СкладаННЯ ТА ПОДАННЯ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: НЮАНСИ
Перш за все визначимося, що таке консолідована фінансова звітність. Її визначення дає нам П(С)БО 1: консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Складається консолідована фінансова звітність з:
— форми № 1-к «Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)»;
— форми № 2-к «Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;
— форми № 3-к «Консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або форми № 3-кн «Консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;
— форми № 4-к «Консолідований звіт про власний капітал»;
— приміток до консолідованої фінансової звітності.
Тобто, по суті, від «звичайної» звітності консолідована фінзвітність мало чим відрізняється. Головна її «родзинка» — те, що інформація в ній наводиться не тільки щодо діяльності самого підприємства, а й усіх його дочірніх підприємств. Звідси випливає коло осіб, які зобов’язані подавати таку фінзвітність.
Отже, хто ж повинен подавати консолідовану фінансову звітність? Про це, а також про порядок її складання та загальні вимоги до розкриття інформації в ній розповість НП(С)БО 2.
Згідно з положеннями НП(С)БО 2 консолідовану фінансову звітність повинні подавати материнські підприємства щодо групи підприємств, що включає безпосередньо саме материнське підприємство і всі його дочірні підприємства. Винятком є випадки, коли група підприємств або ж материнське підприємство групи становлять фінзвітність з МСФЗ. За таких обставин подається «звичайна» фінзвітність, форми якої містить НП(С)БО 1.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ПОДАННЯ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНЗВІТНОСТІ?
Як ми вже зазначили, консолідовану фін-звітність подає материнське підприємство. При цьому у примітках до консолідованої фінзвітності воно має навести перелік контрольованих дочірніх підприємств із зазначенням їх назв, країн реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі та в розподілі голосів, а також інші форми конт-ролю.
Материнське підприємство не подає консолідовану фінансову звітність за наявності всіх таких умов (п. 6 розд. І П(С)БО 2):
1) якщо воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);
2) власники неконтрольованої частки поінформовані про це і не заперечують;
3) якщо воно не є емітентом цінних паперів;
4) якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО СКЛАДАННЯ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНЗВІТНОСТІ?
Перше, що потрібно знати, це те що фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період (це стосується Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів і Звіту про власний капітал) і на ту саму дату балансу (це стосується Балансу). Для коректного складання консолідованої фінансової звітності фінзвітність групи підприємств необхідно складати з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо виконати цю умову неможливо, це обов’язково потрібно зазначити у примітках до консолідованої фінансової звітності (п. 2 розд. ІІ і п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 2).
До консолідованої фінзвітності включають показники фінансової звітності материнського підприємства і всіх його дочірніх підприємств. Для цього показники звітів дочірніх підприємств впорядковано додають до аналогічних показників звітів материнського підприємства.
До консолідованої фінзвітності не включають:
1) балансову вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частку материнського підприємства в капіталі кожного дочірнього підприємства;
2) суму внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
3) суму нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
Окремо в консолідованій фінзвітності зазначають неконтрольовану частку у:
— власному капіталі;
— чистому прибутку (збитку);
— сукупному доході дочірніх підприємств.
Визначаємо зазначені неконтрольовані частки як добуток відсотка наявних голосів, що не належать материнському підприємству, до власного капіталу, чистого прибутку (збитку) і сукупного доходу дочірніх підприємств відповідно з урахуванням суми нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій (крім випадків, пов’язаних з об’єднанням (придбанням) підприємств). Крім того, материнське підприємство не включає в розрахунок своєї частки в чистому прибутку (збитку) дочірніх підприємств суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства, що класифікуються як інструменти власного капіталу, які перебувають у володінні за межами групи.
З попередніх двох абзаців випливає, що для складання консолідованої фінзвітності важливим є визначення контролю. Тому варто знати, за яких обставин дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства. А таким воно є за наявності всіх таких умов:
1) материнське підприємство має владні пов-новаження* щодо дочірнього підприємства;
2) результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо призводитимуть до змін у складі та вартості активів, зобов’язань, власного капіталу материнського підприємства;
3) материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень.
* Владні повноваження — повноваження, обсяг яких надає можливість підприємству-інвестору, як правило, одноосібно управляти найбільш значущими видами діяльності, які суттєво впливають на формування фінансового результату підприємства, яке є об’єктом інвестицій, зокрема через формування уповноваженого органу управління, визначення фінансової, інвестиційної і комерційної політики, та контроль за їх реалізацією. Приклади таких повноважень наведені в додатку до П(С)БО 2.
Якщо дочірнє підприємство перестає бути контрольованим, материнське підприємство:
1) не включає показники такого дочірнього підприємства до консолідованої фінансової звітності;
2) визнає фінансові інвестиції в дочірнє підприємство за справедливою вартістю та відображає їх, а також будь-яку дебіторську заборгованість та зобов’язання у розрахунках з дочірнім підприємством згідно з відповідними П(С)БО;
3) припиняє визнавати інший сукупний дохід, пов’язаний з таким дочірнім підприємством, у порядку, передбаченому відповідними П(С)БО для вибуття активів та зобов’язань;
4) визнає доходи і витрати, пов’язані з втратою контролю.
Перелік дочірніх підприємств, над якими протягом року материнське підприємство втратило контроль, останнє наводить у примітках до консолідованої фінзвітності.
Крім особливостей, наведених нами в цьому розділі тематичного номера, в іншому консолідована фінзвітність заповнюється аналогічно «звичайній» фінансовій звітності. З детальним порядком заповнення останньої ви можете ознайомитися на с. 6 — 43.
