Нова податкова накладна: зміни у формі та порядку заповнення
Міністерство фінансів України наказом від 01.11.2011 р. № 1379 затвердило нову форму податкової накладної та Порядок її заповнення. Про зміни, що відбулися в порядку оформлення податкової накладної, ми й поговоримо у запропонованій статті.
Марина Казанова, економіст-аналітик
Затвердження нової форми податкової накладної викликано тим, що з набуттям чинності Законом № 3609 (06.08.2011 р.) з'явився ще один обов'язковий реквізит податкової накладної — «код товару згідно з УКТ ЗЕД» (п.п. «і» п. 201.1 ПК). Цей реквізит є обов'язковим для заповнення в разі постачання підакцизних товарів, а також товарів, увезених на митну територію України. У колишній формі податкової накладної, затвердженій Порядком № 969, спеціального поля для заповнення цього реквізиту не було. У зв'язку з цим ДПАУ із застереженням «тимчасово, до внесення змін до наказу № 969», рекомендувала вписувати код УКТ ЗЕД до графи 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» (лист ДПАУ від 08.09.2011 р. № 24316/7/15-3117). Для приведення форми податкової накладної у відповідність з вимогами чинного законодавства і було затверджено нову форму податкової накладної. Тепер вона передбачає окрему графу для зазначення коду згідно з УКТ ЗЕД. Щоправда, чому форму податкової накладної було затверджено Міністерством фінансів, а не ДПСУ, як цього вимагає п. 201.2 ПК, поки що не зовсім зрозуміло.
З якої дати слід розпочинати виписування податкових накладних за новою формою?
У п. 4 наказу № 1379 передбачено, що він набуває чинності з дня його офіційного опублікування. Офіційне його опублікування припало на 16.12.2011 р. Саме з цієї дати і треба починати виписувати податкові накладні за новою формою.
Що змінилося
Сама по собі форма податкової накладної не дуже змінилася. Найважливіша зміна — поява нової графи «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (гр. 4). Крім того, є декілька правок «коригувань»:
— у полі «Порядковий номер» додалася одна клітинка для вписування у знаменнику порядкового номера податкової накладної числового номера філії;
— у полі «Вид цивільно-правового договору» реквізит «№» договору не передбачає клітинок;
— слова «Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг» у гр. 2 табличної частини податкової накладної замінено на «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))», що тепер відповідає вимогам п. 201.4 ПК;
— із назви графи 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» виключено слово «постачання»;
— у гр. 8 — 10 відмітки ставки ПДВ « 20» і «0» замінено на слова «основна ставка» і «нульова ставка» (очевидно, це пов'язано з тим, що з 1 січня 2014 року застосовуватиметься ставка ПДВ — 17 %).
Підкоригували й Порядок заповнення податкової накладної. Тепер у ньому можна знайти більш чіткі та однозначні відповіді на ті запитання, які виникали у платників під час виписування податкової накладної, зокрема, щодо того, якою мовою вона повинна заповнюватися, за яким краєм вирівнювати реквізити при заповненні клітинок, яку печатку можна використовувати тощо. З одного боку, такий детальний опис — це плюс, але з іншого — у податківців з'явиться більше підстав визнати податкову накладну недійсною. У решті порядок заповнення податкової накладної практично залишився тим самим.
Як і в яких випадках заповнювати нову графу з кодом УКТ ЗЕД?
Отже, тепер податкова накладна містить ще одну графу 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (для проставляння коду за підакцизними та імпортними товарами). Нагадаємо, що починаючи з 06.08.2011 р. (з моменту набуття чинності Законом № 3609) код УКТ ЗЕД повинен обов'язково зазначатися у податковій накладній, що складається на постачання:
— підакцизних товарів;
— товарів, увезених на митну територію України.
Для вітчизняних товарів, що не належать до підакцизних, код товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній не вказується (див. «Вісник податкової служби України», 2011, № 32, с. 24).
При цьому, як приписує п. 12.3 Порядку № 1379, код УКТ ЗЕД повинен зазначатися на всіх етапах постачання підакцизних та ввезених на митну територію України товарів. Тобто його повинні зазначати не тільки виробник підакцизних товарів або імпортер, а й усі платники ПДВ, які надалі здійснюють перепродаж таких товарів. Аналогічні вимоги податківці висували й раніше у роз'ясненнях, наведених в ЄБПЗ (розділ 130.31). Тепер ці вимоги отримали правове підкріплення.
Перелік підакцизних товарів, а також їх коди згідно з УКТ ЗЕД наведено у ст. 215 ПК. На сьогодні до підакцизних товарів належать:
— спирт етиловий та інші спиртні дистиляти, алкогольні напої, пиво;
— тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;
— нафтопродукти, скраплений газ;
— автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Код УКТ ЗЕД за підакцизними товарами точно відомий їх виробнику, оскільки залежно від нього встановлюється відповідна ставка акцизного податку. Надалі, при подальшому перепродажу таких товарів, кожен наступний постачальник просто повторює зазначений код у податковій накладній, яку він виписує.
Що стосується товарів, увезених на митну територію України, то під час перетину митного кордону здійснюється митне декларування товарів. Код УКТ ЗЕД обов'язково заявляється декларантом у ВМД. Саме цей код і повинен зазначатися при виписуванні податкової накладної в її графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД», причому на всіх етапах постачання товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу.
При цьому вважаємо, що перевіряти правильність зазначення коду покупцю не потрібно. Хоча не зайвим буде заручитися копією ВМД із зазначеним у графі 33 кодом УКТ ЗЕД.
Важливо зазначити, що якщо товар після ввезення на митну територію України було перероблено, унаслідок чого змінився його код згідно з УКТ ЗЕД, він уже не вважається ввезеним на митну територію України, а належить до товарів українського походження, тому зазначати при реалізації такого отриманого в результаті переробки товару код УКТ ЗЕД у податковій накладній не потрібно.
Яку кількість знаків коду УКТ ЗЕД має бути зазначено в податковій накладній? Прямої відповіді на це запитання Порядок № 1379 не містить. За роз'ясненнями податківців (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 45, с. 13), у графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» необхідно зазначати 10-значний код товару згідно з УКТ ЗЕД (зазначений у ВМД), що вноситься при цьому суцільним порядком, без жодних розділових знаків (пропусків, крапок тощо). Якщо у ВМД зазначено іншу кількість знаків коду УКТ ЗЕД, до податкової накладної переноситься аналогічний код без дописування нулів або інших знаків з вирівнюванням по правому краю поля.
У податковій накладній не зазначено код УКТ ЗЕД. Чи повинен покупець переконатися в тому, що придбаний ним товар не є підакцизним або імпортованим? Оскільки «код товару згідно з УКТ ЗЕД» є обов'язковим реквізитом (тобто його незаповнення може призвести до визнання податкової накладної недійсною), покупцю, дійсно, варто переконатися в тому, що товар не є підакцизним або імпортованим. З підакцизними товарами більш-менш зрозуміло. Їх перелік можна знайти в п. 215 ПК. А як дізнатися, є придбаний товар вітчизняним чи імпортованим? В ЄБПЗ податківці дали таке роз'яснення з цього приводу:
«Яким чином покупець може переконатися, що товар не було ввезено (імпортовано) на митну територію України, якщо постачальник у податковій накладній не зазначив код товару згідно з УКТ ЗЕД?
Коротка відповідь. На всіх етапах реалізації товару до кінцевого споживача у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, покупець має можливість ознайомитися з найменуванням та місцезнаходженням виробника (виконавця, продавця)».
Таким чином, черпати інформацію про походження товару, за роз'ясненнями податківців, потрібно із супровідної документації на товар (наприклад, із техпаспорта на товар, інструкцій, щодо харчових продуктів — з маркування на упаковці тощо).
Якщо з документів випливає, що товар імпортний, а в податковій накладній не зазначено код УКТ ЗЕД, то слід звернутися з проханням до постачальника надати інформацію про код УКТ ЗЕД. У разі отримання відмови — діяти в порядку, передбаченому абз. 10 п. 201.10 ПК, тобто подати заяву зі скаргою на такого постачальника.
Також зазначимо таку ситуацію. Припустимо, товар було придбано до 06.08.2011 р., тобто коли зазначення коду УКТ ЗЕД у податковій накладній не було обов'язковим. Як у такому разі визначати код УКТ ЗЕД при наступній реалізації такого товару?
У консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 45, с. 13 податківці дали таке роз'яснення із цього приводу:
«починаючи з 06.08.2011 р. при реалізації раніше придбаних імпортованих або підакцизних товарів платники податку — продавці, які не є безпосередніми імпортерами або виробниками зазначених товарів, якщо податкова накладна, на підставі якої такі товари було придбано, не містить код згідно з УКТ ЗЕД за такими товарами, самостійно визначають код товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом про Митний тариф, з урахуванням пояснень і методичних рекомендацій Держмитслужби України і зазначають його в податковій накладній».
Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних. Важливо також зазначити, що починаючи з 1 січня 2012 податкові накладні на постачання підакцизних та імпортних товарів незалежно від зазначеної в них суми ПДВ потрібно обов'язково реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПК).
Порядок заповнення податкової накладної
Мова заповнення податкової накладної — тільки українська. Пунктом 2 Порядку № 1379 тепер чітко передбачено, що податкова накладна повинна заповнюватися державною (українською) мовою. Таким чином, вимоги податківців до мови, якою має бути заповнена податкова накладна, що висуваються ними останнім часом, сьогодні знайшли законну підставу. У разі заповнення податкової накладної російською мовою така податкова накладна може бути визнана недійсною. При цьому зазначимо, що разом з вимогою заповнення податкової накладної українською мовою, податківці визнавали можливість зазначення номенклатури товарів іноземною мовою. Так, в одному з роз'яснень ДПАУ, розміщених в ЄБПЗ, зазначено, що «в разі неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару, у податковій накладній у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» допускається зазначати назву торгової марки та номенклатури товару без перекладу державною мовою». Сподіваємося, що й зараз податківці не будуть проти вказівки номенклатури товарів іноземною мовою.
Спосіб заповнення податкової накладної. Колишній Порядок № 969 передбачав можливість заповнювати податкову накладну поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом. Формулювання «інші методи» дозволяло вважати безпідставними вимоги податківців про те, що податкова накладна повинна заповнюватися тільки якимсь одним способом (або шляхом друкування, або від руки). Тепер же Порядком № 1379 (п. 2) чітко передбачено, що податкова накладна може заповнюватися тільки одним способом:
— або від руки — друкується форма податкової накладної (бланк), що заповнюється розбірливим почерком ручкою синього або чорного кольору без стирань і виправлень тексту і цифрових даних;
— або в друкованому вигляді — заповнюється повністю в електронному вигляді, а потім роздруковується.
Таким чином, дописувати до надрукованої податкової накладної дані від руки не можна. Це призведе до недійсності податкової накладної.
Тут також слід звернути увагу на те, що п. 2 Порядку № 1379 передбачено, що друкована податкова накладна може бути як із клітинками, так і без них.
Реквізити заголовної частини податкової накладної вирівнюються по правому краю поля (п. 2 Порядку № 1379).
Порядковий номер податкової накладної. Як і раніше, порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до порядкового номера запису в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (п. 3 Порядку № 1379). При цьому уточнено, що порядковий номер не повинен містити літер або інших символів (виняток, як і раніше, становлять філії та спецрежимники, в яких порядковий номер податкової накладної міститиме знак дробу).
Дата виписки. Порядок № 1379 чіткіше визначив, в якому форматі повинна проставлятися дата виписки податкової накладної. Заповнюється вона цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри) (п. 3 Порядку № 1379). Тобто жодних крапок та інших розділових знаків там бути не повинно.
Реквізит «Вид цивільно-правового договору». Як зазначено в абз. 2 п. 4 Порядку № 1379, вид цивільно-правового договору повинен зазначатися відповідно до виду договірних зобов'язань, визначених ЦКУ, тобто згідно з предметною класифікацією. Відповідно, у полі податкової накладної «Вид цивільно-правового договору» необхідно вписувати: «Договір купівлі-продажу», «Договір оренди», «Договір підряду» тощо. Тобто наводиться назва договору.
Тому таких записів, як «Рахунок-фактура» краще уникати. Якщо сторони діяли на підставі рахунка-фактури, тоді цей реквізит краще заповнити таким чином:
Дата складання договору проставляється в тому ж форматі, що й дата виписування податкової накладної: день місяця (2 цифри), місяць (2 цифри), рік (4 цифри).
Реквізит «Місцезнаходження (податкова адреса)». Згідно з п. 4 Порядку № 1379 місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця повинні зазначатися з урахуванням вимог ст. 45 ПК і ст. 29 і 93 ЦКУ.
Податковою адресою платника податків — фізичної особи згідно зі ст. 45 ПК визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. При цьому ст. 29 ЦКУ передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Таким чином, фізособи-підприємці зазначають у податковій накладній своє місце проживання, де їх взято на облік на обліку у ДПІ.
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ст. 45 ПК). Згідно зі ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Це означає, що юридичні особи в податковій накладній повинні зазначати фактичну адресу, яка при цьому повинна збігатися з даними Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців. Цю ж адресу має бути зазначено й у Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.
Печатка. Пунктом 16 Порядку № 1379 прямо передбачено можливість проставляння на податковій накладній печатки «Для податкових накладних».
Філії. Порядком № 1379 деталізовано норми виписування податкової накладної філією або іншим структурним підрозділом підприємства, якому делеговано право виписування податкових накладних. Так, в абз. 3 п. 1 Порядку № 1379 зазначено, що при складанні податкової накладної філією або іншим структурним підрозділом платника ПДВ разом з назвою головного підприємства в полі «Особа (платник податку)» має зазначатися і найменування філії (структурного підрозділу). При цьому звернемо увагу на те, що останнім часом думка податківців була досить суперечливою щодо цього питання. Так, у п. 22 Пам'ятки № 9497 було вказано, що разом з назвою головного підприємства може вказуватися назва філії. У ЄБПЗ податківці говорили про те, що назва філії повинна зазначатися в обов'язковому порядку. Тепер же в Порядку № 1379 міститься однозначна норма — найменування філії повинно бути.
А ось чи потрібно зазначати адресу філії поряд з адресою головного підприємства, Порядок № 1379 умовчує. Тому, вважаємо, що місцезнаходження філії до податкової накладної можна вписувати за бажанням (спочатку зазначається місцезнаходження головного підприємства, а потім — місцезнаходження філії).
Печатка, якою скріплюються податкові накладні, що виписуються філіями (структурними підрозділами), крім реквізитів головного підприємства, може містити і найменування філії (іншого структурного підрозділу) (п. 16 Порядку № 1379).
Типи причин, за яких усі примірники податкових накладних залишаються в особи, яка виписала їх. Порядком № 1379 передбачено нові типи причин, з яких обидва примірники податкової накладної залишаються у продавця (нагадаємо, що типи причин зазначаються в «шапці» податкової накладної):
— «12» — Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін.
При цьому врегульовано і сам порядок виписки податкової накладної в разі безоплатного постачання товарів (послуг). Так, п. 17 Порядку № 1379 визначено, що при безоплатному постачанні товарів (послуг) продавець виписує 2 податкові накладні:
одну — на фактичну ціну постачання (0 грн.). Така податкова накладна передається покупцю (якщо він зареєстрований платником ПДВ);
другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною. Така податкова накладна покупцю не видається, а всі примірники залишаються у продавця. При цьому у верхній лівій частині такої податкової накладної в полі «Залишається у продавця» проставляється позначка «Х» і зазначається тип причини «12»;
— «13» — Використання виробничих і невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
— «14» — Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента.
Дещо підкориговано і сам порядок виписки податкової накладної в разі отримання послуг від нерезидента. Перш за все нагадаємо, що при наданні нерезидентом послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, податкова накладна виписується зареєстрованим платником податку — покупцем (отримувачем). Виписується така податкова накладна в одному примірнику й залишається в отримувача послуг (п. 208.2 ПК).
За новими правилами, установленими Порядком № 1379, у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної в полі «Залишається у продавця» проставляється позначка «Х» і зазначається тип причини «14». У полі «Індивідуальний податковий номер продавця» проставляється умовний ІПН:
— «300000000000» — якщо послуги призначено для використання в господарській діяльності;
— «200000000000» — якщо такі послуги не використовуються в госпдіяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається згідно з п. 186.3 ПК.
При цьому в полі «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)», як і раніше, ставиться нуль («0»).
В іншому порядок виписки податкової накладної залишився без змін.
ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Закон № 3609 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.
Порядок № 969 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969.
Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379.
Пам'ятка № 9497 — додаток до листа ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 «Пам'ятка про адміністративні процедури виписування, видачі та отримання податкових накладних».
УКТ ЗЕД — Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (наведена в додатку до Закону України «Про митний тариф України» в редакції від 21.12.2010 р. № 2829-VI).
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua
