Плата за землю
ОРЕНДНА ПЛАТА ЗА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ: ПЛАТНИКИ, ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ, ІНДЕКСАЦІЯ
Ще одним різновидом плати за землю, передбаченим
ПК, є орендна плата.Згідно зі
ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-ХIV, зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 161), і п.п. 14.1.136 ПК орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності — обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. При цьому зазначено, що далі в розділі XIII «Плата за землю» ПК слова «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» визначаються як «орендна плата».Пунктом 288.1 ПК
визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.Договір оренди землі
— це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).Договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї зі сторін його можна засвідчувати нотаріально.
Типовий договір оренди землі затверджено
постановою КМУ від 03.03.2004 р. № 220.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що укладають договори оренди землі, повинні
до 1 лютого надавати органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган ДПС про укладення нових, унесення змін до існуючих договорів оренди землі та розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зазначені зміни.Платником
орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (див. п. 288.2 ПК) є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування — земельна ділянка, отримана в оренду (див. п. 288.3 ПК).Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності справляється
виключно у грошовій формі.
РОЗМІР ТА УМОВИ ВНЕСЕННЯ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем (див.
п. 288.4 ПК).Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають
у комунальній власності, є місцеві (сільські, селищні, міські) ради.Що стосується земельних ділянок, які перебувають
у державній власності, то орендодавцями в більшості випадків є районні та обласні (а в містах Києві та Севастополі — міські) державні адміністрації.Якщо орендодавцем земельної ділянки є відповідна рада або орган виконавчої влади, то орендар самостійно сплачує до бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки орендну плату за землю.
У
п. 288.4 ПК ідеться, про те, що в договорі оренди встановлюються розмір та умови внесення орендної плати.Пунктом 9 Типового договору оренди землі
встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.Згідно з
п. 13 Типового договору оренди землі розмір орендної плати за землю переглядається в разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.При цьому річна сума платежу має бути в таких межах (
п. 288.5 ПК):
| Категорія земель | Орендний платіж не може бути менше | Орендний платіж не може перевищувати |
| землі сільськогосподарського призначення | розміру земельного податку, розрахованого згідно з нормами розд. XIII | 12 % від НГО*, крім випадків, коли орендаря визначено на конкурсних умовах |
| інші категорії земель, у тому числі | трикратного розміру земельного податку, розрахованого згідно з нормами розд. XIII | 3 % від НГО, крім випадків, коли орендаря визначено на конкурсних умовах |
| земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, що виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, уключаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільні пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) | ||
| інші земельні ділянки, надані в оренду | 12 % від НГО, крім випадків, коли орендаря визначено на конкурсних умовах | |
| * НГО — нормативна грошова оцінка земельних ділянок згідно з п.п. 14.1.125 ПК, — капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. | ||
Орендна плата справляється за податковими правилами тільки з основного орендаря. Слід пам'ятати, що плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
З якого моменту вноситься орендна плата
Згідно з положеннями
ст. 18 Закону № 161 договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.Саме з цього моменту в орендаря виникає право користування земельною ділянкою.
Проте слід ураховувати, що у своїх роз'ясненнях в ЄБПЗ податківці дають роз'яснення, що суперечать цим нормам (див. зокрема роз'яснення, наведене на с. 72 цього номера).
У податкових консультаціях ідеться про таке: якщо орендар розпочинає використання земельної ділянки на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та договору оренди,
за яким не здійснювалася державна реєстрація, то з огляду на те, що використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ), така особа не звільняється від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до відповідних місцевих бюджетів з дня укладення договору оренди.
Чи необхідно застосовувати коефіцієнт індексації до розміру орендної плати, закріпленого в договорі оренди?
Згідно зі
ст. 21 Закону № 161 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином, виходячи з цієї норми використовувати індекси інфляції для обчислення розміру орендної плати за землю потрібно тільки в тому випадку, коли цю умову безпосередньо відображено в договорі.Типовий договір оренди землі, затверджений постановою КМУ від 03.03.2004 р. № 220,
форму якого місцеві ради беруть за основу, прямо передбачає, що обчислення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності має здійснюватися з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Водночас, якщо зазначена умова про індексацію в договорі відсутня, самостійно індексувати розмір орендної плати платнику податків не потрібно.Детальніше про індексацію нормативної грошової оцінки землі див. на с. 62.
Звітність із плати за землю
Хто зобов'язаний подавати декларацію?
Згідно з вимогами
п. 286.2 ПК платники плати за землю (платники земельного податку, а також орендної плати за землі державної та комунальної власності), за винятком фізичних осіб, зобов'язані самостійно обчислити суму земельного податку (визначити розмір орендної плати згідно з умовами договору) станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року надавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з розбиттям річної суми рівними частинами за місяцями.Форму податкової декларації встановлено
наказом ДПАУ № 1015 і вона є єдиною як для земельного податку, так і для орендної плати за землі державної та комунальної власності. При цьому слід пам'ятати про те, що податок на землю та орендна плата мають різні коди бюджетної класифікації, тому суб'єкт господарювання, який є одночасно платником і земельного податку, і орендної плати, повинен подавати окремо податкову декларацію із земельного податку і окремо з орендної плати (див. відповідну консультацію у «Віснику податкової служби України», 2011, № 5, с. 26).Від обов'язку подання земельної декларації
звільнені фізичні особи, про що прямо зазначено в п. 286.2 ПК. Очевидно, що в цьому випадку йдеться як про звичайних громадян, так і фізичних осіб — підприємців. Тобто ці категорії платників не зобов'язані складати податкову декларацію. Проте представники головного податкового відомства вважають, що фізособи-підприємці також повинні подавати податкову декларацію, як за власні, так і за орендовані землі державної та комунальної власності, що використовуються ними в підприємницькій діяльності. Зокрема, про це йдеться в листі ДПАУ від 02.03.2011 р. № 5909/7/17-0317.Зі свого боку, повинні зазначити, що подібний підхід суперечить
ст. 2 ЗКУ, що визначає коло суб'єктів земельних відносин. До них належать: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Зрозуміло, що громадяни-підприємці фігурують тут саме як громадяни, а не як юридичні особи і тим більше органи місцевого самоврядування та органи державної влади.Та все ж, незважаючи на наявність контраргументів, обережним підприємцям, які не бажають вступати в конфлікт з податківцями, податкову декларацію краще все ж таки подати. Тим більше, що сама форма декларації розрахована на заповнення як юр-, так і фізособами.
Резюмуємо:
податкову декларацію зобов'язані подавати платники земельного податку, а також орендної плати за землі державної та комунальної власності як юридичні особи, так і фізособи-підприємці.Зазначимо також: якщо платник має право на пільги зі сплати земельного податку, внаслідок чого земельний податок не справляється, то він все одно повинен подавати земельну декларацію.
У які строки подається декларація?
Тут платник має право вибору:
— або подавати земельну декларацію
один раз на рік. Зробити це потрібно не пізніше 20 лютого поточного року. Подання такої декларації звільняє від подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ПК);— або подавати
щомісячно нову звітну декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним. Подання щомісячних декларацій звільняє платника від обов'язку подавати річну декларацію не пізніше 20 лютого поточного року (п. 286.3 ПК).Якщо протягом року суб'єкт господарювання уклав нові договори оренди або отримав право власності на нові земельні ділянки, то згідно з вимогами
п. 286.4 ПК за нововідведеними земельними ділянками або за новоукладеними договорами оренди землі платник повинен подати нову податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.
Місце подання декларації
Згідно з вимогами
п. 286.2 ПК земельна декларація повинна подаватися в податковий орган за місцем знаходження земельних ділянок. Якщо платник має декілька земельних ділянок на території однієї сільської, селищної або міської ради (код КОАТУУ один і той самий), то таким платником може подаватися одна узагальнена земельна податкова декларація.Якщо ж землі знаходяться
на території різних адміністративно-територіальних одиниць (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні), то платник податків зобов'язаний подати до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки окрему земельну декларацію. Цю інформацію, перш за все, слід ураховувати платникам, які мають філії. Оскільки філії не можуть бути самостійними платниками земельного податку та орендної плати (як платники плати за землю названі тільки юридичні особи, а філії такими не є), то головному підприємству необхідно самостійно звітувати за філію.
Структура декларації
Земельна декларація складається з:
1) власне податкової декларації з плати за землю;
2) двох додатків до декларації:
— додатка 1
«Відомості про наявні земельні ділянки» — подається всіма платниками плати за землю та в усіх випадках подання декларації;—
додатка 2 «Відомості про пільги на земельний податок з площ земельних ділянок», що є в наявності, — подається в тому випадку, якщо платник має право на пільгу. Якщо пільги немає, додаток не подається.При поданні першої декларації (фактичному початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається
довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі така довідка подається при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ПК).
Заповнення декларації
Одразу зазначимо, що спеціального порядку заповнення земельної декларації немає, тому в цьому питанні платнику слід керуватися текстовою частиною таблиць декларації та примітками до них.
Почнемо з
шапки декларації.Графа «1.1.Т» (Порядковий номер за рік).
У ній зазначається порядковий номер декларації, що подається. Нумерація декларації ведеться послідовно наростаючим підсумком з початку року. Так, якщо це перша декларація у звітному році, то у клітинці 1.1.Т ставимо 1. Ще раз зазначимо, що нумерація повинна вестися окремо за деклараціями, поданими із земельного податку і окремо з орендної плати. Більше того, за роз'ясненнями податківців, нумерація повинна вестися окремо за кожним типом декларації (Звітна, Нова звітна, Уточнююча). Якщо платник подає декларації до декількох органів ДПС, то повинна вестися окрема нумерація декларацій за кожним з таких органів. Наведемо консультацію з цього питання, розміщену в ЄБПЗ:Як заповнюється графа «1.1.Т» уточнюючої (нової звітної) податкової декларації з плати за землю?
Форма податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної та комунальної власності) (далі — декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.10 № 1015. Відповідно до встановленої форми декларації в графі «1.1.Т» (Порядковий номер за рік1) зазначається номер декларації послідовно
наростаючим числом від кількості поданих відповідних декларацій. Декларації, в яких нараховується податкове зобов’язання із земельного податку, нумеруються окремо від декларацій, в яких нараховується податкове зобов’язання з орендної плати державної та комунальної власності. При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій (Звітна, Нова звітна, Уточнююча). Приклад: У разі якщо платник плати за землю подає до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «1.1 Т» проставляється Уточнююча «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, у графі «1.1 Т» проставляється Уточнююча «2». В аналогічному порядку буде проводитись нумерація нових звітних декларацій.Відмітки «Земельний податок»/«Орендна плата».
Вище ми вже зазначали, що податкові декларації мають подаватися окремо із земельного податку і окремо з орендної плати за землі державної та комунальної власності. Пояснюють це податківці тим, що податок на землю і орендна плата мають різні коди бюджетної класифікації, тому на них і повинні заповнюватися окремі декларації. Тому в шапці декларації робиться відповідна відмітка у клітинці «земельний податок» або «орендна плата».Відмітки про тип декларації.
Відмітка «Х» у полі «Звітна» проставляється при заповненні декларації на поточний рік (тобто якщо платник подає річну декларацію).«
Нова звітна». Відмітка в цьому полі проставляється в таких випадках:1)
якщо платник вирішив звітувати за земельним податком щомісячно. Про це прямо говорить п. 286.3 ПК, в якому зазначено, що платник має право подавати щомісячно нову звітну декларацію. Такі самі роз'яснення наведено в ЄБПЗ;2) якщо протягом року виникає право власності та право користування землею.
Згідно з п. 286.4 ПК за нововідведеними земельними ділянками та щойно укладеними договорами оренди платник повинен подати декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним. Про те, що повинна подаватися саме нова декларація, ідеться в п. 287.4 ПК;3) при зміні протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, виникненні інших змін або самостійному виявленні помилок, що змінюють суму земельного податку за поточний чи майбутній(і) звітний(і) місяць(і).
У цьому випадку платник податків повинен протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним, подати нову декларацію з виправленими показниками за такий поточний або майбутній(і) звітний(і) місяць(і)«
Уточнююча» — подається в тому випадку, якщо платник самостійно виявляє помилки, що впливають на раніше визначену суму податку попередніх звітних періодів.Рядок 2 і 3 «шапки» декларації.
У рядку 2 (якщо декларація подається із земельного податку) або в рядку 3 (якщо декларація подається з орендної плати) зазначається рік, за який подається декларація. Якщо подається річна декларація, то більше в цьому рядку нічого не заповнюємо.Якщо платник обрав щомісячний спосіб подання декларації, то в рядок 2 (3) також вписуємо і місяць, за який подається декларація, у спеціальний рядок «
за_______місяць».Реквізит «
починаючи з» заповнюється, якщо:1) протягом року платник набув права власності на нововідведені земельні ділянки або уклав нові договори оренди. Тут треба вказати дату набуття права власності на нововідведені земельні ділянки або дату реєстрації договору оренди;
2) у разі уточнення податкових зобов'язань. Тут зазначається дата (число та місяць), з якої відбувається уточнення показників. Заповнюючи це поле варто враховувати, що дата проставляється арабськими цифрами, причому для чисел з однієї цифри спочатку проставляється «0». Наприклад, якщо уточнюються дані починаючи
з 5 вересня, то потрібно вказати «05.09».
Тепер переходимо безпосередньо до заповнення самої декларації. Починати заповнювати декларацію краще із заповнення додатка 1 «Відомості про земельні ділянки». Цей додаток підлягає
заповненню в обов'язковому порядку. Заповнюється він на підставі документів, що встановлюють право на землю.Основна частина декларації. Графи 2 — 4
. Дані для заповнення цих граф беруться з документів, що встановлюють право. При цьому слід ураховувати, що:— площа земельної ділянки в гектарах зазначається з 4 десятковими знаками, а в м2 — з 2 десятковими знаками;
— нормативна грошова оцінка землі повинна зазначатися з урахуванням коефіцієнта індексації (детальніше див. підрозділ «
Індексація нормативної грошової оцінки земель») у гривнях з двома десятковими знаками.Графи 5 — 7.
У графі 5 зазначається ставка податку, у графі 6 — коефіцієнт до збільшення. Причому сюди вписуються саме коефіцієнти, якщо «збільшення» зазначено у відсотках від суми земельного податку, тоді заповнюємо графу 7.У графах 8 «Річна сума земельного податку»
і 9 «Річна сума орендної плати» зазначається річна сума земельного податку (орендної плати). Причому, як зазначають податківці у своїх роз'ясненнях (матеріали ЄБПЗ), ця графа повинна заповнюватися і в тому випадку, якщо платник обрав щомісячний спосіб подання декларації. Показник зазначається у гривнях з 2 десятковими знаками (з копійками). Розрахунок річної суми земельного податку або орендної плати проводиться за кожною категорією земель окремо за кожною земельною ділянкою в рядках 1.1.1 — 4.2 табличної частини декларації. Важливо зазначити, що в декларації немає спеціальних рядків або граф, в яких можна було б відобразити пільгу, надану за земельним податком. Тому, на наш погляд, у гр. 8 «Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника» необхідно зазначати суму, розраховану за даними гр. 2 — 7 за мінусом суми пільги, вказаної у гр. 14 додатка 2 за такою ділянкою.Графи 10 — 21
містять розбиття річної суми земельного податку (орендної плати) за кожною земельною ділянкою за місяцями. Не виключена ситуація, що в результаті округлення показників, зазначених у гр. 10 — 21, їх загальна сума не відповідатиме сумі земельного податку або орендної плати, вказаній у гр. 8 або гр. 9. Щоб виправити таку ситуацію, на наш погляд, потрібно відкоригувати (збільшити або зменшити на суму різниці) суму, зазначену у гр. 21 (за грудень).Рядки 6 — 12
і 14 — 21 декларації заповнюються в разі уточнення раніше задекларованих сум земельного податку або орендної плати.Приклади
Звітна декларація.
Підприємство має у власності 2 земельні ділянки. Одна площею 500 м2 у місті (чисельність населення 400 тис. осіб; місто обласного значення), в якому не проведено грошову оцінку земель (офіс; категорія земель — землі забудови). Друга ділянка площею 20 га за межами населеного пункту, нормативна оцінка якої на 01.01.2011 р. становить 12000 грн. за 1 га (категорія земель — землі промисловості).Виходячи з наявних даних заповнена частина декларації виглядатиме таким чином:
| 1 | Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) | Код типу декларації | 1.1.Т 1 | Порядковий номер за рік1 | Х | Земельний податок | |||||||||||||||
|
| Орендна плата | ||||||||||||||||||||
| Тип декларації | |||||||||||||||||||||
| 01 | Х | Звітна | |||||||||||||||||||
| 02 |
| Нова звітна | |||||||||||||||||||
| 03 |
| Уточнююча | |||||||||||||||||||
| 2 | Для земельного податку | ||||||||||||||||||||
|
| за | 2 | 0 | 1 | 1 | рік | починаючи з2. |
|
| . |
|
| з урахуванням уточнень з3. |
|
| . |
|
| |||
|
| за ______________________ місяць4 | ||||||||||||||||||||
| 3 | Для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності | ||||||||||||||||||||
<...>
| № з/п | Категорія земель | Площа | Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки або одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації | Ставка податку (грн. за 1 кв. м або % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; % від одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або | Коефіцієнт до збільшення | Відсоток від суми земельного | Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника | Річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| <...> | ||||||||
| 2 | Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||
| 2.17 | Забудовані землі | 500,00 | х | 1,92 | 2,0 | — | 1920,00 | — |
| <...> | ||||||||
| 4 | Земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено | |||||||
| 4.17 | Землі промисловості | 20,0000 | 12000,00 | 1 % | х | — | 2400,00 | — |
| <...> | ||||||||
| 5 | Нараховано земельного податку на 2011 рік, усього (сума значень к. 10 - 21 р. 1.1.1 - 4.2) | 4320,00 | х | |||||
| Січень6 | Лютий6 | Березень6 | Квітень6 | Травень6 | Червень6 | Липень6 | Серпень6 | Вересень6 | Жовтень6 | Листопад6 | Грудень6 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| <...> | |||||||||||
| Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||||||
| 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 | 160,00 |
| <...> | |||||||||||
| Земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено | |||||||||||
| 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 |
| <...> | |||||||||||
| 360,00 | 360,00 | 360,00 | 36000 | 360,00 | 360,00 | 360,00 | 360,00 | 360,00 | 360,00 | 360,00 | 360,00 |
Нова звітна декларація.
Підприємство має у власності земельну ділянку площею 2000 га за межами міста, нормативна грошова оцінка якої становить 1500 грн. за 1 га (категорія земель — землі с/г призначення — рілля). 20 вересня поточного року підприємство отримало у власність ще одну земельну ділянку, площею 2000 м2 у межах населеного пункту (чисельність населення 70 тис. осіб), де не проведено грошову оцінку земельної ділянки (категорія земель — землі промислового призначення).Згідно з
п. 286.4 ПК за нововідведену земельну ділянку платник податку на землю повинен подати нову податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним і додаток 1.Власники земель сплачують плату за землю з дня виникнення права власності на землю (
п. 278.1 ПК). Ділянку отримано у власність 20 вересня. Тому земельний податок за нововідведеною ділянкою розраховується, починаючи з 20 вересня (11 днів у вересні) до кінця року (вересень — грудень).Сума податку за вересень становитиме: 88 грн. ((2000 х 1,44 грн.) : 12 : 30 х 11).
Сума податку за кожен місяць з періоду по вересень — грудень: 240 грн. ((2000 х 1,44) : 12).
Виходячи з наявних даних заповнена частина декларації виглядатиме таким чином:
| 1 | Податкова декларація з плати за землю | Код типу декларації | 1.1.Т 1 | Порядковий номер за рік1 | Х | Земельний податок | |||||||||||||||
|
| Орендна плата | ||||||||||||||||||||
| Тип декларації | |||||||||||||||||||||
| 01 |
| Звітна | |||||||||||||||||||
| 02 | Х | Нова звітна | |||||||||||||||||||
| 03 |
| Уточнююча | |||||||||||||||||||
| 2 | Для земельного податку | ||||||||||||||||||||
|
| за | 2 | 0 | 1 | 1 | рік | починаючи з2. | 2 | 0 | . | 0 | 9 | з урахуванням уточнень з3. |
|
| . |
|
| |||
|
| за ______________________ місяць4 | ||||||||||||||||||||
| 3 | Для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності | ||||||||||||||||||||
<...>
| № з/п | Категорія земель | Площа земельної ділянки | Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки або одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації | Ставка податку (грн. за 1 кв. м або % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; % від одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області) | Коефіцієнт до збільшення | Відсоток від суми земельного податку | Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника | Річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | Земельні ділянки сільськогосподарського призначення (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||
| 1.1. | у тому числі сільськогосподарські угіддя | |||||||
| 1.1.17 | рілля | 2000,0000 | 1500,00 | 0,1 % | х | х | 3000,00 | — |
| <...> | ||||||||
| 2 | Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||
| 2.17 | Землі промисловості | 200 | х | 1,44 | — | — | 808,00 | — |
| <...> | ||||||||
| 5 | Нараховано земельного податку на 2011 рік, усього (сума значень к. 10 — 21 р. 1.1.1 — 4.2) | 3808,00 | х | |||||
| 68 | Нараховано земельного податку на 2011 рік за даними раніше поданої декларації (р. 5 декларації, що уточнюється) | |||||||
| 78 | Нараховано до збільшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2011 рік (позитивне значення (р. 5 - р. 6)) | |||||||
| Січень6 | Лютий6 | Березень6 | Квітень6 | Травень6 | Червень6 | Липень6 | Серпень6 | Вересень6 | Жовтень6 | Листопад6 | Грудень6 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| Земельні ділянки сільськогосподарського призначення (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||||||
| у тому числі сільськогосподарські угіддя | |||||||||||
| 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 |
| <...> | |||||||||||
| Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||||||
| — | — | — | — | — | — | — | — | 88,00 | 240,00 | 240,00 | 240,00 |
| <...> | |||||||||||
| 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 338,00 | 490,00 | 490,00 | 490,00 |
| 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 | 250,00 |
| 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 88,00 | 240,00 | 240,00 | 240,00 |
Звітна декларація (орендна плата за землі державної та комунальної власності.
Підприємство орендує в міської ради земельну ділянку площею 1000 м2.Категорія земель — землі промисловості. Нормативну грошову оцінку землі проведено і становить 450 грн. за 1 м2.Згідно з договором оренди розмір орендної плати становить трикратний розмір земельного податку.Наведемо фрагмент заповнення податкової декларації
| 1 | Податкова декларація з плати за землю | Код типу декларації | 1.1.Т 1 | Порядковий номер за рік1 |
| Земельний податок | |||||||||||||||
| Х | Орендна плата | ||||||||||||||||||||
| Тип декларації | |||||||||||||||||||||
| 01 | Х | Звітна | |||||||||||||||||||
| 02 |
| Нова звітна | |||||||||||||||||||
| 03 |
| Уточнююча | |||||||||||||||||||
| 2 | Для земельного податку | ||||||||||||||||||||
| за | 2 | 0 |
|
| рік | починаючи з2. |
|
| . |
|
| з урахуванням уточнень з3. |
|
| . |
|
| ||||
| за ______________________ місяць4 | |||||||||||||||||||||
| 3 | Для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності | ||||||||||||||||||||
| за | 2 | 0 | 1 | 1 | рік | починаючи з2. |
|
| . |
|
| з урахуванням уточнень з3. |
|
| . |
|
| ||||
| за ______________________ місяць4 | |||||||||||||||||||||
<...>
| № з/п | Категорія земель | Площа земельної ділянки | Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки або одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації | Ставка податку (грн. за 1 кв. м або % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; % від одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області) | Коефіцієнт до збільшення | Відсоток від суми земельного податку | Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника | Річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| <...> | ||||||||
| 2 | Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||
| 2.17 | Землі промисловості | 1000,00 | 450,00 | 1 % | — | — | — | 13500,00 |
| <...> | ||||||||
| 13 | Нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 20 11__ рік, усього | х | 13500,00 | |||||
<...>
| Січень6 | Лютий6 | Березень6 | Квітень6 | Травень6 | Червень6 | Липень6 | Серпень6 | Вересень6 | Жовтень6 | Листопад6 | Грудень6 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| <...> | |||||||||||
| Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) | |||||||||||
| 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 |
| <...> | |||||||||||
| 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 | 1125,00 |
Строки сплати податкового зобов'язання щодо плати за землю
Згідно з п. 287.3 ПК податкові зобов'язання, визначені в податковій декларації на поточний рік, а також за новою звітною податковою декларацією, у тому числі за нововідведеними земельними ділянками, сплачуються власниками і землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, що дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Фізособи (громадяни) сплачують цей податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ПК).
Відповіді на запитання*
*За матеріалами Єдиної бази податкових знань, разміщенної на офіційному сайті ДПАУ:
www.sta.gov.ua
Чи повинна сплачувати земельний податок юридична особа, яка на підставі рішення органу місцевого самоврядування про надання землі в оренду користується земельною ділянкою, але договір оренди ділянки не укладає?
Згідно зі
ст. 206 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ) використання землі в Україні є платним. Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2275-VI (далі — ПКУ) плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно зі ст. 269, 270 розділу ХІІІ ПКУ платниками податку є, зокрема, землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають користуванні. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Відповідно до пп. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування — земельна ділянка, надана в оренду. Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ; для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ.Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються
Земельним кодексом України (далі — ЗКУ), Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно зі ст. 124 ЗКУ передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з п. 1 ст. 93 ЗКУ право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування — орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (
ст. 16 Закону № 161). Відповідно до ст. 13 Закону № 161 договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.Отже, ураховуючи, що
орендарі земельних ділянок отримують право оренди земельної ділянки на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, сплачують орендну плату за землю: для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ; для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПКУ. Для розрахунку сум орендної плати за землю така юридична особа має використати відомості державного земельного кадастру щодо класифікації земельної ділянки та її оцінки.
З якого моменту необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, а саме: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?
Відповідно до
ст. 2 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХIV «Про оренду земля», зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 161 ), відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі — ЗКУ), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.Договір оренди землі
— це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).Орендна плата за землю
— це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 21 Закону № 161). Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону № 161).Згідно зі
ст. 116 ЗКУ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 126 ЗКУ). Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності — обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі — орендна плата). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ). Ураховуючи викладене, орендар повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки. У разі якщо особа приступає до використання земельної ділянки на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та договору оренди щодо якого не здійснювалась державна реєстрація, то з огляду на те, що використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ), така особа не звільняється від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до відповідних місцевих бюджетів з дня укладення договору оренди.
Хто повинен сплачувати земельний податок, якщо будівля, споруда належить одній особі, а право власності на земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда (її частина), — іншій особі?
Відповідно до
ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі — ЗКУ), у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (ч. 3 ст. 120 ЗКУ). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є державний акт, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 126 (ч. 1 ст. 126 ЗКУ).Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених
частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа (ч. 6 ст. 126 ЗКУ).Згідно з
п. 3 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року № 439 (далі — Порядок), нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.Таким чином, переоформлення права власності на земельну ділянку, згідно із зазначеним
Порядком, повинно здійснюватися на підставі цивільно-правових угод про відчуження земельних ділянок (відповідні роз’яснення з цього приводу надано листом Державним комітетом України із земельних ресурсів від 30.04.2010 р. № 8877/17/6-10 «Щодо відчуження земельних ділянок під об'єктами нерухомого майна» ).Відповідно до
ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним. Згідно зі ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктом оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Водночас, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).З урахуванням викладеного,
особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташована будівля, споруда, що належить іншій особі, є платником земельного податку до дати припинення права власності на таку земельну ділянку. Що стосується особи, яка є власником будівлі, споруди, то така особа відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПКУ повинна сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда, з урахуванням прибудинкової незалежно від того, що від факту сплати земельного податку власником такої земельної ділянки.
Чи повинен орендар будівлі, споруди (їх частини), у тому числі нежитлового приміщення у багатоквартирному жилому будинку, самостійно сплачувати до бюджету плату за землю (земельний податок або орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності) чи відшкодовувати орендодавцю приміщення відповідні суми плати за землю?
Відповідно до
п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку (далі — податок) та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі — орендна плата). Згідно зі ст. 269, 270 ПКУ платниками податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.Пунктом 288.2 ст. 288 ПКУ
визначено, що платником орендної плати є орендар. З урахуванням викладеного, сплачувати до бюджету плату за землю повинні суб’єкти плати за землю (платники) — власники земельних ділянок, постійні землекористувачі, власники будівель, споруд (їх частин), нежилих приміщень (їх частини) у багатоквартирних жилих будинках, а також орендарі. Тобто орендар будівлі, споруди (їх частини), нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку не є платником плати за землю до бюджету.Водночас згідно із
ст. 796 Цивільного кодексу України, зі змінами та доповненнями (далі — ЦКУ ), одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. При цьому ст. 797 ЦКУ визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.Таким чином,
під час укладання договору оренди будівлі, споруди (їх частини), нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку за домовленістю сторін до складу орендної плати може бути віднесено плату за користування земельною ділянкою.
Використані нормативні документи та скорочення
ПК
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ЗКУ
— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.Закон № 161
— Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-ХIV.Закон № 1878
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 р. № 1878-VI.Закон № 2660
— Закон України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III.Наказ № 1015
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 24.12.2010 р. № 1015.ЄБПЗ
— єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПАУ: www.sta.gov.uaНГО
— нормативна грошова оцінка.
Офіційні роз’яснення
Плата за землю: підприємець платить не як фізособа
Лист ДПАУ від 02.03.2011 р. № 5909/7/17-0317
<...>
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі — Земельний кодекс), а справляння плати за землю — Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — Податковий кодекс).
Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із статтею 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 2 статті 287 Податкового кодексу облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Згідно із пунктом 3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 7 статті 288 Податкового кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 — 287 цього розділу.
Згідно із статтею 80 Земельного кодексу суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи — на землі приватної власності.
У статті 116 Земельного кодексу зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
Згідно із пунктом 5 Указу Президента України від 19 січня 1999 року № 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути, зокрема, громадяни України — суб'єкти підприємницької діяльності. Але з підписанням Указу Президента України від 20 липня 2007 року № 650/2007 вказаний Указ втратив чинність.
Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
У статті 58 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — Господарський кодекс) суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з пунктом 1 статті 128 Господарського кодексу громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 6 статті 128 Господарського кодексу громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» в рядку 6 зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичних осіб — підприємців.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є:
— право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;
— право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою;
— право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.
Враховуючи зазначене, якщо оформлений державний акт на право власності за земельну ділянку або договір оренди земельної ділянки, який наданий в порядку, установленому чинним законодавством на фізичних осіб — підприємців і земельні ділянки використовуються для здійснення підприємницької діяльності, то такі підприємці подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.
Заступник голови комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПС України
С. Лекарь
