Зміна системи оподаткування юридичною особою
(із загальної системи на єдиний податок і навпаки)
У попередньому номері газети ми розглянули організаційні моменти, а також податкові наслідки зміни системи оподаткування фізособами-підприємцями. Сьогоднішня стаття цілком і повністю присвячена перехідним клопотам юридичних осіб.
Марина Казанова, економіст-аналітик
Із загальної системи на єдиний податок
Умови і порядок переходу на спрощену систему оподаткування регулює гл. 1 розд. XIV ПК.
Згідно з п. 291.3 ПК юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування за умови, що вона відповідає встановленим критеріям роботи на єдиному податку та реєструється платником єдиного податку. Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу подати заяву на ЄП за формою, затвердженою наказом № 1675. Перейти на спрощену систему можна з початку будь-якого кварталу, але тільки один раз протягом календарного року.
Для юридичних осіб передбачено дві групи платників єдиного податку — четверта і шоста (п. 291.4 ПК). Умови роботи в кожній із них покажемо в таблиці.
| Група платників єдиного податку | Річний обсяг доходу | Середньооблікова чисельність найманих працівників | Обмеження за видами діяльності | Ставка єдиного податку |
| IV група | Не більше 5 млн грн. | Не більше 50 осіб | Будь-які, крім заборонених для єдиноподатників | 3 % від суми доходу |
| VI група | Не більше 20 млн грн. | Не більше 50 осіб* | 7 % від суми доходу | |
| * Верховною Радою України прийнято Закон України про «Внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зміни ставок деяких податків і зборів) на основі законопроекту № 10687. Цей Закон передбачає: 1) скасування обмежень за критерієм чисельності найманих працівників для платників єдиного податку 5 і 6 груп; 2) зниження ставок єдиного податку для платників 5 і 6 груп. Ставки єдиного податку для цих груп будуть такими: — 5 % від суми доходу за умови сплати ПДВ; — 7 % від суми доходу без сплати ПДВ. На момент відправлення номера до друку Закон Президентом ще не підписано. У разі його підписання Президентом, зміни набудуть чинності з 1 січня 2013 року. | ||||
При визначенні права роботи на єдиному податку, слід звернути увагу, що критерії щодо доходу та чисельності працівників повинні дотримуватися, як у періоді роботи на спрощенці, так і протягом усього календарного року, що передує переходу на спрощену систему оподаткування (абз. 2 п.п. 298.1.4 ПК). Що стосується обмежень за видами діяльності, то їх слід дотримуватися тільки після переходу на спрощену систему оподаткування.
Далі в таблиці наведемо існуючі обмеження для юридичних осіб за видами діяльності та суб’єктному складу.
Обмеження для юридичних осіб
за видами діяльності та суб’єктним складом
| Заборонені види діяльності для юридичних осіб | Норма ПК
|
| Діяльність з організації та проведення азартних ігор | п.п. 291.5.1 |
| Обмін іноземної валюти | |
| Виробництво, експорт, імпорт, продаж (як роздрібний, так і оптовий) підакцизних товарів | |
| Видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) | |
| Видобуток, реалізація корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення | |
| Діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу | |
| Діяльність з управління підприємством | |
| Діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) і зв’язку | |
| Діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату | |
| Діяльність з проведення гастрольних заходів | |
| Не можуть працювати на єдиному податку | |
| Нерезиденти | п.п. 291.5.7 |
| Суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку МАЮТЬ ПОДАТКОВИЙ БОРГ, крім безнадійного податкового боргу, що виник у результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 ПК) | п.п. 291.5.8 |
| Підприємства, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 % | п.п. 291.5.5 |
| Страхові (перестрахові) брокери; банки; кредитні спілки; ломбарди; лізингові компанії; довірчі товариства; страхові компанії; установи накопичувального пенсійного забезпечення; інвестиційні фонди та компанії; інші фінансові установи, визначені законом; а також реєстратори цінних паперів | п.п. 291.5.4 |
| Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку | п.п. 291.5.6 |
Порядок переходу
1. Визначаємо обсяг доходу за календарний рік, що передує переходу на ЄП, і заповнюємо Розрахунок доходу за попередній календарний рік. Розрахунок цього показника важливий для:
1) визначення права роботи на єдиному податку та вибору єдиноподатної групи;
2) для заповнення та подання Заяви на ЄП. Згідно з абз. 3 п.п. 298.1.4 ПК до поданої Заяви на ЄП додається Розрахунок доходу за попередній календарний рік. Форму Розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675.
Важливо звернути увагу на таке:
1. Дохід слід визначати саме за календарний рік (з 1 по 31 грудня), що передує переходу на спрощену систему оподаткування. Якщо підприємство переходить на сплату ЄП з 1 січня 2013 року, то дохід потрібно брати за період з 01.01.2012 р. до дати подання заяви. Якщо перехід здійснюється із середини року (наприклад, з II кварталу 2013 року), дохід потрібно брати за попередній (2012) календарний рік. Дохід за I квартал 2013 року, у цьому випадку виходячи з норм гл. 1 розд. XIV та форми Заяви на ЄП, розраховувати не потрібно. Але звичайно ж краще «для себе» такий розрахунок провести, щоб переконатися в тому, що єдиноподатні критерії не були порушені.
2. Отриманий за попередній календарний рік дохід потрібно перерахувати під єдиноподатні правила, передбачені ст. 292 ПК (абз. 3 п.п. 298.1.4 ПК). Основною особливістю визнання єдиноподатних доходів є те, що вони визнаються за касовим методом, тобто за датою зарахування грошових коштів (п. 292.6 ПК). Відвантаження товарів не зумовлює податкових наслідків для платника єдиного податку. Те, що було відвантажено (надано) до переходу на ЄП, але не оплачено, у розрахунку доходу не бере участі.
Суми, що включаються/не включаються до доходу єдиноподатника, покажемо нижче в таблиці.
Визначення доходу
| Доходом вважається (п. 292.1 ПК): |
| дохід у грошовій формі (готівковій чи безготівковій) |
| кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності |
| безоплатно отримані товари (роботи, послуги) |
| фінансова поворотна допомога, надана на строк понад 12 місяців |
| винагорода повіреного (агента) за договорами доручення, транспортної експедиції або за агентськими договорами (без транзитних сум) |
| Дохід при продажу основних засобів (п. 292.2 ПК) |
| До доходу включається різниця між сумою коштів, отриманою від продажу основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу |
Суми, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку
| № з/п | Не включаються до доходу |
| 1 | Суми ПДВ |
| 2 | Суми коштів, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами |
| 3 | Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом |
| 4 | Суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів |
| 5 | Суми коштів (зокрема, аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — єдиноподатнику і повертаються єдиноподатником покупцю товару (робіт/послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів |
| 6 | Суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), що реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування і вартість яких було включено до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств |
| 7 | Суми ПДВ, отримані в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування |
| 8 | Суми коштів або вартості майна, унесених засновниками або учасниками як внесок до статутного фонду платника |
| 9 | Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджету або державних цільових фондів |
| 10 | Дивіденди, отримані юрособою-єдиноподатником від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПК |
Тепер детальніше зупинимося на порядку заповнення рядка 5 «Доходи, отримані суб’єктом господарювання за попередній календарний рік» Розрахунку доходу.
| 5.1 | «доходи у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) ***» |
| Уключаються будь-які доходи, отримані протягом звітного періоду у грошовій формі (як у національній валюті, так і в іноземній). Дохід визначається за касовим методом — за датою надходження грошових коштів на поточний рахунок (до каси) єдиноподатника. Те, що було відвантажено (надано) до переходу на ЄП, але не оплачено, у розрахунку не бере участі. | |
| 5.2 | «сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності» |
| Дохід визнається на дату списання кредиторської заборгованості (п. 292.6 ПК). | |
| 5.3 | «вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг)» |
| Дохід згідно з п. 292.6 ПК визнається на дату фактичного отримання безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Згідно з роз’ясненнями, наведеними в ЄБПЗ, дохід від безоплатного отримання товарів, слід визнавати виходячи зі справедливої вартості отриманих товарів, але не нижче звичайних цін. | |
| 5.4 | «інші доходи» |
| Тут, на нашу думку, слід відображати поворотну фінансову допомогу, не повернену протягом 12 місяців. У періоді, коли минають відведені для її повернення 12 календарних місяців, єдиноподатнику, зважаючи на недотримання вимог з п.п. 3 п. 292.11 ПК, доведеться включити суму фіндопомоги до свого доходу. Тут доречно орієнтуватися на аналітичні дані до залишку за Кт 685 (607 «Інші короткострокові позички в іноземній валюті») на кінець звітного кварталу, в якому минає 12 місяців для повернення такої допомоги |
Приклад. Підприємство на загальній системі (платник ПДВ) прийняло рішення з 01.01.2013 р. перейти на спрощену систему оподаткування.
Протягом 2012 року підприємством було здійснено такі операції:
1) відвантажено товари на суму 3000000 грн. (у тому числі ПДВ — 500000 грн.);
2) отримано оплату за відвантажені товари в сумі 2400000 грн. (у тому числі ПДВ — 400000 грн.);
3) отримано передоплату від покупців за товари — 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.);
4) безоплатно отримано основний засіб. Звичайна ціна — 3000 грн.
Сума доходу у грошовій формі (ряд. 5.1 Розрахунку) складе 2030000 грн. (2400000 - 400000) + (36000 - 6000).
Вартість безоплатно отриманих товарів (ряд. 5.3 Розрахунку) — 3000 грн.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік матиме такий вигляд:
<...>
РОЗРАХУНОК
доходу за попередній календарний рік,
що передує року переходу на спрощену систему оподаткування
<...>
| 5. Доходи, отримані суб’єктом господарювання за попередній календарний рік**: | Сума доходу у гривнях | |
| 5.1 | доходи у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) *** | 2030000 |
| 5.2 | сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності |
|
| 5.3 | вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) | 3000 |
| 5.4 | інші доходи |
|
| Загальна сума отриманих доходів | 2033000 | |
<...>
Цю суму переносимо до поля 12 Заяви на ЄП.
2. Розраховуємо середньооблікову кількість працівників. Як зазначено в п. 4.6 п. 291.4 ПК однією з умов отримання юрособою статусу платника єдиного податку є дотримання ним середньооблікової кількості працівників на рівні не більше 50 осіб.
Згідно з п.п. 291.4.1 ПК для розрахунку середньооблікової кількості працівників слід користуватися визначенням, установленим ПК. Під середньообліковою кількістю працівників п.п. 14.1.227 ПК розуміє кількість працівників у юридичних осіб, визначену за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників та осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом БІЛЬШЕ ОДНОГО календарного місяця, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Оскільки окремої методики розрахунку під ПК Держкомстат не розробив, на сьогодні для цих цілей застосовують Інструкцію № 286, а з наведених у ній показників чисельності підійде показник середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості (п. 4).
При розрахунку враховуються:
— штатні працівники;
— зовнішні сумісники, якщо вони працювали більше одного календарного місяця;
— які працюють за ЦП-договорами, якщо вони працювали більше одного календарного місяця.
Методика визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості базується на перерахунку оплаченого робочого часу всіх осіб (штатних працівників, сумісників, осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами), які залучалися до роботи у звітному періоді та отримували відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких би вистачило підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників протягом повного робочого дня виходячи з установленої його тривалості. За кожною категорією штатних працівників, для яких установлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який було нараховано заробітну плату. Визначена таким чином загальна кількість людино-годин ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, установленого на підприємстві відповідно до законодавства або колективного договору.
Приклад. У листопаді 2012 р. на підприємстві значилося 22 особи, з яких для 20-ти норма тривалості робочого часу складала 40 годин на тиждень, для 1-ї (інвалід) — 36-годин на тиждень.
Одна працівниця перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
З тих працівників, для яких установлено 40-годинний робочий тиждень:
— 18 осіб повністю відпрацювали норму тривалості робочого часу, установлену на листопад (176 годин);
— 1 працівник хворів з 5 по 8 листопада, тобто фактично за листопад відпрацював 144 години;
— 1 працівник перебував у відпустці з 1 по 24 листопада, тобто фактично відпрацював 40 годин.
Працівник, якому встановлено 36-годинний робочий тиждень, норму тривалості робочого часу за листопад відпрацював повністю.
Крім того, 03.10.2012 р. підприємство також уклало цивільно-правові договори з двома особами, не зареєстрованими підприємцями, строком до 10.12.2012 р.
Розрахунок середньооблікової кількості працівників наведемо в таблиці.
| Категорії працівників за нормою тривалості робочого часу | Норма тривалості робочого часу на одного працівника, годин на місяць | Оплачений робочий час, людино-години | У тому числі час надурочних робіт | Оплачений робочий час для розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості | Кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 = 2 - 3 | 5 = 4 : 1 |
| Штатні працівники із 40-годинним робочим тижнем | 176 | 3352 | — | 3352 | 19 |
| Штатні працівники із 36-годинним робочим тижнем | 158,4 | 158,4 | — | 158,4 | 1 |
| Особи, які працювали за цивільно-правовими договорами | Х | Х | Х | Х | 2 |
| Разом: | Х | Х | Х | Х | 22 |
Розрахунок сплаченого робочого часу для працівників із 40-годинним робочим тижнем здійснювався так:
18 х 176 + 1 х 144 + 1 х 40 = 3352 (людино-годин).
Як зазначено в п. 1.9 Інструкції № 286 показників кількості працівників відображаються в цілих одиницях. При округленні слід керуватися «правилом парної цифр». Як користуватися цим правилом при розрахунку показників, Держкомстат роз’яснив у листі від 27.03.2006 р. № 09/3-9/116. У ньому, зокрема, зазначено, що цифри округляються поступово справа наліво: якщо остання значима цифра менше або дорівнює «4», вона відкидається; якщо більше або дорівнює «6» — найближча зліва від неї значима цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значима цифра «5», найближча зліва від неї цифра, збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.
Аналогічним чином розраховуються показники середньооблікової чисельності працівників за останні місяці року. Далі показники підсумовуються і діляться на кількість місяців, за які здійснювався розрахунок.
3. Обираємо групу та ставку ЄП . Групу 6 є сенс обирати тільки в разі, коли в першому календарному кварталі роботи планується отримати дохід більше 5 млн грн. В інших випадках з метою мінімізації оподаткування рекомендуємо спочатку зареєструватися єдиноподатником групи 4, а при наближенні до 5 млн грн. переходити до групи 6.
Для отримання права працювати на ставці єдиного податку 3 % (7 %) на момент переходу на сплату єдиного податку суб’єкт господарювання має бути зареєстрований платником ПДВ. Тим, підприємствам, які не були зареєстровані платником ПДВ одночасно із Заявою на ЄП подається заява на ПДВ-реєстрацію (детальніше див. с. 56). При виборі ставки 3 % (7 %) ПДВ сплачується на загальних підставах відповідно до норм розділу V ПК.
Ставки єдиного податку 5 % (10 %) не передбачають сплати ПДВ. Тим підприємствам, які було зареєстровано платниками ПДВ, при поданні Заяви на ЄП за ставкою 5 %, ПДВ реєстрацію буде анульовано (п.п. «в» п. 184.1 ПК).
4. Подаємо Заяву на ЄП. Згідно з п.п. 298.1.4 ПК суб’єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Заява подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675. Для переходу на ЄП з 1 січня 2013 року Заяву потрібно подати не пізніше 14 грудня 2012 р.
Згідно з п. 4 Порядку подання заяви № 1675, Заява на ЄП може бути подана до органу ДПС особисто або поштою.
Забігаючи наперед, зазначимо, що Свідоцтва про сплату єдиного податку з 01.01.2012 р. видаються безстроково (п. 299.3 ПК). Тому щороку подавати заяву про перехід на спрощену систему не потрібно. Звернемо увагу, що діючі платники єдиного податку (які у 2012 році перебували на єдиному податку та у 2013 році збираються на ньому залишитися) також не повинні подавати Заяву про перехід на ЄП. Таку Заяву подають тільки ті суб’єкти господарювання, які здійснюють перехід на сплату єдиного податку.
У Заяві юрособа заповнює такі поля:
— поле 1 «Найменування органу державної податкової служби» — вписується найменування податкового органу, в якому суб’єкт господарювання стоїть на обліку (дані беруться з довідки за формою № 4-ОПП). У цьому самому полі робиться відмітка навпроти поля «Юридична особа»;
— поле 2 «Код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта». У цьому полі юрособа зазначає код платника податку згідно з ЄДРПОУ;
— поле 3 «Найменування суб’єкта господарювання або прізвище ім’я та по батькові фізичної особини — підприємця» — зазначається повне найменування юрособи відповідно до реєстраційних документів;
— поле 4 «Дані документа, що підтверджують державну реєстрацію юридичної особини та/або фізичної особини — підприємця (назва, номер, дата)». Тут зазначаються дані свідоцтва про держреєстрацію (для зареєстрованих до 07.05.11 р.) або дані виписки з єдиного держреєстру (для зареєстрованих з 07.05.11 р.);
— поле 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» — проставляється дата, з якої юрособа планує перейти на спрощену систему;
— поле 6 «Податкова адреса суб’єкта господарювання» — зазначається податкова адреса (місцезнаходження) платника, відомості про яку містяться в ЄДРПОУ;
— поле 7 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, найменування населеного пункту, адреса)». Тут юрособа зазначає індекс і адресу, за якою здійснюється діяльність;
— поле 8 «Обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування» — зазначається обрана ставка єдиного податку;
— поле 9 «Кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою — підприємцем у трудових відносинах, або середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи» — тут зазначається середньооблікова кількість працівників, визначена за методикою, викладеною в Інструкції від 28.09.05 р. № 286, з урахуванням п.п. 14.1.227 ПК;
— поле 11 «Наявність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)». Якщо на дату подання заяви податкового боргу в підприємства немає, досить просто поставити відмітку в полі «відсутній». Якщо податковий борг є, то ставиться відмітка в полі «наявний» і зазначається сума податкового боргу. При цьому зазначимо, що наявність податкового боргу не дає права переходити на сплату ЄП;
— поле 12 «Обсяг доходу за попередній календарний рік становить (пункт 5 Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування)». До цього поля вписується розмір доходу за календарний рік, що передує переходу на ЄП. Показник поля 12 має дорівнювати доданому до Заяви на ЄП показнику поля 5 Розрахунку доходу;
— поле 13 «Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік, додається». Заповнення цього пункту заяви зводиться до проставляння відмітки «V» або «-» у відведеному полі .
Зверніть увагу! Юрособи не заповнюють поля 10 і 10.1. Ці поля заповнюють тільки фізособи-підприємці груп 1 і 2.
5. Визначаємося з тим, чи потрібно реєструватися платником ПДВ чи, навпаки, анулювати ПДВ-реєстрацію.
Якщо підприємство бажає працювати на ставці 3 % (7%) зі сплатою ПДВ, але в період перебування на загальній системі не було зареєстровано платником ПДВ, то йому необхідно подати заяву на ПДВ-реєстрацію за ф. № 1-ПДВ. Заява на ПДВ-реєстрацію подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату ЄП за ставкою 3 % (7 %) (п.п. 3.6.3 Положення про реєстрацію платників ПДВ).
Платники єдиного податку мають право обрати квартальний період подання звітності з ПДВ (п. 202.2 ПК). При виборі квартального періоду необхідно разом з декларацією з ПДВ за останній звітний (податковий) період календарного року подати до органу ДПС заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1492. Про що робиться відмітка у спеціальному полі декларації з ПДВ «Відмітка про одночасне подання до декларації: заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку)». Очевидно, що обрати квартальний період подання звітності з ПДВ зможуть тільки ті підприємства, які на загальній системі були платниками ПДВ.
Тим підприємствам, які були зареєстровані платниками ПДВ, при поданні Заяви про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 5 % (10 %), ПДВ реєстрація буде анульована (п.п. «в» п. 184.1 ПК).
Рішення ДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ у такому разі приймається на підставі Свідоцтва або корінця Свідоцтва платника ЄП, який обрав ставку 5 % (10 %) (п.п. 5.5.2.2 Положення про реєстрацію платників ПДВ).
При розреєстрації з платників ПДВ варто пам’ятати про необхідність визнати умовне постачання за звичайними цінами товарних залишків/послуг (у тому числі й дебіторської заборгованості) та необоротних активів, за якими раніше декларувався податковий кредит, проте так і не використаних в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Зробити це потрібно не пізніше дати анулювання ПДВ реєстрації (п. 184.7 ПК). На умовне постачання платник повинен виписати податкову накладну (п. 8.3 Порядку № 1379). Така податкова накладна виписується у двох примірниках, що залишаються в підприємства (тип причини — 10).
6. Отримуємо Свідоцтво платника ЄП. На підставі поданої Заяви орган ДПС зобов’язаний безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання заяви видати Свідоцтво платника ЄП (п. 299.5 ПК) або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво видається безстроково (п. 299.3 ПК і п. 2 Порядку № 1675).
Облік та звітність на єдиному податку
Перший звітний період платника ЄП. Згідно з п. 294.3 ПК для суб’єктів господарювання, які перейшли на ЄП із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, в якому таким особам виписано Свідоцтво платника ЄП, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Так, якщо суб’єкт господарювання вирішить бути платником ЄП з I кварталу 2013 року, то він повинен не пізніше 14.12.2012 р. подати Заяву на ЄП. Протягом 10 календарних днів після цього (до 24.12.2012 р.) він отримає Свідоцтво платника ЄП. Першим податковим (звітним) періодом вважатиметься період з 01.01.2013 р. по 31.03.2013 р., тобто весь I квартал 2013 року.
Облік в юросіб-єдиноподатників. На відміну від платників ЄП — підприємців, Книгу обліку доходів і витрат юрособи не ведуть. Для визначення об’єкта оподаткування вони згідно з п.п. 296.1.3 ПК використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку з урахуванням положень п. 44.2 ПК. Облік має вестися на підставі первинних документів (п. 44 ПК, ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік).
Згідно з п. 44.2 ПК платники єдиного податку 4 та 6 групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою розрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном. Поки що окрему методику спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат не затверджено. Тому єдиноподатникам 4 та 6 групи в цілях заповнення фінзвітності доводиться керуватися чинними актами законодавства. Зокрема, основним документом, яким їм слід керуватися, є П(С)БО 25. Юрособи-єдиноподатники мають право вести бухгалтерський облік на підставі Спрощеного плану рахунків.
Єдиноподатники на ставці 5 % (10 %) можуть вести бухгалтерський облік без подвійного запису (ч. 3 ст. 3 Закону про бухоблік). Відповідні Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, що визначають систему регістрів та порядок узагальнення в них інформації без використання подвійного запису, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2011 р. № 720. Проте, ураховуючи, що ведення обліку без подвійного запису водночас не звільняє суб’єктів малого підприємництва від складання фінзвітності (і, зокрема, балансу), заповнення звітних форм за такого підходу може виявитися досить важким. У зв’язку з цим звертаємо увагу, що ведення обліку без застосування подвійного запису є все ж правом, а не обов’язком платників податків.
Юрособи-єдиноподатники групи 4 і групи 6 повинні щокварталу подавати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі форм № 1-мс і № 2-мс, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Строки подання декларації з ЄП та сплати ЄП. Платники єдиного податку четвертої та шостої групи щокварталу протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу подають Податкову декларацію платника єдиного податку — юридичної особи (форму затверджено наказом № 1688). Головні труднощі в заповненні декларації можуть виникнути під час визначення суми доходу, що є об’єктом для нарахування ЄП. Річ у тім, що, спрощена система передбачає «касовий» метод визначення доходу. У бухобліку ж застосовується принцип «нарахування». Тому формувати доходи єдиноподатнику доведеться з огляду на норми бухобліку та поправкою на грошовий характер (тобто визнаючи доходами грошові надходження, що потрапляють до складу доходів в бухобліку). У зв’язку з цим для розрахунку доходу з метою нарахування ЄП потрібно або завести окремий регістр, до якого вносити записи за кожною госпоперацією, або робити вибірки за рахунками бухгалтерського обліку.
Сплачувати ЄП згідно з п. 295.3 ПК потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Код бюджетної класифікації для сплати ЄП юрособами — 18050300. Якщо граничний строк сплати податку припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то сплатити його необхідно напередодні цієї дати.
Податки, від яких звільнено платників єдиного податку — юросіб. Перелік податків і зборів, які не сплачують єдиноподатники, наведено в п. 297.1 ПК. Так, платники єдиного податку звільняються від сплати:
— податку на прибуток підприємств;
— ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, окрім ПДВ, що сплачується юридичними особами, які обрали ставки єдиного податку 3 % (7 %) зі сплатою ПДВ;
— земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються в господарській діяльності;
— збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності;
— збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Решту податків і зборів платники єдиного податку сплачують у загальному порядку.
З єдиного податку на загальну систему оподаткування
Відмовитися від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання може:
— або за власним бажанням;
— або в обов’язковому порядку, якщо він порушує встановлені правила роботи на єдиному податку.
Добровільна відмова. Можливість добровільної відмови від застосування спрощеної системи оподаткування передбачено п.п. 298.2.2 ПК. Для того щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування, платнику достатньо подати заяву про відмову від єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку того кварталу, з якого він бажає перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 298.2.1 ПК). Для переходу на загальну систему з 01.01.2013 р. заяву потрібно подати не пізніше 21 грудня 2012 р. Форма Заяви для подання до податкового органу у зв’язку з відмовою від ЄП та переходом на загальну систему та сама, що і для переходу на єдиний податок, — затверджена наказом № 1675. У Заяві на ЄП заповнюються поля 1, 2, 3, 4, 5.4, 6, 7. При цьому в п. 5.4 Заяви зазначаємо причину відходу: «самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів».
Тут важливо зазначити, що відмовитися від єдиного податку платник зможе тільки в тому випадку, якщо в нього немає податкового боргу з єдиного податку та інших податків і зборів, платником яких він є (п.п. 298.2.2 ПК).
Свідоцтво платника єдиного податку анулюють в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву про відмову (п.п. 1 п. 299.15 ПК). З 1 числа місяця наступного кварталу колишній платник єдиного податку опиняється на загальній системі оподаткування.
Якщо на загальну систему переходить підприємство (неплатник ПДВ), яке працювало на ставці ЄП 5 % (10 %), то за необхідності (у разі відповідності критеріям обов’язкової ПДВ-реєстрації — якщо сума постачань товарів/послуг, що обкладаються ПДВ, за останні 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн.) воно повинно буде зареєструватися платником ПДВ. Для цього не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему, слід подати заяву на ПДВ-реєстрацію за формою № 1-ПДВ (п. 183.4 ПК, п.п. 3.6.1 розд. III Положення про реєстрацію платників ПДВ).
Перехідні операції: податкові наслідки
(при переході із загальної системи оподаткування на спрощену)
| № з/п | Ситуація | Податкові наслідки | ||||
| НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ | НА ЄДИНОМУ ПОДАТКУ | |||||
| Доходи | Витрати | ПДВ | Доходи | ПДВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Продаж товарів (надання послуг) | ||||||
| 1 | Підприємство на загальній системі відвантажило товари покупцю. Оплата від покупця надійшла вже після переходу на єдиний податок | ВІДВАНТАЖЕННЯ ТОВАРІВ | ОТРИМАННЯ ОПЛАТИ | |||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 3 % (7%) | ||||||
| + | + | + | — | — | ||
| * Згідно з п. 137.1 ПК дохід підприємства-загальносистемника від продажу товарів (робіт, послуг) формується за датою переходу права власності на товар до покупця. У загальному випадку такою датою є дата відвантаження товару (ст. 334 ЦК, лист ДПАУ від 14.04.2011 р. № 7233/6/15-0315). Проте сторони договору можуть установити інші умови щодо моменту переходу права власності на товар, і від цього залежатиме порядок відображення доходів. | ||||||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 5 % (10 %) | ||||||
| + | + | + | — | — | ||
| 2 | Оплату від покупця отримано в період перебування підприємства на загальній системі, а відвантаження товарів відбулося вже після того, як підприємство перейшло на сплату єдиного податку | ОТРИМАННЯ ПЕРЕДОПЛАТИ | ВІДВАНТАЖЕННЯ ТОВАРІВ | |||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 3 % (7%) | ||||||
| — | — | + | + | — Податкові зобов’язання не нараховуються, оскільки відвантаження товарів є другою подією | ||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 5 % (10 %) без сплати ПДВ | ||||||
| — | — | + | + | — | ||
| 2. Придбання товарів | ||||||
| 3 | Товари отримано на загальній системі, а оплачено на спрощеній | ОТРИМАННЯ ТОВАРІВ | ПЕРЕРАХУВАННЯ ОПЛАТИ | |||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 3 % (7 %) | ||||||
| — | — | + | — | — | ||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 5 % (10 %) без сплати ПДВ | ||||||
| — | — | + | — | — | ||
| + | ||||||
| 4 | Товари сплачені на загальній системі, а отримані на єдиному податку | ПЕРЕРАХУВАННЯ ОПЛАТИ | ОТРИМАННЯ ТОВАРІВ | |||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 3 % (7 %) | ||||||
| — | — | + | — | — | ||
| Підприємство на загальній системі — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 5 % (10 %) без сплати ПДВ | ||||||
| — | — | + | — | — | ||
| + | ||||||
| * Оскільки перехід на ЄП за ставкою 5 % (10 %) супроводжується анулюванням ПДВ-реєстрації, то підприємством мають бути дотримані вимоги п. 184.7 ПК. Відповідно до нього при анулюванні ПДВ-реєстрації платник повинен визнати умовне постачання (нарахувати податкові зобов’язання) виходячи зі звичайних цін за товарами/послугами (у тому числі й дебіторської заборгованості) та необоротними активами, за якими раніше декларувався податковий кредит, проте так і не використаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Зробити це потрібно не пізніше дати подання заяви про анулювання ПДВ-реєстрації. В бухобліку таке умовне постачання слід відобразити записом «Дт 949 — Кт 641». На підтвердження нарахування податкових зобов’язань платник виписує сам собі податкову накладну (обидва примірники якої залишає в себе) із зазначенням типу причини «10». | ||||||
Обов’язкова відмова від застосування спрощеної системи оподаткування. Випадки, коли єдиноподатник зобов’язаний відмовитися від спрощеної системи оподаткування та перейти на загальну систему оподаткування, покажемо в таблиці.
| Причина, з якої відбувається перехід на загальну систему оподаткування | Дії єдиноподатника | Дата переходу на загальну систему | |
| Перевищення протягом календарного року обсягу доходу, установленого для відповідної групи | Четверта група | Необхідно: | З 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення |
| Платники шостої групи | |||
| Застосування негрошового способу розрахунків | З 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено порушення | ||
| Здійснення заборонених видів діяльності або невідповідність вимогам організаційно-правових форм (усі групи) | |||
| Перевищення чисельності найманих працівників (усі групи) | Необхідно: | З 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено порушення | |
| *Для обов’язкового переходу до «старшої» групи єдиноподатник повинен не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому відбулося перевищення граничного доходу, подати до податкової інспекції відповідну Заяву (п.п. 1 і п.п. 2 п. 293.8 ПК). Форма Заяви для подання до податкового органу у зв’язку з обов’язковим переходом до іншої групи та сама, що і для переходу на єдиний податок. У Заяві на ЄП заповнюються поля 1, 2, 3, 4, 5.2, 6, 7, 9 . У полі 5.2 потрібно зазначити зміну групи (ставки). | |||
Зверніть увагу! Єдиноподатники, які працювали на ставці 3 % (7 %) і застосовували квартальний період з ПДВ , повинні самостійно перейти на місячний період з ПДВ з місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування (п. 202.2 ПК). Для реалізації такого переходу жодних заяв до податкової подавати не потрібно — для цього достатньо в першій місячній декларації з ПДВ проставити відмітку у відповідному полі завершальної частини декларації.
Перехідні операції: податкові наслідки
(при переході зі спрощеної системи на загальну)
| № з/п | Ситуація | Податкові наслідки | ||||
| НА ЄДИНОМУ ПОДАТКУ | НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ | |||||
| Доходи | ПДВ | Доходи | Витрати | ПДВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Продаж товарів (надання послуг) | ||||||
| 1 | Товари відвантажено в періоді перебування підприємства на єдиному податку, оплату від покупця отримано після переходу на загальну систему | Підприємство — платник ЄП на ставці 5 % (10 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||
| — | — | + | + | — | ||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 3 % (7 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| — | + | + | + | — | ||
| 2 | Оплату від покупця отримано в період перебування підприємства на єдиному податку, а відвантаження відбулося вже після того, як підприємство перейшло на загальну систему оподаткування | ОТРИМАННЯ ОПЛАТИ | ВІДВАНТАЖЕННЯ ТОВАРІВ | |||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 5 % (10 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| + | — | — | — | — | ||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 3 % (7 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| + | + | — | — | — | ||
| 2. Придбання товарів | ||||||
|
|
| ОТРИМАННЯ ТОВАРІВ | ПЕРЕРАХУВАННЯ ОПЛАТИ | |||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 5 % (10 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| — | — | — | — | — | ||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 3 % (7 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| — | + | — | — | — | ||
|
|
| ПЕРЕРАХУВАННЯ ОПЛАТИ | ОТРИМАННЯ ТОВАРІВ | |||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 5 % (10 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| — | — | — | — | — | ||
| Підприємство — платник ЄП на ставці 3 % (7 %) переходить на загальну систему зі сплатою ПДВ | ||||||
| — | + | — | — | — | ||
Перехідні основні засоби
Перебуваючи на єдиному податку, підприємства нараховували амортизацію на основні засоби та нематеріальні активи тільки в бухгалтерському обліку відповідно до норм П(С)БО 7 «Основні засоби». Права на податкову амортизацію вони не мали, оскільки таке право надається тільки платникам податку на прибуток.
Перейшовши на загальну систему оподаткування, підприємство має нараховувати амортизацію і в податковому обліку. Згідно з п. 144.1 ПК амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів і довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності. Якщо об’єкт основних засобів отримано безоплатно, тобто витрати на придбання такого об’єкта понесено не було, то амортизація на такий об’єкт нараховуватися не може.
Одним із головних питань щодо нарахування амортизації в податковому обліку є визначення вартості основних засобів, що амортизується, які значилися в податковому обліку до переходу на єдиний податок і були придбані в період роботи на єдиному податку.
У цьому випадку при визначенні вартості основних засобів, що амортизується, потрібно керуватися п. 6 підрозд. 4 розд. XX ПК. Незважаючи на те, що цей пункт регулює перехідні операції при переході зі спрощеної системи на загальну з 01.04.2011 р., керуватися цими нормами потрібно й зараз. На це, зокрема, звертали увагу податківці в ЄБПЗ (розділ 110.09.01).
Ураховуючи норми п. 6 підрозд. 4 розд. XX ПК підприємство, що перейшло зі спрощеної системи на загальну, повинне провести інвентаризацію основних засобів, інших нематеріальних активів станом на дату переходу на загальну систему. За результатами інвентаризації розраховується вартість кожного об’єкта основних засобів, що амортизується, як різниця між його первісною (переоціненою) вартістю з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо і сумою накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку. Тобто щоб визначити вартість, що амортизується, суб’єкт господарювання повинен опиратися на дані бухгалтерського обліку. З цим погоджуються й податківці в консультації, наведеній в ЄБПЗ (розд. 110.09.01).
ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ:
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХI.
Положення про реєстрацію платників ПДВ — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394.
Наказ № 1675 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» від 20.12.2011 р. № 1675.
Порядок № 1675 — Порядок видачі свідоцтва платника єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 р. № 1675.
Інструкція № 286 — Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286.
П(С)БО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 р. № 25.
Порядок № 1492 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.
Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379.
