Резерв сумнівних боргів

Навіщо потрібен резерв

За одним з основних бухоблікових принципів — принципом обачності — методи оцінки, які застосовуються в бухобліку, повинні, зокрема, запобігати завищенню оцінки активів і доходів підприємства (п. 6 розд. III НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). У зв’язку із цим для поточної дебіторської заборгованості встановлені свої правила обліку.

Згідно з п. 7 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, включається в підсумок Балансу за чистою реалізаційною вартістю — тобто в сумі, зменшеній на резерв сумнівних боргів (п. 4 НП(С)БО 10). Таким чином створення резерву повинне допомогти реально (об’єктивно) оцінити дебіторську заборгованість — у тій сумі, яка може бути погашена насправді (без сумнівних боргів). Тому

Хто (не) створює резерв

Створювати резерв сумнівних боргів повинна більшість підприємств, що мають поточну дебіторську заборгованість.

Не створюють РСБ:

— мікропідприємства і неприбуткові організації (непідприємницькі товариства). Такі підприємства згідно з п. 7 розд. І НП(С)БО 25 можуть відображати поточну дебіторську заборгованість у Балансі за її фактичною (історичною) вартістю. Хоча за бажання можуть створювати резерв сумнівних боргів. Тому свій вибір їм треба закріпити в наказі про облікову політику;