Податок на прибуток: основні зміни

КАТЕГОРІЯ

ДО НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ПК

ПІСЛЯ НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ПК

1

2

3

Нормативне
регулювання

Закон № 334/94

Розділ III ПК

Дата виникнення
доходів

За правилом першої події

Згідно з методом нарахування* (ст. 137), але саме нарахування здійснюється не за правилами бухгалтерського обліку, а згідно з установленими критеріями ПК

* Крім підприємств житлово-комунального господарства, для яких датою збільшення доходів від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або до каси (до 01.01.2014 р.).

Класифікація доходів

У податковому обліку не застосовувалася

Доходи операційної діяльності та інші доходи (п. 135.1)

Уключення авансів до складу доходів
платника податків

Включалися

Не включаються* (п.п. 136.1.1)

* Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III ПК у частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати)
до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Дата виникнення
доходу від реалізації товарів

За правилом першої події

Дата переходу покупцю права власності
на такий товар (абз. 1 п. 137.1)

Визначення товарів з метою оподаткування

У цілому залишилося без зміни, але додатково уточнено, що до складу товарів уключаються земельні ділянки і земельні частки (паї) (п.п. 14.1.244)

Дата виникнення доходів від виконання робіт і надання послуг

За правилом першої події, у тому числі для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку

Дата складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (абз. 2 п. 137.1)

Дата виникнення доходів від продажу товарів за договором комісії

За правилом першої події, що відбулася в комісіонера

Дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (п. 137.5)

Класифікація витрат

У податковому обліку не застосовувалася

Витрати операційної діяльності та інші витрати (п. 138.1)

Дата визначення витрат

За правилом першої події

Для витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, — той звітний період, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4).

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони здійснювалися, з урахуванням окремих особливостей (п. 138.5)

Уключення сум авансової оплати товарів (робіт, послуг) до витрат платника податків

Включалася

Не включається* (п.п. 139.1.3)

* Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності розділом III ПК, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у разі якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Обґрунтування віднесення до складу витрат втрат від браку

Безпосередньо Законом № 334/94 це питання не регулювалося

Згідно з ПК у разі невстановлення норм КМУ платник податку має право самостійно визначити такі норми в наказі по підприємству, за умови обґрунтування їх розміру (діють до встановлення відповідних норм КМУ) (п. 138.7)

Облік відсотків за кредит при придбанні кваліфікаційних активів

Відносилися до складу валових витрат платника податків

Уключаються не лише до витрат, а й до собівартості кваліфікаційних активів (п.п. 138.10.5)

Визначення поняття «відсотків» з метою оподаткування

Старе визначення практично в незмінному вигляді поміщено до ПК

У той же час до складу відсотків додатково включено:

а) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди)
(без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);

б) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів (п.п. 14.1.206)

Умови лізингового договору, за наявності яких оренда вважається фінансовою

Крім наведених нижче, решта умов лишилася без змін

У Законі № 334/94 містилася така умова:

якщо у лізинг передається об’єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 % від звичайної ціни* на такий об’єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк.

У ПК така умова відсутня

ПК містить таку нову умову:

балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більше 25 % первинної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору (абз. 8 п.п. 14.1.97)

* З 01.01.2013 р. буде введено в дію нові правила щодо визначення звичайних цін (ст. 39, абз. 3 п. 1 розділу XIX).

Межа для віднесення суми коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, неприбуткових організацій до складу витрат

У розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року

У розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (нижня межа, таким чином, скасована, а верхня — знижена) (абз. «а» п.п. 138.10.6)

Регулювання податкового обліку безнадійної заборгованості

Згідно з п.п. 5.2.8 Закону № 334/94 вимагалося вжиття заходів зі стягнення боргів

Визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості, витрати на створення резерву сумнівної заборгованості (абз. «г» п.п. 138.10.6). При цьому ПК передбачено особливості формування резервів тільки банками та небанківськими фінансовими установами

Віднесення до витрат платника сум коштів або вартості майна, добровільно перерахованих/переданих для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам

У розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 10 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду

У розмірі, що не перевищує 10 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік (нижня межа, таким чином, скасована)
(абз. «д» п.п. 138.10.6)

Витрати, що не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування

Усі пункти старого переліку таких витрат збережені й у редакції ПК

Водночас новий перелік таких витрат доповнено такими їх видами:

1) платежі платника податку на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів (п.п. 139.1.2) (раніше подібні платежі хоч і не включалися до складу валових витрат, але безпосередньо в переліку витрат, що не включаються до складу валових, наведеному в п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, не згадувалися);

2) витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (окрім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) (п.п. 139.1.12);

3) витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, в обсязі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному* (п.п. 139.1.13);

4) витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів) в обсязі, що перевищує 5 % митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом (п.п. 139.1.14).

Взагалі не включаються до складу витрат платника витрати, сплачені в таких випадках на користь нерезидентів, що мають офшорний статус та осіб, які не є фактичними отримувачами (власниками) подібної плати за послуги (п.п. 139.1.15)

* При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус.

Включення до складу витрат платника податків витрат з нарахування роялті на користь нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента)

Раніше включались до складу валових витрат у повному обсязі

Згідно з ПК до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь нерезидента (крім нарахувань, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення та радіомовлення, та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному* (п.п. 140.1.2)

* Роялті, нараховані на користь нерезидентів, не включаються до витрат платника, крім того, ще й у разі виконання будь-якої з умов:

а) особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;

в) роялті виплачуються щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України;

г) особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є.

Визначення роялті
в цілях оподаткування

Усе, що вважалося роялті раніше, є роялті і з набуттям чинності новими правилами

Крім того, до роялті додатково включено платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування правами, суміжними з авторськими (п.п. 14.1.225)

Включення до складу витрат платника податку витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів

Включається до складу витрат платника податку в розмірі не більше суми, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, і не більше 10 % сукупної вартості таких товарів, які були продані та за якими не минув строк гарантійного обслуговування

Включається до складу витрат платника податку в розмірі, що відповідає рівню
гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку (п.п. 140.1.4)

Включення до складу витрат підприємства витрат на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання та поширення подарунків, уключаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями

Включалися до складу валових витрат у сумах не більше 2 % від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік

Включаються до складу витрат усі витрати платника податку на проведення реклами (пп. 139.1.1, 140.1.5)

Включення до складу витрат платника
податку витрат на страхування

Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат зі страхування (крім витрат з медичного, пенсійного страхування і за обов’язковими видами страхування) здійснювалося в розмірі, що не перевищує 5 % валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств — за звітний податковий рік

Розширено права платника податків шляхом надання можливості включення до витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, витрат зі страхування об’єктів фінансового та оперативного лізингу. Скасовано обмеження розміру таких витрат (п.п. 140.1.6)

Розмір добових витрат, які можуть бути віднесені до складу витрат платника податків

Закон № 334/94 доручав КМУ встановити норми добових (вони були закріплені
в постанові № 663)

Згідно з ПК такий розмір становить не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року,
з розрахунку на добу.

Для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, з розрахунку на добу (абз. 4 п.п. 140.1.7).

Такі самі обмеження діють і щодо державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (абз. 9 п.п. 140.1.7).

Крім того, платник податків, який направляє особу у відрядження, має право включати до складу своїх витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, витрати на бронювання місць у місцях проживання транспортних квитків, а також проїзд на орендованому транспорті (абз. 1 п.п. 140.1.7)

Необхідні документальні підтвердження для включення витрат на відрядження
до складу витрат
платника податку

У разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлений або спрощений прикордонний контроль, — відмітки відряджаючої та приймаючої сторін на посвідченні про відрядження

У межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не вимагає наявності візи (дозволу на в’їзд), — наказ про відрядження та відповідні первинні документи (абз. 11 п.п. 140.1.7)

Включення до складу витрат платника податків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів

Включалися в розмірі 50 %. При цьому платник податків звільнявся від обов’язків доведення зв’язку таких витрат з його господарською діяльністю

Включаються в повному обсязі (абз. «в» п.п. 138.10.2), якщо вони направлені на обслуговування та управління підприємством

Класифікація основних засобів (раніше — фондів)

4 групи основних фондів зі встановленням норм амортизації в податковому обліку для кожної групи

16 груп основних засобів та інших необоротних матеріальних активів зі встановленням мінімально допустимих строків їх корисного використання* (п. 145.1)

* Для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами з дати набрання чинності розділом III ПК застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 01.04.2011 р.

Правила ведення
податкового обліку основних засобів*

Сумарно за групами основних фондів та окремо за об’єктами групи 1

У розрізі окремих об’єктів основних засобів (п. 146.1)

* Для віднесення об’єктів до складу основних засобів з 01.01.2012 р. буде запроваджено межу в розмірі 2500 грн.
(п.п. 14.1.138, п. 13 підрозділу 4 розділу ХХ) (доти діє старе обмеження — 1000 грн.).

Як нараховується амортизація

На основні фонди груп 2, 3 і 4 до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення; для окремих об’єктів групи 1 — балансовою вартістю окремого об’єкта 100 нмдг

Окремо на кожен об’єкт основних засобів упродовж строку його корисного використання (установленого підприємством) до досягнення ліквідаційної вартості такого об’єкта (п. 146.2, п.п. 145.1.4)

Методи нарахування амортизації основних засобів (раніше — фондів)

Раніше застосовувався тільки податковий метод

На зміну йому прийшли такі методи: виробничий, прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний; 50/50 %, 100 % у першому місяці використання об’єкта (інші два — для малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів) (пп. 145.1.5, 145.1.6)

Періодичність нарахування амортизації

Поквартально

Щомісячно (п. 146.2)

Правила нарахування амортизації нематеріальних активів

За кожним об’єктом окремо згідно з лінійним методом до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення, але не більше 10 років безперервної експлуатації

Окремо за об’єктами згідно з одним із методів, що застосовуються для амортизації основних засобів (п.п. 145.1.1). Строки, протягом яких здійснюється нарахування амортизації об’єктів, залежать від групи, до якої належить нематеріальний актив (усього таких груп 6)

Визначення нематеріальних активів у цілях оподаткування

Об’єкти інтелектуальної, в т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку

Право власності на результати інтелектуальної діяльності, у т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у т. ч. набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном
та майновими правами (п.п. 14.1.120)

Правила амортизації об’єкта нерухомого майна в разі, якщо він придбавається разом із землею, що знаходиться під таким об’єктом або є умовою для забезпечення його функціонального
використання

Амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними для основних фондів групи 1

Амортизації підлягає вартість такого об’єкта нерухомого майна. Вартість зазначеного об’єкта нерухомості визначається в сумі, що не перевищує звичайну ціну, без урахування вартості землі (п. 147.3)

Правила повернення основних засобів
з невиробничих
у виробничі

Безпосередньо Законом № 334/94 не регламентувалися

Згідно з ПК для цілей амортизації приймається вартість об’єкта, що амортизується на момент його виведення зі складу виробничих засобів і збільшується на суму витрат, пов’язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо (абз. 3 п. 146.15)

Визначення об’єкта оподаткування

Валові доходи — валові витрати — амортизація

Доходи — собівартість реалізації — інші витрати (п.п. 134.1.1)

Порядок обліку від’ємного значення об’єкта оподаткування для діяльності, що підлягає патентуванню

Сума такого від’ємного значення підлягала включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року*

Від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, отриманий від ведення такої діяльності, не враховується у складі витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності (абз. 2 п. 150.1)

* У 2011 році загальне правило (для всіх платників податку) діятиме з урахуванням таких нюансів:
— якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року;
— розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Основна (базова) ставка податку

25 %

з 01.04.2011 р. — 23 %;

з 01.01.2012 р. — 21 %;

з 01.01.2013 р. — 19 %;

з 01.01.2014 р. — 16 %

(п. 10 підрозділу 4 розділу XX)

Облік тимчасових і постійних податкових різниць

У податковому обліку не вівся

Платники податку повинні затвердити і опублікувати методику бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць до 01.04.2011 р. При цьому набуває чинності така методика з 01.01.2012 р. Подавати фінансову звітність з урахуванням податкових різниць платники мають починаючи зі звітних періодів 2012 року (абз. 2 п. 1 підрозділу 4 розділу XX)

Накопичення даних у декларації з податку на прибуток

Наростаючим підсумком, починаючи з першого кварталу року.

У 2012 році знову діятиме ідентичний порядок

Наростаючим підсумком за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий — четвертий квартали 2011 року, п. 2 підрозділу 4 розділу XX

Правила обліку операцій в іноземній валюті

У податковому обліку використовувалися інші, ніж у бухгалтерському обліку, правила

Нові правила в основному відповідають правилам бухгалтерського обліку. Водночас нові правила передбачають, що витрати в інвалюті у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг уключаються до витрат поточного періоду, а це суперечить загальному принципу визнання витрат у ПК (п. 153.1).

У п.п. 153.1.3 передбачено визначення курсових різниць не тільки за заборгованостями і валютою, а й за операціями, усупереч П(С)БО 21 та змісту терміна «курсові різниці»

Вплив курсових різниць за монетарною заборгованістю за товари на витрати платника

Не впливала

Впливає (як і в бухгалтерському обліку)
(п.п. 153.1.3)

Випадки несплати авансового внеску
при виплаті дивідендів

Випадки несплати авансового внеску, передбачені в Законі № 334/94, містяться й у ПК

Згідно з ПК авансовий внесок не сплачується ще й при виплаті дивідендів:

а) фізичним особам (абз. «а» п.п. 153.3.5);

б) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю (абз. «г» п.п. 153.3.5);

в) платниками фіксованого сільськогосподарського податку (абз. 3 п.п. 153.3.2)

Ціна продажу при поверненні об’єкта фінансового лізингу орендодавцю без придбання його у власність

Звичайна ціна, що діє на момент передачі об’єкта, але не менше його первісної вартості, зменшеної на суму нарахованої в податковому обліку амортизації

Ціна, що визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу на дату повернення (абз. 5 п. 153.7)

Оподаткування операцій реорганізації платника податків

Законом № 334/94 не регулювалося

ПК установлені певні особливості оподаткування злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення (п. 153.15)

Оподаткування діяльності, здійснюваної за договорами управління майном

Законом № 334/94 не регулювалося

Згідно з ПК платник податку, який одержав майно на підставі договору управління (управитель), повинен окремо від власного вести ще й облік доходів і витрат у розрізі кожного договору управління. Крім того, установлено низку інших особливостей оподаткування (п. 153.13)

Податкові канікули
(на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року)

Законом № 334/94 подібного роду звільнення від оподаткування не передбачалися

ПК податкові канікули встановлено для платників податку, в яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн грн. та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві встановлені законодавством мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) створені після 01.04.2011 р.;

б) діючі, в яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше 3 років) щорічний обсяг доходів задекларований у сумі, що не перевищує 3 млн грн., і в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набуття чинності ПК і в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складав до 1 млн грн. і середньооблікова кількість працівників складала до 50 осіб за дотримання певних вимог.

Дія податкових канікул не поширюється на суб’єктів господарювання, які:
— утворені в період після набрання чинності розділу III ПК шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
— здійснюють:

1) діяльність у сфері розваг;

2) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;

3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів;

4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, в т. ч. органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню;

5) фінансову діяльність (гр. 65 — 67 Секції J КВЕД ДК 009:2005);

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном, оренду (у т. ч. надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торговельних об’єктах) (гр. 70, 71 КВЕД ДК 009:2005);

9) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку (гр. 64 КВЕД ДК 009:2005);

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення;

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

17) діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (гр. 74 КВЕД ДК 009:2005) (п. 154.6)

Звільнення від оподаткування для деяких платників податку

З 01.01.2011 р. від оподаткування звільняються:

а) прибуток суб’єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій «5 зірок», «4 зірки» і «3 зірки»,
у т. ч. новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт
чи реставрація існуючих будівель і споруд;

б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості
(група 17 — група 19 КВЕД ДК 009:2005), крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;

в) прибуток підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005) від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;

г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості;

ґ) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (підклас 35.30.0 клас 35.30 група 35.3 розділ 35 КВЕД ДК 009:2005), а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (підклас 73.10.2 клас 73.10 група 73.1 розділ 73 КВЕД ДК 009:2005), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;

д) прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу (класи 29.31 і 29.32 групи 29.3 розділу 29 КВЕД ДК 009:2005) (п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ)

Критерії віднесення платників до виробників сільськогосподарської продукції

Безпосередньо в Законі № 334/94 критерії віднесення платників до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, не наводилися

Дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва такого платника за попередній звітний (податковий) рік повинен перевищувати 50 % загальної суми доходу (абз. 4 ст. 155)

Проведення індексації доходів і витрат виробниками сільськогосподарської продукції

Передбачалося. Підлягали індексуванню валові доходи і витрати, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат
(або отримання доходів), до кінця звітного податкового року

У ПК проведення індексації не передбачено

Ставки оподаткування страхової діяльності

Раніше застосовувалися ставки 0 % і 3 % (у разі отримання доходу в результаті виконання договорів, інших, ніж договори з довгострокового страхування життя* та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення)

Згідно з ПК діє тільки ставка 0 % ** (п. 151.2, абз. 2 п.п. 156.2.1)

* Згідно з ПК договори з довгострокового страхування життя не можуть бути укладені строком на менше ніж 5 років (раніше не менше 10). Відповідно, часткові виплати за цими договорами можуть проводитися не раніше, ніж через 5 років (за старими правилами — не раніше 10) (п.п. 14.1.52).

** За результатами діяльності протягом одного року з дня набрання чинності розділом III ПК страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:

протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 % суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками — резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами;

за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому ст. 156 та п.п. 134.1.1 ПК, але не сплачують його.

Ставка оподаткування для страховиків або інших резидентів, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування)

У загальному випадку — 0 % (не змінено ПК), в інших випадках (за якими ПК передбачив нові ставки) — за ставкою 12 % від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат

У межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб — нерезидентів, а також за договорами страхування в межах системи міжнародних договорів «Зелена карта» — 0 %;

у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів

у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених у першому абзаці, — 4 % перераховуваної суми за власний рахунок страховика в момент здійснення перерахування такої суми (п. 160.6)

Дії платника податку у разі затримки оплати товарів (робіт, послуг) покупцем без відповідного погодження

Мав право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних
робіт, наданих послуг)

Має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг (абз. 1 п.п. 159.1.1), одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких
товарів, робіт, услуг* (абз. 4 п.п. 159.1.1)

* Нові правила не поширюються на заборгованість, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III ПК.

Підстави виникнення права на дії, зазначені в попередньому рядку

Затримка в оплаті (наданні інших
видів компенсацій) перевищує
90 календарних днів і платник податку — продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповідь на таку претензію протягом строків, визначених законодавством

У ПК збережено решту достатніх підстав
для зменшення суми доходу і витрат звітного періоду (абз. 2, 3 п.п. 159.1.1)

Дії платника податку — продавця в разі, якщо суд не задовольняє його позов (заяву) або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог про погашення заборгованості
або її частини

Зобов’язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеною їм до складу валових витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву

Зобов’язаний збільшити:
— дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної їм у зменшення доходу;
— витрати відповідного податкового періоду на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі заборгованості, включеної до доходу) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, попередньо віднесену ним у зменшення витрат (абз. 2 — 4 п.п. 159.1.2)