ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
НБУ запроваджено чергову низку переважно ліберальних змін на валютному «фронті» (хоча є і обмежувальні). Зокрема, збільшено ліміти на закордонні розрахунки і зняття готівки з КПК, фінансування закордонних підрозділів, з’явилася додаткова можливість розрахунків з нерезами за старі борги за імпорт, по кредитах та інші пом’якшення. Посилено обмеження щодо: деяких оплат фізосіб за кордон, повернення нерезидентами авансів з лоро-рахунків у гривні
Цією постановою НБУ затвердив чергову низку змін до головної постанови № 18*, яка регулює валютні правила гри під час воєнного стану. Ці зміни вже почали діяти з дня, наступного за днем офіційного опублікування постанови № 53, — з 10.05.2025. Переважно вони покликані ще більше лібералізувати валютний ринок під час війни. Але деякі зі змін трошки й «підкручують валютні гайки». Далі ми обговоримо найбільш цікаві з новинок, що відбулися (повний «комплект» змін див. у тексті постанови).
Отже, «ближче до тіла».☺
Зняття за кордоном готівки, а також розрахунки з КПК. Дозволено видачу за межами України готівкових коштів з корпоративного (бізнесового) електронного платіжного засобу (далі — КПК) — в обсязі, що не перевищує в еквіваленті 17500 гривень на кожні сім календарних днів (Змінено п.п. 1 п. 52 постанови № 18.)
До цього з КПК можна було зняти готівкою не більше екв. 12500 грн.
Окрім того,
можна за кордоном розраховуватись за товари, роботи, послуги з використанням:
— особистих платіжних карток — на суму в еквіваленті до 100 тис. грн включно на календарний місяць з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті;
— КПК — на суму в еквіваленті до 150 тис. грн включно (було до 100 тис. грн) на календарний місяць з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті
(Змінений п.п. 8 п. 14 постанови № 18.)
Власне фінансування закордонних підрозділів. НБУ розширено можливості юросіб-резидентів для фінансування їхніх філій, представництв та інших відокремлених підрозділів за кордоном за рахунок власної валюти.
Зокрема, встановлено на рівні екв. 1 млн євро річний ліміт для таких операцій. Понад цю суму (ліміт) можна фінансувати у межах загального обсягу коштів, що були фактично переказані резидентом у 2021 році для утримання філій, представництв або інших відокремлених підрозділів за кордоном, якщо такі підрозділи були відкриті станом на 24 лютого 2022 року, за умови документального підтвердження відповідних обсягів таких переказів.
Але при цьому строк діяльності таких юросіб з дати державної реєстрації має становити не менше 12 місяців до дати проведення операції. Окрім того, фінансування у межах одного календарного місяця можливо в обсязі, що не перевищує 1/4 частини сукупної річної суми. Таке фінансування допускається лише через один банк (за вибором юрособи-резидента), але при цьому можна й змінити банк за заявою. (Детальніше див. оновлений п.п. 30 п. 14 постанови № 18.)
Оплати за рахунок статутного капіталу від нерезидентів. Надана можливість юрособам-резидентам за рахунок коштів, залучених з 12 травня 2025 року у статутний капітал таких юросіб від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті, проводити:
— розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року (включно);
— повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була сплачена до 23 лютого 2022 року (включно);
— оплату боргових зобов’язань за зовнішніми кредитами (позиками), одержаним(ою) (повністю або частково) до 20 червня 2023 року (включно);
— фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном.
До речі, не зовсім зрозуміло, чи застосовний тут новий ліміт фінансування відокремлених підрозділів екв. 1 млн євро (див. вище)
З буквального прочитання оновлених норм (пп. 30 та 57 п. 14 постанови № 18) скоріше випливає, що застосовний. Але в новині на сайті НБУ написано, що ні!* У цій же новині на початку зазначено, що усі згадані вище оплати за рахунок внесків у статутний капітал можна здійснювати «понад установлені обмеження», але в зміненій постанові № 18 ми про це прямої згадки не знайшли…
Здійснення таких операцій також допускається лише через один банк за вибором юрособи-резидента (але при цьому можна змінити банк за заявою). І у банка мають бути підтвердження: переказу нерезидентом з 12 травня 2025 року інвалюти з-за кордону в Україну для формування (збільшення) статутного капіталу резидента, а також — реєстрації формування (збільшення) статутного капіталу резидента на дату здійснення відповідної операції. (Новий п.п. 57 п. 14 постанови № 18.)
Форвардні операції. Дозволено здійснення банком операцій на умовах «форварду»:
— з іншими банками — з купівлі-продажу іноземної валюти (з поставкою іноземної валюти або без її поставки);
— з клієнтами — з продажу клієнтами іноземної валюти за гривні (з поставкою іноземної валюти). (Новий п.п. 71 п. 12 та оновлений п. 125 постанови № 18.)
Інші покращення («судові» платежі; консульські збори; для військових).
Тепер дозволено і звичайним юридичним особам — резидентам здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами, зокрема щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами. (Змінений п.п. 34 п. 14 постанови № 18).
Також дозволено здійснювати за кордон оплату консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном. (Новий п.п. 491 п. 14 постанови № 18). На сайті валютного регулятора повідомлено, що таку можливість НБУ було надано у межах змін для запровадження порталу «е-Консул».
Крім того, уточнюються окремі норми постанови № 18 для спрощення доступу військовослужбовців до банківських послуг, розширюються можливості для користування ними, зокрема для військовослужбовців-нерезидентів, що служать в лавах ЗСУ та Нацгвардії. Також НБУ запроваджує спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення. (Нові п.п. 121 п. 15 та п. 154 , а також змінені п. 172, 173 та 202 постанови № 18.)
А тепер — щодо не дуже приємних змін.
Повернення гривні з лоро-рахунків за нездійснений імпорт — проблемно! Тепер банк може завершити валютний нагляд, коли була попередня оплата за імпорт, яка повертається в Україну, лише коли кошти повертаються «з-за кордону в Україну в іноземній валюті»! Тобто
повернення нерезидентом коштів з-за кордону з лоро-рахунків гривнею (як і з якогось рахунку, відкритого в Україні) призведе до нарахування ЗЕД-пені
(Викладений в новій редакції п.п. 2 п. 1419 постанови № 18.)
Обмеження для фізосіб на розрахунки в інвалюті. Обмеження розрахунків на суму в еквіваленті до 500 тис. грн включно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи, відкритих в інвалюті, тепер поширюється не тільки на код категорії торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості), а також і на коди:
7299 «Різні особисті послуги (не визначені в інших категоріях)»;
7311 «Рекламні послуги»;
7392 «Менеджмент, консалтинг та зв’язки з громадськістю»;
7399 «Бізнес послуги (не визначені в інших категоріях)»;
8111 «Юридичні послуги та адвокати»;
8931 «Бухгалтерські та аудиторські послуги»;
8999 «Професійні послуги (не визначені в інших категоріях)»;
9399 «Державні послуги (не визначені в інших категоріях)».
(Змінений п.п. 93 п. 14 постанови № 18.)
