Безоплатне передання товару власником (засновником) підприємства: облік у дарувальника та обдаровуваного

* Оскільки в податковому обліку до товарів згідно з п.п. 14.1.244 ПК належать усі матеріальні та нематеріальні активи, тобто, крім власне товарів ще і інші виробничі запаси, і МШП, і основні засоби з іншими необоротними матеріальними активами, і нематеріальні активи, то вважаємо за доцільне розглянути їх безоплатне передання.

Облік у обдаровуваного

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку товари, що надаються власником (засновником) підприємства на безоплатній основі понад статутний капітал без зміни його розміру, розцінюються як інший вкладений капітал. Згідно з Інструкцією № 291 обліковується такий капітал на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» рахунка 42 «Додатковий капітал» (для всіх підприємств, крім акціонерних товариств**). Цей рахунок є пасивним, тому збільшення додаткового капіталу відображатиметься за його кредитом. Що стосується рахунка, що з ним кореспондує, то все залежить від виду активів, що вносяться власником (засновником). Так, якщо вносяться якісь запаси, то їх надходження відображається в дебеті відповідного рахунка (20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети», 28 «Товари») за справедливою вартістю*** з урахуванням витрат на їх доставку і доведення до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (п. 11 П(С)БО 9). До таких витрат згідно з п. 9 П(С)БО 9 можуть належати:

— суми ввізного мита;

— транспортно-заготівельні витрати;

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів тощо.

*** Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19).

При внесенні ж основних засобів відбудеться збільшення за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» рахунка 15 «Капітальні інвестиції» на суму їх справедливої вартості на дату отримання. І хоча це не цілком відповідає вказівкам Мінфіну, зокрема, наведеним у листі від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570, у якому йдеться про пряме віднесення вартості безоплатно отриманих основних коштів на рахунок 10 «Основні засоби», все ж для дотримання методології визначення первісної вартості об’єкта основних засобів і, що там говорити, для простоти її розрахунку та обліку вважаємо доречним все ж відображати безоплатне отримання об’єктів основних засобів спочатку на субрахунку 152, а вже після введення такого об’єкта в експлуатацію переносити до дебету відповідного субрахунку рахунка 10.

Також на рахунок 15 «підуть» і витрати на доведення основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою (витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо, передбачені п. 8 П(С)БО 7), понесені безпосередньо самим підприємством-одержувачем. У такому разі дебет субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» (або ж 153, якщо витрати пов’язані з придбанням інших необоротних матеріальних активів) кореспондуватиме з кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». І вже потім, під час уведення придбаного в такий спосіб об’єкта в експлуатацію, кошти із субрахунку 152 будуть списані в дебет відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби», а із субрахунку 153 — до дебету одного із субрахунків рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Таким чином, ці витрати не розцінюватимуться як додатковий вкладений капітал і, відповідно, віднесенню на субрахунок 422 «Інший вкладений капітал» не підлягають.

Аналогічним буде і облік отримання нематеріальних активів, безоплатно наданих власником (засновником) підприємства. Іншими будуть лише рахунки, на які вони оприбутковуються. Так, безоплатно отримані нематеріальні активи мають бути оприбутковані за справедливою вартістю на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» з подальшим перенесенням на відповідні субрахунки рахунка 12 «Нематеріальні активи». Витрати на доведення їх до придатного до використання за призначенням стану також спочатку відображаються на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», а після введення їх в експлуатацію відносяться на той самий рахунок 12.

Проте, незважаючи на безоплатність отримання і, відповідно, відсутність пов’язаних з таким отриманням витрат (за винятком витрат на доведення їх до придатного до використання стану), як матеріальні, так і нематеріальні необоротні активи в бухгалтерському обліку не позбавляються можливості бути надалі замортизованими. Амортизація в такому разі нараховується за загальними правилами.

Зазначимо, що операції з безоплатного отримання активів від власника (засновника) обдаровуваного підприємства визнанням доходу супроводжуватися не будуть, оскільки п. 5 П(С)БО 15 установлює на це певні обмеження. Так, у цьому пункті зазначається, що збільшення власного капіталу за рахунок внесків учасників підприємства не призводить до визнання доходу. І оскільки тут згадується саме власний капітал, який згідно з розділом I пасиву Балансу включає і додатково вкладений капітал, то безоплатно вкладені власником (засновником) активи понад статутний капітал не призводять до виникнення в обдаровуваного підприємства доходу.

Надалі засновниками може бути прийняте рішення про збільшення статутного або резервного капіталу за рахунок коштів додаткового вкладеного капіталу, або ж такі кошти можуть бути спрямовані на покриття непокритих збитків. В обліку така операція відобразиться зменшенням рахунка 422 «Інший вкладений капітал» з одночасним збільшенням рахунка 40 «Статутний капітал», 43 «Резервний капітал» або 442 «Непокриті збитки».

Згідно з п. 39 П(С)БО 2 сальдо рахунка 422 «Інший вкладений капітал» наприкінці звітного періоду підлягає перенесенню до графи 4 рядка 320 Балансу «Додатковій вкладений капітал». Знайдуть своє відображення такі суми й у формі № 4 «Звіт про власний капітал». Вони згідно з п. 15 П(С)БО 5 мають бути наведені в рядку 270 «Безоплатно отримані активи» графи 5 «Додатковий вкладений капітал».

Податковий облік

Для податкового обліку за великим рахунком не має значення, від кого безоплатно отримано товари: від сторонніх фізичних та юридичних осіб або ж власників (засновників) підприємства. Порядок обліку доходів за будь-якої з ситуацій буде рівнозначним, головне в такому разі — безоплатний характер операції, що проводиться.

Податок на прибуток. Перш за все зазначимо, що підприємство та його власник (засновник) можуть бути пов’язаними особами. Тому слід пам’ятати про особливості оподаткування операцій з пов’язаними особами, установлені п. 153.2 ПК. Критерії визнання таких осіб, нагадаємо, містяться в п.п. 14.1.159 ПК. Хоча при розгляді відображення операцій дарування в обліку обдаровуваного користуватися нормами п. 153.2 ПК нам не випадає, оскільки він установлює особливості визнання доходів у зв’язку зі здійсненням операцій з пов’язаними особами лише при здійсненні продажу, тобто свого роду відчуженні товарів, дохід же від отримання такого товару має відображатися за загальними правилами.

У податковому обліку будь-яке безоплатне отримання товарів супроводжується відображенням доходів на підставі п.п. 135.5.4 ПК за вартістю, визначеною на рівні не нижче за звичайну ціну. Нагадаємо, що порядок визначення звичайних цін як і раніше (до 1 січня 2013 року) регулюється п. 1.20 Закону про податок на прибуток, що частково втратив чинність. Датою відображення таких доходів у податковому обліку буде дата їх фактичного отримання платником податку на прибуток (п. 137.10 ПК).

Тепер окремий момент, що стосується подальшого використання безоплатно отриманих необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів). Після введення таких об’єктів в експлуатацію амортизація в податковому обліку на них не нараховується (що, зауважимо, не відповідає бухгалтерському обліку), оскільки підприємство не понесло витрат на його придбання. Інша річ, якщо при доведенні безоплатно отриманого необоротного активу до стану, придатного для його подальшого функціонального використання, підприємством були понесені витрати. Такі витрати мають бути капіталізовані і, відповідно, амортизуватися за загальними правилами, передбаченими ПК.

Надалі вибуття таких активів супроводжуватиметься або збільшенням «податкових» доходів (якщо дохід від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних коштів або нематеріальних активів перевищить вартість таких активів, яка була включена до складу доходів у зв’язку з отриманням), або збільшенням витрат (при зворотній ситуації — якщо включена раніше до складу доходів вартість безоплатно отриманих активів перевищить доходи від їх продажу (іншого відчуження)).

Доходи, отримані підприємством у зв’язку з безоплатним отриманням товарів, мають бути відображені в рядку 03.9 додатка ІД до Декларації з податку на прибуток.

ПДВ. Що ж до податкових наслідків щодо ПДВ, то підприємство, що безоплатно одержує товари, не має права на відображення податкового кредиту за такою операцією згідно з п. 198.1 ПК. Проте таке обмеження не стосується витрат, понесених підприємством у зв’язку з отриманням товарів і доведенням їх до придатного до використання стану (транспортні, реєстраційні тощо). Одержуюча сторона має право відобразити податковий кредит за такими додатковими витратами в загальновстановленому порядку. При цьому щодо об’єктів основних засобів має бути дотримано умову подальшого їх використання в господарській діяльності підприємства.

Приклад 1

У червні 2012 року ТОВ «Вітрило» отримало на безоплатній основі від свого власника такі активи:

— легковий автомобіль, справедлива вартість якого становить 20000,00 грн. (без ПДВ);

— право користування комп’ютерною програмою — 2900,00 грн. Справедлива вартість — 2900,00 грн. (без ПДВ);

— товари справедливою вартістю 8000,00 грн. (без ПДВ).

У зв’язку з доведенням отриманих активів до стану, придатного для їх використання за призначенням, підприємством були понесені такі витрати:

— оплата послуг транспортної компанії за доставку автомобіля — 2400,00 грн. з урахуванням ПДВ;

— ТЗВ у зв’язку з доставкою товарів на склад — 180,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У тому ж місяці легковий автомобіль та комп’ютерну програму введено в експлуатацію і проведено розрахунки з контрагентами.

У липні підприємством прийнято рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок коштів додатково вкладеного капіталу.

Облік у дарувальника

Бухгалтерський облік

У цьому випадку для відображення в бухгалтерському обліку дарувальника операцій дарування не має значення, чи є він для обдаровуваного підприємства власником (засновником) чи ні, має значення лише факт безоплатної передачі активів.

При цьому, слід ураховувати положення гл. 55 «Дарування» ЦК. Так, згідно з ч. 3 ст. 720 ЦК та роз’ясненням до неї, наведеним у листі Мін’юсту від 23.02.2004 р. № X-11-19, дарувальником може бути лише те підприємницьке товариство, установчим документом якого прямо встановлено право здійснювати дарування (саме дарування, а не право укладати цивільно-правові договори взагалі). Якщо установчі документи не містять такого положення, то до них, на думку Мін’юсту, мають бути внесені відповідні зміни. Проте якщо у статуті підприємства не прописана можливість здійснення операцій дарування, а підприємство щось комусь подарувало, то порушенням таке діяння, на наш погляд, усе одно не вважається на підставі ч. 3 ст. 6 ЦК, що дає суб’єктам право відступити від положень актів цивільного законодавства. Проте, щоб уникнути можливої конфронтації з податківцями, які можуть наполягати на визнанні такої операції недійсною, радимо все ж зафіксувати можливість дарування в установчих документах підприємства.

Оскільки передача є безоплатною, то дохід від здійснення подібної операції не виникає, оскільки відсутні критерії його визнання, прописані в п. 5 П(С)БО 15. Тобто не відбувається ані збільшення активів (навпаки — активи підприємства зменшуються на суму первісної вартості активу, за якою він значився на балансі, без якої або компенсації його вартості), ані зменшення зобов’язань.

При цьому, якщо об’єкт, який безоплатно передавався, раніше підлягав переоцінці, то одночасно зі списанням такого об’єкта перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта, що передається, необхідно віднести до складу нерозподіленого прибутку шляхом збільшення дебету рахунка 423 «Дооцінка активів» і кредиту рахунка 441 «Прибуток нерозподілений».

Як ми вже зазначили, у зв’язку з безоплатною передачею товарів іншому підприємству підприємство-дарувальник позбавляється частини своїх активів без компенсації їх вартості. Це супроводжується понесенням витрат — операційних або інших залежно від виду відчужуваного активу. Так, якщо активи є необоротними — основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами або нематеріальними активами — їх вибуття відображається збільшенням інших витрат за дебетом субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» з одночасним зменшенням відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або 12 «Нематеріальні активи» на суму первісної вартості такого активу, попередньо зменшену на суму накопиченої амортизації. До складу витрат відійде також і нараховане податкове зобов’язання з ПДВ, про облік якого ми поговоримо далі, розглядаючи порядок відображення у дарувальника безоплатної передачі товарів власником (засновником) у податковому обліку.

При цьому зауважимо, що в бухгалтерському обліку, на відміну від податкового (детальніше див. далі), операції з безоплатного передання активів не прирівнюються до операцій з їх продажу, тому при їх відображенні в бухобліку попереднє переведення об’єктів необоротних активів до складу утримуваних для продажу, не відбувається.

Безоплатна ж передача запасів призводить до збільшення у підприємства-дарувальника операційних витрат, що відображаються в цьому випадку на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Кореспондуватиме цей рахунок при здійсненні такої операції, по-перше, з кредитом одного із субрахунків рахунка відповідного виду запасів (20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари») на суму первісної вартості дарованих запасів, а по-друге, з кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» на суму нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ.

Податковий облік

Нагадаємо, що дарувальник та обдаровуваний у такому разі згідно з нормами ПК вважатимуться пов’язаними особами, тому при відображенні операцій між ними в податковому обліку не слід забувати про особливості, передбачені п. 153.2 ПК.

Податок на прибуток. У податковому обліку безоплатна передача товару будь-якій фізичній або юридичній особі для його дарувальника згідно з п.п. 14.1.202 ПК розцінюється як продаж (реалізація), відповідно мається на увазі відображення в обліку відповідних доходів і витрат з урахуванням вимог п. 153.2 ПК та відповідних особливостей для товарів-необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів) і товарів-запасів.

Як зазначалося вище, операції з безоплатного передання товарів у податковому обліку прирівнюються до продажу, що дає нам підстави для застосування норм п.п. 153.2.1 ПК. Відповідно до цього підпункту дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).Таким чином, у нашому випадку дохід, отриманий дарувальником-платником податку на прибуток від безоплатної передачі товарів обдаровуваному підприємству (пов’язаній особі), у будь-якому разі визначається відповідно до звичайних цін на такі товари, що діють на дату такої передачі, оскільки у зв’язку з безоплатністю операції, що проводиться, договірна ціна взагалі дорівнює нулю.

Ми також згадали про те, що свої особливості визначення доходів і витрат від відчуження активів властиві операціям з реалізації активів, що амортизуються, таких як основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, та операціям з реалізації запасів.

Так, порядок відображення в податковому обліку доходів і витрат від реалізації основних засобів та нематеріальних активів регулюється п. 146.13 ПК. Якщо об’єкт дарування — основний засіб або нематеріальний актив — на момент його відчуження не використовується в господарській діяльності підприємства і на нього, відповідно, не нараховується амортизація (згідно з абзацом шостим п. 144.3 ПК), то сума перевищення доходу від такого відчуження над первісною вартістю активу, збільшеною на суму витрат на його ремонт і поліпшення*, включається до доходів підприємства-дарувальника, а сума перевищення первісної вартості над доходами від проведення операції дарування включається до складу його витрат (абзац другий п. 146.13 ПК).

* Незважаючи на те, що законодавець в абзаці другому п. 146.13 ПК згадує лише про витрати на ремонт, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані, вважаємо, що тут доречно враховувати і витрати на його поліпшення.

Якщо ж безоплатно передається об’єкт основних засобів або нематеріальних активів, який самим підприємцем-дарувальником раніше було отримано безоплатно, то дохід буде визнаний ним у разі перевищення доходу від такого відчуження над вартістю відчужуваного об’єкта, включеною раніше до доходу від його безоплатного отримання, а витрата — в разі перевищення раніше отриманого доходу від отримання такого об’єкта над доходами від його відчуження (абзац третій п. 146.13 ПК).

У решті випадків безоплатної передачі об’єкта основних засобів або нематеріальних активів сума перевищення доходів від такої передачі над їх балансовою вартістю включається до складу доходів дарувальника таких об’єктів, а сума перевищення балансової вартості над доходами від відчуження — до складу його витрат (абзац перший п. 146.13 ПК).

Хоча ПК і прирівнює безоплатну передачу до продажу, усе-таки одна істотна відмінність між цими двома операціями є: у разі безоплатної передачі виручка від реалізації подарованого об’єкта дорівнює нулю. Проте цей факт зовсім не говорить про відсутність оподатковуваного доходу у зв’язку зі здійсненням операції дарування. Як зазначалося раніше, при безоплатній передачі товарів, у тому числі основних засобів, пов’язаній особі дохід визначається підприємством виходячи зі звичайних цін. І от позитивна різниця саме між звичайною ціною і балансовою/первісною вартістю об’єкта або його вартістю, включеною раніше до дохід від його безоплатного отримання, включається до доходів підприємства-дарувальника.

Такі доходи відносяться до інших «податкових» доходів (п.п. 135.5.13 ПК) і відображаються в рядку 03.17 додатка ІД до Декларації з податку на прибуток. Щодо моменту визнання доходу слід орієнтуватися на події бухобліку (п. 137.16 ПК), в якому відображення доходу прив’язане до відвантаження об’єктів основних засобів.

Здавалося б, логічно відносити до витрат суму перевищення балансової вартості об’єкта над його звичайною ціною, проте все ж не радимо цього робити, оскільки податківці швидше за все будуть проти такого відображення, адже операція з безоплатного передання основних засобів і нематеріальних активів не пов’язана з господарською діяльністю.

Що ж до відображення в податковому обліку безоплатної передачі підприємству запасів, то тут усе ще простіше. Податковий дохід у такому разі визначається відповідно до звичайних цін на такі запаси, що діяли на дату такого передання на підставі все того ж п.п. 153.2.1 ПК .

Оскільки безоплатна передача вважається продажем товарів у податковому обліку, у Декларації з податку на прибуток доходи від здійснення операцій з безоплатного відчуження запасів необхідно відображати в рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))».

ПДВ. Згідно з п.п. 14.1.191 ПК операції з безоплатного передання товарів повністю відповідають наведеному в ньому визначенню «постачання товарів», отже, підлягають обкладенню ПДВ.

Абзацом п’ятим п. 188.1 ПК встановлено, що у разі безоплатного постачання товарів база обкладення ПДВ визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. Оскільки договірна вартість об’єкта, що передається на безоплатній основі, дорівнює нулю, то податкове зобов’язання необхідно нараховувати виходячи зі звичайних цін.

Податкові зобов’язання згідно з п. 187.1 ПК виникають на дату відвантаження товарів, оскільки кошти на поточний рахунок або у касу підприємства не надходять.

На підтвердження виникнення податкових зобов’язань платник податків повинен виписати податкову накладну. Порядок виписки податкової накладної при здійсненні передання товарів на безоплатній основі має свої особливості, установлені п.п. 12.2 та п. 17 Порядку № 1379. Так, при безоплатному постачанні виписуються дві податкові накладні:

— одна — на фактичну ціну постачання (0 грн.). Така податкова накладна передається покупцю (якщо він зареєстрований платником ПДВ);

— друга — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною. Така податкова накладна покупцю не видається, а всі примірники залишаються у продавця. При цьому у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної в полі «Залишається у продавця» проставляється відмітка «Х» та вказується тип причини «12».

Податковий кредит з ПДВ коригувати не потрібно, оскільки для цілей обкладення ПДВ операція з безоплатного передання є постачанням такого товару.

Приклад 2

Розглянемо ситуацію, наведену в прикладі 1, з точки зору її обліку у дарувальника активів. Додамо лише, що підприємство-дарувальник до моменту безоплатної передачі автомобіля використовувався не в господарській діяльності, а комп’ютерна програма з відповідними правами користування — у господарській. При цьому первісна вартість автомобіля становить 18000,00 грн., сума накопиченої бухгалтерської* амортизації — 3000,00 грн.; первісна вартість комп’ютерної програми — 3320,00 грн., сума накопиченої амортизації — 320 грн.; первісна вартість запасів — 8000,00 грн.

* Нагадаємо, що в податковому обліку амортизація на основні засоби, що використовуються не в господарській діяльності підприємства, не нараховується.

Використані нормативні документи

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

П(С)БО 2 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 5 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

П(С)БО 19 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 р. № 163.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.

Декларація з податку на прибуток — Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213.