Про нотаріусів в Податковому кодексі
На сьогодні в Україні нотаріальну діяльність провадять більше 5 000 приватних нотаріусів.
Як свідчать інформаційні джерела — найпоширенішими послугами, які зазвичай надають нотаріуси клієнтам, є посвідчення копій документів та завірення довіреностей. Проте це далеко не вичерпний перелік дій, за якими звертаються до нотаріусів як пересічні громадяни, так і юридичні особи.
Що ж нового вніс у податкові взаємовідносини між нотаріусами та клієнтами Податковий кодекс і з’ясуємо в цій статті.
Яна Клиженко, економіст-аналітик
Згідно зі
ст. 3 Закону про нотаріат нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. У свою чергу, не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.Перелік дій, які може вчиняти нотаріус, наведений у
ст. 34 Закону про нотаріат. При цьому також на нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.Далі розглянемо, що ж нового вніс в порядок оподаткування доходів
приватних нотаріусів Податковий кодекс.
Нотатки для нотаріусів
Основні зміни, які спіткали приватних нотаріусів з набуттям чинності
ПК, виділимо в окремі розділи.1. Реєстрація.
Як зазначається в п. 178.1 ПК, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік в органах державної податкової служби (далі — ДПС) за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію згідно із ст. 65 ПК. Проте пп. 172.4, 173.4, 174.4 ПК також встановлено, що нотаріус щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та відчуження рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування.Відтак, як зазначила ДПАУ в своєму
листі від 26.01.2011 р. № 1984/7/17-0717, приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в органах ДПС:— за місцем проживання (податкової адреси),
якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному органу ДПС. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як самозайнятої особи;— за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори)
приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним органам ДПС.Таким чином, зазначена категорія самозайнятих осіб зобов’язана стати на облік в органі ДПС за
основним та неосновним місцем обліку. Взяття на облік здійснюється відповідно до вимог Порядку № 979.Зверніть увагу: якщо до набуття чинності
ПК місце проживання приватного нотаріуса та місцезнаходження його робочого місця знаходилися на території різних адміністративно-територіальних одиниць (перебувало у віданні різних податкових органів), то основне місце обліку має бути змінене. Тепер ним є податковий орган за місцем проживання нотаріуса.Пунктом 3.2 наказу № 979
передбачено, що зміна основних місць обліку нотаріусів, які до набрання чинності ПК були зареєстровані тільки в органах ДПС за місцями розташування робочих місць (контор), має відбуватися без подання ними будь-яких заяв. Інакше кажучи, нотаріус не бере участі у процесі зміни місця реєстрації, це здійснюють податкові органи самостійно. При цьому приватний нотаріус від органу ДПС за місцем проживання має отримати:—
повідомлення (лист) про зміну основного та неосновного місця обліку;—
нову довідку про взяття на облік за ф. № 4-ОПП (додаток 2 до Порядку № 979) із зазначенням виду професійної діяльності («приватний нотаріус»). Стара довідка має бути повернена нотаріусом за попереднім місцем обліку.Так само може бути замінена довідка і приватному нотаріусу, у якого місце проживання та місце розташування робочого місця (контори) відповідають одному органу ДПС. Зміна відбувається за зверненням платника податків у порядку, визначеному
п. 9.4 Порядку № 979.До речі, з урахуванням строків, передбачених
Порядком № 979, станом на дату виходу номера з друку всі приватні нотаріуси вже мають бути зареєстровані за новим основним місцем обліку.2. Свідоцтво.
Згідно з додатком 2 до Порядку № 979 довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, визнається свідоцтвом про реєстрацію в органі ДПС.3. Наймані працівники.
Відповідно до п.п. 14.1.226 ПК нотаріуси є фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а отже, можуть використовувати найману працю не більше як чотирьох фізичних осіб.При цьому на сьогодні відсутні будь-які роз’яснення з боку компетентних органів щодо порядку оподаткування доходів нотаріусів, в яких кількість найманих працівників перевищує встановлений ліміт. Податківці в Єдиній базі податкових знань (далі — Єдина база), розміщеній на офіційному сайті ДПАУ (http://sta.gov.ua/), розглядаючи питання щодо відповідальності самозанятої особи за перевищенні граничної чисельності, звели відповідь до того, що розповіли про відповідальність за невідображення доходів таких понадлімітних працівників у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ (штраф у розмірі 510 грн. за
п. 119.2 ПК). Тому радимо нотаріусам «обмежитися» саме чотирма працівниками.4. Порядок оподаткування доходів.
З набранням чинності ПК на порядок оподаткування доходів нотаріусів істотним чином стала впливати наявність або відсутність свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП).Відповідно до
п. 178.3 ПК оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.Проте більше
ПК не дає жодного тлумачення відносно того, що вважати доходом від незалежної професійної діяльності або що відносити до складу витрат, необхідних для провадження такої діяльності.Стосовно
доходів відповідь знаходимо в ст. 4 Закону про нотаріат, зокрема, нотаріус може одержувати плату за:— надання консультацій правового характеру, які не пов’язані з вчинюваними нотаріальними діями;
— вчинення нотаріальних дій;
— надання додаткових інформаційно-технічних послуг.
Відтак, є всі підстави саме такі виплати вважати доходами приватного нотаріуса від здійснення незалежної професійної діяльності.
У свою чергу, для визначення
витрат, які можуть бути враховані приватними нотаріусами з метою зменшення оподатковуваного доходу, податківці в Єдиній базі пропонують керуватися листом Міністерства юстиції України від 02.02.2006 р. № 31-35/20. Зокрема, при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період враховуються наступні документально підтверджені обов’язкові витрати, пов’язані з організацією їх роботи:«…—
користування приміщенням (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);— користування телефонним зв’язком;
— одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;
— виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну (ст. 26 Закону України «Про нотаріат»);
— укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
— придбання канцелярського приладдя;
— оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють в системі нотаріату; модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів;
— оплату праці найманих працівників за трудовими угодами;
— сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
— придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходження навчання з підвищення професійного рівня;
— використання електронної бази законодавства».
Саме такі витрати мають знайти відображення в Книзі обліку доходів та витрат. Форма Книги та Порядок її заповнення затверджені
наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025.Інші витрати при визначені оподатковуваного доходу нотаріуса
не враховуються.У той же час, у разі
неотримання свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП) особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.Щодо ставки податку зауважимо наступне. З 1 січня 2011 року оподаткування доходів нотаріусів відбувається у відповідності до
п. 167.1 ПК (п. 178.2 ПК):— за ставкою
15 % — сума доходу, що не перевищує 9410 грн. у місяць (10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2011 року);— за ставкою
17 % — сума доходу, що перевищує 9410 грн. у місяць.Таким чином, з доходів нотаріусів податок утримується за двома ставками: 15 % та 17 %.
5. Звітність.
Свою думку щодо подання звітності приватними нотаріусами ДПАУ висловила в листі від 26.01.2011 р. № 1984/7/17-0717.Відтепер такі самозайняті особи мають звітувати як за основним, так і за неосновним місцем обліку.
За основним місцем обліку
(тобто до податкового органу за місцем проживання нотаріуса) подаються:—
податковий розрахунок за ф. № 1ДФ про доходи, виплачені нотаріусом найманим працівникам (помічникам, консультантам) та іншим фізичним особам — платникам ПДФО у строки, установлені для квартального звітного періоду (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу). Форму розрахунку затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020;—
річна декларація про доходи, отримані нотаріусом, що подається до 1 травня року, наступного за звітним. На сьогодні форму такої декларації наведено в додатку 1 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12. Проте не виключено, що до моменту подання річної декларації за підсумками 2011 року буде затверджено нову форму.Зверніть увагу: до 20 квітня 2011 року нотаріуси повинні були подавати
податкову декларацію з ПДФО про загальну суму нарахованого доходу фізичним особам у звітному місяці та утриманого з них податку (затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 58). Ця декларація подавалася протягом 20 календарних днів, наступних після закінчення звітного місяця та наразі скасована у відповідності з Законом України від 07.04.2011 р. № 3221-VI.Детальному порядку заповнення податкового розрахунку за ф. № 1ДФ увага була приділена у статті «Новий 1ДФ: готуємося до подання» (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», № 6, 2011, с. 48). Щодо річної декларації про доходи зауважимо, що саме за її підсумками нотаріус повинен здійснювати
остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік (п. 178.7 ПК). У декларації мають бути зазначені доходи, отримані нотаріусами:1) не від податкових агентів (з яких ПДФО не утримувався);
2) від податкових агентів, з яких ПДФО не утримувався (для нотаріусів, які
надали податковим агентам копію свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП));3) від податкових агентів, з яких податковим агентом вже утримано ПДФО (для нотаріусів, що
не надали податковому агенту копію свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП). До речі, сплачувати повторно суму утриманого податку не знадобиться.За неосновним місцем обліку
(тобто за місцем знаходження робочого місця нотаріуса) у строки, установлені для квартального періоду, нотаріуси подають до податкового органу інформацію про:— посвідчені договори купівлі-продажу (міни) нерухомості між фізичними особами (
п. 172.4 ПК)*;— посвідчені договори про відчуження рухомого майна між фізичними особами (
п. 173.4 ПК);— видані свідоцтва про право на спадок або про посвідчені договори дарування між фізичними особами (
п. 174.4 ПК).* Якщо стороною операції є юридична особа або приватний підприємець, то такий покупець нерухомості є податковим агентом і виконує всі функції з нарахування, утримання та перерахування до бюджету ПДФО (п. 172.7 ПК). Відповідно нотаріус, навіть якщо така операція проходить через нього, не відображає відомості про такий договір у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ. Це робить податковий агент — покупець нерухомості. Це ж стосується і нотаріального посвідчення операцій з відчуження рухомого майна (п. 173.3 ПК).
Така інформація наводиться у податковому розрахунку за
ф. № 1ДФ у порядку, встановленому для цієї форми податкової звітності. До 1 січня 2011 року в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ нотаріуси відображали цю інформацію з ознаками доходу «56» — «66», заповнюючи тільки графи 1, 2 і 5, тобто дані про суму податку вони не наводили. Згідно з вимогами ПК (пп. 172.4, 173.4) тепер у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ потрібно зазначати інформацію про посвідчений договір (видане свідоцтво про право на спадок), уключаючи відомості про його вартість і суму сплаченого податку.Крім того, приватні нотаріуси згідно з
п.п. «б» п.п. 170.1.5 ПК повинні надсилати органам ДПС за податковою адресою платників (орендодавців) податків повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості в день посвідчення таких договорів. Форму такого повідомлення встановлено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1242. До подання цієї інформації слід віднестися уважно, оскільки за порушення порядку та/або строків направлення цього повідомлення нотаріус несе відповідальність, передбачену законодавством за порушення порядку подання податкової звітності.6. Сплата податку.
Як вже зазначалося вище, остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється нотаріусом самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ПК). При цьому відповідно до п. 179.7 ПК остаточна сума ПДФО за звітний податковий рік має бути сплачена до 1 серпня року, наступного за звітним.Зверніть увагу:
ПК не вимагає від самозайнятих осіб, у тому числі, від нотаріусів, сплати авансових платежів з ПДФО, проте й не заперечує, якщо податок буде сплачуватися протягом року певними частинами. Таким чином, цілком можливо, що з метою більш рівномірного розподілення податкового навантаження ви будете вважати доцільним сплачувати ПДФО, наприклад, щомісячно. Такий підхід є оправданим ще й тому, що ставки податку, визначені в п. 167.1 ПК і детально розглянуті на с. 55, застосовуються саме до місячного оподатковуваного доходу. Інакше кажучи, нотаріус може щомісячно визначати чистий оподатковуваний дохід (як це зробити ми розглянули на с. 54 — 55) та сплачувати розрахований ПДФО, а за результатами року просто доплатити в бюджет різницю між нарахованим за результатами декларації і вже сплаченим податком.7. ЄСВ.
Нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) відбувається відповідно до Закону № 2464 і безпосередньо з ПК не пов’язане. Проте щоб мати повне уявлення про новий порядок оподаткування доходів нотаріусів, стисло зазначимо щодо цього таке.Нотаріуси є платниками ЄСВ:
— по-перше,
за себе;— по-друге,
за своїх найманих працівників та фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги за цивільно-правовими договорами (далі — підрядники).Як
застраховані особи, тобто «за себе», нотаріуси мають сплачувати ЄСВ із суми чистого доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).При цьому база для нарахування ЄСВ
не може перевищувати 15 прожиткових мінімумів, а сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).Загальна ставка ЄСВ для нотаріусів складає
34,7 % і передбачає страхування у Пенсійному фонді та фонді на випадок безробіття. Проте ставки можуть бути збільшені у разі бажання нотаріусів брати участь у:— загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, —
36,6 %;— загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, —
36,21 % ;— в усіх видах загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійному, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) —
38,11 %.До речі, тепер нотаріуси мають звітувати в Пенсійний фонд України щодо сум нарахованого ЄСВ. Зокрема, «за себе» слід
щорічно, а точніше, до 1 квітня року, наступного за звітним, подавати звіт за формою додатка 5 до Порядку № 22-2 (у складі титульного аркуша та таблиці 3). Уперше звіт за такою формою нотаріусам треба буде подати за результатами 2011 року, тобто до 1 квітня 2012 року. Термін сплати внеску за підсумками року — до 1 квітня (п.п. 4.5.3 Інструкції № 21-5).Стосовно найманих працівників та фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги за цивільно-правовими договорами, нотаріус виступає
страхувальником і має виконувати всі покладені на нього Законом № 2464 обов’язки. Варто пам’ятати, що в цьому випадку ЄСВ, сплачуваний за працівників (підрядників), складається з двох частин:—
перша частина — нарахування. Сплачуються за працівника (підрядника), проте з коштів роботодавця, тобто нотаріуса. Ставка ЄСВ, що нараховується на заробітну плату, залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника. Оскільки відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 13.09.2000 р. № 1423 нотаріальну діяльність віднесено до 1 класу професійного ризику виробництва, то до заробітної плати найманих працівників нотаріус-роботодавець має застосовувати ставку ЄСВ 36,76 %. У свою чергу, до винагороди за цивільно-правовими договорами застосовується фіксована ставка 34,7 %;— друга частина — утримання
. Сплачуються за працівника (підрядника) з доходу самого працівника (підрядника). Для заробітної плати застосовується ставка 3,6 %, для винагороди за цивільно-правовими договорами — 2,6 %.За найманих працівників нотаріуси-роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ:
— у
частині нарахувань — при кожній виплаті заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум (п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5). Якщо заробітну плату (дохід) нараховано, але не виплачено своєчасно, суми ЄСВ у частині нарахувань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним;— у
частині утримань — не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем (пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5).Зверніть увагу: нотаріус, який використовує найману працю, має подати в Пенсійний фонд України звіт щодо сум нарахованого ЄСВ за формою
додатка 4 до Порядку № 22-2, оскільки в цьому випадку нотаріус виступає роботодавцем. Такий звіт подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом, який дорівнює календарному місяцю. За застрахованих осіб звіт формується у складі титульного аркушу та таблиць 1 та 6 (таблиці 5 і 7 формуються в разі необхідності).
Нотатки для клієнтів
Перш за все уточнимо, що в цьому розділі статті йтиметься про клієнтів, які є податковими агентами щодо ПДФО.
Нагадаємо, що
податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм (п.п. 14.1.180 ПК).Раніше особи, які мали статус податкових агентів, були зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) ПДФО з доходу, який виплачується на користь нотаріусів та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. З
1 січня 2011 року ситуація змінилася і у податкових агентів з’явилося право за певних умов не утримувати ПДФО при розрахунках з нотаріусами.Відповідно до
п. 178.5 ПК суб’єкти господарювання — податкові агенти під час виплати фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, ПДФО у джерела виплати не утримують в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.Таким чином, податковий агент виплачує дохід
без утримання ПДФО за умови, що нотаріус надав копію довідки за ф. № 4-ОПП (нагадуємо, що згідно з додатком 2 до Порядку № 979 така довідка визнається свідоцтвом про реєстрацію в органі ДПС). До речі, в разі надання нотаріусом копії повідомлення про взяття на облік в органах Пенсійного фонду України як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, суми ЄСВ податковому агенту нараховувати і сплачувати на таку винагороду теж не треба (лист ПФУ від 01.03.2011 р. № 3954/03-30).Водночас, це
правило не застосовується, якщо:— буде встановлено, що
відносини, пов’язані з виконанням певної роботи або наданням послуги за цивільно-правовим договором, за якими нараховано (виплачено) дохід нотаріусу, є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 ПК*. У цьому випадку дохід нотаріуса прирівнюється до заробітної плати з відповідним оподаткуванням;— податковий агент
не отримав від нотаріуса копію відповідного свідоцтва (довідки за ф. № 4-ОПП). За таких умов виплачуваний дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами. Тобто при виплаті доходу нотаріусам податкові агенти утримують ПДФО та сплачують його до бюджету. Причому для податкового агента не має різниці: копія не надана через «забудьковість» нотаріуса чи через те, що нотаріус взагалі не має такого свідоцтва (довідки за ф. № 4-ОПП).* Зверніть увагу: така норма безпосередньо міститься в п. 178.5 ПК, однак є, щонайменше, нелогічною, адже відповідно до ст. 3 Закону про нотаріат нотаріус не може перебувати у штаті іншої юридичної особи.
До речі, клієнтам, які
не отримали від приватного нотаріуса копію свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП), варто пам’ятати наступне.У довідці про надання нотаріальних послуг, що видається приватним нотаріусом і є підставою для оплати послуг клієнтом, має бути зазначена
загальна вартість послуг, сума утримуваного ПДФО і сума, що підлягає сплаті**.** Якщо нотаріус надає клієнту копію свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП), то в довідці про надання нотаріальних послуг суму ПДФО зазначати не потрібно.
Якщо ж сума ПДФО не буде окремо виділена (а на практиці таке трапляється досить часто), то податковому агенту доведеться сплатити податок за рахунок власних коштів. Причому фактично нотаріусу виплачується «чистий» дохід, а отже, ПДФО потрібно буде нарахувати із застосуванням «натурального» коефіцієнта. Нагадуємо: такий коефіцієнт розраховується в порядку, передбаченому
п. 164.5 ПК, і в 2011 році становить 1,176471 і 1,204819. До речі, у цьому випадку підприємство втрачає шанс відобразити суму такого ПДФО у складі податкових витрат (п.п. 139.1.6 ПК).Окрім того, якщо податковий агент не отримав від нотаріуса
копію свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП) та повідомлення про взяття на облік в органах Пенсійного фонду України як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, дохід, виплачуваний нотаріусу, буде вважатися доходом, отриманим за договором цивільно-правового характеру, а отже, підлягатиме оподаткуванню ЄСВ.Щодо строків сплати застосовуються загальні правила (див.
лист ДПАУ від 14.01.2011 р. № 514/6/17-0715):— податок сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (
п.п. 168.1.2 ПК);— якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі або виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (
п.п. 168.1.4 ПК).А ось для випадків, коли оплату здійснює підзвітна особа податкового агента, строки перерахування ПДФО в
ПК не встановлені. Не виключено, що представники контролюючих органів, як і раніше, наполягатимуть на перерахуванні податку наступного дня після виплати доходу. Нагадаємо: раніше, відстоюючи таку позицію, вони посилалися на формулювання п.п. 8.1.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, в якому сказано, що при виплаті доходу готівкою з каси ПДФО перераховується до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. Однак логічнішим в цьому випадку є перерахування ПДФО до бюджету не раніше дня, наступного за днем подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підзвітною особою.Зверніть увагу: ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО до або під час виплати доходу на користь нотаріуса, який не надав копію свідоцтва про реєстрацію в органах ДПС (довідки за ф. № 4-ОПП), тягнуть за собою нарахування штрафних санкцій і пені (
ст. 127 і п.п. 129.1.3 ПК). Крім того, згідно зі ст. 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х за неперерахування ПДФО при виплаті доходів посадові особи підприємства несуть адміністративну відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (від 34 до 51 грн.), а в разі повторного порушення протягом року — від 3 до 5 нмдг (від 51 до 85 грн.).У податковому розрахунку за ф. № 1ДФ доходи нотаріусів відображаються з ознакою доходів:
— «
157», якщо така особа надала копію зазначеної довідки (податок із суми такого доходу не утримується);— «
102», якщо копія довідки не надана (з такого доходу справляється ПДФО);— «
101», у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 ПК (див. позначку «*» на с. 58).Окремо слід зазначити, що юридичні особи можуть віднести до складу податкових витрат вартість нотаріальних послуг за умови їх зв’язку з господарською діяльністю (
п.п. «г» п.п. 138.10.2 ПК).Сподіваємося, що співпраця нотаріусів та їх клієнтів за нових умов буде не менш взаємовигідною та продуктивною.
Використані нормативні документи
ПК
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про нотаріат
— Закон України «Про нотаріат» от 02.09.93 р. № 3425-XII.Закон № 2464
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Порядок/наказ № 979 —
Порядок обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979.Порядок № 22-2 —
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2.Інструкція № 21-5 —
Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.
