Загальні положення
Одним з основних джерел формування майна підприємства, його фінансовою основою є власний капітал.
Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку визначають власний капітал як частину в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань (П(С)БО 1, П(С)БО 2 та П(С)БО 3). При цьому згідно з П(С)БО 19 чисті активи — це активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань. Інакше кажучи, можна говорити про рівність понять власного капіталу та чистих активів підприємства.
Власний капітал підприємства включає:
— статутний капітал, що є сумою власного капіталу підприємства, інвестованою у формування його активів для провадження господарської діяльності, розмір якого визначається (декларується) статутом підприємства. Для підприємств окремих сфер діяльності та організаційно-правових форм (зокрема, акціонерних товариств) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством;
— пайовий капітал — сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно внесених до товариства для здійснення його господарсько-фінансової діяльності;
— додатковий капітал — джерело збільшення вартості майна підприємства, а також джерело безоплатного надходження різних цінностей;
— резервний капітал, що є зарезервованою частиною власного капіталу підприємства, призначеною для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими документами, проте повинен складати не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку (ст. 87 ГК, ст. 14 Закону про господарські товариства);
— нерозподілений прибуток, що є частиною прибутку підприємства, отриманою в попередньому звітному періоді та не використаною на споживання власниками (акціонерами, пайовиками), для відрахувань до резервного капіталу і покриття збитків. За своїм економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових коштів підприємства, що забезпечують його виробничий розвиток у майбутньому періоді.
До коригуючих показників власного капіталу, що зменшують його розмір, належать:
— непокритий збиток;
— неоплачений капітал — сума заборгованості акціонерів з оплати акцій, на які вони підписалися, або власників (учасників) за внесками до статутного капіталу, розмір яких визначено установчими документами;
— вилучений капітал у сумі фактичної собівартості викуплених товариством в учасників акцій власної емісії або часток у статутному капіталі.
