ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСІВ
Відповідно до п . 6 П(С)БО 9 і п. 1.3 Методрекомендацій № 2 для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
— сировину, основні й допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, тару (строк корисного використання якої не більше одного року), тарні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва, адміністративних потреб та збуту;
— незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
— готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором, встановленим стандартам або технічним умовам тощо;
— товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
— малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
— поточні біологічні активи, якщо вони оцінені за П(С)БО 9;
— продукцію сільського і лісового господарства після її первісного визнання;
— інші запаси.
Для цілей оподаткування запаси в окрему категорію не виділені та входять до складу товарів як оборотні матеріальні активи (визначення наведено в абз. 1 п.п. 14.1.244 ПК). Водночас в абз. 3 п. 13 і п. 26 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК під терміном «запаси» об'єднано товари (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировину, матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, малоцінні предмети. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що і для цілей бухгалтерського, і для цілей податкового обліку «набір» ТМЦ, які вважаються запасами, однаковий.
