23.06.2025
Бухгалтерський облік. За бухобліковими правилами поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, визнають безнадійною (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Детальніше про поновлення перебігу строків позовної давності, призупинених через карантин і воєнний стан, читайте у статтях «Перебіг позовної давності відновиться восени: що це означає?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 50 і «Позовна давність повертається: борги знову ставатимуть безнадійними» // «Податки & бухоблік», 2025, № 45.
Однак аналізувати борги слід набагато раніше — ще на стадії, коли вони стають сумнівними. Це відбувається, коли виникає невпевненість у погашенні боргу боржниками (п. 4 НП(С)БО 10). Адже за вимогами п. 7 НП(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (тобто погашатиметься грошима або іншим фінансовим активом, п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»), включається до підсумку Балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тому для забезпечення достовірності фінансової звітності за такою заборгованістю створюють резерв сумнівних боргів (РСБ). Однак мікропідприємства і неприбуткові організації можуть не створювати РСБ (п. 7 розд. I НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Відповідне рішення (вибір — створювати РСБ чи ні) має бути закріплене в їхній обліковій політиці.
Величину РСБ обчислюють на кожну дату балансу за методами, визначеними п. 7 НП(С)БО 10
Причому до різних видів дебіторської заборгованості можна застосовувати різні методи розрахунку РСБ (див. лист Мінфіну від 07.07.2004 № 31-04200-01-29/12137). Детальніше про створення РСБ дізнаєтеся зі статей «Як малодохіднику розпочати створювати резерв сумнівних боргів?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 4, «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47 і «Резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 23.