Єдиний податок: нові правила роботи

Єдиний податок: нові правила роботи

Отже, 20.10.2011 р. Верховна Рада України ухвалила Закон № 4014, яким вносяться зміни до Податкового кодексу і встановлюються нові правила роботи на єдиному податку. 18.11.2011 р. Президент підписав цей Закон.

Ухваленим Законом передбачено доповнити розділ XIV Податкового кодексу главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» (статті 291 — 300), якою тепер і регламентуватимуться правила роботи на єдиному податку.

Нові правила для єдиноподатників почнуть діяти з 01.01.2012 р. З цієї ж дати втратять чинність:

— Указ № 727, що регламентує застосування спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку;

— Декрет № 13-92, що регламентує порядок сплати фіксованого податку.

У цілому зміни можна назвати позитивними:

— скасовано пункт 139.1.12 ПК, який забороняв платникам податку на прибуток і підприємцям на загальній системі оподаткування відносити до складу своїх витрат вартість товарів, робіт і послуг, придбаних у фізосіб-єдиноподатників;

— фізособам-єдиноподатникам (щоправда, тільки групи 3) дозволено бути платниками ПДВ. Водночас слід зазначити, що можливість одразу стати платниками ПДВ є лише в тих, хто згідно з розд. V ПК має право бути платниками ПДВ (детальніше розглянемо далі);

— збільшено граничні розміри річного доходу, не перевищуючи який особа зможе працювати на єдиному податку;

— для підприємців скасовано доплату єдиного податку за найманих працівників;

— свідоцтва про сплату єдиного податку стануть безстроковими, тобто вже немає необхідності переоформляти їх щороку.

Серед мінусів можна назвати:

— збільшення кількості видів діяльності, які будуть «закриті» для єдиноподатників;

— прив'язку ставок єдиного податку для підприємців до розміру мінімальної заробітної плати;

— необхідність сплати єдиного податку за повною ставкою разом з повною сплатою ЄСВ (зараз, нагадаємо, сплачується тільки 43 % від установленої ставки).

Але про все по черзі…

Хто може бути платником єдиного податку з 01.01.2012 р.

Перш за все зазначимо, що працювати на єдиному податку з 01.01.2012 р. зможуть як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці. При цьому можливість роботи на єдиному податку, як і раніше, обмежена обсягом доходу, чисельністю працівників і здійснюваними видами діяльності.

Згідно з п. 291.4 ПК усіх єдиноподатників розділено на 4 групи: три групи фізосіб — підприємців і одна — юридичні особи. Для кожної групи встановлено свої умови перебування на єдиному податку (див. табл. 1).

Таблиця 1

Хто може працювати на єдиному податку

Отже, для юридичних осіб шлях відкрито виключно до четвертої групи єдиноподатників. Що стосується фізосіб-підприємців, то для них передбачено можливість самостійно обрати найбільш підходящу групу. Під час вибору групи необхідно враховувати:

— установлені обмеження щодо обсягу діяльності, чисельності працівників та здійснюваних видів діяльності;

— статус покупців;

— бажання підприємця бути платником ПДВ.

Приклад 1. Підприємець з обсягом річного доходу до 100 тис. грн. надає інформаційні послуги. Яку групу платників єдиного податку може обрати підприємець?

Це залежатиме від того, кому підприємець надаватиме такі послуги. Якщо серед клієнтів підприємця є юридичні особи — загальносистемники або підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, тоді для підприємця можлива робота тільки у 3-й групі. Якщо ж коло клієнтів підприємця буде обмежено тільки населенням, підприємцями-єдиноподатниками або юридичними особами — єдиноподатниками, тоді він може обрати 2 групу платників єдиного податку.

Приклад 2. Підприємець з обсягом річного доходу до 150 тис. грн. займається продажем товарів, у тому числі юридичним особам на загальній системі оподаткування. У якій групі єдиноподатників він може працювати?

Підприємець має право працювати у 2-й групі. Обмеження щодо статусу покупців, визначені для платником єдиного податку 2 групи, стосуються тільки послуг (їх можна надавати виключно населенню або платникам єдиного податку). Що ж до виробництва та продажу товарів, то тут зазначене обмеження не застосовується, тобто підприємці-єдиноподатники 2-ї групи мають право продавати товари будь-яким особам, у тому числі юрособам на загальній системі оподаткування. Водночас підприємець може обрати і 3-тю групу — єдиноподатників. Так, якщо більшість клієнтів підприємця є юридичними особами на загальній системі оподаткування, які зацікавлені в отриманні права на податковий кредит, то в цьому випадку, якщо підприємець відповідає вимогам реєстрації платником ПДВ, йому доцільніше обрати 3-тю групу єдиноподатників зі сплатою єдиного податку за ставкою 3 %.

Приклад 3. Підприємець здає в оренду нежитлові приміщення. У якій групі єдиноподатників він зможе працювати?

У першу чергу зазначимо, що підприємцям-єдиноподатникам заборонено здавати в оренду нежитлові приміщення (будівлі, споруди) та їх частини, загальна площа (тобто сумарна площа всіх приміщень, що здаються) яких перевищує 300 квадратних метрів (див. підпункт «Заборонені види діяльності для платників єдиного податку). До уваги береться саме загальна площа нерухомості, що надається в оренду, тобто здавання її різним орендарям ситуації не врятує.

Щодо групи єдиноподатників, в якій може працювати підприємець, якщо загальна площа приміщень, що здаються, менше 300 квадратних метрів, то тут зазначимо таке. Здавання в оренду нерухомості формально не є ні наданням послуг, ні виконанням робіт. Водночас очевидно, що в цьому випадку оренду потрібно розглядати як послугу. Якщо орендарями виступатимуть єдиноподатники, тоді підприємець може обрати групу 2. Якщо ж у числі орендарів є юридичні особи або підприємці на загальній системі оподаткування, тоді для підприємця можлива робота тільки у групі 3.

Слід звернути увагу на те, що у групі 2 заборонено надавати посередницькі послуги з оренди нерухомого майна (гр. 70.31 КВЕД). Водночас власну нерухомість здавати можна.

Зазначаючи про вибір групи єдиноподатників, важливо вказати на такий момент. Згідно з абз. 2 п.п. 298.1.4 ПК суб'єкти господарювання, які бажають перейти на сплату єдиного податку із загальної системи оподаткування, можуть це зробити за умови, що протягом календарного року, що передує переходу, ними дотримано умови, визначені п. 291.4 ПК. Зауважимо, що цим пунктом установлено обмеження щодо обсягу доходу, чисельності працівників, а також видів діяльності для 1-ї і 2-ї груп платників єдиного податку. Якщо дотримуватися цієї вимоги, то виходить що до 1-ї групи платників єдиного податку зможуть потрапити тільки ті підприємці, які протягом 2011 року не мали жодного працівника і займалися виключно торгівлею на ринку або наданням побутових послуг. На нашу думку, така вимога не зовсім логічна і, сподіваємося, вона не застосовуватиметься на практиці. При цьому зазначимо, що підприємців-єдиноподатників 3-ї групи та юридичних осіб обмеження щодо здійснюваних у попередньому році видів діяльності не стосуються (у п.п. 298.1.4 ПК зазначено, що мають дотримуватися тільки вимоги, установлені п. 291.4 ПК, а заборонені види діяльності вказано в п. 291.5 ПК). Тому навіть якщо в поточному році підприємець або підприємство здійснили якусь заборонену для єдиноподатників діяльність, то вони мають право перейти на сплату єдиного податку.

Чи можна буде перейти на єдиний податок, якщо у 2011 році платником єдиного податку перевищено граничні обсяги щодо виручки, установлені Указом № 727, тобто виручка перевищила 1 млн грн. (для юридичних осіб) або 500 тис. грн. (для підприємців)? На нашу думку, такий перехід можливий. Адже для того, щоб працювати на єдиному податку в 2012 році, суб'єкт господарювання повинен відповідати новим правилам роботи, установленим п. 291.4 ПК. А в нові «межі» такі суб'єкти вписуються.

Заборонені види діяльності для платників єдиного податку

Список заборонених для платників єдиного податку видів діяльності визначено п. 291.5 ПК. Крім обмежень, що існували раніше, список поповнився новими видами діяльності, які тепер буде «закрито» для єдиноподатників (табл. 2). Слід звернути увагу, що обмеження стосуються всіх груп платників єдиного податку.

Таблиця 2

Чим заборонено займатися платникам єдиного податку

Хто не має права працювати на єдиному податку

Крім обмежень за видами діяльності, певні вимоги висуваються і до суб'єктного складу спрощенців. Перелік суб'єктів господарювання, які не мають права працювати на єдиному податку визначено пп. 291.5.4 — 291.5.7 ПК (див. рисунок).

Особливу увагу звернемо на таку категорію, як суб'єкти господарювання з податковим боргом. Згідно з п.п. 291.5.8 ПК перейти на сплату єдиного податку суб'єкт господарювання зможе в тому випадку, якщо він не має податкового боргу. Тут важливо з'ясувати, а що розуміють під податковим боргом.

Згідно з п.п. 14.1.175 ПК податковий борг є узгодженою, але не сплаченою своєчасно сумою грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій та пені.

У свою чергу під грошовим зобов'язанням розуміється податкове зобов'язання, що підлягає сплаті, та штрафні (фінансові) санкції, що справляються за порушення податкового законодавства, законодавства у сфері ЗЕД та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.39 ПК).

Податкове зобов'язання — це сума коштів, яку потрібно сплатити до бюджету як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (п.п. 14.1.156 ПК).

Отже, на момент подання заяви про перехід не спрощену систему оподаткування у платника податку не повинно бути заборгованості:

1) з податків та зборів, установлених ПК, строк яких настав на дату подання заяви;

2) пені з податкового боргу;

3) заборгованості щодо штрафних санкцій (крім адміністративних штрафів) за порушення податкового законодавства, а також іншого підконтрольного податковій службі законодавства, у тому числі з РРО, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо заборгованості з ЄСВ, то оскільки для справляння єдиного соціального внеску встановлено особливі правила, що не мають жодного відношення до податкового законодавства, то заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску та пов'язаних з його справлянням штрафних (фінансових) санкцій і пені не може вважатися податковим боргом, і отже, не може служити перешкодою для переходу на єдиний податок.

Ставки єдиного податку

Ставки єдиного податку встановлено ст. 293 ПК. Для юросіб вони зменшені вдвічі. Для підприємців залишилися майже на тому самому рівні. Проте незважаючи на це, податкове навантаження на платників єдиного податку, особливо на підприємців, дещо збільшиться. Адже, якщо у 2011 році потрібно було сплачувати тільки 43 % від установленої ставки єдиного податку, то у 2012 році сплачувати єдиний податок доведеться в повному розмірі.

Таблиця 3

Ставки для юридичних осіб

Таблиця 4

Ставки податку для фізичних осіб — підприємців

Важливо ! З 01.01.2012 р. для фізосіб-підприємців скасовано доплату єдиного податку в розмірі 50 % ставки за кожного найманого працівника.

Слід також звернути увагу на те, що у фізосіб-підприємців I і II груп, які не використовують працю найманих працівників, з'явилася можливість не сплачувати єдиний податок (п. 295.5 ПК):

— за час відпустки (але не більше одного календарного місяця протягом року);

— за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо така непрацездатність триває 30 і більше календарних днів.

Особливості застосування ставки єдиного податку 3 %

Перш за все зазначимо, що обрати ставку єдиного податку 3 % (зі сплатою ПДВ) можуть юридичні особи, а також фізособи — підприємці III групи. Умови для отримання права працювати на ставці єдиного податку 3 % визначено п.п. 4 п. 293.8 ПК. Ключовим з них є те, що на момент переходу на сплату єдиного податку суб'єкт господарювання має бути зареєстрований платником ПДВ.

Отже, одразу та безперешкодно перейти на ставку 3 % зможуть ті підприємства або підприємці, які переходять на єдиний податок із загальної системи оподаткування, і раніше були зареєстровані платниками ПДВ. У цьому випадку, як випливає з абз. «а» п.п. 4 п. 293.8 ПК, достатньо подати заяву про перехід на єдиний податок (із зазначенням обраної ставки 3 %) не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого суб'єкт господарювання переходить на сплату єдиного податку.

Якщо ж суб'єкт господарювання не був раніше зареєстрований платником ПДВ, то в цьому випадку потрібно керуватися абз. «в» п.п. 4 п. 293.8 ПК, в якому зазначено, що ставка 3 % може бути обрана таким суб'єктом господарювання:

«шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість».

Тобто до моменту початку роботи на єдиному податку такий суб'єкт господарювання повинен зареєструватися платником ПДВ. Важливо зазначити, що виходячи з вимог розд. V «Податок на додану вартість» ПК підприємство або підприємця зареєструють платником ПДВ тільки в тому випадку, якщо вони відповідають критеріям обов'язкової або добровільної реєстрації платником ПДВ, визначених пп. 181.1 і 182.1 ПК.

Оскільки раніше суб'єкт господарювання не був зареєстрований платником ПДВ, то під умови обов'язкової реєстрації він не підпадає. Тобто в цьому випадку слід розраховувати на можливість добровільної реєстрації. При цьому нагадаємо, що згідно зі ст. 182 ПК добровільна реєстрація платником ПДВ можлива, якщо обсяг оподатковуваних постачань товарів/послуг за останні 12 календарних місяців менше 300 тис. і при цьому особою дотримується одна з таких умов:

— або обсяг постачань товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачань (тобто особа пропрацювала як мінімум рік і як мінімум 50 % її продажів відбувається ПДВ-покупцям);

— або статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн.

Якщо ж під умови реєстрації платника ПДВ підприємство або підприємець не підпадають, то й обрати ставку 3 % одразу вони не можуть. У цьому випадку їх зареєструють тільки єдиноподатниками за ставкою 5 %. А потім, уже набравши необхідних «обсягів», вони можуть перейти на ставку 3 % на підставі абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПК (які саме умови повинні дотримуватися в цьому випадку, див. нижче).

Якщо ж суб'єкт господарювання підпадає під умови добровільної реєстрації та бажає перейти на ставку єдиного податку 3 %, то як випливає з абз. «в» п.п. 4 п. 293.8 ПК він повинен зареєструватися платником ПДВ до початку кварталу роботи на єдиному податку. Для реєстрації платником ПДВ підприємству/підприємцю потрібно подати реєстраційну заяву. Зазначимо, що абз. 2 п. 183.4 ПК, яким раніше встановлювалося, що реєстраційна заява може подаватися одночасно із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування скасовано. Тому при реєстрації платником ПДВ слід керуватися загальними правилами. Так, заява на добровільну реєстрацію має бути подана не пізніше, ніж за 20 календарних днів до бажаного дня реєстрації (тобто до початку кварталу, з якого підприємство або підприємець перейдуть на сплату єдиного податку). У заяві потрібно зазначити бажану дату реєстрації платником ПДВ — 1 число такого кварталу.

Також п.п. 4 п. 293.8 ПК передбачено ще два випадки, коли можна перейти на ставку 3 %. Це можливо, якщо підприємство або підприємець:

1. Працює на ставці 5 % і бажає перейти на ставку 3 %. Причому, перейти на ставку 3 % суб'єкт господарювання зможе тільки в тому випадку, якщо за останні 12 місяців обсяг постачань послуг/робіт (!зверніть увагу, товари не враховуються) платникам ПДВ перевищить 300000 грн. і зареєструється платником ПДВ (абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПК). Для переходу на ставку 3 % йому необхідно подати заяву про зміну ставки єдиного податку не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.

Якщо ж обсяг постачань послуг (робіт), наданих іншим платникам ПДВ за рік не перевищить 300 тис. грн., то зареєструватися платником ПДВ, а відповідно й обрати ставку 3 % він не зможе, навіть у тому випадку, якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів за останні 12 календарних місяців у нього перевищить 300 тис. грн. або він відповідатиме умовам добровільної реєстрації. Пояснюється це тим, що платник єдиного податку за ставкою 5 % (крім того, який набрав 300 тис. з послуг, робіт, наданих іншим платникам ПДВ) згідно з п.п. 14.1.139 ПК не вважається «особою» для цілей ПДВ, тобто не може подати заяву на реєстрацію навіть, якщо він відповідає умовам добровільної або обов'язкової реєстрації. Тому перейти на ставку 3 % у цьому випадку можна тільки після попереднього переходу на загальну систему оподаткування, а потім (з наступного року) — назад на єдиний податок. Можливо, що податківці все ж таки приймуть більш ліберальну позицію щодо цього питання.

2. Є платником єдиного податку, зареєстрованим платником ПДВ, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (абз. «в» п.п. 4 п. 293.8 ПК). Як застосовувати цю підставу, доки не зовсім зрозуміло. Адже, єдиноподатники, які зареєстровані платниками ПДВ, і так сплачують податок за ставкою 3 % і іншу ставку застосовувати не можуть. Якщо ж ідеться про єдинодатників, які сплачують єдиний податок за ставкою 5 %, то для них слід застосовувати абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПК, про що йшлося вище. Отже, із цього приводу не будуть зайвими роз'яснення компетентних органів.

Резюмуємо зазначене у вигляді таблиці.

Таблиця 5

Хто може обрати ставку єдиного податку 3 %

ПДВ платниками єдиного податку на ставці 3 % сплачується на загальних підставах.

Єдина особливість — платники єдиного податку мають право обрати квартальний податковий період подання звітності з ПДВ (п. 202.2 ПК). Для того, щоб звітувати у 2012 році з ПДВ поквартально єдиноподатникам, які застосовуватимуть ставку 3 %, необхідно разом з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2011 року подати заяву про вибір квартального звітного періоду. Квартальний період починає застосовуватися з першого числа поточного року. Таким чином, у 2012 році застосовувати квартальний звітний період з ПДВ зможуть тільки ті підприємці — загальносистемники та підприємства, які є у грудні 2011 року платниками ПДВ.

При анулюванні ПДВ-реєстрації єдиноподатник на ставці 3 % повинен або перейти на ставку 5 %, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування, подавши відповідну заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, наступного за кварталом анулювання реєстрації (п.п. 5 п. 293.8 ПК). У разі переходу на загальну систему, квартальні платники зобов'язані будуть самостійно перейти на місячний звітний період з ПДВ (п. 202. ПК). Такий перехід здійснюється з першого ж місяця роботи на загальній системі.

Особливості застосування ставки єдиного податку 5 %

Ставка єдиного податку 5 % не передбачає сплати ПДВ. Тим підприємствам або підприємцям, які були зареєстровані платниками ПДВ, при поданні заяви про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 5 %, ПДВ-реєстрацію буде анульовано. Підстава для цього закріплена в п.п. «в» ст. 184 ПК:

«Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

<…>

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість».

При «розреєстрації» з платників ПДВ варто пам'ятати про необхідність визнати умовний продаж за звичайними цінами товарних залишків і необоротних активів, що значаться в обліку, при придбанні яких платник збільшив податковий кредит. Зробити це потрібно не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПК).

Чи необхідно єдиноподатнику на ставці 5 % відстежувати обсяги операцій? Припустимо, обравши єдиний податок «без сплати ПДВ» через деякий час обсяги продажів у єдиноподатника-неплатника перевищили 300 тис. грн. У зв'язку з цим може виникнути запитання: чи потрібно в такому разі спрощенцю в обов'язковому порядку зареєструватися платником ПДВ?

Ні, не потрібно. Адже п. 181.1 ПК, що встановлює критерії для обов'язкової реєстрації платником ПДВ, на єдиноподатників не поширюється, про що прямо зазначено в цьому пункті. Тому несплата ПДВ за ними зберігається впродовж усього періоду перебування на спрощеній системі оподаткування незалежно від досягнутих згодом обсягів операцій (у межах, звичайно, гранично допустимих єдиноподатних обсягів).

Те ж саме стосується й випадку, зазначеного в абз. «г» п. п 4 п. 293.8 ПК — коли платник єдиного податку на ставці 5 % перевищив обсяг постачань робіт (послуг) (!Товари не враховуються) іншим платникам ПДВ у 300 тис. грн. У цьому випадку згідно з оновленим п.п. 14.1.139 ПК вони підпадають під визначення «особа» для цілей ПДВ, що означає тільки те, що за бажанням вони можуть зареєструватися платниками ПДВ і перейти на ставку 3 %. А ось обов'язкової реєстрації платником ПДВ для таких єдиноподатників не передбачено. Адже, по-перше, як уже було зазначено вище, норма про обов'язкову реєстрацію згідно з п. 181.1 ПК на них не поширюється, а по-друге, п.п. 4 п. 293.8 ПК, що застерігає випадки, у яких може бути обрана ставка єдиного податку 3 %, говорить про те, що такі платники можуть (зверніть увагу (!Не зобов'язані, а можуть) перейти на ставку 3 %. Відповідно, якщо ПДВ-реєстрація такому платнику не потрібна, то він і надалі може продовжувати безперешкодно працювати на ставці 5 % без ПДВ.

Важливо також зазначити, що ставка єдиного податку 5 % не звільняє єдиноподатника від сплати:

— «імпортного» ПДВ. Згідно з п. 181.2 ПК, якщо особи, не зареєстровані платниками ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, то такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платник ПДВ;

— у разі отримання послуг від нерезидента, якщо місце постачання таких послуг знаходиться на митній території України. Так, відповідно до вимог п. 180.2 ПК при отриманні послуг від нерезидента, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, є одержувач послуг (незалежно від того, чи зареєстрований він як платник ПДВ).

Спеціальні ставки єдиного податку

Крім основних ставок, передбачено також спеціальні ставки єдиного податку (пп. 293.4 — 293.5 ПК; див. таблицю), що застосовуються в разі порушення платником єдиного податку встановлених правил роботи на єдиному податку.

Таблиця 6

Однак просто сплатою «штрафних» ставок платник єдиного податку не обійдеться. За порушення правил роботи на єдиному податку він позбавляється права працювати на єдиному податку. При цьому зазначимо, що в разі перевищення граничного обсягу доходу, підприємці 1 і 2 групи мають право перейти до іншої групи єдиноподатників. Детальніше про відповідальність єдиноподатників за порушення правил роботи на єдиному податку, а також про перехід з однієї групи єдиноподатників до іншої див. на с. 47.

Звітний податковий період

Згідно з п. 33.1 ПК податковим періодом визнається встановлений ПК період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. При цьому податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Стаття 34 ПК визначає такі види податкових періодів:

— календарний рік;

— календарне півріччя;

— календарний квартал;

— календарний місяць;

— календарний день.

У свою чергу, базовий податковий (звітний) період — це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПК, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Для кожного податку, збору або обов’язкового платежу застосовуються свої податкові періоди. Для єдиного податку види податкових періодів наведені в ст. 294 ПК.

Згідно з п. 294.1 цієї статті ПК податкові періоди для платників єдиного податку встановлюються залежно від того, до якої групи належить суб’єкт господарювання. Так, для платників, віднесених до першої групи, податковим звітним періодом є календарний рік. Для решти платників (тобто віднесених до другої — четвертої груп) податковим звітним періодом є календарний квартал.

У загальному випадку, який стосується не лише єдиного податку, але й решти податків та зборів, податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 294.3 ПК для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, установлених ПК, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Таким чином, отримавши свідоцтво, платник не автоматично стає єдиноподатником, а має дочекатись початку нового календарного кварталу.

Приклад . ТОВ «Фініш» у лютому 2012 року, ознайомившись із змінами в законодавстві, прийняло рішення змінити загальну систему оподаткування на роботу на єдиному податку (раніше подібної можливості товариство не мало внаслідок невідповідності критерію щодо обсягу доходу).

По-перше, видача свідоцтва платника єдиного податку стане більш пріоритетною, ніж раніше, адже починаючи з 01.01.2012 р. термін його дії не обмежений.

По-друге, навіть отримавши свідоцтво в лютому, товариству доведеться почекати до початку нового кварталу (тобто до 01.04.2012 р.), а період лютий (з моменту фактичного отримання свідоцтва) — березень товариство змушене буде допрацювати на загальній системі оподаткування.

Статтею 294 ПК передбачено й випадки, в яких тривалість звітного (податкового) періоду менша звичайної. Крім того, в ній містяться деякі обмеження стосовно того, коли може початись перший податковий (звітний) період у випадках наявності в підприємств непогашеного податкового боргу чи податкових зобов’язань. Наведемо їх у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 7

Визначено у ПК і тривалість останнього податкового періоду в разі:

— державної реєстрації припинення юридичних осіб;

— державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, які є платниками єдиного податку.

Згідно з п. 294.6 ПК останнім податковим (звітним) періодом в обох таких випадках вважається період, у якому подано до органу ДПС заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Також зазначимо, що у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу ДПС заяву щодо зміни податкової адреси. Таким чином, єдиноподатникові доведеться звітуватись за старою адресою за весь період аж до кінця календарного кварталу. Для таких платників доцільним буде спланувати свій «переїзд» таким чином, щоб приурочити дату переїзду до початку нового звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, ми розглянули основні моменти, пов’язані з тривалістю, початком та закінченням звітного (податкового) періоду. Питання, які, безперечно виникнуть у платників єдиного податку або суб’єктів господарювання, які планують перейти на роботу на спрощеній системі оподаткування, в перехідний період, ми обов’язково висвітлимо на сторінках нашого видання в міру їх виникнення.

Порядок і строки сплати єдиного податку

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку встановлено ст. 295 ПК.

Підприємці-єдиноподатники 1 — 2 груп , яким установлено фіксовані ставки єдиного податку, як і раніше, сплачують єдиний податок авансом. Його потрібно буде сплачувати не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Так, за січень 2012 року останнім днем сплати єдиного податку буде 20 січня 2012 року. Згідно з Указом № 727, нагадаємо, єдиний податок потрібно було сплатити не пізніше 20 числа попереднього місяця.

Звернемо увагу на те, що єдиний податок єдиноподатниками 1 — 2 групи сплачується за фіксованою ставкою незалежно від розміру отриманого доходу та самого факту його отримання.

Також, ще раз зазначимо, що єдиноподатники груп 1 і 2 (за умови, що у них немає найманих працівників) можуть не сплачувати єдиний податок (п.п. 295.5 ПК):

— за час відпустки (не більше 1 місяця в році);

— у разі хвороби (якщо вона триває 30 і більше календарних днів і підтверджена листком (листками) непрацездатності).

Сплачені авансом суми єдиного податку за такі періоди зараховуються за заявою підприємця в рахунок майбутніх платежів (п. 295.6 ПК).

Згідно з п. 295.2 ПК нарахування авансових внесків для платників 1 і 2 групи здійснює орган ДПС на підставі:

— заяви про розмір обраної ставки єдиного податку;

— заяви про період щорічної відпустки;

— заяви про строки тимчасової непрацездатності.

Інформація про період щорічної відпустки та строки тимчасової непрацездатності з обов'язковим додатком копії листка (листків) непрацездатності подається у вигляді заяви в довільній формі (п. 298.3.2 ПК).

Підприємці групи 3 та юрособи (група 4) визначають своє податкове зобов'язання самостійно. Сплатити єдиний податок вони повинні протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал (п. 295.3 ПК).

Сплата єдиного податку має здійснюватися за місцем податкової адреси.

Таблиця 8

Строки сплати єдиного податку

Несплата (неперерахування) у строк фізосіб-єдиноподатників груп 1 і 2 авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафів у розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної такими платниками єдиного податку.

До юридичних осіб, а також фізосіб-єдиноподатників групи 3 за несплату єдиного податку в установлені строки буде застосовано штраф у розмірі (ст. 126 ПК):

— 10 % погашеної суми податкового боргу — при затримці сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати;

— 20 % погашеної суми податкового боргу — при затримці сплати більше 30 календарних днів.

За заниження суми податкового зобов'язання, виявлене за результатами перевірки, на єдиноподатників групи 3 і 4 може бути накладено штраф у розмірі 25 % суми заниження (ст. 123 ПК).

Крім того, несплата податкового боргу протягом 2 послідовних кварталів може загрожувати анулюванням свідоцтва єдиного податку (п.п. 3 п. 299.15 ПК). Причому це положення поширюється на платників всіх груп.

ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ТА СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Практично кожен податок, збір чи обов’язковий платіж (крім тих, по яких визначення податкового зобов’язання покладено на контролюючий орган) передбачає обов’язок платника вести відповідний облік даних, які б забезпечували можливість визначати податкове зобов’язання або ж навпаки, бюджетного відшкодування. Не є виключенням і єдиний податок.

З нового року порядок ведення обліку та складання звітності з єдиного податку буде регламентуватись ст. 296 ПК.

Ведення обліку платниками єдиного податку

Йому присвячений п. 296.1 ПК. З цього пункту можна зробити висновок, що:

— по-перше, відтепер форма книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої, а також третьої групи в разі, якщо вони не є платниками ПДВ) та форма ведення обліку доходів та витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які водночас є платниками ПДВ) встановлюватимуться не ДПСУ, а Мінфіном.

Після затвердження відповідних форм ми зможемо детально зупинитись на порядку їх заповнення.

Поки ж зі стовідсотковою впевненістю можна сказати лише про те, що фізичні особи-єдиноподатники, які не є платниками ПДВ, будуть зобов’язані вести виключно облік доходів. Потрібно це в першу чергу для того, щоб не перевищити «ліміт» стосовно обсягу доходів, який дозволяє працювати на єдиному податку і належати до тієї чи іншої групи. Приємним моментом для єдиноподатників буде те, що детальної розшифровки подібних доходів ПК не вимагає: достатньо буде одного запису за кожен робочий день.

У свою чергу фізособи-єдноподатники, віднесені до третьої групи і які є водночас платниками ПДВ, зобов’язані будуть крім обліку доходів вести ще й облік витрат. При цьому поки що не можна достовірно сказати, буде це книга обліку доходів та витрат чи якийсь інший подібний документ;

— по-друге, юрособи-єдиноподатники (четверта група платників) інформацію для обчислення податкового зобов’язання з єдиного податку черпатимуть зі свого спрощеного бухгалтерського обліку без встановлення жодних додаткових форм обліку. При цьому необхідно буде враховувати п. 44.2 ПК. Таким чином, з нового року юрособи перестануть вести книгу обліку доходів та витрат, як того вимагає Указ № 727/98.

При веденні обліку всім без виключення єдиноподатникам доведеться враховувати нові вимоги стосовно складу доходів, про що йдеться на с. 41 тематичного випуску.

Від обліку перейдемо до звітності з єдиного податку.

Складання звітності платниками єдиного податку

Порядок складання та подання звітності з єдиного податку, починаючи з 2012 року, регламентуватиметься пп. 296.2 — 296.9 ПК. Ці пункти свідчать про те, що на зміну розрахункам єдиного податку з нового року прийдуть податкові декларації платника єдиного податку.

Форми податкових декларацій платника єдиного податку найближчим часом мають бути затверджені відповідно до порядку, встановленого в ст. 46 ПК. Такі декларації складатимуться наростаючим підсумком з початку року (п. 296.7 ПК) і подаватимуться до органів ДПС за місцем податкової адреси платника (п. 296.4 ПК).

Відразу зауважимо, що статус подібних декларацій нічим не відрізнятиметься від декларацій з інших податків та зборів, тому аналогічний з іншими буде і порядок подання уточнюючих податкових декларацій.

Про особливості подання податкових декларацій з єдиного податку залежно від групи, до якої віднесено платника, розповість наступна таблиця.

Таблиця 9

Подання звітності з єдиного податку залежно від групи платника

Підпунктом 296.5.5 ПК визначено, що платники зобов’язані окремо відображати в податковій декларації доходи, отримані в таких випадках:

— у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у п. 291.6 ПК (нагадаємо, що згідно з цим пунктом платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі, тобто готівковій та/або безготівковій);

— при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

— при провадженні діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку першої та другої груп.

Зрозуміло, що зважаться на подібні дії лише ті, хто або вже опинився у безвихідній ситуації або ж ті, хто не розуміє, що перелічені вище дії не сумісні з подальшим перебуванням на єдиному податку.

Прописано в ПК і порядок дій у випадку, якщо перевищено граничну суму доходу, допустиму для перебування в тій чи іншій групі платників або ж на єдиному податку взагалі. Так, сума перевищення має відображатись у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення. При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої та другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку. Вона оподатковується за ставкою 15 %. Проте, знову ж таки, навряд чи хтось піде на подібний крок добровільно.

Також податкова декларація може складатись для отримання довідки про доходи.

Отримання довідки про доходи фізособами-єдиноподатниками

Певною родзинкою нової редакції ПК стало регулювання питання подання податкової звітності з метою отримання довідки про доходи. Згідно з п. 296.8 ПК складання та подання податкової декларації в такому випадку не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання, тобто основним мотивом подібних дій є саме отримання від органів ДПС довідки. У такому разі платники єдиного податку мають право подати до органу ДПС податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Складається така декларація з урахуванням правил, встановлених для декларацій, які є підставою для нарахування податкового зобов’язання. Подання такої декларації не звільняє платника податку від обов'язку подання «звичайної» податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Дохід єдиноподатника

Перш за все зазначимо, що показник «доходу» є одним з основних критеріїв, за якими визначається право суб'єкта господарювання реєструватися платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування. Тому тим суб'єктам, які хочуть працювати на єдиному податку потрібно відстежувати розміри доходу, щоб вони не перевищували граничної величини.

Крім того, показник доходу важливий для розрахунку суми єдиного податку юрособами та підприємцями-єдиноподатниками 3-ї групи, яким розмір єдиного податку встановлено у відсотках до доходу.

Порядок визначення доходів та їх склад встановлено ст. 292 ПК. Важливо зазначити, що термін «дохід єдиноподатника» ширше, ніж визначення виручки, яким оперував Указ № 727. Він включає не тільки виручку від продажу товарів, робіт або послуг, а й, наприклад, списану кредиторську заборгованість (за якою минув строк позовної давності), а також вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (див. табл. 10).

Дохід визначається на підставі даних обліку, що ведеться платником єдиного податку відповідно до ст. 296 ПК (див. підрозділ «Ведення обліку платниками єдиного податку» на с. 39).

Таблиця 10

Визначення доходу

Датою отримання доходу є:

— дата надходження коштів на поточний рахунок (до каси) єдиноподатника (п. 292.6 ПК);

— дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПК);

— дата фактичного отримання єдиноподатником безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг (п. 292.6 ПК). Зауважимо, що датою отримання робіт/послуг вважається дата підписання акта прийому передачі робіт/послуг.

— при продажу товарів або послуг через торговельні автомати, в яких немає РРО — дата вилучення з автоматів та подібного обладнання грошової виручки (п. 292.7 ПК);

— при продажу товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток та інших замінників грошових знаків у валюті України — дата продажу жетонів, карток та інших замінників грошових знаків (п. 292.8 ПК).

Як бачимо, при визначенні доходу, як і раніше, збережено касовий підхід.

Позитивним моментом нової спрощенки є те, що тепер ПК конкретизував суми, які не включаються до доходу платника єдиного податку, що істотно скорочує можливості податківців щодо розширення об'єкта оподаткування.

Згідно з п. 292.11 ПК до складу доходу платника єдиного податку не включаються такі суми (табл. 11).

Таблиця 1

Суми, що не включаються до складу доходу платника
єдиного податку

Також важливо звернути увагу на те, що згідно з п. 292.15 ПК при визначенні обсягу доходу, що дає право для реєстрації та перебування на єдиному податку в наступному звітному періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-який попередній звітний період. Такі суми не включаються до доходу тільки для цілей дотримання критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 292.15 ПК).

Порядок переходу на єдиний податок

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування визначено п. 298.1 ПК. Для того щоб перейти на сплату єдиного податку, як і раніше, суб'єкту господарювання потрібно буде подати до органу податкової служби заяву. Форму такої заяви найближчим часом має затвердити Міністерство фінансів (п. 298.7 ПК). Загальні вимоги до реквізитів, які мають бути обов'язково відображені в ньому, наведено в п. 298.3 ПК.

Нюанси переходу на єдиний податок з 01.01.2012 р.

Перехідними положеннями Закону № 4014 передбачено особливий порядок подання заяви для тих, хто вирішив стати платниками єдиного податку з 1 січня 2012 року. Так, щоб стати платником єдиного податку з 1 січня 2012 року, заяву про перехід на сплату єдиного податку необхідно подати не пізніше 25.01.2012 р. (абз. «г» п. 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 4014).

Підкреслимо, що цей строк є актуальним, як для підприємців, які переходять із загальної системи оподаткування, так і нинішніх єдиноподатників, у яких є свідоцтва платника єдиного податку на 2011 рік.

Що стосується звичного нам подання заяви у строк не пізніше 16.12.2011 р., то подавати його не потрібно, оскільки для нової «спрощенки» має бути своя заява, яку повинен розробити Мінфін і навряд чи податківці приймуть заяву за старою формою.

Ті підприємці, які переходять із загальної системи оподаткування, повинні будуть також додати до заяви розрахунок доходу за попередній календарний рік (абз. 3 п. 298.1.4 ПК). Форму такого розрахунку повинне буде затвердити Міністерство фінансів України. Дохід має бути перераховано за новими «єдиноподатними» правилами, тобто за правилами, установленими ст. 292 ПК (абз. «г» п. 5 Перехідних положень Закону № 4014).

Оскільки буде запроваджено нові зразки свідоцтв і всім вони одразу не можуть бути видані, Перехідними положеннями Закону № 4014 встановлено, що до отримання нового Свідоцтва платника єдиного податку, але не пізніше 01.06.2012 р., будуть дійсні свідоцтва про сплату єдиного податку, видані у 2011 році. При цьому продовження дії Свідоцтва не звільняє від обов'язку подати заяву на отримання нового Свідоцтва не пізніше 25.01.2012 р. Якщо заяву не буде подано до 25.01.2011 р., то працювати на єдиному податку не можна.

Важливо зазначити, що нові свідоцтва єдиноподатників стануть безстроковими, тобто переоформляти їх щороку не потрібно буде.

Загальний порядок переходу на єдиний податок

Як ми вже зазначали, Закон № 4014 встановив свої особливості для переходу на єдиний податок з 01.01.2012 р. Надалі ж при переході на сплату єдиного податку необхідно керуватися нормами, передбаченими ст. 298 ПК.

Якщо суб'єкт господарювання переходить із загальної системи оподаткування

У першу чергу зазначимо, що перейти на сплату єдиного податку такий суб'єкт зможе в тому випадку, якщо:

1) протягом календарного року, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, ним дотримано умови, установлені п. 291.4 ПК (абз. 2 п.п. 298.1.4 ПК). Детально про це «обмеження» ми говорили на с. 27;

2) він не має податкового боргу (п.п. 291.5.8 ПК). Детальніше див. с. 30.

Рішення про перехід на спрощену систему діючим суб'єктом господарювання може бути прийнято тільки один раз протягом календарного року. При цьому перейти на сплату єдиного податку можна з початку будь-якого кварталу. Для цього потрібно не пізніше, ніж за 15 днів до початку обраного кварталу подати до податкового органу за місцем реєстрації заяву (п.п. 298.1.4 ПК). Форму такої заяви та порядок її подання розробить Мінфін (п. 298.7 ПК).

До заяви необхідно додати розрахунок доходу за попередній календарний рік (абз. 3 п.п. 298.1.4 ПК). Форму такого розрахунку має затвердити Міністерство фінансів України. Дохід має бути перераховано за новими «єдиноподатними» правилами, тобто за правилами, установленими ст. 292 ПК (абз. 3 п.п. 298.1.4 ПК).

При цьому потрібно враховувати нову вимогу, установлену абз. 4 п.п. 298.1.4 ПК. Цим підпунктом установлено: якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує переходу на сплату єдиного податку, прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік уключається вся сума доходу, отримана таким платником у результаті здійснення підприємницької діяльності за такий попередній календарний рік. Це означає, що обійти встановлені для роботи на спрощеній системі оподаткування обмеження шляхом ліквідації з подальшої реєстрації новоствореного суб'єкта підприємницької діяльності (з подальшим переходом на єдиний податок як новоствореного суб'єкта господарювання) не вийде.

На підставі поданої заяви орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно протягом 10 робочих днів видати Свідоцтво платника єдиного податку (п. 299.5 ПК) або надати письмову мотивовану відмову в його видачі (п. 299.8 ПК).

Важливо! Свідоцтво про сплату єдиного податку видається безстроково (п. 299.3 ПК). Тобто щороку подавати заяву про перехід на спрощену систему не потрібно.

Новостворені суб'єкти господарювання

Якщо підприємство/підприємець бажає одразу ж після державної реєстрації перейти на сплату єдиного податку, то йому необхідно встигнути подати заяву про перехід на єдиний податок до кінця місяця, в якому було проведено державну реєстрацію (п.п. 298.1.2 ПК). Якщо до кінця місяця такої заяви не буде подано, то перейти на спрощену систему, можна буде тільки в загальному порядку — пропрацювавши один квартал на загальній системі оподаткування.

При цьому Свідоцтво платника єдиного податку таким платникам згідно з п. 299.6 ПК видається в день отримання ДПС заяви про обрання спрощеної системи оподаткування. Свідоцтво видається безстроково (п. 299.3 ПК).

Важливо зазначити, з якого моменту новозареєстровані суб'єкти господарювання, які виявили бажання одразу ж перейти на сплату єдиного податку (тобто подали заяву до кінця місяця), стають платниками єдиного податку, тобто зобов'язані сплачувати єдиний податок.

фізособи-підприємці I і II груп — вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. Оскільки згідно з п. 299.6 ПК Свідоцтво платника єдиного податку видається таким платникам у день отримання заяви, фактично це означає, що сплачувати єдиний податок потрібно буде починаючи з місяця, наступного за місяцем реєстрації.

юридичні особи та підприємці — єдиноподатники 3 групи — вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Унесення змін до Свідоцтва

Оскільки Свідоцтво видається безстроково, то ПК передбачено можливість унесення до нього змін. Відповідно до п.п. 299.12 ПК до раніше виданого Свідоцтва можуть бути внесені зміни щодо:

1) найменування суб'єкта господарювання (для юридичних осіб) або П. І. Б. — підприємця або серії та номера паспорта;

2) податкової адреси суб'єкта господарювання;

3) місця проведення господарської діяльності;

3) видів господарської діяльності.

Зміни вносяться на підставі заяви.

Таблиця 12

Порядок внесення змін до Свідоцтва платника
єдиного податку

Трудові довідки ФОП-підприємців

Отримання трудових довідок на найманих працівників скасовано. Це пов'язано з тим, що тепер підприємцю не потрібно здійснювати доплату єдиного податку за найманих працівників.

Податки та збори, які сплачує/не сплачує платник єдиного податку

Згідно з п. 297.1 ПК платники єдиного податку звільнені від сплати таких податків і зборів:

1) податку на прибуток;

2) ПДФО — у частині доходу підприємця, які отримані ним у результаті господарської діяльності та оподатковані єдиним податком. Тут слід звернути увагу на такий нюанс. Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК до доходу платника єдиного податку — підприємця не включаються отримані ним пасивні доходи у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу рухомого і нерухомого майна, що належить йому на праві власності як фізичній особі та використовується в його господарській діяльності. Виходить, що з таких доходів не сплачується єдиний податок. Як наслідок, такі доходи вже не звільняються від ПДФО та оподатковуються ним на загальних підставах.

Що стосується ПДФО із зарплати найманих працівників, а також доходів осіб, які працюють з підприємцем за цивільно-правовими договорами, то він сплачується підприємцем у загальному порядку (звільнення не передбачене);

3) ПДВ з операцій з постачання товарів і послуг, місце надання яких розташоване на митній території України. Платниками ПДВ зобов'язані бути фізичні та юридичні особи, які обрали ставку єдиного податку 3 %. Усі інші єдиноподатники не мають права стати платниками ПДВ (проте імпортний ПДВ при ввезенні єдиноподатники сплачують на загальних підставах і від його сплати не звільняються);

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються в підприємницькій діяльності. Важливо зазначити, що орендну плату за землі державної та комунальної власності, яка є одним із видів плати за землю, платники єдиного податку повинні сплачувати на загальних підставах;

5) збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Інші податки і збори, не зазначені в цьому переліку, сплачуються на загальних підставах. Так, платникам єдиного податку за наявності об'єкта оподаткування доведеться сплачувати:

— ПДФО «за працівників» і осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами;

— акцизний податок — у випадку роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 л і роздрібного продажу пива та столових вин;

— збір за першу реєстрацію транспортних засобів;

— екологічний податок;

— плату за користування надрами;

— орендну плату за землі державної та комунальної власності;

— плату за користування радіочастотним ресурсом;

— плату за спецвикористання води;

— збір за спецвикористання лісових ресурсів;

— податки та збори, що сплачуються під час увезення товарів на митну територію України.

Єдиний соціальний внесок

Єдиний соціальний внесок, як і раніше, сплачуватиметься платниками єдиного податку на загальних підставах.

ЄСВ «за найманих працівників», а також фізичних осіб, які виконують роботи або надать послуги за цивільно-правовими договорами, єдиноподатники (як підприємці, так і юридичні особи) повинні сплачувати в повному обсязі як у частині нарахувань, так і в частині утримань.

Нагадаємо, що із зарплати найманих працівників ЄСВ утримується:

— у частині нарахувань — у межах від 36,76 % до 49,7 % від суми нарахованої працівнику заробітної плати (залежно від класу професійного ризику діяльності);

— у частині утримань — 3,6 % від суми заробітної плати.

Винагорода за надані послуги (виконані роботи) за цивільно-правовими договорами обкладаються ЄСВ у частині нарахувань за ставкою 34,7 %, а в частині утримань — за ставкою 2,6 %.

Підприємці-єдиноподатники також повинні сплачувати ЄСВ «за себе» у розмірі не менше 34,7 % мінімальної заробітної плати (такий розмір забезпечує страхування в Пенсійному фонді та Фонді соціального страхування на випадок безробіття). Сума ЄСВ «за себе» у підприємця не залежить від того, отримано в поточному місяці дохід чи ні, тобто ЄСВ потрібно сплачувати за кожен місяць календарного року.

Водночас звільнено від сплати ЄСВ «за себе» фізосіб-єдиноподатників, які (п. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ):

— є пенсіонерами або інвалідами;

— отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Грошові розрахунки та застосування РРО

Пункт 291.6 ПК прямо закріплює обов'язок платників єдиного податку здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковим або безготівковим способом). Будь-які негрошові розрахунки (бартер, векселі, взаємозалік тощо) недопустимі. Порушення такого обмеження загрожує відповідальністю (детально див. табл. 13).

Що стосується РРО, то фізособи-підприємці, які працюють на єдиному податку (незалежно від групи) звільнені від застосування РРО (п. 296.10 ПК).

Юридичні особи — єдиноподатники не звільнені від застосування РРО, і тому здійснювати готівкові розрахунки без РРО вони можуть тільки за умови дотримання норм ст. 9 Закону про РРО.

Відповідальність за порушення умов роботи на єдиному податку

Усі платники єдиного податку нестимуть відповідальність за порушення правила єдиного податку, передбачену п.п. 293.4 і 293.5 ПК (див. табл. 3).

Таблиця 13

Відповідальність за порушення правил роботи на єдиному податку

Відмова від єдиного податку та анулювання Свідоцтва платника ПДВ

Ще раз зазначимо, що за новими правилами свідоцтва платника єдиного податку стануть безстроковими. Таким чином, закінчення календарного року вже не буде самостійною підставою для припинення дії Свідоцтва.

«Піти» зі спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання може:

— або за власним бажанням;

— або в обов'язковому порядку, якщо він порушує встановлені правила роботи на єдиному податку.

Добровільна відмова. Можливість добровільної відмови від застосування спрощеної системи оподаткування передбачена п.п. 298.2.2 ПК. Для того щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування, платнику достатньо подати заяву про відмову від єдиного податку не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку того кварталу, з якого він бажає перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 298.2.1 ПК). Тут важливо зазначити, що відмовитися від єдиного податку платник зможе тільки в тому випадку, якщо в нього немає податкового боргу за єдиним податком та іншими податками і зборами, платниками яких вони є (п.п. 298.2.2 ПК).

Свідоцтво платника єдиного податку анулюють в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву про відмову (п.п. 1 п. 299.15 ПК). З 1 числа місяця, наступного кварталу, колишній єдиноподатник опиняється на загальній системі оподаткування.

Обов'язкова відмова від застосування спрощеної системи оподаткування. Випадки, коли єдиноподатник зобов'язаний відмовитися від спрощеної системи оподаткування і перейти на загальну систему оподаткування, подамо в таблиці.

Таблиця 14

Випадки обов'язкового переходу на загальну систему оподаткування

Таблиця 15

Випадки анулювання Свідоцтва платника єдиного податку

Анульоване Свідоцтво єдиноподатника необхідно повернути до податкової інспекції протягом 10 днів з дня його анулювання.

Перехід з однієї групи платників єдиного податку до іншої

Можливі випадки переходу з однієї групи єдиноподатників до іншої подамо в табл. 16.

Таблиця 16

Знято заборону на витрати «від єдиноподатників»

Законом № 4014 вилучено п.п. 139.1.12 ПК, що забороняв платникам податку на прибуток і підприємцям на загальній системі оподаткування включати до складу своїх витрат вартість товарів, робіт, послуг, придбаних у фізосіб-єдиноподатників. Зазначену заборону буде скасовано з 01.01.2012 р. Таким чином, починаючи з наступного року обмеження щодо роботи з фізособами-підприємцями, які працюють на єдиному податку, буде знято.

Водночас платники податку на прибуток, які працюють зі спрощенцями повинні будуть разом з податковою декларацією з податку на прибуток подавати органам державної податкової служби перелік своїх доходів і витрат платника податку в розрізі контрагентів-єдиноподатників, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом (п. 152.3 ПК).

Фіксований податок

Фіксованого податку для підприємців більше не буде. Проте такі підприємці мають можливість продовжувати свою діяльність на умовах сплати єдиного податку. Більш за все для них підходить перша група, а в разі використання праці найманих працівників — друга група єдиноподатників. Для переходу на сплату єдиного податку з 01.01.2012 р. їм необхідно буде подати заяву не пізніше
25 січня 2012 року.

Перехідні моменти 2011/2012

Строки подання заяви для переходу на єдиний податок з 01.01.2012 р. Ще раз зазначимо, що згідно з п.п. «г» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014 суб'єкти господарювання, які вирішили стати платниками єдиного податку з 01.01.2012 р., незалежно від того, на якій системі оподаткування вони перебували у 2011 році, заяву про перехід на єдиний податок повинні подати не пізніше 25 січня 2012 року. Форму такої заяви буде затверджено Мінфіном. Подавати заяву у строк до 16.12.2011 р. не потрібно. Крім заяви, суб'єкти господарювання, які переходитимуть на єдиний податок із загальної системи оподаткування, зобов'язані будуть подати розрахунок доходу за попередній рік (форму затвердить Мінфін). Дохід має бути перераховано за новими «єдиноподатними» правилами, тобто за правилами, установленими ст. 292 ПК. Звернемо увагу, що «нинішні» платники єдиного та фіксованого податку подавати такий розрахунок не повинні.

Видані на 2011 рік свідоцтва про сплату єдиного податку будуть дійсними до видачі нового Свідоцтва платника єдиного податку, але не пізніше, ніж до 1 червня 2012 року (п.п. «а» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014). Проте продовження дії старих свідоцтв стосується тільки тих єдиноподатників, які встигнуть подати заяву до 25 січня включно.

Відмова від спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 р. Для відмови від спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 р., ті суб'єкти господарювання, які у 2011 році працюють на спрощеній системі оподаткування, повинні:

1) юрособи-єдиноподатники:

— до 20.01.2012 р. подати розрахунок про сплату єдиного податку за IV квартал 2011 року;

— до 20.01.2012 р. сплатити єдиний податок;

— повернути до податкової Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.

2) фізособи-єдиноподатники:

— не пізніше 05.01.2012 р. подати до податкової звіт єдиноподатника за 2011 рік;

— разом зі звітом здати Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік і довідки про трудові відносини з найманими працівниками (за їх наявності).

Жодних спеціальних заяв про відмову від спрощеної системи оподаткування подавати не потрібно.

Сплата єдиного податку. Як передбачено п.п. «б» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014 зарахування до бюджету сум єдиного податку та фіксованого податку, що сплачуються у 2012 році за останній звітний (податковий) період 2011 року, здійснюється в порядку та на умовах, що діють до 1 січня 2012 року. Ця норма актуальна для юридичних осіб, які повинні будуть сплатити єдиний податок не пізніше 20.01.2012 р. Тобто єдиний податок юридичними особами за грудень 2011 року сплачується за старими ставками (6 % або 10 %) та у старі строки.

Для фізосіб-підприємців установлено авансовий принцип сплати податку, таким чином у січні 2012 року за періоди 2011 року вони його сплачувати не будуть.

Важливо також зазначити, що нові правила роботи на єдиному податку не передбачають сплати фізособами єдиного податку за місяць наперед (за новими правилами податок сплачується за поточний місяць у поточному місяці), тому у грудні 2011 року сплачувати податок за січень 2012 року не потрібно.

Повернення сум єдиного та фіксованого податків, що були сплачені до 01.01.2012 р. помилково або надмірно, і зарахування сум погашення податкового боргу, сформованого на 31.12.2011 р., здійснюються за правилами ПК (п.п. «в» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014).

Подання звітності. Згідно з п.п. «г» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014 за результатами здійснення господарської діяльності за останній звітний (податковий) квартал до дня набуття чинності Законом № 4014 (до 01.01.2012 р.) єдиноподатники-юрособи подають розрахунок про сплату єдиного податку і сплачують єдиний податок відповідно до Указу № 746. Водночас відзвітувати за підсумками IV кварталу 2011 року не пізніше 5 січня 2012 року повинні були б і єдиноподатники-ФОП. Проте Указ № 746 з 01.01.2012 р. втрачає чинність, а Законом № 4014, і, зокрема, п.п. «г» п. 5, не передбачено необхідності подання звіту єдиноподатником-ФОП. Водночас ми настійно рекомендуємо підприємцям подати звіт єдиноподатника за підсумками роботи IV кварталу 2011 року.

Перелік побутових послуг, які можуть надавати єдиноподатники першої та другої груп

(пункт 291.7 ПК)

відповіді на Запитання