ЛІЦЕНЗІЇ: ПОДАТКОВІ ВИТРАТИ ЧИ НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ АКТИВ?*
Лист Державної податкової служби України від 11.01.2012 р. № 561/6/15-1415
«Щодо відображення ліцензій в обліку»
*Детально податковий та бухгалтерський облік ліцензій описано в статті «Облік ліцензій» на с. 51.
Державна податкова служба України розглянула лист <…> щодо віднесення держліцензій зі строком дії понад рік до нематеріальних активів для цілей оподаткування і повідомляє.
Відповідно до п. 3 ст. 14 Господарського кодексу України ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання — ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов’язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.
Згідно з п.п 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Відповідно до п.п 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нематеріальні активи — право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Тобто ліцензія засвідчує право суб’єкта господарювання — ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Відповідно до абз. «ж» п.п 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 до складу інших витрат включаються витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, у тому числі витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.
Отже, ліцензії, видані державними органами для провадження господарської діяльності, вартістю більше 2500 грн. зі строком дії понад рік, належать до 6 групи нематеріальних активів (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) відповідно до п.п 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 Кодексу .
Заступник Голови
А. Ігнатов
