стандартами, складають повний комплект фінансової звітності відповідно до НП(С)БО 1.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Водночас мікро- і малі підприємства можуть добровільно перейти на складання повної форми фінзвітності. Для цього слід закріпити таке бажання у наказі про облікову політику. У такому разі вони повинні дотримуватися вимог НП(С)БО 1: формувати річну звітність у складі п’яти форм та подавати щоквартальну проміжну звітність у складі двох форм (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1, п. 2 Порядку № 419*). Крім того, мікропідприємства втрачають право на користування бухобліковими спрощеннями, що перелічені у п. 7 розд. І НП(С)БО 25.
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.
Вплив на інші фактори. Розмір підприємства впливає також на такі аспекти обліку: