На початку нашої розмови чітко визначимося, про які саме доглядові відпустки говоритимемо. Це:
1) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (див. ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки);
2) відпустка без збереження зарплати в разі, коли дитина потребує домашнього догляду. Тривалість такої відпустки визначається медичним висновком та може продовжуватися залежно від захворювання дитини до 6, 16, 18 років (див. п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Для зручності такі відпустки далі називатимемо відпустками для догляду за дитиною від 3 до 6 років та для догляду за дитиною від 6 до 16 (18) років.
Додаток Д1. За загальним правилом до Д1 працівники, які перебувають у відпустках для догляду за дитиною до 3 років та від 3 до 6 років, потрапляють за наявності у них доходів, що входять до бази нарахування ЄСВ. Якщо ж база нарахування = 0, працівник до Д1 не потрапляє.
Виняток із цього правила — працівники, які обіймають посади, робота на яких зараховується до спецстажу (згідно з додатком 3 до Порядку № 4*), і цей стаж продовжує рахуватися під час такої відпустки.
На працівників зі спецстажем продовжуємо формувати в Д1 рядки з кількістю днів у трудових відносинах, зазначаючи у графі 23 ознаку «1»