Теми статей
Обрати теми

Заповнення форми № 1ДФ

Редакція ПК
Стаття

ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ № 1ДФ

Отримання доходів громадянами України або ж нерезидентами, але на території нашої держави не може залишити байдужими податківців. Маєш доходи — ділися ними з державою. На щастя, мати справу з податковою доводиться не кожній фізичній особі, за більшість із них це роблять податкові агенти, одним з обов’язків яких є подання Податкового розрахунку, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 (далі — Податковий розрахунок). Про нього, власне кажучи, і йтиметься в цьому розділі тематичного номера.

 

ХТО І КУДИ ПОДАЄ ПОДАТКОВИЙ РОЗРАХУНОК

 

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ПК подання Податкового розрахунку є одним з обов’язків податкового агента. Розшифровку терміна «податковий агент» дає як безпосередньо Порядок № 1020, що визначає процедуру заповнення та подання Податкового розрахунку, так і ПК. При цьому не можемо сказати, що ці два визначення ідентичні. Був час, коли до компанії податкових агентів, наведених у п.п. 14.1.180 ПК, було додано таку категорію, як «інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції» (зміни, унесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування» від 02.10.2012 р. № 5412-IV). До Порядку № 1020 така зміна не перекочувала. За більш ніж два роки існування цього Порядку він у принципі жодного разу не піддавався змінам. Проте наміри такі є. На сайті ДПС уже кілька місяців «висить» проект наказу Мінфіну «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», у разі затвердження якого наказ № 1020 утратить чинність.

Виходячи з вищевикладеного, при визначенні податкових агентів, зобов’язаних заповнювати та подавати Податковий розрахунок, наразі необхідно керуватися переліком, наведеним в п.п. 14.1.180 ПК як більш «свіжим» та повним. Так, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається:

а) юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами). Податкові агенти — юридичні особи подають Податковий розрахунок до органу ДПС за своїм місцезнаходженням. Що стосується відокремлених підрозділів юридичної особи, то:

— у випадку якщо відокремлений підрозділ уповноважений нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету — Податковий розрахунок щодо фізичних осіб, яким вони нараховують (сплачують) дохід, подається ними до органу ДПС за своїм місцезнаходженням . При цьому в реквізитах Податкового розрахунку зазначаються дані про такий уповноважений підрозділ як про податкового агента;

— якщо відокремлений підрозділ не уповноважено нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету — Податковий розрахунок у вигляді окремої порції до органу ДПС подає за такий підрозділ юридична особа за своїм місцезнаходженням (п. 2.6 Порядку № 1020). Крім того, така юрособа надсилає копію такого Податкового розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням свого відокремленого підрозділу. У такому разі в реквізитах Податкового розрахунку зазначаються дані юридичної особи, яка перебуває на обліку в органі ДПС, а не його підрозділу;

б) самозайнятими особами. Згідно з п.п. 14.1.226 ПК самозайнятою особою вважається платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької або незалежної професійної діяльності*. Самозайняті особи подають Податковий розрахунок до органу ДПС за своєю податковою адресою**;

в) представництвами нерезидентів — юридичних осіб;

г) інвесторами (операторами),

які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за раху-нок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПК. Податкові агенти, які не нараховують доходи фізичним особам, звільнені від обов’язку подавати Податковий розрахунок.

* Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

** Згідно з абз. другим п. 45.1 ПК податковою адресою платника податків — фізичної особи є місце її проживання, за яким він береться на облік як платник податків в органі ДПС.

 

СТРОК ПОДАННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ

 

Податковий розрахунок подається окремо за кожен квартал (податковий період) упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання Податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПК, абз. другий п. 2.1 Порядку № 1020). У 2013 році граничний строк подання Податкового розрахунку за I квартал припадає на 10 травня, проте цей робочий день розпорядженням КМУ «Про перенесення робочих днів в 2013 році» від 19.12.2012 р. № 1043-р рекомендовано перенести на суботу 1 червня, що робить 10 травня вихідним днем. Отже, граничний строк подання Податкового розрахунку за I квартал цього року переноситься на наступний операційний (банківський) день, тобто на 13 травня (на підставі п. 49.20 ПК).

Особливі строки подання Податкового розрахунку встановлено для податкових агентів, які перебувають у процесі ліквідації (припинення діяльності) п. 1.3 Порядку № 1020. Так, згідно з цим пунктом подання податковими агентами Податкового розрахунку за період, в якому проводилися процедури його припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця).

 

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ

 

Основні моменти, що стосуються порядку подання Податкового розрахунку, розглянемо у вигляді таблиці.

 

Характеристика

Опис

1

2

Умови надання

Згідно з п. 2.2 Порядку № 1020 Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент упродовж звітного періоду

Кількість примірників

Податковий розрахунок складається у двох примірниках, з яких:
перший — подається до органу ДПС;
другий — повертається податковому агенту з підписом особи, відповідальної за прийом Податкового розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим під час його обов’язкової реєстрації в органі ДПС.
Проте у світлі тотального переведення платників податків на електронний спосіб подання звітності, цю норму Порядку № 1020 можна вважати неактуальною

Форма подання

1) на паперовому носії (де-юре така форма подання існує, де-факто — практично скасована);
2) в електронній формі.

Електронну форму подання Податкового розрахунку може обрати будь-який податковий агент за своїм добровільним рішенням. Податкові агенти, які належать до великих і середніх суб’єктів підприємництва згідно з п. 49.4 ПК зобов’язані подавати будь-які податкові декларації, у тому числі й Податковий розрахунок за формою № 1ДФ*, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Критерії, що відносять суб’єктів господарювання до великих і середніх, містяться в ч. 3 ст. 55 ГК

Кількість порцій

одна порція — для податкових агентів зі штатною кількістю працівників до 1000 осіб. Податковий розрахунок у такому разі подається єдиним документом на всіх працюючих осіб з обов’язковим заповненням їх податкових номерів або серії та номера паспорта**;
— декілька порцій — для податкових агентів, в яких штатна кількість працівників перевищує 1000 осіб. Такий податковий агент має подібну можливість, а не обов’язок. Кожна така порція є окремим Податковим розрахунком зі своїм номером порції. Зауважимо (!): строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання Податкового розрахунку

* Виходячи з п. 46.1 ПК, податковий розрахунок має статус податкової декларації.
** Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті.

 

ДОХОДИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВІДОБРАЖЕННЮ У ФОРМІ № 1ДФ, та ЇХ ОЗНАКИ

 

Податкові агенти повинні відображати в Податковому розрахунку інформацію абсолютно про всі доходи (як у грошовій, так і в натуральній формі), нараховані та виплачені фізичним особам у звітному кварталі, незалежно від того, обкладаються вони ПДФО чи ні. Такі доходи відображаються в Податковому розрахунку відповідно до ознаки доходу, що визначається податковим агентом самостійно залежно від виду доходу на підставі Довідника ознак доходів, наведеного в додатку до Порядку № 1020. Перелік можливих доходів, як і їх ознак, досить великий, що може викликати у податкових агентів певні труднощі при заповнен-ні Податкового розрахунку. На допомогу читачам розглянемо далі найпоширеніші з цих доходів.

 

Заробітна плата

Як не крути, але будь-якому платнику податків, який використовує найману працю, доведеться мати справу з цим видом доходу. Саме тому йому і випала честь бути розглянутим нами першим.

Одразу зазначимо, що дохід у вигляді заробітної плати підлягає обкладенню ПДФО на підставі п.п. 164.2.1 ПК . Ознака доходу, з якою такий вид доходу відображатиметься в Податковому розрахунку, — «101»*.

* Якщо частина нарахованої заробітної плати працівника перераховується на його пенсійний вклад або на його рахунок учасника фонду банківського управління, відкриті відповідно до Закону № 1674, така частина заробітної плати відображається в Податковому розрахунку з ознакою доходу «172», а не «101».

Отже, тепер розберемося, що в розумінні ПК вважається заробітною платою.

Згідно з п.п. 14.1.48 ПК заробітна плата для цілей розд. IV ПК — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Для визначення складових заробітної плати можна скористатися Інструкцією зі статистики заробітної плати, в якій наведено перелік виплат, що включаються до фонду оплати праці (далі — ФОП). Проте не варто покладатися на наведений у ній перелік повністю, оскільки ПК у цьому питанні диктує свої правила, що розходяться із загальними уявленнями про заробітну плату. Так, у цілях обкладення ПДФО до заробітної плати, зокрема, прирівнюються такі види доходів:

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. Цей висновок засновано на такому формулюванні абз. третього п.п. 169.4.1 ПК:

«Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування».

Не заперечує таку позицію й сама податкова, неодноразово прирівнюючи у своїх роз’ясненнях лікарняні до заробітної плати;

дивіденди, виплачені на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми більшої, ніж сума виплат, розрахована на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платникам податку. Про ототожнення таких доходів із заробітною платою прямо зазначено в п.п. 153.3.7 ПК.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на (п. 164.6 ПК):

— суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ);

— страхових внесків до Накопичувального фонду*;

— обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника**;

— суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) за її наявності.

* З моменту запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

** У випадках, передбачених законом.

 

Виплати за ЦП-договорами

Нерідкі випадки, коли для виконання певних робіт/надання послуг підприємством залучаються фізичні особи, які не перебувають з ним у трудових відносинах (не укладено трудовий договір). У такому разі їх відносини регулюються укладеним між ними цивільно-правовим договором (далі — ЦП-договір), а таке підприємство виступає податковим агентом такої фізичної особи.

Виплати за ЦП-договорами обкладаються ПДФО на підставі п.п. 164.2.2 ПК, а в Податковому розрахунку відображаються з ознакою доходу «102»***.

*** Якщо суми виплат за ЦП-договорами за заявою фізичної особи перераховуються на його пенсійний вклад або на його рахунок учасника фонду банківського управління, відкриті відповідно до Закону № 1674, така частина винагороди відображається в Податковому розрахунку з ознакою доходу «172».

Колись питання про визначення бази обкладення ПДФО виплат за ЦП-договорами — зменшувати їх на суму ЄСВ чи ні — було досить спірним. Остаточну крапку в цьому питанні поставив Закон № 3609, яким до ПК було внесено норму, що приписує при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) визначати базу обкладення ПДФО як нараховану суму такої винагороди, зменшену на суму ЄСВ. Проте на відміну від заробітної плати до доходів у вигляді виплат за ЦП-договорами не застосовується ПСП.

 

Виплати за рахунок ФСС ТВП

У разі виплат соціальних посібників за рахунок засобів ФСС ТВП підприємство-роботодавець виступає своєрідною сполучною ланкою між Фондом і своїм працівником: ФСС ТВП перераховує допомоги на спеціально відкритий рахунок роботодавця, а той уже виплачує отримані кошти працівнику. Таким чином, фактично виплачуючи такі допомоги працівнику, підприємство виступає його податковим агентом.

 

 

 

 

Вид виплати

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

Допомога по тимчасовій непрацездатності

Виходячи з абз. третього п.п. 169.4.1 ПК і листа ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715, допомога по тимчасовій непрацездатності в цілях обкладення ПДФО прирівнюється до заробітної плати, отже, обкладається ПДФО на підставі п.п. 164.2.1 ПК

«101»

Допомога по вагітності та пологах

Суми допомоги по вагітності та пологах не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п.п. 165.1.1 ПК, отже, ПДФО не обкладаються

«128»

Допомога на поховання

Грошові кошти, що надаються ФСС ТВП як допомога на поховання*, не обкладаються ПДФО на підставі п.п. «а» п.п. 165.1.22 ПК

«146»

* Про обкладення ПДФО допомоги на поховання, наданої роботодавцем померлої особи, див. на с. 7.

 

Матеріальна допомога

Порядок обкладення ПДФО матеріальної допомоги, а також її відображення в Податковому розрахунку залежить від характеру такої матеріальної допомоги (разова або систематична) та її цільової спрямованості. Детальніше — в таблиці нижче.

 

Вид матеріальної допомоги

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

1

2

3

1. Систематична

Такий вид допомоги входить до ФОП згідно з п.п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, отже, підлягає обкладенню ПДФО на підставі п.п. 164.2.1 ПК

«101»

2. Разова:

а) нецільова благодійна допомога
(у тому числі матеріальна)

Не обкладається ПДФО

Сума такої матеріальної допомоги, що надається юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України, що сукупно не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абз. першого п.п. 169.4.1 ПК, установленого на 1 січня такого року (у 2013 році — 1610 грн.) (п.п. 170.7.3 ПК)

«169»

Обкладається ПДФО

Сума нецільової благодійної допомоги, що перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абз. першого п.п. 169.4.1 ПК

«126»

б) цільова:

— допомога на лікування та медобслуго-вування

Не обкладається ПДФО

Допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, що надається йому за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника відповідно до Закону № 1645 і на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій згідно із Законом № 4004 за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування* (п.п. 165.1.19 ПК)

«143»

Обкладається ПДФО

Уся сума допомоги на лікування та медичне обслуговування в разі невиконання наведених вище умов

«126»

— благодійна допомога на лікування
та реабілітацію

Не обкладається ПДФО

Цільова благодійна допомога на лікування та реабілітацію, що надаються платнику податку відповідно до таких вимог п.п. 170.7.4 ПК:
1) надавач допомоги — юридична чи фізична особа — резидент;
2) допомога надається безпосередньо закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг лікування або ж протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;
3) отримувач допомоги на лікування — платник податку або члени його сім’ї першого ступеня спорідненості**, інвалід, дитина-інвалід або дитина, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитина-сирота, напівсирота; дитина з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї; дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав;
4) отримувач допомоги на реабілітацію — інвалід або його дитина-інвалід;
5) отримувач допомоги документально підтвердив необхідність отримання платних послуг лікування, реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, а також вартість придбання ліків;
6) розмір допомоги не перекривається виплатами з бюджетів і фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування*;
7) допомога не надається на медичні послуги, щодо яких п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПК установлено заборону

«169»

 

Обкладається ПДФО

Уся сума благодійної допомоги, якщо хоча б одна з перелічених умов не виконується

«126»

— допомога на поховання:

 

— померлого працівника, що надається його роботодавцем за останнім місцем роботи***

Не обкладається ПДФО

Сума допомоги на поховання, розмір якої не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абз. першому п.п. 169.4.1 ПК (у 2013 році — 3220 грн.)

«146»

Обкладається ПДФО

Сума допомоги на поховання, що перевищує подвійний розмір суми граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абз. першого п.п. 169.4.1 ПК, установленого на 1 січня такого року

«126»

— родича працівника, що надається роботодавцем такого працівника

Така допомога розцінюється як додаткове благо і підлягає обкладенню ПДФО

«126»

— померлого члена профспілки або його родича, що надається такою профспілкою

Відповідно до п.п. «а» п.п. 165.1.22 ПК така допомога не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, отже, не підлягає обкладенню ПДФО

«146»

* З моменту запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медстрахування.
** Згідно з п.п. 14.1.263 ПК членами сім’ї фізичної особи першого ступеня спорідненості вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
*** У тому числі перед виходом на пенсію.

 

Навчання та підвищення кваліфікації

Мати працівників-професіоналів — природне бажання будь-якого роботодавця, тому нерідкі випадки, коли вони оплачують своїм співробітникам відповідне навчання та підвищення кваліфікації за власний рахунок. Також можливі випадки оплати роботодавцем навчання дітей своїх працівників. У цілях обкладення ПДФО така плата за навчання/підвищення кваліфікації розцінюється як дохід працівника, який навчається, отже, підлягає відповідному відображенню в Податковому розрахунку.

 

Вид плати

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

1

2

3

Плата за навчання фізичної особи
(її дитини)

Не обкладається ПДФО

Сума плати за навчання, у випадку якщо:
1) вона сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів;
2) вона не перевищує розмір, визначений в абз. першому п.п. 169.4.1 ПК (у 2013 році — 1610 грн.) на кожен повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки;
3) фізичною особою укладено письмовий договір (контракт) з роботодавцем про взяття зобов’язання відпрацювати в нього після закінчення вищого та професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше 3 років

«145»

Плата за навчання фізичної особи
(її дитини)

Обкладається ПДФО

1) вся сума плати за навчання, якщо не виконується перша або третя з наведених вище умов;
2) сума, що перевищує граничний розмір, визначений в абз. першому п.п. 169.4.1 ПК, якщо не виконується виключно друга умова;
3) уся сума плати за навчання, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем упродовж періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання*

«126»

Плата за перепідготовку працівника, передбачену законом

Не обкладається ПДФО

Сума плати за перепідготовку співробітників, якщо вона є законодавчо встановленою вимогою

«158»

Оплата підвищення кваліфікації працівників

Не обкладається ПДФО

Якщо таке підвищення кваліфікації зумовлене вимогами законодавства (п.п. 165.1.37 ПК)

«158»

Обкладається ПДФО

Якщо підвищення кваліфікації працівників не є обов’язковим відповідно до закону

«126»

* За винятком випадків, коли у договорі між роботодавцем і фізичною особою передбачено обов’язок такої фізособи відшкодувати вартість навчання при звільненні.

 

Вартість спеціального (форменого) одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі — ЗІЗ), що надаються роботодавцем

Кожна людина має право на належні, безпечні та здорові умови праці. Такі, в тому числі, забезпечуються наданням працівникам спеціального (форменого) одягу та взуття.

У загальному випадку вартість спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, таких, що надаються роботодавцем, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається (п.п. 165.1.9 ПК), отже, ПДФО не обкладається, а в Податковому розрахунку відображається з ознакою доходу «136». Порядок забезпечення, перелік і граничні строки використання ЗІЗ наразі не встановлені, тому для їх визначення слід керуватися галузевими нормами безоплатної видачі працівникам ЗІЗ.

Вартість ЗІЗ, що надаються працівнику його роботодавцем, підлягає обкладенню ПДФО в таких випадках:

1) якщо при звільненні працівник не повертає на склад роботодавця ЗІЗ, граничний строк використання яких не настав, і не відшкодовує їх вартість при проведенні остаточного розрахунку;

2) якщо ЗІЗ надаються працівнику понад норми, установлені законодавством. У такому разі обкладенню ПДФО підлягає вартість тільки наднормативних ЗІЗ. Вартість таких ЗІЗ визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

У Податковому розрахунку такі суми відображаються з ознакою доходу «126», як дохід у вигляді додаткового блага.

 

Дивіденди

Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб, є для таких фізосіб доходом. А ось підлягають вони обкладенню ПДФО чи ні та з якою ознакою доходу відображаються в Податковому розрахунку, залежить від виду таких дивідендів. Детальніше — в таблиці нижче.

 

Вид дивідендів

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

1

2

3

Дивіденди у вигляді акцій (часток, паїв), що не змінюють участь у статутному фонді

Не обкладаються ПДФО

Дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, який нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (частин) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента і в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п. 165.1.18 ПК)

«142»

Дивіденди за акціями чи іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих

Обкладаються ПДФО

Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів), за акціями чи іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих чи інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми більше суми виплат, розрахованої на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку. Як ми вже зазначали при розгляді доходу у вигляді заробітної плати, такий вид дивідендів для цілей обкладення ПДФО прирівнюється до заробітної плати (пп. 153.3.7 і 170.5.3 ПК)

«101»

Інші дивіденди, що не належать до двох попередніх видів

 

Усі інші дивіденди, що не є акціями (частки, паї), які не змінюють участь у статутному фонді та не є акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих. Такі дивіденди обкладаються ПДФО на підставі п.п. 164.2.8 ПК

«109»

 

Виплати та відшкодування, що здійснюються профспілкою своїм членам

Професійні союзи працівників, які здійснюють культурно-масову, спортивну та оздоровчу роботу, надають своїм членам певні блага у вигляді виплат і відшкодувань. Для таких працівників — членів профспілки зазначені виплати та відшкодування є доходами, а, відповідно, підлягають відображенню в Податковому розрахунку. Як саме відобразити такі доходи в Податковому розрахунку, розглянемо далі.

У загальному випадку виплати та відшкодування (крім заробітної плати або інших виплат та відшкодувань за ЦП-договорами), що проводяться профспілкою, належать до тих видів доходів, які до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються. Проте п.п. 165.1.47 ПК висуває умови, за яких справедливе таке необкладення, а саме:

1) профспілкові виплати здійснюються в розмірах і на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки;

2) сукупний розмір виплат протягом року не повинен перевищувати суму граничного доходу, визначеного відповідно до абз. першого п.п. 169.4.1 ПК (у 2013 році — 1610 грн.).

За дотримання вищезазначених умов профспілкові виплати та відшкодування відображатимуться в Податковому розрахунку з ознакою доходу «167».

У разі невиконання хоча б одної з наведених вище умов такі доходи розцінюються як додаткове благо та відображаються в Податковому розрахунку з ознакою доходу «126»:

— у повному обсязі — якщо не виконується перша умова;

— у розмірі, що перевищує суму граничного доходу, визначеного відповідно до абз. першого п.п. 169.4.1 ПК, — якщо не виконується друга умова.

 

Подарунки

Вартість подарунків, що отримуються фізичною особою в натуральній або грошовій формі, є для нього доходом, що має бути відображений його податковим агентом у Податковому розрахунку. Як саме — дивіться далі.

 

Форма подарунка

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

1

2

3

Подарунок у натуральній формі

Не обкладається ПДФО

Вартість подарунка, якщо його вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (МЗП) (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2013 році — 573,50 грн.)

«160»

Обкладається ПДФО

Вартість подарунка, що перевищує 50 % однієї МЗП, установленої на 1 січня звітного податкового року, з розрахунку на місяць

якщо податковий агент — роботодавець фізособи*

«101»

якщо фізособа не перебуває з дарувальником у трудових відносинах**

«126»

Подарунок у грошовій формі

Обкладається ПДФО

Уся вартість подарунка незалежно від суми виплати

якщо податковий агент — роботодавець фізособи*

«101»

якщо фізособа не перебуває з дарувальником у трудових відносинах**

«126»

* Вважаємо, що в разі, якщо дарувальником виступає роботодавець фізособи, подарунок слід розглядати як одноразове заохочення, не пов’язане з конкретними результатами праці, що включаються до ФОП як інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до п.п. 2.3.2 Інструкції за статистикою заробітної плати, отже, в цілях обкладення ПДФО прирівнювати до заробітної плати.
** Якщо подарунок надається фізичній особі в межах цивільно-правових відносин згідно з угодою дарування із суб’єктом господарювання, то такий подарунок розцінюється як додаткове благо.

 

Дохід від надання майна в оренду (суборенду)

Орендна плата за надане в оренду (суборенду) майно є одним з видів доходу фізичної особи. Від того, рухоме це майно чи нерухоме, залежить і відображення такого доходу в Податковому розрахунку.

Необхідність обкладення доходу від надання нерухомого майна в оренду (суборенду) ПДФО чітко визначена п.п. 164.2.5 ПК. У Податковому розрахунку такий вид доходу відображається з ознакою доходу «106».

Що стосується рухомого майна, то операцію з надання його в оренду (суборенду) необхідно розглядати як операцію за ЦП-договором. Нагадаємо, що виплати за ЦП-договорами обкладаються ПДФО на підставі п.п. 164.2.2 ПК, а в Податковому розрахунку відображаються з ознакою доходу «102» (детальніше про доходи, отримані відповідно до умов ЦП-договорів, див. на с. 5 цього номера).

 

Дохід від продажу (обміну) майна

Порядок відображення доходу від продажу (обміну) майна різний для таких його видів: рухомого майна, нерухомого майна та земельних ділянок, отриманих у власність у процесі приватизації, як складової нерухомості. У таблиці нижче розглянемо такий порядок для кожного з випадків.

 

Вид операції

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

1

2

3

Продаж (обмін) нерухомого майна

Не обкладається ПДФО

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єкта нерухомості у разі виконання таких умов (п. 172.1 ПК):
1) майном, що продається (обмінюється), є житловий будинок, квартира або їх частини, кімната, садовий (дачний) будинок (уключаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти нерухомості, а також господарчо-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ, залежно від її призначення;
2) продаж нерухомості, наведеної в п. 1, здійснюється не частіше одного разу впродовж звітного податкового року;
3) таке майно на момент продажу (обміну) перебуває у власності платника податку більше трьох років**.
Зазначимо, що дохід від відчуження господарчо-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком і продаються разом з нею, для цілей оподаткування окремо не визначається

«104»*

Обкладається ПДФО

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єкта нерухомості в разі невиконання хоча б однієї з перелічених умов

«104»*

Продаж земельних ділянок (паїв), отриманих у власність у процесі приватизації

Не обкладається ПДФО

Дохід, отриманий платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) згідно з нормами безоплатної передачі, визначених статтею 121 ЗКУ залежно від їх призначення, і майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації

«161»

Продаж (обмін) рухомого майна

Не обкладається ПДФО

Дохід від продажу (обміну) упродовж звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля і мотоцикла, і мопеда

«105»***

Обкладається ПДФО

Дохід від продажу (обміну) іншого, ніж легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, рухомого майна без жодних обмежень щодо такого продажу (обміну) (на підставі п.п. 164.2.4 ПК)

«105»

Дохід від продажу (обміну) двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля і мотоцикла, і мопеда протягом звітного (податкового) року

* Згідно з усними консультаціями податківців як дохід, що обкладається ПДФО, так і такий, що не обкладається, у Податковому розрахунку необхідно відображати з ознакою доходу «104».
** Ця умова не поширюється на майно, отримане таким платником податків у спадщину (абз. другий п. 172.1 ПК).
*** Оскільки окремої ознаки доходів для ситуації з продажем легкового автомобіля, мотоцикла і мопеда Порядком № 1020 не передбачено, то, вважаємо, що будь-який дохід від продажу рухомого майна, як такий, що обкладається ПДФО, так і такий, що не обкладається, слід відображати в Податковому розрахунку з ознакою доходу «105».

 

 

Виплати самозайнятим особам

Нагадаємо, що згідно з п.п. 14.1.226 ПК само-зайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або здійс-нює незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Детальніше про відображення таких виплат у Податковому розрахунку — у таблиці нижче.

 

Вид виплати (відповідно
до її адресності)

Обкладення ПДФО

Ознака доходу

1

2

3

Виплата фізичній особі — підприємцю на загальній системі оподаткування

Не обкладається ПДФО

Дохід від здійснення фізичною особою — підприємцем підприємницької діяльності, якщо такою фізособою надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкт підприємницької діяльності* (п. 177.8 ПК)

«157»

Обкладається ПДФО

Дохід від здійснення фізичною особою — підприємцем підприємницької діяльності у випадку якщо нею не надано документи, що підтверджують її держреєстрацію

Ознака, що відповідає виду доходу, що отримується фізичною особою — підприємцем згідно з Довідником ознак доходів

 

 

Дохід фізособи — підприємця за виконання певної роботи та надання послуги відповідно до ЦП-договору, якщо встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а його сторони можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця згідно з пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПК

«102»

Виплата фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Не обкладається ПДФО

Дохід фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, безпосередньо пов’язаний з такою діяльністю за умови надання нею копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (форма № 4-ОПП)

«157»

Обкладається ПДФО

Дохід фізособи, яка здійснює незалежну професійну діяльність у випадку якщо така фізособа не надає копію довідки за формою № 4-ОПП (п. 178.5 ПК)

Ознака, що відповідає виду доходу, що отримується фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, згідно з Довідником ознак доходів

Дохід фізособи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за виконання певної роботи та надання послуги відповідно до ЦП-договору, відносини за яким установлені трудовими відносинами, а його сторони можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця згідно з пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПК

«102»

* Вважаємо, що достатнім документальним підтвердженням підприємницького статусу фізичної особи буде надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб — підприємців (Єдиний державний реєстр). Проте також підтверджуючими документами можуть бути витяг з Єдиного державного реєстру і, на нашу думку, свідоцтво про держреєстрацію, якщо фізособа-підприємець отримала його до 07.05.2011 р. і не обміняла на виписку. Фізичній особі — підприємцю на спрощеній системі оподаткування підтверджуючими документами служать свідоцтво платника єдиного податку і витяг з Єдиного державного реєстру.

 

 

Тут ми навели найбільш поширені види доходів, що мають певні нюанси обкладення ПДФО і визначення ознак доходів в тій чи іншій ситуації. Насправді ж можливих доходів фізичних осіб значно більше. Перелік доходів, що включаються до бази обкладення ПДФО, наведено в п. 164.2 ПК, а таких, що обкладенню ПДФО не підлягають, — у п. 165.1 ПК. Усі можливі ознаки доходів як оподатковуваних ПДФО, так і не оподатковуваних, наведено в Довіднику, розміщеному в додатку до Порядку № 1020.

 

ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА ТА ЇЇ ОЗНАКИ ДЛЯ ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ

 

Оподатковуючи доходи фізичних осіб, законодавець усе ж не забуває про громадян, які вимагають соціального захисту з боку держави. Одним із засобів такого захисту є податкова соціальна пільга (далі — ПСП) — певна сума, на яку в разі дотримання деяких умов зменшується база обкладення ПДФО для певних категорій громадян, установлених законодавством.

Якщо платник ПДФО відповідно до законодавства має право на застосування ПСП, це обов’язково має бути відображено в Податковому розрахунку. Для цього в ньому відведено графу 8*, до якої вноситься ознака ПСП відповідно до Довідника ознак податкових соціальних пільг, наведеного в додатку до Порядку № 1020.

Платники податку, які мають право на застосування ПСП, її розмір та ознака відповідно до Довідника податкових соціальних пільг наведені нами в таблиці.

 

№ з/п

Ознака ПСП

Розмір ПСП

Платники податку, які мають право на застосування ПСП

Норма ПК

1

2

3

4

5

1

01

50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року* (у 2013 році — 573,50 грн.)

Платник податку, в якого дохід у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій і винагород), нарахований протягом звітного податкового місяця, не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2013 році — 1610 грн.)

Пп. 169.1.1, 169.4.1, абз. восьмий п. 1 розд. ХIХ

2

02

150 % розміру ПСП, наведеного в ряд. 1 таблиці (у 2013 році — 860,25 грн.)

Платник податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником**;
б) утримує дитину-інваліда**;
в) є особою, віднесеною законом до I або II категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
´) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПК;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПК

П.п. 169.1.3

3

03

200 % розміру ПСП, наведеного в ряд. 1 таблиці (у 2013 році — 1147,00 грн.)

Платник податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551;
в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни

П.п. 169.1.4

 

 

 

з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
´) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року

 

4

04

100 % розміру ПСП, наведеного в ряд. 1 таблиці (у 2013 році — 573,50 грн.)

Платник податку, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років**

П.п. 169.1.2

* Незважаючи на те що в п.п. 169.1.1 ПК розмір ПСП визначається як 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року, абз. восьмий п. 1 розд. ХIХ ПК приписує до 31 січня 2014 року для визначення розміру ПСП використовувати 50 % розмір прожиткового мінімуму.
** Для такої особи ПСП застосовується з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

 

При застосуванні ПСП податкові агенти повин-ні враховувати такі нюанси:

1) ПСП застосовується тільки за одним місцем нарахування (виплати) доходу у вигляді заробітної плати, яке він може обрати самостійно та за бажання змінити (п.п. 169.2.1 ПК). Додаткове підтвердження цьому податківці наводять у своїх листах від 03.02.2011 р. № 2349/6/17-0716 і від 06.03.2012 р. № 8724/Я/17-1114;

2) платник податку повинен подати роботодавцю заяву про застосування пільги та за необхідності додати до неї відповідні документи, передбачені Порядком подання документів для застосування ПСП, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266* (п.п. 169.2.2 ПК);

3) ПСП може бути застосована виключно до доходів у вигляді заробітної плати** (абз. другий п. 169.1, п.п. 169.2.3 ПК);

4) якщо платник податку має право на застосування ПСП за двома і більше підставами, застосовується одна ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір за умови, що розмір заробітної плати (інших законодавчо прирівняних до неї виплат, компенсацій і винагород) не перевищує граничної суми доходу, установленої п.п. 169.4.1 ПК (у 2013 році — 1610 грн.) (п.п. 169.3.1 ПК). При цьому варто мати на увазі таке: граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП одному з батьків, який утримує двох і більше дітей до 18 років або дитину-інваліда до 18 років, одинокій матері (батьку), вдові (вдівцеві) або опікуну, піклувальнику, який утримує дитину до 18 років, визначається як добуток граничної суми доходу, визначеної в абз. першому п.п. 169.4.1 ПК, і відповідної кількості дітей. Якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), то він має право на ПСП за двома підставами***. Так, один із батьків має право отримати ПСП у розмірі 100 % на кожну дитину, яка не є інвалідом, плюс 150 % ПСП на кожну дитину-інваліда за наявності умов, що дають право на застосування ПСП (див. лист ДПАУ від 25.02.2011 р. № 4062/6/17-0215). У такому разі в Податковому розрахунку мають бути заповнені два рядки: один, що відповідає ознаці ПСП «04», а другий — з ознакою ПСП «02»;

5) відповідно до абз. третього п.п. 169.4.1 ПК для того, щоб визначити, має платник податку право на застосування ПСП чи ні, перехідні відпускні та лікарняні слід відносити до відповідних місяців, за які їх нараховано;

6) роботодавець повинен відобразити в Податковому розрахунку всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платника податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову такої пільги (абз. другий п.п. 169.2.2 ПК).

* ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

** ПСП не застосовується до заробітної плати, якщо впродовж звітного податкового місяця разом із заробітною платою платник податку отримує доходи у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

*** Таке визначення граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, справедливе тільки для одного з батьків, для другого такий розмір доходу визначається на загальних підставах.

 

ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ

 

Перш ніж перейти безпосередньо до розгляду порядку заповнення окремих показників Податкового розрахунку, зупинимося на загальних правилах. Так, п.п. 2.3.1 Порядку № 1020 вимагає, щоб Податковий розрахунок заповнювався машинописним текстом або друкованими літерами на неушкодженому паперовому носії* формату А4 (кількість аркушів не обмежена, на кожній сторінці проставляється її порядковий номер). Забороняється наявність помарок, закреслень, виправлень та уточнень. Якщо в інформаційному рядку Податкового розрахунку є незаповнені поля, то в них проставляються прокреслення.

* Якщо податковий агент обирає форму подання на паперовому носії. Про альтернативну форму подання Податкового розрахунку див. на с. 4.

Відповідно до п.п. 2.3.3 Порядку № 1020 сума нарахованого доходу (графа 3а), сума виплаченого доходу (графа 3), сума нарахованого ПДФО (графа 4а) і сума перерахованого до бюджету ПДФО (графа 4) відображаються в Податковому розрахунку у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками), незалежно від того, в якій формі чи в якій валюті здійснювалися нарахування та виплата доходу.

Основні правила заповнення реквізитів Податкового розрахунку наведемо в таблиці нижче.

 

Найменування окремих показників

Що зазначається

1

2

«Стор.»

Проставляється номер сторінки Податкового розрахунку.

«Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий»

Залежно від того, який Податковий розрахунок подається, позначка «Х» проставляється в полі:
— «Звітний», якщо розрахунок подається за звітний квартал;
— «Звітний новий», якщо розрахунок подається з виправленнями до закінчення граничного строку подання;
— «Уточнюючий», якщо розрахунок подається з виправленнями після закінчення граничного строку подання

«Порція»

Проставляється номер порції звітності (декілька порцій може бути тільки в роботодавців з великим штатом працівників, більше 1000 осіб)

«Сума податкового боргу станом на 01.01.2011 (грн., коп.)»

Цей рядок заповнювався податковими агентами тільки один раз при поданні форми № 1ДФ за I квартал 2011 року

«податковий номер юридичної особи (податковий номер або серія та номер паспорта* самозайнятої фізичної особи)»

Зазначаються:
— або податковий номер юридичної особи — податкового агента;
— або податковий номер фізичної особи — податкового агента;
— або серія та номер паспорта фізичної особи — податкового агента, яка за своїми релігійними переконаннями відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомила про це відповідний орган ДПС і має відмітку в паспорті), яка подає розрахунок.
Заповнення клітинок проводиться зліва направо (для юридичних осіб доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр
менше 8)

«юридична особа» або «самозайнята фізична особа»

Зазначається відповідне поле залежно від статусу податкового агента

«Працювало у штаті»

Проставляється найбільша облікова кількість штатних працівників (на перше число місяця) серед показників за кожен місяць.
Правила розрахунку описано в п. 2.2 Інструкції № 286.
Це показник чисельності працівників, оформлених за основним місцем роботи, на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, уключаючи прийнятих і виключаючи тих працівників, які вибули цього дня (для цього звіту беремо чисельність на перше число кожного місяця кварталу і обираємо найбільшу). Сюди не включаються ті, з ким укладено ЦП-договори, а також працівники-сумісники.
Заповнюється тільки для першої порції Податкового розрахунку

«Працювало за цивільно-правовими договорами»

Проставляється кількість осіб, які працювали за ЦП-договорами у звітному періоді.
Заповнюється тільки в разі наявності в юридичної особи або в самозайнятої фізичної особи найманих працівників, які працюють за ЦП-договорами, і тільки для першої порції Податкового розрахунку.
Крім того, сюди, на думку податківців, потраплять і працівники-сумісники, хоча чітко з форми звіту і з Порядку № 1020 це не випливає

«податкова адреса юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи»

Вписується відповідно податкова адреса юридичної особи або самозайнятої фізичної особи, а до вільного рядка над цим полем вписуються найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові самозайнятої фізичної особи

«(податковий номер органу державної податкової служби)»

Зазначається податковий номер органу ДПС, куди подається така форма звітності

«(найменування органу державної податкової служби)»

Зазначається найменування органу ДПС, куди подається Податковий розрахунок

«Звітній період»

Зазначаються квартал і рік арабськими цифрами, наприклад:
за 1 квартал 2013 року

«№ з/п» (графа 1)

Відображається порядковий номер кожного заповнюваного рядка

«Податковий номер або серія та номер паспорта*» (графа 2)

Зазначається:
— або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для платників податків, які були зареєстровані в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків до набуття чинності ПК, — ідентифікаційний номер згідно з довідкою ДПІ);
— або серія і номер паспорта фізичної особи, яка за своїми релігійними переконаннями відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, про що має відмітку в паспорті, і повідомила про це відповідний орган ДПС.
Що стосується нерезидентів, то інформація про таких осіб також в обов’язковому порядку включається до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (п. 70.1 ПК). Отже, якщо підприємець виплачував доходи нерезиденту, такий нерезидент повинен надати роботодавцю інформацію про свій реєстраційний номер, необхідний для заповнення Податкового розрахунку.
Якщо одній фізособі було виплачено декілька видів доходів з різними ознаками доходів, до зарплати (один вид доходу) надавалися різні ПСП, заповнюється декілька рядків Податкового розрахунку, при цьому графа 2 заповнюється в кожному рядку

«Сума нарахованого доходу» (графа 3а)

Відображається (за звітний квартал) дохід, нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у відповідному додатку до Порядку № 1020.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю в сумі нарахування («грязна» сума), без вирахування податку на доходи, суми ЄСВ, суми ПСП за її наявності та інших утримань

«Сума виплаченого доходу» (графа 3)

Відображається сума доходу, фактично виплаченого платнику податку податковим агентом у звітному кварталі. Тут також показується виплачений дохід, але в сумі нарахування («грязна» сума), без вирахування податку на доходи, суми ЄСВ, суми ПСП за її наявності та інших утримань.
При цьому заробітна плата, що виплачується в установлені строки в наступному місяці, має бути відображена в Податковому розрахунку за той період, до якого входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, заробітна плата за березень, нарахована в березні, але виплачена у квітні, належить до березня і відображається в Податковому розрахунку за I квартал.
Це правило не стосується виплат за ЦП-договорами, а також лікарняних з ФСС ТВП, якщо кошти від Фонду надійшли пізніше місяця, наступного за останнім місяцем кварталу

«Сума нарахованого податку» (графа 4а)

Відображається сума ПДФО, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку та зазначеного у графі 3а

«Сума перерахованого податку» (графа 4)

Відображається сума ПДФО, фактично перерахованого протягом звітного кварталу до бюджету. Ураховуючи правила заповнення Податкового розрахунку, зауважимо: якщо заробітна плата виплачується регулярно, то в цій графі відображається сума утриманого протягом кварталу податку (у тому числі й за останній місяць кварталу, що підлягає перерахуванню до бюджету в наступному місяці). Таким чином, дані граф 4 і 4а мають збігатися, тобто сума нарахованого ПДФО дорівнюватиме сумі сплаченого податку. У цьому випадку і графи 3 і 3а також збігаються

«Ознака доходу» (графа 5)*

Зазначається ознака доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у відповідному додатку до Порядку № 1020. При цьому ознака доходу визначається за нарахованим доходом.
Якщо у звітному кварталі доходи виплачено не в повному обсязі і їх остаточна виплата здійснюватиметься в наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна зазначатися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.
Зверніть увагу: за кожною фізичною особою необхідно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.
Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*». Це не стосується:
— осіб, неодноразово прийнятих на роботу і звільнених з роботи у звітному кварталі, щодо яких потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі;
— осіб, стосовно яких існують різні пільги в кожному з трьох місяців кварталу за однією ознакою доходу. Для таких осіб допускається наявність декількох рядків з однією ознакою доходу.
Інакше кажучи, якщо протягом звітного кварталу платнику податків було нараховано (виплачено) доходи, що належать до різних ознак, то на нього заповнюється кількість рядків, що відповідає кількості ознак доходів. Наприклад, якщо в I кварталі 2013 року працівнику було виплачено доходи у вигляді заробітної плати (ознака доходу «101»), а також винагороду за здавання майна в оренду (ознака доходу «106»), слід заповнити два рядки, у кожному з яких у графі 2 буде зазначено ідентифікаційний номер такого працівника

«Дата прийняття на роботу» (графа 6)

Заповнюються тільки на тих фізичних осіб, які у звітному кварталі приймалися на роботу (графа 6) або звільнялися з місця роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного кварталу, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).
Для фізичних осіб, які не змінювали місце роботи у звітному кварталі, графи 6 і 7 не заповнюються.
Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами, графи 6 і 7 не заповнюються, оскільки виплачувана в такому разі винагорода не є заробітною платою

«Дата звільнення з роботи» (графа 7)

«Ознака податкової соціальної пільги» (графа 8)**

Відображається ознака ПСП згідно з Довідником ознак ПСП, наведеним у відповідному додатку до Порядку № 1020.
Графа 8 заповнюється тільки для працівників, до заробітної плати яких протягом звітного кварталу застосовувалася ПСП. За відсутності у працівника права на ПСП у звітному періоді у графі 8 ставиться прокреслення.
При заповненні цієї графи слід ураховувати ту ознаку пільги, що відповідає нарахованому доходу.
Якщо у звітному кварталі до заробітної плати працівника застосовувалися ПСП з різними ознаками, на працівника слід заповнити таку кількість рядків, яка відповідає кількості ознак ПСП

«Ознака (0, 1)» (графа 9)

Відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, або ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для звітного нового та уточнюючого Податкових розрахунків

«Кількість рядків»

Проставляється кількість заповнених рядків. При цьому підсумковий рядок не враховується. Інакше кажучи, тут вписуємо останній запис із графи «№ з/п»

«Кількість фізичних осіб»

Проставляється кількість фізичних осіб, яким у звітному періоді було нараховано дохід (кількість реєстраційних номерів, відображених у графі 2)

«Кількість аркушів»

Проставляється кількість аркушів у Податковому розрахунку

«Керівник юридичної особи»

Заповнюється, якщо Податковий розрахунок подається юридичною особою.
Проставляється податковий номер або серія і номер паспорта (для фізичних осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) керівника юридичної особи, що подає розрахунок, його підпис, ініціали, прізвище та телефон

«Головний бухгалтер»

Заповнюється, якщо Податковий розрахунок подається юридичною особою.
Проставляється податковий номер або серія і номер паспорта (для фізичних осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) головного бухгалтера юридичної особи, який подає розрахунок, його підпис, ініціали, прізвище та телефон

«Самозайнята фізична особа»

Заповнюється, якщо Податковий розрахунок подається самозайнятою фізичною особою.
Проставляється податковий номер або серія і номер паспорта (для фізичних осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) самозайнятої фізичної особи, яка подає розрахунок, її підпис, ініціали, прізвище та телефон

«Дата подання»

Проставляється дата подання Податкового розрахунку податковим агентом

Податковий розрахунок на останньому аркуші завіряється:
для юридичної особи — підписами керівника юридичної особи та головного бухгалтера і засвідчується печаткою;
для фізичної особи — податкового агента — підписом особи, яка подає Податковий розрахунок, і засвідчується печаткою за її наявності.

* Детальніше про доходи фізичної особи та їх ознаки для цілей заповнення Податкового розрахунку див. на с. 4 — 12 цього номера.

** Детальніше про податкову соціальну пільгу та її ознаки для цілей заповнення Податкового розрахунку див. на с. 12 —14 цього номера.

 

Пропонуємо розглянути порядок заповнення Податкового розрахунку на числовому прикладі. Дані для заповнення Податкового розрахунку за I квартал 2013 року наведемо нижче.

 

Податковий номер або серія і номер паспорта фізичної особи (П. І. Б.)

Сума нарахованого доходу за I квартал 2013 року (зарплата, винагорода за
ЦП-договорами),
грн. коп.

Сума утриманого податку за I квартал 2013 року,
грн. коп.

Дата прийняття на роботу в I кварталі 2013 року

Ознака податкової соціальної пільги

МК № 007622
Бєліков М. І.

3900,00

(1300,00 х 3)

305,88

((1300,00 - (1300,00 х 3,6 %) - 573,50) х 15 %) х 3

01

2218461494
Гусєв А. С.

6540,00

(2180,00 х 3)

945,68

((2180,00 - (2180,00 х 3,6 %)) х 15 %) х 3

01.01.2013

2435485276
Ніконенко Р. І.

4200,00

(1400,00 х 3)

607,32

((1400,00 - (1400,00 х 3,6 %)) х 15 %) х 3

2345482211
Проклов І. С.

8100,00

(2700,00 х 3)

1171,26

((2700,00 - (2700,00 х 3,6 %)) х 15 %) х 3

2316364255
Соколюк К. М.

900,00

131,49

(900,00 - (900,00 х 2,6 %)) х 15 %

2154293631
Трубач О. П.

7200,00

(2400,00 х 3)

524,97

((2400,00 - (2400,00 х 3,6 %) - (573,50 х 2)) х 15 %) х 3

04

2200143612

Фоменко А. А.

4500,00

(1500,00 х 3)

263,59

((1500,00 - (1500,00 х 3,6 %) - 860,25) х 15 %) х 3

02

Усього

34440

3950,19

 

Наведемо додаткові дані, необхідні для складання Податкового розрахунку:

— податковий агент: юридична особа — ТОВ «Колорит», податковий номер 24183652. Заробітну плату підприємство виплачує своєчасно;

— Гусєва А. С. прийнято на роботу з 01.01.2013 р. за трудовим договором;

— із Соколюк К. М. укладено ЦП-договір (з 11.01.2013 р. по 22.01.2013 р.), сума винагороди становить 900 грн. Акт виконаних робіт підписано 22.01.2013 р.;

— Бєліков М. І. за своїми релігійними переконаннями відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідний орган ДПС і має відмітку в паспорті. Паспортні дані: серія МК № 007622;

— Трубач О. П. утримує двох дітей віком до 18 років;

— Фоменко А. А. є інвалідом II групи.

На підставі цих даних наведемо приклад заповнення Податкового розрахунку.

 

img 1

img 2

 

ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК У ПОДАТКОВОМУ РОЗРАХУНКУ

 

Загальні правила самостійного виправлення помилок

При виправленні помилок у Податковому розрахунку потрібно керуватися:

ст. 50 ПК, де прописано загальний порядок проведення виправлень у податкових деклараціях;

Порядком № 1020, що торкається внесення змін до Податкового розрахунку.

Отже, п. 50.1 ПК передбачено таке: якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, установлених ст. 102 ПК) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він повинен скористатися одним зі способів їх виправлення:

а) надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на момент його подання;

б) не подавати такий розрахунок, а «виправитися» у податковій декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого було самостійно виявлено помилки.

Крім того, ПК передбачає право платників податків після подання звітної декларації, але до закінчення граничного строку її подання подати до органу ДПС звітну нову декларацію з виправленими показниками (без штрафних санкцій).

Водночас Порядком № 1020 не передбачено способу виправлення раніше допущених помилок у Податкових розрахунках за наступні періоди, тобто правила ПК для цього способу виправлення помилок дещо звужуються.

Тому виходить, що виправити помилки в Податковому розрахунку можна або:

— шляхом подання уточнюючого Податкового розрахунку (за будь-який із попередніх звітних періодів), якщо помилка виправляється вже після закінчення граничного строку його подання, що містить помилкову інформацію (п. 4.3 Порядку № 1020);

— шляхом подання звітного нового Податкового розрахунку до закінчення граничного строку його подання за цей самий звітний період (п. 4.2 Порядку № 1020).

Наприклад, якщо 22.01.2013 р. суб’єкт підприємницької діяльності виявив помилку в поданому раніше Податковому розрахунку за IV квартал 2012 року, то виправити її можна шляхом подання звітного нового Податкового розрахунку . Причому зробити це потрібно до закінчення граничного строку подання звіту за IV квартал. У цьому випадку не буде застосовано і штрафні санкції (детальніше див. на с. 26).

Як уточнюючий розрахунок, так і звітний новий Податковий розрахунок складаються за звичайною формою. А відрізнятимуться вони наявністю відміток навпроти відповідних клітинок «Звітний новий» або «Уточнюючий».

Збігаються і правила виправлення помилок у звітному новому та уточнюючому Податковому розрахунку і зводяться до такого:

для вилучення (виключення) одного помилкового рядка з раніше поданої інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і в графі 9 вказати «1» — рядок на вилучення;

для введення нового або пропущеного рядка необхідно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 вказати «0» — рядок на введення.

Таким чином, для заміни помилкового рядка на правильний потрібно вилучити помилкову інформацію із зазначенням у графі 9 значення «1» і ввести правильну інформацію, вказавши у графі 9 такого рядка значення «0». Тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає заздалегідь внесену інформацію, а другий — вносить правильну інформацію.

Якщо в Податковому розрахунку взагалі забули зазначити інформацію про виплачений дохід (див., наприклад, приклад 1), достатньо ввести новий, пропущений рядок, для чого повністю заповнюємо всі його графи, і у графі 9 зазначити «0» — рядок на введення.

Загальний підсумок в уточнюючому або звітному новому розрахунку визначається шляхом простого арифметичного підрахунку суми приведених у ньому рядків.

 

Якщо внесено неправильну інформацію, не пов’язану з розрахунком ПДФО

Помилки в Податковому розрахунку можуть бути не пов’язані з неправильним утриманням ПДФО. Це може бути викликано тим, що в бухгалтерському обліку всі нарахування та утримання відображено правильно, а до Податкового розрахунку внесено неправильну інформацію або таку інформацію не відображено зовсім.

 

Приклад 1. У Податковому розрахунку за IV квартал 2012 року помилково не було зазначено дохід, виплачений підприємцю (ІПН — 2811111110) від наданих ним у межах підприємницької діяльності послуг у сумі 3000 грн. У бухгалтерському обліку нарахування та виплату доходу відображено в листопаді 2012 року. ПДФО із суми виплаченого доходу утримано не було, оскільки підприємець є платником єдиного податку і надав Свідоцтво платника єдиного податку. Цю помилку виявлено в лютому 2013 року вже після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року.

У цьому випадку виправитися шляхом подання звітного нового Податкового розрахунку не вдасться, оскільки на момент виявлення помилки граничний строк подання Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року вже минув. Тому в ситуації, що склалася, необхідно подати уточнюючий Податковий розрахунок за IV квартал 2012 року, в якому необхідно показати суму нарахованого та виплаченого підприємцю доходу (вписуємо новий, пропущений рядок, зазначивши у графі 9 «0» — рядок на введення).

Заповнюється уточнюючий податковий розрахунок у цій ситуації таким чином:

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2811111110

3000

00

3000

00

157

0

Х

Х

3000

00

3000

00

Х

Х

Х

Х

Х

<...>

Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року

 

Приклад 2. Заробітна плата працівниці підприємства (ІПН — 2911111110) у IV кварталі 2012 року становила 1500 грн. щомісячно. При цьому ця працівниця є одинокою матір’ю, яка має дитину віком до 18 років, тому вона користувалася правом на ПСП в розмірі 804,75 грн. на підставі п.п. 169.1.3 ПК (код ознаки доходу «02»). ПДФО із заробітної плати працівниці за жовтень — грудень 2012 року утримувався щомісячно в такому розмірі:

(1500,00* - 54,00 - 804,75) x 15 % = 96,19 (грн.).

* Сума ЄСВ у частині утримань (3,6 %).

Усього за квартал утримано 288,57 грн. ПДФО.

Проте в результаті помилки бухгалтера до Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року було внесено таку неправильну інформацію про доходи працівника та утриманий із них податок:

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2911111110

4500

00

4500

00

288

57

288

57

101

01

Х

Х

4500

00

4500

00

288

57

288

57

Х

Х

Х

Х

Х

<...>

Фрагмент Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року

 

Помилка полягає в тому, що в Податковому розрахунку неправильно зазначено код ознаки ПСП, якою працівник користувався протягом IV кварталу 2012 року: замість ознаки ПСП «02» у звіті зазначено код ознаки ПСП «01». Помилку виявлено в березні 2013 року.

У ситуації, що склалася, необхідно подати уточнюючий Податковий розрахунок за IV квартал 2012 року, який має бути заповнений таким чином.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2911111110

4500

00

4500

00

288

57

288

57

101

01

1

2

2911111110

4500

00

4500

00

288

57

288

57

101

02

0

Х

Х

9000

00

9000

00

577

14

577

14

Х

Х

Х

Х

Х

<...>

Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року

 

Якщо неправильно розраховано та відображено ПДФО

Згідно з роз’ясненням, наведеним у розділі 160.26 ЄБПЗ, для виправлення помилки у графах 4а і 4 в уточнюючому Податковому розрахун-ку необхідно:

виключити помилкову інформацію (для цього в першому рядку дублюються помилкові дані з попереднього Податкового розрахунку, при цьому у графі 9 зазначається «1» — рядок на вилучення);

ввести правильну інформацію (цей рядок заповнюється правильно (ніби помилки і не було), а у графі 9 ставиться «0» — рядок на введення).

Таку точку зору податківці підтверджують також в окремих письмових консультаціях.

 

Приклад 3 (не утримано ПДФО). Працівнику підприємства (ІПН — 3011111110) за його заявою у грудні 2012 року було надано допомогу на поховання у зв’язку зі смертю його родича в сумі 1000 грн. При виплаті ця допомога ПДФО не обкладалася. Помилку виявлено в березні 2013 року. Сума недоплати з податку, що виник-ла в цьому самому місяці, була перерахована до бюджету.

У цьому випадку неутримання ПДФО є порушенням норм п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПК, згідно з якими не обкладаються ПДФО тільки ті грошові кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання померлого платника податку його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абз. першому п.п. 169.4.1 ПК2013 році: 1610,00 грн. х 2 = 3220,00 грн.). Отже, допомога на поховання, виплачена працівнику на поховання його родичів, що не перебувають у трудових відносинах з підприємством, під пільгу, установлену п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПК, не підпадає, а отже, має обкладатися ПДФО в повному розмірі.

У цій ситуації підприємству необхідно донарахувати, утримати із заробітної плати працівника (згідно з пп. 169.4.3 і 169.4.4 ПК) і сплатити ПДФО.

При цьому обов’язково потрібно врахувати, що сума виплаченої працівнику матеріальної допомоги (1000 грн.) є «чистою» сумою доходу, отриманого на руки. Тому сума нарахованого («грязного») оподатковуваного доходу становитиме:

1000 грн. x 1,176471 = 1176,47 грн.

Сума податку, яка має бути перерахована:

1176,47 грн. x 15 % = 176,47 грн.

Крім того, неправильна класифікація виплаченого працівникові доходу призвела до того, що у графі 5 звітного Податкового розрахунку неправильно зазначено код ознаки такого доходу. Так, отримана працівником допомога на поховання його родича в цілях обкладення ПДФО розцінюється як додаткове благо, а отже, має відображатися в Податковому розрахунку з ознакою доходу «126».

Оскільки помилку було виявлено тільки в березні 2013 року, то неправильне застосування норм законодавства спричинило не тільки недоплату з податку, а й викривлення даних у вже поданому Податковому розрахунку за IV квартал 2012 року. У свою чергу, виправлення такої помилки в Уточнюючому розрахунку за IV квартал 2012 року відобразиться таким чином:

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

3011111110

1000

00

1000

00

146

1

2

3011111110

1176

47

1176

47

176

47

176

47

126

0

Х

Х

2176

47

2176

47

176

47

176

47

Х

Х

Х

Х

Х

<...>

Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку за IV квартал 2012 року

 

Приклад 4 (надмірно утримано ПДФО). Розмір заробітної плати працівника (ІПН — 1122334455) у січні — березні 2013 року становив 1300 грн. щомісячно. За січень і лютий 2013 року утримання ПДФО із заробітної плати здійснювалося без застосування ПСП (не було відповідної заяви працівника). У березні 2013 року працівником подано роботодавцю заяву про застосування податкової соціальної пільги. Така ПСП має почати застосуються до платника податків з березня 2013 року в розмірі 573,50 грн., проте в березні 2013 року її помилково не застосували.

Розрахунок та утримання ПДФО у січні — березні 2013 року здійснювалися таким чином:

(1300 - 46,80*) x 15 % = 187,98 (грн.).

* Сума ЄСВ у частині утримань (3,6 %).

 

Помилку виявлено підприємством у квітні 2013 року (після подання в орган ДПС Податкового розрахунку за I квартал 2013 року, але до закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку за такий квартал). Отже, цю помилку можна виправити шляхом подання звітного нового Податкового розрахунку за I квартал 2013 року. Як було спочатку заповнено Податковий розрахунок за I квартал 2013 року, покажемо нижче.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

1122334455

3900

00

3900

00

391

90

391

90

101

01

Х

Х

3900

00

3900

00

391

90

391

90

Х

Х

Х

Х

Х

<...>

Фрагмент Податкового розрахунку за I квартал 2013 року

 

Для виправлення помилки перш за все потрібно визначити, яку суму ПДФО слід було утримати із заробітної плати працівника за березень 2013 року:

(1300,00 грн. - 46,80 грн. - 573,50 грн.) x 15 % = 101,96 грн.

Як бачимо, у результаті допущеної помилки із заробітної плати працівника за березень 2013 року надмірно утримано ПДФО в сумі 86,02 грн. (187,98 грн. - 101,96 грн.).

Наслідком виправлення такої помилки фактично буде те, що із заробітної плати працівника за квітень 2013 року буде утримано ПДФО в сумі, зменшеній на суму раніше надмірно утриманого податку.

У звітному новому Податковому розрахунку сума нарахованої та виплаченої зарплати й утриманого з неї ПДФО за I квартал 2013 року відобразиться таким чином:

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

1122334455

3900

00

3900

00

563

94

563

94

101

01

1

2

1122334455

3900

00

3900

00

477

92

477

92

101

01

0

Х

Х

7800

00

7800

00

1041

86

1041

86

Х

Х

Х

Х

Х

<...>

Фрагмент звітного нового Податкового розрахунку за I квартал 2013 року

 

Якщо донараховано доходи за минулі періоди

Інколи трапляються ситуації, коли бухгалтер у поточному звітному періоді виявляє помилку, пов’язану з неправильним обчисленням у попередніх місяцях суми нарахованого оподатковуваного доходу, наприклад, донарахування раніше не врахованої суми премії, матеріальної допомоги на оздоровлення тощо. Такі ситуації не призводять до необхідності подання уточнюючого Податкового розрахунку, оскільки донарахування доходу за попередній період не зумовлює жодних коригувань у податковому обліку. Такий висновок ґрунтується на п.п. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, згідно з яким у разі, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, в якому було здійснено нарахування. Отже, донарахований дохід обкладається ПДФО у складі доходу, нарахованого за поточний звітний період, у загальному порядку.

Окремо скажемо кілька слів про виправлення помилок, які було зроблено в періодах до 01.01.2011 р. і виявлено в поточному періоді.

У чинному роз’ясненні в ЄБПЗ (розділ 160.26.1) зазначено, що у разі необхідності проведення коригувань показників Податкового розрахунку, поданого за звітний період до 01.01.2011 р., такий Податковий розрахунок заповнюється та подається за формою і відповідно до Порядку № 451, що наразі втратив чинність. Проте ми з такою думкою не можемо погодитися, оскільки такий порядок суперечить вимогам п. 50.1 ПК, відповідно до якого в разі виявлення платником податку в майбутніх періодах помилки, що міститься в раніше поданій ним податковій декларації (нагадаємо, що згідно з п. 46.1 ПК Податковий розрахунок має статус податкової декларації), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до неї за формою, чинною на момент подання такого уточнюючого розрахунку. У своїх усних роз’ясненнях податківці на місцях підтверджують нашу позицію.

Тому вважаємо, що при виправленні помилок, допущених у Податкових розрахунках, поданих за звітні періоди до 01.01.2011 р. і виявлених після набуття чинності Порядком № 1020 (з 01.04.2011 р.), слід подавати Податковий розрахунок за формою, передбаченою наказом № 1020, і використовувати ознаки доходів, передбачені Порядком № 1020.

 

Санкції при самостійному виправленні помилок у Податковому розрахунку

При виправленні помилок, пов’язаних із заниженням задекларованого раніше податкового зобов’язання з ПДФО, слід урахувати один важливий момент.

Річ у тім, що згідно з п. 50.1 ПК якщо платник самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів і «виправляється» шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК, а саме 1095 днів), то до його подання необхідно сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3 % від такої суми. Це зазначають і податківці у своєму роз’ясненні, розміщеному в розділі 160.28 ЄБПЗ.

Не потрібно сплачувати цей штраф податковим агентам, які до закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку подають звітний новий Податковий розрахунок з виправленими показниками за той самий звітний період, а також при виправленні помилки, що не зумовила заниження податкового зобов’язання з ПДФО.

Водночас, до помилок, допущених з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., зазначений штраф застосовується з урахуванням положень п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, згідно з яким штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення. При цьому не важливо, коли таке порушення буде виявлено. Для форми № 1ДФ ця норма застосовується щодо звітів, поданих за I і II квартали 2011 року.

Крім того, заниження податкового зобов’язання з ПДФО зумовлює необхідність нарахування та сплати пені. Так, згідно з п.п. 129.1.1 ПК після закінчення установлених ПК строків погашення погодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПК — при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків. Відповідно до п. 129.4 ПК пеня у такому випадку нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення (погашення його частини), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

І ще… Як уже наголошувалося вище, Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ підпадає під визначення податкової декларації, наведене в п. 46.1 ПК.

Пунктом 119.2 ПК передбачено штраф у розмірі 510 грн. (а за повторне протягом року порушення — 1020 грн.) за неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками Податкового розрахунку.

Щодо застосування зазначеного штрафу зазначимо таке. Деякі фахівці вважають, що при самостійному виправленні помилок у Податковому розрахунку до початку перевірки контролюючим органом цей штраф не повинен застосовуватися , оскільки в результаті виправлення в такому розрахунку міститимуться правильні відомості. Інакше кажучи, після того, як податковий агент відповідно до розд. IV Порядку № 1020 виправить помилку в Податковому розрахунку, подавши уточнюючий розрахунок за ф. № 1ДФ, дані, подані податковому органу про суми виплачених фізособам доходів і суми утриманого з них податку, стали вже достовірними, без помилок. Тому підстав для застосування санкції за подання Податкового розрахунку з недостовірними відомостями або з помилками вже немає, оскільки податковий агент виконав накладені на нього обов’язки щодо надання достовірних відомостей про виплачені на користь платників податку доходи та суми утриманого з них ПДФО. Той факт, що це зроблено у два етапи (спочатку допущено помилку, а потім її самостійно виправлено), принципового значення не має. Головне — кінцевий результат.

Керуючись цією логікою,цей штраф повинен застосовуватися, тільки якщо контролюючий орган при проведенні перевірки виявить факт порушення, допущений податковим агентом у вигляді подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками Податкового розрахунку. Проте ми не впевнені, що така думка сподобається представникам податкових органів. Принаймні, в ЄБПЗ податківцями наводилося роз’яснення, згідно з яким такий штраф повинен справлятися незалежно від того, самостійно виправляються помилки податковим агентом або ж після їх виявлення представниками податкових органів в результаті перевірки.

Звичайно, такий підхід не можна назвати справедливим.

Водночас зауважимо, що податківці на місцях застосовують такий штраф при самостійному виявленні податковим агентом помилок, що впливають на показники, зазначені у графах 3а, 3, 4а, 4. А ось за інші помилки при самостійному виправленні не штрафують (наприклад, помилка в податковому номері працівника, у коді пільги тощо). Щоправда, офіційно цю позицію поки що ніде не озвучено.

До того ж, на думку податківців, у разі самовиправлення помилок у Податковому розрахунку, є підстави для застосування штрафу не тільки до самого податкового агента згідно з п. 119.2 ПК, а й до його посадових осіб відповідно до ст. 1634 КпАП (якщо, звичайно, не минули строки давності). На думку податківців, якщо є факт порушення, то є і підстави для застосування штрафу. Єдине, на що можна розраховувати, — це відсутність помилок у «штрафонебезпечних» графах 3а, 3, 4а і 4, про що ми згадали вище.

При всьому тому подібні штрафи платник податків може оскаржити в суді. Уже є позитивні рішення про скасування штрафів, застосованих податківцями згідно з п. 119.2 ПК, наприклад, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. у справі № 2а/0570/7793/2012.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі