Як відмовитися від спрощенки

* Про них читайте в статті «Навіщо змінювати групу єдиного податку чи покидати спрощенку?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 46.

Правила відмови

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку (ЄП) першої — третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1 — 298.2.3 ПКУ.

Платник ЄП може відмовитися від перебування на спрощенці:

1) за власним бажанням, тобто добровільно (п.п. 298.2.2 ПКУ). Жодних пояснень щодо причин виникнення такого бажання надавати не потрібно;

2) на вимогу ПКУ, тобто вимушено через порушення умов перебування на ЄП. Перелік таких випадків наведено в п.п. 298.2.3 ПКУ (див. БЗ 107.01.09 щодо ФОП — платників ЄП першої — третьої груп, а також БЗ 108.01.01 і БЗ 108.01.07 щодо юросіб — платників ЄП третьої групи). Якщо ж платник цього не зробить, то з 1-го числа наступного кварталу після дій, зазначених у п.п. 298.2.3 ПКУ, податківці самі анулюють ЄП-реєстрацію (п. 299.10 ПКУ). І з цієї дати донарахують податкові зобов’язання так, ніби платник вже був загальносистемником (п. 299.11 ПКУ). Тож радимо пам’ятати про це. Решту подробиць знайдете в статті «Примусове анулювання спрощенця» // «Податки & бухоблік», 2025, № 46.

Незалежно від причин, процедура відмови від ЄП одна й та ж. Суб’єкт господарювання (як ФОП, так і юрособа) має подати до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. Наведемо в табл. 1 інформацію щодо строків подання такої заяви в разі добровільної та вимушеної відмови від ЄП, а також щодо того, з коли розреєстрований платник ЄП вважатиметься загальносистемником.