03.02.2025
Особливості справляння ЄП для платників групи 4, як, власне, і для групи 3, регулює розд. XIV ПКУ.
Чим обумовлена популярність саме сільгоспЄП серед аграріїв? Наведемо визначальні фактори.
Сплата податку до бюджету. Для сільгоспЄП установлено правила сплати податку, які враховують агроспецифіку, а саме сезонність виробництва продукції рослинництва.
Так, за вимогами п.п. 295.9.2 ПКУ аграрії найменшу суму податку сплачують за ті періоди, коли несуть в основному тільки затрати на виробництво сільгосппродукції (перші два квартали року — у розмірі по 10 % задекларованого податку). А найбільше податку сільгосптоваровиробники сплачують за ті періоди, коли зазвичай отримують доходи, тобто здійснюють реалізацію вирощеної продукції (у III кварталі — 50 %, у IV кварталі — 30 %). Агроспецифіка не діє тільки у випадку, коли за результатами року отримано позитивне значення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Адже його юрособи платники сільгоспЄП сплачують у складі ЄП за І квартал поточного року, а ФОП на сільгоспЄП — не пізніше 20 лютого.
Хоча цей фактор носить суб’єктивний характер. Адже коли аграрій, наприклад, обирає групу 3 ЄП, то для нього, по суті, також установлено сезонність сплати податку. Позаяк платники ЄП групи 3 сплачують податок тільки тоді, коли отримують дохід (п. 292.1 ПКУ). Тобто за ті квартали, коли аграрій несе лише витрати на виробництво і не отримує дохід (не реалізує продукцію), він, перебуваючи у ЄП-групі 3, узагалі не сплачуватиме податок. А за ті квартали, коли здійснюватиме реалізацію, буде платити ЄП від отриманого доходу (5 % або 3 % залежно від обраної ЄП-ставки). Виняток — тільки коли за минулий рік отримано позитивне значення МПЗ. Тоді незважаючи на те, як спрацював платник ЄП у IV кварталі минулого року, він має сплатити позитивне МПЗ на початку наступного року у складі ЄП за IV квартал.
Тому тут можна посперечатися з тим, чи насправді для аграріїв вигідніше механізм сплати сільгоспЄП порівняно з правилами сплати звичайного ЄП групи 3.
Відсутність прив’язки до отриманого доходу. Річ у тім, що
платники сільгоспЄП сплачують податок виходячи з розміру нормативної грошової оцінки (НГО) їх сільгоспугідь, а не від розміру отриманого доходу
Це, з одного боку, досить привабливо. Адже незалежно від того, який результат від здійснення сільгоспдіяльності отримає аграрій, він сплачуватиме тільки ту суму податку, що розрахована виходячи з НГО сільгоспугідь.
Заразом, з іншого боку, у відсутності прив’язки розміру податку до результатів діяльності криється й найбільший мінус сільгоспЄП. Це якщо порівнювати з тією ж загальною системою оподаткування. Адже коли юрособа на сільгоспЄП отримає збиток, то їй все одно доведеться сплатити розраховану на початку року суму податку. Натомість на загальній системі оподаткування, якщо немає прибутку — податок не сплачується зовсім.
Вимоги для обрання сільгоспЄП. За загальним правилом, щоб бути платником сільгоспЄП, юрособі-аграрію слід тримати сільгоспчастку на рівні, не меншому за 75 % (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). Можливе також звільнення від дотримання розміру сільгоспчастки. Але для цього причиною невиконання має бути форс-мажор, який підтверджений рішенням облради (абзац другий п.п. 298.8.4 ПКУ). Крім того, за воєнних часів для сільгосппідприємств, у яких у власності чи користуванні є угіддя, розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях, можна розраховувати на воєнну сільгоспчастку у розмірі 50 % (п.п. 10.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, подробиці див. у статтях «Як стати платником сільгоспЄП у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10 і «Як платнику сільгоспЄП непросто скористатися укороченою 50 % сільгоспчасткою» // «Податки & бухоблік», 2024, № 32). А от наскільки успішно фінансово працює аграрій, значення не має. Саме цим він зазвичай виграє у випадку вибору між сільгоспЄП і ЄП групи 3. Оскільки, щоб бути платником ЄП групи 3, аграрій має утримувати свій ЄП-дохід у граничних межах, установлених п.п. 3 п. 291.4 ПКУ (у 2025 році — 9336 тис. грн).
Період звітування. Платники сільгоспЄП мають звітувати один раз на рік — не пізніше 20 лютого поточного року (пп. 295.9.1 і 298.8.1 ПКУ).
Звітним періодом для платників ЄП групи 3 є календарний квартал (п. 296.3 ПКУ). Тобто ЄП-декларацію вони мають подати протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ).
Платники ЄП звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з цілої низки податків і зборів (п. 297.1 ПКУ). Пригадаємо їх (див. таблицю).
Податки і збори, від яких звільняються ЄП-платники
| Звільняються від сплати: | Платники | |
| сільгоспЄП | ЄП групи 3 | |
| 1) податку на прибуток | +* | +* |
| * Таке звільнення не стосується випадків, коли: 1) ЄП-платник (як юрособа, так і ФОП) здійснює виплату доходів (прибутків) нерезиденту — юрособі або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва) із джерелом їх походження з України (п. 297.5 ПКУ). У цьому випадку з таких нерезидентських доходів доведеться сплатити податок на репатріацію. Це твердження стосується і ФОП — платників ЄП. Виняток становить тільки виплата платниками сільгоспЄП нерезидентам деяких видів доходів, які прирівняні до дивідендів. Йдеться про доходи, прирівняні до дивідендів, перелічені в абзацах четвертому — шостому п.п. 14.1.49 ПКУ (конструктивні дивіденди) (п.п. 133.1.1 ПКУ). Утім податок на репатріацію не утримують з доходів, що виплачуються нерезидентам — фізичним особам. Їх доходи оподатковують ПДФО згідно з п. 170.10 ПКУ; 2) платник ЄП — юрособа визнається контролюючою особою над контрольованими іноземними компаніями (КІК). Хто вважається контролюючою особою, а хто є КІК, визначено у ст. 392 ПКУ. Тож якщо платник ЄП є контролюючою особою над КІК, то він має нараховувати та сплачувати податок на прибуток із скоригованого прибутку КІК (п. 297.6 ПКУ). | ||
| 2) податку на доходи фізосіб «за себе» у частині доходів, що отримані в результаті госпдіяльності платника ЄП (фізособи) | +* | +* |
| * Це звільнення стосується ФОП, які обрали сільгоспЄП або ЄП групи 3. Якщо фізособа, що створила ФОП, є контролюючою особою, то вона має сплатити ПДФО зі скоригованого прибутку КІК у порядку, визначеному п. 170.13 ПКУ. | ||
| 3) податку на майно, у частині земельного податку | за земділянки, що використовуються для ведення сільгосптоваровиробництва* | за земділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності** |
| * Таке звільнення стосується тільки земель, якими володіє юрособа чи фізособа, яка створила ФОП (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Тобто платник сільгоспЄП може не платити земподаток за землі, які беруть участь у виробництві сільгосппродукції. За землі державної та комунальної власності, які аграрій взяв в оренду, плату за землю в частині орендної плати доведеться сплачувати. Зауважте! За позицією податківців, коли платник сільгоспЄП здійснює переробку сільгосппродукції, він здійснює не сільгоспдіяльність. А тому землі під приміщенням, в яких відбувається переробка сільгосппродукції, під звільнення від земподатку не потрапляє. Наші аргументи проти див. у статті «Платник сільгоспЄП має сплачувати земподаток за землі під промисловими об’єктами» // «Податки & бухоблік», 2024, № 52. ** Крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування. | ||
| 4) рентної плати за спецводокористування | +* | — |
| * Платники сільгоспЄП звільнені також від сплати рентної плати за спецводокористування (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Щодо рентної плати за видобування корисних копалин (води), то її платниками є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств (ФГ), що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 ПКУ, див. БЗ 122.01). Усі інші аграрії, які видобувають воду (тобто яких не віднесено до ФГ чи які видобувають воду у обсязі, більшому ніж 5 куб. м на добу), повинні платити рентну плату за видобування води. | ||
Подробиці щодо воєнних пільг з сільгоспЄП читайте у статті «Воєнні послаблення для платників сільгоспЄП» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10.
Крім звільнення від певних податків, перебування на сільгоспЄП надає й інші привілеї. А саме:
1) для платників сільгоспЄП (юросіб і ФОП) встановлено більш лояльні критерії, згідно з якими приміщення або територія не є акцизним складом. Так, аби у платників сільгоспЄП їх місце зберігання пального не було акцизним складом, потрібно просто, щоб (1) протягом календарного року на склад не надійшло пального в обсягах, що перевищують 10000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та (2) пальне використовувалося виключно для потреб власного споживання і не здійснювалися операції з реалізації та зберігання пального іншим особам (п.п. «в» п.п. 14.1.6 ПКУ). При цьому загальна місткість розташованих на складі ємностей ролі не відіграє;
2) для тих фізосіб, які передають платникам сільгоспЄП в оренду землю, діє пільга у справлянні плати за землю. А саме їх звільнено від сплати земельного податку за передані в користування угіддя (п. 281.3 ПКУ);
3) для аграріїв, як юросіб, так і ФОП (і тут не важливо, на якій системі вони працюють), не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість сільгоспбудівлі та споруди, які віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у госпдіяльності та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ).
І нарешті на платників сільгоспЄП не поширюються заборони, установлені для платників ЄП групи 3. Зокрема, юридичні особи — платники ЄП групи 4 мають право:
— здійснювати бартерні операції / взаємозалік (див. БЗ 108.02.01);
— надавати фінансову допомогу — поворотну або безповоротну* (див. БЗ 108.02.01). Нагадаємо, що надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги ФОП на ЄП груп 1 — 3 (крім е-резидентів), а юрособами — платниками ЄП групи 3 за ставкою 3 % / 5 % на постійній основі — податківці розглядають як надання фінансових послуг (див. БЗ 107.01.03, БЗ 108.01.01, БЗ 108.01.02). А отже, вважають це порушенням правил перебування на спрощеній системі.
Отже, усі наведені фактори разом і роблять сільгоспЄП найбільш вигідним з позиції оподаткування для аграріїв. Хоча ЄП групи 3 для невеликих аграріїв (з обсягом доходу у 2025 році — до 9336 тис. грн) також може бути заманливим.