Теми статей
Обрати теми

Загальна система оподаткування. Що ще потрібно сплачувати?

Редакція ПК
Стаття

загальна система оподаткування

Що ще потрібно сплачувати?

 

Крім ПДФО, ФОП-загальносистемники сплачують і інші податки та збори. Про них зараз і поговоримо.

 

ЄСВ

Як відомо, з 1 січня 2011 року підприємці на загальній системі повинні сплачувати ЄСВ як безпосередньо «

за себе», так і за найманих працівників (за їх наявності). Порядок нарахування та сплати ЄСВ визначено Законом про ЄСВ (від 08.07.2010 р. № 2464-VІ) та Інструкцією № 21-5 (затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р.). Основну інформацію внеску наведемо в табл. 3 і 4.

 

Таблиця 3

Ставки ЄСВ для підприємців і порядок розрахунку ЄСВ «за себе»

Види страхування,
які включає ЄСВ

Ставка ЄСВ

ПФУ (33,2%)

ФБ (1,5%)

ФТВП (1,9%)

ФНВ (1,51%)

База
оподаткування

«Обов'язкове» 1

34,7%

+

+

Чистий дохід, отриманий протягом місяця, але не нижче МЗП і не вище
15 ПМПО, встановлених на відповідний місяць. Сума перевищення не оподатковується2

Добровільне (за бажанням):

«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

36,6%

+

+

+

«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування від нещасного випадку

36,21%

+

+

+

«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку

38,11%

+

+

+

+

1 Оскільки добровільне страхування рідко зустрічається серед підприємців, далі говоритимемо переважно про обов’язкову ставку ЄСВ — 34,7 %.
2 Длязручності читачів інформацію про мінімальний і максимальний страховий внесок наведемо в табл. 4.

 

Таблиця 4

Розмір мінімального та максимального страхового внеску залежно
 від видів страхування, в яких ФОП-загальносистемник бере участь

Види страхування,
які включає ЄСВ

Ставка ЄСВ

Період

01.01.2011 — 31.03.2011

01.04.2011 — 30.09.2011

01.10.2011 — 30.11.2011

01.12.2011 — 31.12.2011

Розмір МЗП і ПМПО, грн.

941,00

960,00

985,00

1004,00

ЄСВ min1, грн.

ЄСВ max1, грн.

ЄСВ min, грн.

ЄСВ max, грн.

ЄСВ min, грн.

ЄСВ max, грн.

ЄСВ min, грн.

ЄСВ max, грн.

«Обов'язкове» страхування, яке включає пенсійне страхування і страхування на випадок безробіття

34,7 %

326,53

4897,91

333,12

4996,80

341,80

5126,93

348,39

5225,82

«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

36,6 %

344,41

5166,09

351,36

5270,40

360,51

5407,65

367,46

5511,96

«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування від нещасного випадку

36,21 %

340,74

5111,04

347,62

5214,24

356,67

5350,03

363,55

5453,23

«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку

38,11 %

358,62

5379,23

365,86

5487,84

375,38

5630,75

382,62

5739,37

1 ЄСВ min (мінімальний страховий внесок ЄСВ) — це сума ЄСВ, що визначається розрахунковим шляхом як добуток МЗП, що діє у звітному місяці, і ставки ЄСВ.
ЄСВ max (максимальний страховий внесок ЄСВ) — сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток п'ятнадцяти розмірів ПМПО, що діє у звітному місяці, і ставки ЄСВ.

 

Як бачите, якщо підприємець не зацікавлений у разі хвороби отримати відшкодування від фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі — ФТВП) і Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі — ФНВ), він може в цих фондах не страхуватися і тим самим «заощадити» (оптимізувати) свої платежі. Якщо ж питання економії коштів не актуальне, то підприємець може застрахуватися в зазначених вище фондах і забезпечити собі право на отримання відповідних «лікарняних». Нагадаємо, що, вирішивши збільшити розмір ставки ЄСВ, підприємець повинен подати органу ПФУ за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 2 до

Інструкції № 21-5, а також копії таких документів: довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), трудової книжки (за наявності), документа, що засвідчує особу, свідоцтва про державну реєстрацію1 — і укласти з ПФУ договір про добровільне страхування на строк не менше одного року.

1 Зараз свідоцтво про державну реєстрацію скасовано, проте його як і раніше можуть подавати підприємці, зареєстровані до 07.05.2011 р. (лист ДПАУ від 17.05.2011 р. № 13663/7/29-1017), якщо вони не вносили зміни до Держреєстру після зазначеної дати. ФОП-загальносистемники, зареєстровані після 07.05.2011 р., для зазначених цілей застосовують

витяг з Держреєстру.

Важливо зазначити, що

Закон № 3609 звільняє від сплати ЄСВ «за себе» пенсіонерів (за віком) та інвалідів, які працюють на спрощеній системі оподаткування: зазначені категорії осіб зможуть стати платниками ЄСВ «за себе» тільки на добровільних засадах.

Проте

для загальносистемників будь-яка норма, що звільняє їх від сплати ЄСВ або хоча б знижує суму цього внеску, взагалі не передбачена. Згідно з п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5 ФОП на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ «за себе» і членів своєї сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності та отримують від цього дохід, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів, розмір яких становить 25 % річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, визначеної податковим органом2 для сплати авансових сум податку на доходи ФОП.

2 Згідно з п.п. 177.5.1 ПК з 1 січня 2011 року підприємці зобов'язані розраховувати суми авансових платежів

самостійно.

Нагадаємо порядок визначення річної суми ЄСВ для сплати авансових платежів:

сума торішнього чистого доходу, розрахованого в порівнянних умовах (розмір той самий, що і для розрахунку авансових платежів з ПДФО) множиться на ставку внеску 34,7 %. Якщо торішній чистий дохід дорівнює нулю (а для підприємців, які перейшли на загальну систему протягом року, — якщо дорівнює нулю чистий дохід, отриманий у першому кварталі роботи на загальній системі оподаткування), то протягом року йому не потрібно сплачувати ні авансові платежі з ПДФО, ні авансові платежі з ЄСВ. Приклад, що ілюструє застосування цього порядку, розглянуто в одній з наших попередніх публікацій.

Зверніть увагу!

Зменшити протягом року авансові платежі з ЄСВ порпорційно зменшенню доходу, як це передбачено Законом № 3609 для ПДФО, не можна.

Остаточний розрахунок з ЄСВ здійснюється ФОП-загальносистемником

до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Зокрема, згідно з п. 3.3 Інструкції № 21-5 ЄСВ за кожен місяць визначається так:

34,7 % від суми доходу (прибутку), отриманого протягом місяця від діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, і суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб — підприємців, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності;

— якщо протягом місяця отримано чистий дохід (хоча б 1 коп.), сума

ЄСВ має бути не менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, в якому отримано дохід (прибуток), тобто не менше, ніж 34,7 % від МЗП. Таким чином, якщо за якийсь місяць чистого доходу не було (дорівнював нулю або отримано збиток), ЄСВ за цей місяць сплачувати не потрібно;

— розрахована сума

ЄСВ за будь-який місяць не повинна перевищувати 34,7 % від 15 розмірів ПМПО.

Описаний вище розрахунок суми ЄСВ здійснюється після закінчення року виходячи з показників чистого доходу, отриманих у кожному окремому місяці звітного року, які підприємець братиме з щомісячних підсумкових сум графи 12

Книги.

 

Таблиця 5

Правила обчислення ЄСВ за підсумками звітного року

Показник

Сума чистого доходу (ЧД) у місяцях 2011 року

ЧД = 0

0 <ЧД < МЗП

МЗП < ЧД < ПМПО ´ ´ 15

ЧД > ПМПО ´ 15

Сума ЄСВ, грн.

ЄСВ = 0

ЄСВ min

ЄСВ = ЧД ´ 34,7 %

ЄСВ мах

Розрахунок
(на прикладі серпня 2011 року)

ЧД = 0 грн.;
ЄСВ = 0 грн.

ЧД = 100 грн.;
ЄСВ = 941 грн. ´ ´ 34,7%= 333,12 грн.

ЧД = 5000 грн.;
ЄСВ = 1735 грн.

ЧД = 20000 грн.;
ЄСВ = 14400 грн. ´ ´ 34,7%=4996,80 грн.

 

Далі від загальної суми ЄСВ, нарахованої за підсумками року, віднімаються суми ЄСВ, сплачені підприємцем протягом року (щоквартальні авансові платежі з ЄСВ). У результаті або підприємець доплачує ЄСВ до ПФУ (до 1 квітня), або йому повертається надмірно сплачена сума ЄСВ (або зараховується в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ).

Зверніть увагу!

Зараз прояснилася ситуація щодо відображення суми ЄСВ у складі витрат ФОП-загальносистемника: податківці в ЄБПЗ не заперечують проти такого відображення.

Зокрема, протягом року фактично перерахований авансовий платіж ЄСВ відноситься на витрати

в місяці сплати ЄСВ (відображається у графі 10 Книги обліку доходів і витрат). Якщо за підсумками року фактичне зобов'язання більше суми авансових платежів, сума доплати включається до витрат у місяці сплати (за умови, що підприємець залишиться на загальній системі). При цьому доки немає офіційної версії, як бути підприємцю, якщо за підсумками року фактичне зобов'язання менше суми авансових платежів. Якщо виходити з того, що сума такої переплати «спливе» в результаті проведення остаточного розрахунку з ЄСВ і подання декларації, то логічніше таку переплату відображати як дохід у місяці подання декларації. Проте є думка, що за наявності переплати слід відкоригувати витрати. Зізнаємося: «затіватися» з коригуванням не хотілося б, адже тоді, крім декларації, доведеться коригувати і форми пенсійної звітності. Але як вважатимуть податківці, поки що невідомо.

До речі, крім сплати ЄСВ за найменшою («обов'язковою») ставкою, у підприємця є ще одна можливість оптимізувати платіж. Полягає оптимізація в тому, щоб при складанні звітності (річного звіту до ПФУ за формою

додатка 5 і додатка 6 до Порядку № 22-2) «скинути» весь чистий дохід кварталу на дохід одного місяця, а в інших місяцях проставити нулі. У результаті цього підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування і мають високий дохід:

не сплачуватимуть ЄСВ за ті місяці, в яких їх чистий дохід дорівнював нулю;

з межею 15 ПМПО порівнюватимуть не місячний, а квартальний дохід. Якщо врахувати, що сума надлишку доходу не обкладається ЄСВ, то чим вище дохід, тим більше економічний ефект. Зверніть увагу: до такого «укрупненого» доходу підприємець повинен буде застосувати ставку ПДФО 15 (17) % (адже він перевищуватиме 10 МЗП, установлених законом на 1 січня 2011 року). Проте навіть у цьому випадку оптимізація дозволяє істотним чином заощадити на платежах до бюджету.

Також механізмом оптимізації можуть скористатися і підприємці зі «скромнішим» чистим доходом. У цьому випадку нюанси такі (табл. 6 на с. 16):

 

Таблиця 6

Розподіл чистого доходу всередині кварталу при заповненні звітності з ЄСВ

Умова

Спосіб розподілу

Примітка

15 х ПМПО квартальна сума чистого
доходу 3 х МЗП

У кожному місяці зазначається чистий дохід у сумі не менше МЗП1. При цьому внески до ПФУ розраховуються так: за кожен з місяців, в якому зазначено чистий дохід, — 34,7 % х сума чистого доходу

До пенсійного стажу включається повністю весь квартал

3 х МЗП квартальна сума чистого
доходу 2 х МЗП

В одному місяці кварталу зазанчається чистий дохід, що дорівнює «0,00», а в двох інших — чистий дохід, не менший, ніж МЗП1відповідного місяця. Тоді внески до ПФУ визначаються так:
— за той місяць, в якому чистий дохід дорівнює нулю, внесок до ПФУ теж дорівнює нулю («0,00»);
— за кожен з місяців, в яких зазначено чистий дохід, — 34,7 % х сума чистого доходу

До пенсійного стажу включаються два місяці кварталу2

квартальна сума чистого доходу 2 · МЗП

У двох місяцях кварталу зазначається чистий дохід, що дорівнює «0,00», а в одному — решту чистого доходу1. У такому разі внески до ПФУ визначаються таким чином:
— за ті місяці, в яких чистий дохід дорівнює нулю, внески до ПФУ теж дорівнюють нулю («0,00»);
— за той місяць, в якому зазначено чистий дохід, — 34,7 % х сума чистого доходу, але не менше 34,7 % х МЗП

До пенсійного стажу включається тільки один з трьох місяців кварталу2

1 Економія полягає в тому, що підприємцю не доводиться доплачувати ЄСВ до мінімального розміру за ті місяці, в яких чистий дохід був менший, ніж МЗП.
2 Ті місяці, за які внесок не сплачено, не включаються до пенсійного стажу підприємця.

 

Зауважимо, що оптимізувати податкові платежі можна тільки в разі дотримання деяких умов:

1)

застосовується при остаточному розрахунку ЄСВ, тобто за підсумками року, і не впливає на розмір поточних авансових щоквартальних платежів;

2)

підприємець необтяжений проблемою пенсійного стажу. Справа в тому, що ті місяці, за які внесок не сплачено, не включаються до пенсійного стажу підприємця (ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV). Таким чином, підприємцю можна оптимізувати, якщо він:

— або працює за трудовим договором, крім підприємницької діяльності (тоді пенсійний стаж йому нараховуватиметься повністю за місцем роботи);

— або готовий змиритися з тим, що не весь минулий рік буде зараховано до його пенсійного стажу.

Зверніть увагу: порядок нарахування та утримання ЄСВ за найманих працівників неодноразово розглядався в наших попередніх публікаціях і аналогічний як для роботодавців — юридичних осіб, так і для роботодавців-підприємців. Водночас, варто нагадати, що підприємці-загальносистемники не зазначені в

ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ серед роботодавців, які можуть нараховувати ЄСВ на заробітну плату працівників-інвалідів за «пільговою» ставкою 8,41%. Отже, роботодавці-підприємці нараховують ЄСВ на зарплату інвалідів за звичайною (як для працівників, які не є інвалідами) ставкою, встановленою залежно від класу професійного ризику виробництва.

 

ПДВ

 

Загальні положення

Для підприємців на загальній системі оподаткування, як і раніше, залишаються актуальними питання обкладення податком на додану вартість. У цілому принципи сплати та нарахування ПДВ змінилися з прийняттям

ПК неістотно. Проте особливості виділити все ж потрібно.

Хто ж потраплятиме до категорії «ФОП — платник ПДВ»?

img 1

Згідно з

абз. 4 п.п. 14.1.139 ПК особою для цілей обкладення ПДВ є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), які здійснюють діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької, або ввозять товари на митну територію України. Окремо в ПК виділено фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що не є особами для цілей обкладення ПДВ. Це означає, що єдиноподатники та фікспатентники не можуть реєструватися як платники ПДВ навіть добровільно. Більше того, згідно з роз'ясненням, наведеним у листі ДПАУ від 12.01.2011г. № 674/7/16-1417, існуюча ПДВ-реєстрація у таких ФОП має бути анульована згідно з абз. «в» п. 184.1 ПК.

Отже, щоб стати платником ПДВ, загальносистемнику потрібно реєструватися в ДПІ.

З набуттям чинності

ПК такий обов'язок мають тільки ФОП, в яких обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів або послуг за останні 12 місяців перевищив 300 тис. грн. Важливо, що згідно з листом ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417 для цих цілей враховуються тільки фактичні постачання, а укладення договорів або наявність намірів здійснювати операції на суму, що перевищує 300 тис. грн., не є підставою для обов'язкової реєстрації. Подавати реєстраційну заяву ФОП, які підлягають обов'язковій реєстрації, повинні не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто граничний обсяг 300 тис. грн., при цьому платниками ПДВ вони стають з першого числа місяця, наступного за місяцем досягнення 300-тисячної межі, причому згідно з п. 183.10 ПК без права віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ. Тобто податкові зобов'язання у ФОП виникають одразу при перевищенні 300-тисячної межі, а право на податковий кредит — тільки після ПДВ-реєстрації.

Добровільно

ФОП можуть реєструватися за умови дотримання наступної вимоги: реєструватися платником ПДВ може тільки та ФОП, яка фактично здійснює оподатковувані операції за умови, що за останні 12 календарних місяців обсяги постачань товарів/послуг іншим платникам ПДВ становлять не менше 50 % від загального обсягу постачань. Якщо більше 50 % постачань здійснюється неплатникам ПДВ, реєструватися добровільно не можна. Не зможе добровільно зареєструватися платником ПДВ і той підприємець, який ще не пропрацював 12 календарних місяців з дати державної реєстрації. Окремо слід зауважити, що, якщо після реєстрації у добровільного платника обсяг постачань платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно буде менше 50 %, податковий орган може анулювати ПДВ-реєстрацію згідно з п. 184.1 ПК.

Таким чином, новостворена ФОП-загальносистемник зможе (буде зобов'язана) стати платником ПДВ у двох випадках:

— при досягненні протягом 12 календарних місяців обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн.;

— після закінчення 12 календарних місяців, за умови, що обсяг оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн., а обсяг постачань товарів/послуг платникам ПДВ — більше 50 % загального обсягу постачань.

Пунктом

183.4 ПК передбачено окрему процедуру реєстрації для ФОП, які переходять на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи. Такі ФОП зможуть стати платниками ПДВ одночасно з початком застосування загальної системи оподаткування, тільки якщо вони задовольняють критерії обов'язкової або добровільної реєстрації. Інакше їх чекає описаний вище механізм, передбачений для новостворених ФОП.

Більш того, згідно з

п. 18 підрозділу 2 розділу XX ПК ФОП, які перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації з урахуванням вимог п. 181.1 ПК (умова про 300 тис. грн.). Обсяг оподатковуваних операцій для них визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

 

Реєстрація

Реєстрація платників ПДВ здійснюється згідно з

Положенням № 978. А сам механізм реєстрації ФОП як платника ПДВ полягає в такому:

1) подання до органу податкової служби за місцем узяття її на облік необхідних документів для реєстрації її платником ПДВ;

2) видача податковим органом свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Так ФОП, які зобов'язані реєструватися платниками ПДВ, і ті, хто добровільно хоче стати платником цього податку, подають до податкового органу1 заяву про реєстрацію ФОП платником ПДВ (за

ф. 1-ПДВ) згідно з п. 5 Положення № 978. З метою підтвердження достовірності відомостей про підприємця, зазначених у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви може бути (але не обов'язково) додано оригінал або копію виписки з ЄДР.

1 Мається на увазі податкова інспекція, де підприємця взято на облік як платника податків (тобто за місцем проживання). Нагадаємо, що на облік у податковій він стає за принципом «єдиного вікна» — одразу ж після реєстрації його ФОП.

Заяву для добровільної реєстрації платником ПДВ підприємець повинен подати не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого ФОП бажає стати платником ПДВ, а в самій заяві можна зазначити бажаний день ПДВ-реєстрації.

Зауважте, з метою перевірки достовірності даних про підприємця податковий орган може самостійно звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР.

Що стосується порядку заповнення заяви, то труднощів тут немає. Головне, щоб дані в ній відповідали дійсності, тобто вони мають бути достовірними та відповідати відомостям, унесеним до ЄДР.

Крім цього, при заповненні заяви ФОП обов'язково повинна зазначити:

а) з якої причини здійснюється реєстрація її платником ПДВ;

б) спосіб отримання свідоцтва про податкову реєстрацію: поштою або особисто в податковій інспекції.

Потім протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви про реєстрацію податковий орган зобов'язаний видати підприємцю або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за ф. 2-ПДВ.

При цьому десятиденний строк, установлений для податкової реєстрації, починається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. І як завжди, якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем строку видачі свідоцтва є перший за ним робочий день.

Можливий також випадок, коли підприємець у реєстраційній заяві зазначив перший спосіб отримання свідоцтва (особисто), але з будь-яких причин він так і не зміг протягом 10 днів з'явитися до податкової інспекції, щоб забрати документ. Що тоді робити? У цьому випадку податковий орган повинен надіслати поштою свідоцтво за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві. Здійснює таку передачу він у другій половині останнього дня десятиденного строку з післяплатою за рахунок отримувача. Якщо ж свідоцтво так і не було вручене підприємцю, воно повертається до відділення того податкового органу, де воно оформлялося та виписувалося. Таке свідоцтво зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків. А отримати свідоцтво (та його копії) у податковому органі ФОП може в будь-який час аж до дати анулювання ПДВ-реєстрації.

Але слід пам'ятати, що копії свідоцтва, завірені податковим органом, повинні розміщуватися в загальнодоступних для огляду місцях приміщення, тому ми б не рекомендували затягувати момент отримання свідоцтва, а йти до податкової інспекції, як того вимагає порядок.

Важливо, що датою реєстрації особи платником ПДВ є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію. Ця дата буде відправною точкою для ФОП, які перевищили межу 300 тис. грн. Починаючи з цієї дати вони отримують право на податковий кредит.

 

Анулювання

Для вже зареєстрованих ФОП-платників ПДВ існує небезпека позбутися такої реєстрації. Згідно з

п. 184.1 ПК анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається в таких випадках:

— після закінчення 12 місяців з дати реєстрації платником ПДВ загальний розмір оподатковуваних операцій був менше 300 тис. грн. і платник подав відповідну заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ (

ф. № 3-ПДВ);

— ФОП-загальносистемник знімається з державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності;

— ФОП-загальносистемник переходить на спрощену систему оподаткування;

— ФОП- загальносистемник, зареєстрований як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з ПДВ і подає таку декларацію (податковий розрахунок), що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання або податкового кредиту;

— ФОП-загальносистемник позбавляється статусу суб'єкта господарювання за рішенням суду;

— ФОП-загальносистемник звільняється від сплати ПДВ за рішенням суду;

— реєстрацію як платника ПДВ анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

— смерть ФОП- загальносистемника, оголошення його померлим, визнання недієздатним або безвісти відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності;

— у ЄДРПОУ присутній запис про відсутність ФОП за його місцезнаходженням (місцем проживання);

— закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію ФОП як платника ПДВ;

— ФОП, зареєстрований добровільно, досяг рівня обсягу постачань товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців менше 50 % загального обсягу постачань.

Особливу увагу слід звернути на останній пункт, який підприємцю необхідно постійно контролювати. При цьому за всіма пунктами, крім першого, відповідну ініціативу про анулювання свідоцтва може прийняти як сам підприємець, так і податковий орган.

Наголосимо, що у випадку анулювання свідоцтва платника ПДВ за заявою платника, згідно з

п. 184.7 ПК, якщо в останньому звітному (податковому) періоді в обліку у платника ПДВ залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких сума ПДВ була включена до податкового кредиту, платник ПДВ не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації, зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів і необоротних активів і нарахувати податкові зобов'язання виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів або необоротних активів.

Слід ще раз нагадати, що сума ПДВ, сплачена у складі придбання товарів (робіт, послуг),

не включається до складу витрат ФОП-загальносистемника — платника ПДВ, а сума ПДВ, отримана у складі виручки, — до складу його доходів.

 

Інші податки та збори

Розглянуті вище ПДФО, ЄСВ і за певних умов ПДВ є обов'язковими «супутниками» ФОП-загальносистемника. Проте при здійсненні різних видів діяльності підприємець може зіткнутися з необхідністю сплачувати й інші податки та збори. Розглянемо основні з них.

 

Таблиця 7

Вид податку, збору

Хто сплачує

Податковий звітний
період

Об'єкт оподаткування

База оподаткування

Ставка

Порядок
розрахунку

Строк
сплати

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Плата за землю
(регулюється розділом XІІI ПК)

ФОП-загально-системники, які мають землю у власності (сплачують земельний податок)

Звітний рік
(з 1 січня по 31 грудня) (ст. 285, п. 288.7 ПК)

Земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (постійному користуванні), а також земельні частки (паї), що перебувають у власності
(п.п. 270.1.1 ПК)

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до ст. 289 ПК, або площа земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена (ст. 271 ПК)

Ставки земельного податку диференційовані залежно від категорії земельної ділянки, цільового призначення, місця їх розташування (у межах або за межами населеного пункту), а також від того, чи проведено грошову оцінку землі

Самостійно розраховують суму податку станом на 1 січня на підставі податкової декларації. Детально порядок подання такої декларації розглянуто на с. 29

Сплачувати як земельний податок, так і орендну плату (суму, розраховану за місяць) необхідно щомісячно (рівними частками за «річною» декларацією) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

У ПК для фізичних осіб — платників земельного податку передбачено низку пільг у вигляді звільнення від сплати земельного податку (ст. 281 ПК), тимчасових пільг для окремих платників (підрозд. 6
розд. ХХ ПК)
, а також перелік земельних ділянок, що не підлягають обкладенню земельним податком (незалежно від того, хто є їх власником) (ст. 283 ПК)

ФОП-загально-системники — землекористувачі (сплачують орендну плату за землю)

Земельна
ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ПК)

Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди землі, у межах, установлених пп. 288.5 і 288.6 ПК.
Крім того, орендарі землі зобов'язані подавати до податкової розрахунок орендної плати за землю (детально див. на с. 29), відповідно до якого і визначається розмір місячного платежу

Збір за спеціальне використання води (збір за спецводокористування) (регулюється розділом XVI ПК)

Практично всі ФОП-загально-системники1, уключаючи навіть тих, хто використовує воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб (ст. 323 ПК, лист ДПАУ від 04.01.11 р. № 12/7/15-0817)

Календарний квартал (п. 328.1 ПК)

Спеціальне використання води, отриманої шляхом забору з водних об'єктів і від первинних або інших водокористувачів (у тому числі і для використання води під час виготовлення напоїв) (п. 324.1 ПК)

Фактичний обсяг води, використаний водокористувачами, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 324.1 ПК) 2

Ставки збору за спецводокористування встановлено ст. 325 ПК.Згідно з п. 4 розд. ХІХ ПК ВРУ повинна передбачити проведення індексації шляхом внесення змін до ПК.. На сьогодні методика проведення індексації відсутня

Обчислюється наростаючим підсумком з початку року (ст. 326 ПК) виходячи з обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання, установлених у дозволі на спецводокористування, річних лімітів використання води і ставок збору. Розмір збору також залежить від того, чи встановлені вимірювальні прилади для обліку використаної води3

Протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Податкової декларації4, за місцем податкової реєстрації платника збору (п. 328.4 ПК)

Як роз'яснила ДПАУ в ЄБПЗ, збір за спецводокористування включається до складу витрат у межах ліміту використання води, установленого в дозволі на спецводокористування 5.

За понадлімітне використання води збір стягується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємця після оподаткування, тобто до витрат не включається (п. 328.8 ПК)

1 На наш погляд, якщо ФОП-загальносистемник зареєстрований за місцем проживання (у своїй квартирі) і використовує воду тільки для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб (не використовує в підприємницькій діяльності), то сплачувати збір за спецводокористування відповідно до п.п. 324.4.1 ПК він не повинен, тому що не здійснює спеціальне використання води (ст. 47 і 48 Водного кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР).
Якщо підприємець здійснює свою діяльність в окремому нежитловому приміщенні, то за використану воду в такому приміщенні він повинен сплачувати збір за спецводокористування, за винятком випадку, коли таке приміщення є орендованим,і при цьому орендар не укладав з водоканалом договір на постачання води (від свого імені) (п. 326.2 ПК).
2 Якщо у платника збору відсутні вимірювальні прилади, то обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними.3Якщо у платника збору відсутні вимірювальні прилади для обліку використаної води, а можливість для їх установки існує, то збір такому платникові потрібно буде сплачувати в двократному розмірі (п. 326.10 ПК).
За понадлімітне використання води або за використання води без дозволу на спецводокористування збір справляється у п'ятикратному розмірі (ст. 327 ПК). Причому такі суми збору повинні сплачуватися за рахунок прибутку, що залишається у водокористувача після оподаткування (п. 328.8 ПК

).
4Детально про звітність зі збору за спецводокористування читайте на с. 29.
У 2011 році останнім днем сплати збору є за І квартал — 20 травня 2011 року; за півріччя — 19 серпня 2011 року; за три квартали—18 листопада 2011 року; за 2011 рік — 17 лютого 2012 року.
5 Дозвіл на спецводокористування видається тільки тим суб’єктам господарювання, які здійснюють забір води безпосередньо з водних об'єктів (тобто первинним водокористувачам). Решті водокористувачів (які отримують воду від первинних водокористувачів) ліміти використання води встановлюються в договорах на постачання води. Щодо дозволу на спецводокористування, то їм його отримувати не потрібно — достатньо договору.

Екологічний податок за розміщення відходів (екоподаток) (регулюється розділом VІІI ПК)

ФОП-загально-системники, які розміщують відходи у спеціально відведених для цього місцях або на об'єктах (крім розміщення окремих видів відходів у вигляді вторсировини)1п.п. 240.1.3 ПК

Календарний квартал (п. 250.1 ПК)

Виходячи з роз'яснень ДПАУ:
«

відходи (у тому числі <…> відходи виробництва: макулатура, металевий брухт (чорний і кольоровий), відходи деревини, поліетилену та поліпропілену, люмінесцентні лампи і побутові відходи тощо), що тимчасово розміщуються (зберігаються), у тому числі на кінець звітного кварталу, на власній території підприємства (до їх передачі на утилізацію або розміщення іншому суб'єкту господарювання (спеціалізованому підприємству тощо) у місця видалення відходів. Зауважимо, що виняток становлять обсяги та види (класи) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збір та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність зі збору та заготівлі таких відходів…»

Ставки екоподатку визначені ст. 246 ПК і залежно від рівня небезпеки варіюються
в межах від 0,25 до 700 грн./т.2

Розраховується виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою, наведеною в п. 249.6 ПК

Протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Податкової декларації3за місцем розміщення (п. 250.2 ПК)

При підрахунку суми екоподатку для підприємців є чимала свобода дій. Так, проконтролювати обсяг відходів, що утворилися, податківцям дуже складно, тому й сума екоподатку нерідко визначатиметься «на чесному слові».
Що ж до класу відходів, то встановити його можна, звернувшись до органів Мінприроди (на це може піти немало часу та коштів) або попросивши спецорганізацію з вивезення відходів зазначити в договорі на вивезення відходів їх клас (без сумнівів, така організація повинна була отримати від Мінприроди клас небезпеки на відходи, що вивозяться нею)

1 Позиція ДПАУ на сьогодні безкомпромісна: екоподаток сплачувати зобов'язаний кожен підприємець, в якого утворюються відходи, навіть якщо він передає їх за договором спецорганізаціям. Якщо при цьому врахувати, що відходи (нехай навіть найпростіші — макулатура, поліетилен та інші побутові відходи) утворюються в кожного суб'єкта господарювання, то з точки зору податківців абсолютно всі підприємці тепер будуть платниками екоподатку (за відходи).На нашу думку, якщо підприємець не займається похованням відходів, значить, він не розміщує їх у повному розумінні цього слова і, отже, не повинен сплачувати екоподаток. Проте, незважаючи й на інші аргументи на користь несплати екоподатку, на практиці підприємцям буде досить складно відстояти свою позицію.

2 Упродовж 2011 — 2012 рр. застосовуються ставки в розмірі 50 % від наведених у ст. 246 ПК, 2013 р. — 75 %, а 2014 р. і надалі — 100 % (п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПК). Таким чином, у 2011 році за високонебезпечні відходи встановлено ставку екоподатку (без урахування коефіцієнтів) — 12,75 грн. за тонну, за середньонебезпечні — 3,20 грн. за тонну, за малонебезпечні — 1,25 грн. за тонну, за малонебезпечні та нетоксичні — 0,13 грн. за тонну, за люмінісцентнтні лампи 3,75 грн. за штуку (ст. 246 ПК). І лише за надзвичайнонебезпечні відходи ставу складає 350 грн. за тонну. Хоча з останніми підприємці навряд чи стикаються, проте така ж ставка застосовується і за розміщення відходів, на які не встановлено рівень небезпеки.
Фіксовані ставки залежно від кількості одиниць відходів установлено для обладнання і приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням (431 грн./шт) і люмінісцентних ламп (7,5 грн./шт).
3 Детально про звітність з екоподатку читайте на с. 29.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобуr (регулюється розділом VІI ПК)

Загальносистемники, які реєструють новий

транспортний засіб або транспортний засіб, тільки-но ввезений на територію України з країн зарубіжжя
(ст. 231 ПК)

Календарний рік
(ст. 236 ПК)

Колісні транспортні засоби (КТЗ)1.
Виняток становлять, зокрема:
 — машини і механізми для сільськогосподарських робіт (коди 8432 і 8433 згідно УКТ ЗЕД);
 — причепи
(напівпричепи);
 — мопеди;
 — велосипеди

Для мотоциклів, легкових автомобілів (окрім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих і спеціальних вантажних транспортних засобів) — за обсягом циліндрів двигуна в куб. см;
 — для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна в кВт.

Ставки збору визначено ст. 234 ПК і наведено у статті «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 1, с. 42

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного в п. 234.4 ПК

Збір сплачується перед проведенням першої реєстрації транспортного засобу в Україні (ст. 237 ПК)

1. Згідно з п. 6 Порядку № 1388 тртранспортні засоби, що належать ФОП-загальносистемникам, реєструються за ними як за фізичними особами.
2. З 14.08.2011 р. набув чинності Закон України від 05.07.11 р. № 3565-VI, відповідно до якого скасовано техогляд.
У зв'язку з цим цікава доля п. 2 підрозд. 9 розд. ХХ ПК. Мабуть, транспортний податок за 2010 р. із зазначеної дати сплачувати вже не потрібно

1 Згідно зі ст. 232 ПК об'єктом обкладення збором також можуть бути судна, зареєстровані в Державному судновому реєстрі України або в Судновій книзі України, а також лілітаки та вертольоти, зареєстровані в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або в Реєстрі державних повітряних суден України, за деякими винятками (див. нижче). Але навряд чи такі зазначені об'єкти зустрічатимуться у ФОП-загальносистемника.

Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (торговий патент)

(регулюється ст. 267 ПК)

Загальносистемники, які здійснюють види діяльності, що патентуються (див. графу 4).
Перелік осіб, звільнених від необхідності отримувати торговий патент, наведено в п.п. 267.1.2 ПК

Місяць (квартал — для сфери розваг)

торговельна діяльність за готівку1в пунктах продажу2;
 — діяльність з надання платних побутових послуг3 (за переліком, затвердженим постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1258);
 — торгівля валютними цінностями в пунктах обміну валют;
 — діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей)

Відповідно до п.п. 267.3.1 ПК ставки збору встановлюються сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від МЗП, установленої на 1 січня календарного року (на 1 січня 2011 року МЗП становить 941 грн.).
При визначенні конкретного розміру ставки враховуються місцезнаходження пункту продажу товарів (пункту надання платних послуг) та асортименту товарів (виду платних послуг). Місцеві ради не можуть установлювати ставки цього збору довільно, а повинні керуватися максимальною та мінімальною межами, визначеними п. 267.3 ПК.
Для зручнішого уявлення меж для встановлення ставок збору представимо допоміжну таблицю (табл. 8)

Не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному місяцю (кварталу).
За здійснення торговельної діяльності з придбанням короткострокового торгового патенту — не пізніше ніж за один календарний день до початку здійснення такої діяльності

Також загальносистемники можуть придбавати:
 — пільговий торговий патент — торговий патент на здійснення торгівельної діяльності певними видами товарів, зазначених
у ст. 267 ПК (п.п. 14.1.146 ПК);
 — короткостроковий торговий патент — це торговий патент на здійснення торгової діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів (п.п. 14.1.92 ПК)

1 Зверніть увагу! Якщо підприємець займається торгівлею та розраховується зі своїми покупцями виключно в безготівковій формі, він може працювати без патенту, нанавіть перебуваючи на загальній системі оподаткування. Річ у тім, що торговельна діяльність підлягає патентуванню тільки в тому випадку, коли продавець і покупець розраховуються готівкою або з використанням платіжних карток (п.п. 14.1.246 ПК). Тому «безготівкова торгівля» патентуванню не підлягає.
2 Згідно з п.п. 14.1.211 ПК під пунктами продажів розуміються:
магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток;.

 

3Незалежно від того, яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги — у безготівковій чи готівковій формі.

 

Таблиця 8

Ставки збору за здійснення деяких видів
підприємницької діяльності (торговий патент)
у розрізі видів діяльності

№ з/п

Вид (особливості) діяльності

Межі встановлення ставок збору

частина від розміру МЗП

грн.

1

2

3

4

1

Здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг (за місяць):

1.1

На території м. Києва і обласних центрів

0,08 — 0,4

75 — 376

1.2

На території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів

0,04 — 0,2

38 — 188

1.3

На території інших населених пунктів

від 0,02 до 0,1

від 19 до 94

1.4

Торговельна діяльність нафтопродуктами, скрапленим і стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах

0,08 — 0,4

75 — 376

Крім того, якщо пункт продажу товарів (надання послуг) знаходиться в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про збільшення ставки збору, але не більше 0,4 розміру МЗП.

2

Здійснення торговельної діяльності валютними цінностями (за місяць)

1,2

1129

3

Здійснення діяльності у сфері розваг (за квартал):

3.1

Для використання грального автомата (грального автомата «кран-машина»; грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри іншого грального автомата, призначеного для проведення платних ігор)

1

941

3.2

Для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбану, боулінгу, що водяться в дію за допомогою жетона, монети або без них

2 (за кожен гральний жолоб або доріжку)

1882

3.3

Для використання столів для більярда, які вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них (крім столів для більярда, що використовуються для спортивних любительських змагань)

1 (за кожен стіл)

941

3.4

Для проведення інших платних розважальних ігор

1 (за кожне окреме гральне місце)

941

4

Здійснення торговельної діяльності з придбанням пільгового торгового патенту (за рік)

0,05

47

5

Здійснення торговельної діяльності з придбанням короткострокового торгового патенту (за 1 день)

0,02

1919

 

Крім того, підприємець на загальній системі

не звільняється від сплати збору за використання лісових ресурсів, плати за користування надрами, хмелезбору тощо.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі