ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВИТРАТ НА РОЗРАХУНКОВО -КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Лист Державної податкової служби України від 07.05.2012 р. № 7912/6/15-1415
«Щодо підтвердження суми витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування»
<...>
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон) визначено, що первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Обов'язкові реквізити первинних документів визначені пунктом 2 статті 9 Закону.
Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що розрахунково-касове обслуговування — це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Отже, порядок надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування згідно із законодавством України має бути визначено при укладанні договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою НБУ від 18.06.2003 р. № 254 (далі — Положення 254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.
Зокрема, до первинних документів відносяться касові документи, які являються підтвердженням здійснених операцій готівкою та меморіальні, що використовуються для безготівкових розрахунків, а саме: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Первинними меморіальними документами, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, є меморіальні ордери, платіжні доручення, за умови зазначення в них виду платежу (послуги з розрахунково-касового обслуговування, наданої банком).
Пунктом 5.1 глави 5 Положення 254 визначено, що інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Враховуючи вищезазначене, виписка з особового рахунку клієнта, яка містить зміст операції — послуги з розрахунково-касового обслуговування, наданої банком, та суму операції, за умови зазначення в ній обов'язкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону, може слугувати в якості документа, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
Однією з обов’язкових умов для відображення доходів та витрат у податковому обліку є їх документальне підтвердження. Не є винятком і витрати на розрахунково-касове обслуговування. Що ж може слугувати підтвердженням таких витрат?
Лист, що коментується, звертає увагу на кілька моментів.
По-перше, обов’язковим є наявність договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування. Цим договором насамперед визначається порядок надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, а також засвідчується факт того, що понесені витрати є саме відшкодуванням послуг банку з розрахунково-касового обслуговування.
По-друге, зважаючи на те, що вказані витрати здійснюються у безготівковій формі, первинними документами, що фіксують факт їх виникнення, є меморіальні документи банку, зокрема меморіальні ордери та платіжні доручення. При цьому в таких документах у реквізиті «вид платежу» має бути зазначено «послуги з розрахунково-касового обслуговування, надані банком».
По-третє, ДПСУ зазначає, що виписка з особового рахунка клієнта, яка містить зміст операції — послуги з розрахунково-касового обслуговування, наданої банком, та суму операції, за умови зазначення в ній обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.98 р. № 996-XIV, також може використовуватись як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування.
Юрій Товстоп'ят
