Платником екоподатку буде орендар стаціонарного джерела забруднення (котельні). Оскільки орендар є фактичним експлуатантом стацджерела, він зобов’язаний мати дозвіл на викиди. Такий дозвіл є персоніфікованим, тому дозвіл орендодавця не діє для орендаря. Втім до кінця війни та ще певний час після замість дозволу на викиди орендар має право працювати на підставі декларації про провадження господарської діяльності. При цьому він може користуватися показниками, необхідними для розрахунку екоподатку, що містяться в дозволі орендодавця.
Далі про все по черзі.
Платник — орендар. Перелік платників екологічного податку визначено в ст. 240 ПКУ. Серед них, зокрема, суб’єкти господарювання, які під час провадження діяльності здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Об’єктом та базою оподаткування при цьому є обсяги та види таких забруднюючих речовин (п.п. 242.1.1 ПКУ).
Котельня як нерухомий об’єкт, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, безперечно, є стаціонарним джерелом забруднення (п.п. 14.1.230 ПКУ). Хто ж має сплачувати екоподаток за такі викиди в ситуації, коли йдеться про оренду котельні?