ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ СИСТЕМ ОПОДАТКУВАННЯ
Із нового року розпочнеться нове життя як для колишніх фікспатентників, єдиноподатників, так і, можливо, для тих підприємців, що працювали на загальній системі оподаткування. Принаймні податкове законодавство відкриває нові можливості, якими просто слід скористатись. Але щоб скористатись можливістю, необхідно знати про неї все і зважити всі «за» та «проти». У цьому допоможе наша стаття, яка ознайомить вас зі специфікою роботи в кожній із груп для фізосіб-єдиноподатників і на загальній системі оподаткування.
ЄДИНИЙ ПОДАТОК: ТРИ ГРУПИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
До 01.01.2012 р. всі підприємці, обсяг доходів у яких перевищував 500 тис грн., не мали права працювати на умовах єдиного податку. З нового року гранична межа буде збільшена до 3 млн грн., що має значно розширити коло єдиноподатників. При цьому нинішні єдиноподатники зможуть вибирати лише між другою та третьою групою, у той час як перша буде доступна лише для сьогоднішніх фікспатентників та єдиноподатників з найменшим рівнем доходів. Крім того, доведеться зважати на кількість найманих працівників та види діяльності, якими планують займатись такі єдиноподатники.
Так чи інакше, право вибору буде принаймні у двох груп єдиноподатників:
— ті, які відповідатимуть критеріям роботи в першій групі, на свій розсуд можуть обрати також другу або третю групу;
— ті, які відповідатимуть критеріям роботи у другій групі, можуть також зробити свій вибір на користь третьої групи.
Не варто думати, що без права вибору залишаться й ті платники, що відповідають лише критеріям третьої групи єдиноподатників: такі платники, по-перше, можуть обрати ставку єдиного податку 5 % від доходу (без ПДВ-реєстрації) чи 3 % від доходу (для платників ПДВ), а по-друге, для них, так само як і для потенційних «першо-» та «другогрупників», завжди відкрита дорога на загальну систему оподаткування.
Основні критерії, на які потрібно звернути увагу при виборі тієї чи іншої групи, наведемо в наступній таблиці.
Таблиця 1
Основні критерії перебування в певній
групі платників єдиного податку чи на загальній
системі оподаткування.
| № з/п | Критерії | Перша група | Друга група | Третя група | Загальна система |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Максимально можлива кількість найманих працівників, осіб* | 0 | 10 | 20 | Без обмежень |
| * При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку (п.п. 291.4.1 ПК). | |||||
| 2 | Обсяг максимально допустимого доходу, грн. | 150000 | 1000000 | 3000000 | Без обмежень |
| 3 | Види діяльності | Роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або господарська діяльність з надання побутових послуг населенню (у тому числі поза межами ринку) за спеціальним переліком, зазначеним у п. 291.7 ПК | Господарська діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, єдиноподатникам (фізособам та юрособам) та/або | Усі види діяльності, в тому числі посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна за виключенням обмежень, наведених в п. 291.5 ПК | Будь-які в рамках чинного законодавства |
| 4 | Місячні ставки податку | 1 — 10 % МЗП* | 2 — 20 % МЗП* | 3 % доходу — у разі сплати ПДВ; | 15 % від місячного розміру чистого доходу, що є меншим чи дорівнює 10 МЗП відповідного місяця; |
| * Для розрахунків використовується розмір МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (за відсутності затвердженого Держбюджету для розрахунків умовно взято розмір МЗП у грудні 2011 року — 1004 грн.). | |||||
| 5 | ЄСВ | щомісячно 34,7 % від МЗП відповідного місяця | 34,7 % від чистого доходу кожного місяця, в якому отримано хоча б 1 коп. чистого доходу (максимальний розмір ЄСВ — 34,7 % від | ||
| 6 | Періодичність сплати єдиного податку чи ПДФО | Щомісячно авансові внески | Щоквартально за підсумками кварталу | Щоквартально авансові внески | |
| 7 | Строки сплати | Не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця | Протягом | До 15 березня, | |
| 8 | Ведення обліку | Книга обліку доходів, форма якої має бути затверджена Мінфіном, з щоденним, за підсумками робочого дня, відображенням сум доходів* | Облік доходів і витрат за формою, що має бути затверджена Мінфіном | Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність | |
| * Це ж стосується і платників третьої групи, які не є платниками ПДВ. | |||||
| 9 | Застосування РРО | Не зобов’язані | Застосовують в передбачених законодавством випадках | ||
| 10 | Можливість зареєструватись платником ПДВ | Відсутня | Можлива при дотриманні певних умов | Можлива при дотриманні встановлених вимог | |
| 11 | Податки і збори, які можна не сплачувати | 1) податок на прибуток підприємств; | Податок на прибуток підприємств | ||
Роблячи свій вибір, доведеться звернути увагу й на коло контрагентів.
Важко переоцінити значення відміни п.п. 139.1.12 ПК, який до 01.01.2012 р. забороняв відносити до складу витрат вартість товарів, робіт та послуг, придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників (крім послуг у сфері інформатизації). Проте з моменту впровадження норми пройшло майже 9 місяців, чого достатньо для формування нових схем співпраці. Підприємства — платники податку на прибуток, скоріше за все, вже знайшли нових постачальників, підрядників, примусити відмовитись від співпраці з якими можуть лише вигідніші умови, запропоновані фізособами-єдиноподатниками.
Фізичні особи, які працювали на єдиному податку до 01.04.2011 р. (дати набрання чинності розділу ІІІ ПК, який запровадив згадувану заборону), також або перейшли на загальну систему оподаткування або переключились на інших покупців та замовників.
Тому проста відміна п.п. 139.1.12 ПК, безперечно не поверне старих схем співробітництва. Крім того, як не згадати «обтяжуючі обставини», запроваджені п. 6 Закону № 4014, згідно з якими платники податку на прибуток починаючи з нового року разом з відповідною податковою декларацією мають подавати органу ДПС перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом.
Зверніть увагу! Звітувати доведеться щодо всіх доходів та витрат без встановлення мінімальних сум. У перших редакціях Проекту № 8521 (який урешті-решт був прийнятий у вигляді Закону № 4014) містилась норма, яка дозволяла не відображати доходи і витрати, що становлять менше 50 тис. грн., проте, як бачимо, усіх читань та внесень поправок ця норма не витримала.
Та заборона п.п. 139.1.12 ПК, безперечно, буде на руку тим підприємцям, які 2011 рік працювали на загальній системі оподаткування, а в 2012 році вирішать перейти/повернутись на роботу на єдиному податку. Вони зможуть зберегти старі схеми співпраці, одночасно оптимізувавши своє оподаткування. Знову ж таки, якщо знайдуть шляхи подолання «обтяжуючих обставин»…
Крім того, платникам єдиного податку — фізичним особам з 01.01.2012 р. буде повернуто можливість бути платниками ПДВ, яку в них відібрало впровадження ПК. Таким чином, єдиноподатники, які відповідатимуть визначеним критеріям, з нового року зможуть співпрацювати з платниками ПДВ без жодних додаткових витрат та обмежень для останніх. Проте доступна можливість зареєструватись платниками ПДВ лише для єдиноподатників 3 групи. Докладніше про нюанси, що мають місце при такій реєстрації, ми розповідали на с. 32 тематичного випуску.
Далі в цій статті виходитимемо з припущення, що всі умови, які можуть слугувати критерієм при виборі тієї чи іншої групи єдиного податку, були зважені і при цьому фізична особа — підприємець все ж постала перед альтернативними варіантами.
ПЕРША ГРУПА ЄДИНОПОДАТНИКІВ
| Характерні риси: 1. Неможливо залучати найманих працівників. 2. Граничний розмір річного доходу складає 150000 грн. 3. Дозволено займатись виключно роздрібним продажем товарів з торговельних місць на ринках та/або господарською діяльністю з надання побутових послуг населенню. 4. Ставки податку встановлюються місцевими радами в діапазоні від 1 до 10 % МЗП, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. 5. Єдиний податок сплачується авансом за звітний місяць до 20 числа цього місяця. 6. Ведуть книгу обліку доходів, форма якої має бути затверджена Мінфіном, з щоденним, за підсумками робочого дня, відображенням сум доходів. 7. Застосовувати РРО не зобов’язані. 8. Платниками ПДВ бути не можуть. |
Оскільки згідно зі змінами, що будуть запроваджені Законом № 4014, на розмір податкового зобов’язання з єдиного податку більше не впливатиме кількість осіб, які перебувають в трудових відносинах з підприємцем (50-відсоткові доплати з нового року стануть надбанням історії), то ми проаналізуємо лише податкове навантаження на підприємця при мінімальному та максимальному розмірі доходів, порівнявши його з показниками, які мали б місце в разі вибору іншої групи єдиного податку.
За мінімальний розмір доходу при цьому приймемо суму, що дорівнює сумі МЗП, яка діє на сьогодні (адже остаточно затверджених розмірів на 2012 рік поки що немає).
Таким чином, проаналізуємо доцільність перебування підприємця в першій групі єдиноподатників у випадку, якщо середній розмір його місячних доходів становить:
а) 1004 грн. (мінімальний розмір);
б) 2008 грн. (подвійний розмір мінімального доходу, який надалі для зручності називатимемо середнім);
в) 12500 грн. (максимальний розмір із розрахунку 150000 : 12 місяців).
Припустимо, що для такого підприємця встановлено:
1) мінімальну ставку єдиного податку (10,04 грн.);
2) максимальну ставку єдиного податку (100,40 грн.).
Порівнювати таких підприємців із єдиноподатниками другої групи зараз не будемо, адже поки що не зовсім зрозуміло, чим керуватимуться місцеві ради, встановлюючи ставки єдиного податку для першої та другої групи. Вони можуть піти двома альтернативними шляхами:
— на одні й ті ж види діяльності встановити однакові ставки єдиного податку незалежно від того, до якої групи віднесено єдиноподатника. При цьому на види діяльності, доступні для обох груп, ставки мають бути встановлені в діапазоні від 0,01 до 0,1 МЗП, а на ті, що дозволені лише для підприємців другої групи, можуть досягати 0,2 МЗП;
— на одні й ті ж види діяльності встановити різні ставки єдиного податку залежно від того, до якої групи віднесено єдиноподатника. Так, можна встановити вдвічі вищі ставки на той же вид діяльності в разі, якщо підприємця віднесено до другої групи єдиноподатників. При цьому на види діяльності, доступні для обох груп, ставки мають бути встановлені в діапазоні від 0,01 до 0,1 МЗП для першої групи платників і в діапазоні від 0,02 до 0,2 МЗП для другої групи платників. При цьому для тих видів діяльності, що дозволені лише для підприємців другої групи, ставки можуть досягати 0,2 МЗП.
Тому в наступній таблиці порівняємо податкове навантаження на підприємця, який відповідає критеріям роботи в першій групі єдиноподатників, у випадках, якщо він обрав для себе першу або третю групу єдиного податку.
Таблиця 2
Вибір підприємця, який відповідає
критеріям першої групи єдиного податку
| № з/п | Показники | Перша група | Третя група | |
| мінімальна ставка | максимальна ставка | |||
| А. Мінімальний розмір доходів | ||||
| 1 | Податкове зобов’язання | 10,04 | 100,40 | 50,20 |
| 2 | Розрахунок | 1004 х 5 % | ||
| Б. Середній розмір доходів | ||||
| 1 | Податкове зобов’язання | 10,04 | 100,40 | 100,40 |
| 2 | Розрахунок | 2008 х 5 % | ||
| В. Максимальний розмір доходів | ||||
| 1 | Податкове зобов’язання | 10,04 | 100,40 | 625,00 |
| 2 | Розрахунок | 12500 х 5 % | ||
Як бачимо, в тому випадку, коли для певного виду діяльності місцевою радою визначено мінімальну ставку, то підприємцю, що займається цим видом діяльності, про альтернативи думати не доводиться, адже найвигіднішою буде саме перша група єдиноподатників. Але на практиці мінімальні ставки податку зустрічаються дуже рідко.
У тому разі, коли для певного виду діяльності місцевою радою визначено максимальну ставку єдиного податку, як не дивно, буде вигідніше займатись такою діяльністю, перебуваючи в третій групі єдиноподатників, якщо розмір доходів становить від 1 до 2 МЗП. Перша група єдиноподатників буде вигіднішою в тих випадках, якщо середньомісячний розмір доходу перевищує 2 МЗП, але в той же час є меншим 12500 грн.
ДРУГА ГРУПА ЄДИНОПОДАТНИКІВ
| Додаткові можливості порівняно з попередньою групою: 1. Є можливість залучати найманих працівників (не більше 10). 2. Граничний розмір річного доходу складає 1000000 грн. 3. Дозволено надавати не лише побутові, але й інші види послуг (крім посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна) як населенню, так і єдиноподатникам (юрособам та фізособам), здійснювати виробництво та/або продаж товарів (без обмеження тільки територіями ринків та без обмеження щодо покупців), діяльність у сфері ресторанного господарства.
Зворотний бік медалі: Ставки податку встановлюються місцевими радами в діапазоні від 2 до 20 % МЗП, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (вдвічі вищі, ніж для першої групи). |
Для цієї групи порівняння з іншими можливими способами оподаткування ґрунтуватиметься на тих же принципах, що і для попередньої. Отож, проаналізуємо доцільність перебування підприємця у другій групі єдиноподатників у випадку, якщо середній розмір його місячних доходів становить:
а) 1004 грн. (мінімальний розмір);
б) 4016 грн. (розмір мінімального доходу, збільшений в 4 рази, який надалі для зручності називатимемо середнім);
в) 83333,33 грн. (максимальний розмір із розрахунку 1000000 грн. / 12 місяців).
Припустимо, що для такого підприємця встановлено:
1) мінімальну ставку єдиного податку (20,08 грн.);
2) максимальну ставку єдиного податку (200,80 грн.).
У наступній таблиці порівняємо податкове навантаження на підприємця, який відповідає критеріям роботи у другій групі єдиноподатників, у випадках, якщо він обрав для себе другу або третю групу єдиного податку.
Таблиця 3
Вибір підприємця, який відповідає критеріям
другої групи єдиного податку
| № з/п | Показники | Друга група | Третя група | |
| мінімальна ставка | максимальна ставка | |||
| А. Мінімальний розмір доходів | ||||
| 1 | Податкове зобов’язання | 20,08 | 200,80 | 50,20 |
| 2 | Розрахунок | 1004 х 5 % | ||
| Б. Середній розмір доходів | ||||
| 1 | Податкове зобов’язання | 20,08 | 200,80 | 200,80 |
| 2 | Розрахунок | 4016 х 5 % | ||
| В. Максимальний розмір доходів | ||||
| 1 | Податкове зобов’язання | 20,08 | 200,80 | 4166,66 |
| 2 | Розрахунок | 83333,33 х 5 % | ||
Як і для попередньої групи, в разі встановлення місцевими радами для певного виду діяльності мінімальної ставки, вибір підприємця, що ним займається, буде вірним лише в разі обрання ним другої групи єдиноподатників. Та розраховувати на мінімальні ставки доводиться не так часто, як хотілося б.
У разі, коли для певного виду діяльності місцевими радами встановлено максимальну ставку єдиного податку, при мінімальному рівні отримуваних доходів (до розміру 4 МЗП) більш вигідною для підприємців виявиться третя група. У тому ж випадку, якщо середньомісячний розмір доходів підприємця складатиме більш, як 4 МЗП, вигіднішим виглядає перебування у другій групі єдиноподатників. При цьому робота в цій групі є доступною, лише якщо річний доход не перевищує 1 млн грн. (тобто в середньому місячний розмір доходів не перевищує 83333,33 грн.).
ТРЕТЯ ГРУПА ЄДИНОПОДАТНИКІВ
| Додаткові можливості порівняно з попередньою групою: 1. Є можливість залучати найманих працівників в кількості не більше 20. 2. Граничний розмір річного доходу складає 3000000 грн. 3. Дозволено надавати посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. 4. Сплачують єдиний податок не авансовим платежем, а щоквартально за підсумками кварталу. 5. При виконанні певних умов можуть бути платниками ПДВ.
Зворотний бік медалі: Крім обліку доходів ведуть ще й облік витрат. |
Ця група передбачає вже не фіксовані, а відсоткові ставки єдиного податку, що, як ви вже мали змогу пересвідчитись, може мати як позитивні, так і негативні наслідки.
Характеризуючи 2 попередні групи, ми порівнювали їх з можливістю перебування в третій групі єдиноподатників, до якої застосовується ставка оподаткування 5 %. Річ у тому, що право бути платником ПДВ поширюється лише на фізичних осіб — «третьогрупників». При цьому їм встановлюється ставка оподаткування 3 %. А оскільки ми розглядали альтернативу перебування в першій або другій групі, то само собою, що при цих же умовах порівнювати їх доцільно лише з «третьогрупниками» — неплатниками ПДВ. Якщо ж для фізичної особи важливо бути платником ПДВ, то альтернативи щодо перебування в іншій, ніж третя група єдиноподатників, для неї закриті.
Перебування в третій групі єдиноподатників хоч при застосуванні ставки оподаткування 3 %, хоч при ставці 5 % є теоретично вигіднішим, ніж робота на загальній системі оподаткування, яка передбачає ставки 15 % та 17 % чистого доходу. Проте подібне порівняння навряд чи може бути коректним, адже об’єктом оподаткування для підприємців-єдиноподатників є розмір доходу, в той час як для підприємців-загальносистемників — чистий дохід.
ПІДПРИЄМЦІ НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ
| Додаткові можливості порівняно з попередньою групою: 1. Є можливість залучати найманих працівників в необмеженій кількості. 2. Обмежень щодо розміру річного доходу немає. 3. Дозволено займатись будь-якими незабороненими чинним законодавством видами діяльності.
Зворотний бік медалі: 1. Щоквартально сплачують авансові внески з ПДФО до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. 2. Не звільнені від обов’язку застосовувати РРО. 3. Зобов’язані сплачувати ряд податків і зборів, від яких звільнені єдиноподатники. |
Детально про оподаткування фізичних осіб, що застосовують загальну систему, йшлось в «Податковому кодексі: консультації та коментарі», 2011, № 16 (16), с. 2 — 35. На відміну від єдиного податку, з того часу змін в загальній системі оподаткування майже не відбулось. Порівнювати її з єдиним податком навряд чи доцільно.
Для фізичних осіб — платників єдиного податку загальна система виступає як своєрідне покарання в разі порушення умов роботи на обраній системі.
На перший погляд здається, що загальна система оподаткування відрізняється від єдиного податку в негативну сторону. Проте це не завжди так. Річ у тім, що єдиноподатники, незалежно від отримання доходу або його відсутності, повинні сплачувати ЄСВ «за себе», причому мінімальний обов'язковий його розмір становить 34,7 % від суми МЗП (на сьогодні це 1004 грн. х 34,7 % = 348,39 грн.). Платники на загальній системі оподаткування сплачують подібний внесок в розмірі 34,7 % від чистого доходу, з якого сплачується авансовий внесок з ПДФО, проте за підсумками року мають право на перерахунок ЄСВ залежно від розміру чистого доходу, отриманого за місяць. І нараховують зрештою ЄСВ лише в разі отримання в звітному місяці чистого доходу (причому, якщо отримано хоча б 0,01 грн., то ЄСВ доведеться нараховувати в розмірі 348,39 грн.). Постаратись знайти шляхи показати «нульовий» чистий дохід не так складно (логічно весь чистий дохід за квартал перенести на один місяць, в інших двох при цьому відобразивши нульові показники). Менше в одному місяці — більше в іншому — скажете ви, проте для ЄСВ установлено «верхню межу» (не нараховується ЄСВ на суми, що перевищують 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). На сьогодні це:
17 х 1004 = 17068 (грн.).
Тому максимальна сума ЄСВ, яка може бути сплачена за місяць, складає:
17068 х 34,7 % = 5922,60 (грн.).
Таким чином, нарахування ЄСВ може бути інструментом оптимізації витрат. Розглянемо приклад.
За квартал фізособа, що працює на загальній системі оподаткування, отримала 51204 грн. чистого доходу. Розглянемо 2 варіанти розподілення цих сум по місяцям:
1) чистий дохід розподілено рівномірно, тобто щомісяця по 17068 грн.;
2) чистий дохід в повному обсязі відображено в одному місяці, у той час як в інших двох його розмір дорівнює нулю.
ЄСВ, що підлягає нарахуванню, наведемо у вигляді таблиці:
Таблиця 4
Нарахування ЄСВ при різних способах розподілення чистого доходу
| Показники | 1 варіант | 2 варіант |
| Розрахунок розміру ЄСВ | (16745* х 2 + 17068) х 34,7 % | 0 + 0 + 17060** х 34,7 % |
| Сума, що підлягає нарахуванню, грн. | 17543,63 | 5922,82 |
| * У жовтні і листопаді 2011 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 985 грн., тому максимальний розмір доходу, з якого справляється ЄСВ, становив 16745 грн. ** ЄСВ нараховується лише на частину чистого доходу, що не перевищує 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. | ||
Як бачимо, при першому варіанті ЄСВ нараховано майже втричі більше (а це 11620,81 грн. переплати). Погодьтесь, вагомі цифри. Але при переносі на один місяць чистого доходу ФОП стикнеться з наступними проблемами:
1) матиме право включати до свого пенсійного стажу лише один місяць;
2) доведеться більшу частину, ніж при рівномірному розподіленні чистого доходу, обкладати ПДФО за ставкою 17 %.
Щоб не бути голослівними, звернемось до мови цифр:
Таблиця 5
Нарахування ПДФО при різних способах розподілення
чистого доходу
| Показники | 1 варіант | 2 варіант |
| Розрахунок розміру ПДФО | (9410 х 15 % + 7658* х 17 %) х 3 | 0 + 0 + 9410 х 15 % + 41794** х 17 % |
| Нарахована сума, грн. | 8140,08 | 8516,48 |
| * 17068 - 9410 (грн.). ** 51204 - 9410 (грн.). | ||
Як бачимо, сума ПДФО, нарахована в другому варіанті, лише на 376,4 грн. більша, ніж в першому. З економією з ЄСВ ця цифра не співставна, тому оптимізувати ЄСВ — доцільно.
Але, на жаль, поки що невідомо, чи дозволять підприємцю так робити податківці і працівники ПФУ у найближчому майбутньому. Бо ж зважте, до 2011 року підприємці вели книги обліку доходів, у яких могли показувати лише квартальний чистий дохід, до того ж квартальні підсумки відображались і в декларації про доходи. А от за 2011 рік вже прийдеться звітувати інакше — в декларації про доходи потрібно буде зазначати саме щомісячні дані про чистий дохід (а не квартальні, як раніше). Отже, «скинути» весь квартальний дохід лише на один місяць кварталу буде вже не так легко, бо перевіряючі можуть це легко відстежити й не погодитися з такими діями підприємця (хоча до 2011 року ні податківці, ні працівники ПФУ не були проти).
При порівнянні загальної системи оподаткування з усіма трьома групами єдиноподатників вона не була вигіднішою в жодному випадку. Проте багатьом підприємцям підходить лише ця система оподаткування, тому, безперечно, і в ній є як свої плюси, так і мінуси.
Сподіваємось, що запропонована стаття стане в пригоді всім без виключення підприємцям і спонукає кожного з них замислитись над альтернативними варіантами роботи. Вибір або зміна системи оподаткування — складний крок, тому перш, ніж на нього зважитись, радимо все обдумати і на основі прогнозних даних провести необхідні розрахунки.
