Податковий контроль: найближче майбутнє
Електронні перевірки — одне з нововведень, унесених Законом № 5503-VI до ПКУ. Одразу зазначимо, що «електронні» новації запроваджуватимуться поетапно, тому час для детальнішого ознайомлення з ними є.
Влада Карпова, консультант
Згідно з п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК електронні перевірки проводитимуться щодо платників податків:
— які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності — з 01.01.2014 р.;
— суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу* — з 01.01.2015 р.;
— інших платників податків — з 01.01.2016 р.
* Критерії віднесення суб’єктів господарювання до категорії осіб мікро-, малого та середнього бізнесу наведено в п. 3 ст. 55 ГК.
«Перевірочні» норми вносилися до Проекту Закону № 5503-VI у другому читанні, тому назва вказаного Закону не цілком відповідає його вмісту. Оскільки ці норми приймалися «нашвидкуруч», багато положень потребують уточнення і прийняття окремих нормативних документів.
Відповідно до п.п. 75.1.2 ПК документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі — електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПК, до органу ДПС, в якому він перебуває на податковому обліку.
Таким чином, по-перше, електронна перевірка проводитиметься в позаплановому порядку з ініціативи самого платника податків, що має бути оформлено його заявою. Така заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форму заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки повинен установити Мінфін.
По-друге, право на ініціацію електронної перевірки мають тільки платники податків з незначним ступенем ризику**, причому для перевірок, що проводяться з 01.01.2014 р., — тільки особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
** Наразі критерії відбору платників за ступенем ризику для цілей проведення контрольних заходів наведено в Методичних рекомендаціях щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджених наказом ДПАУ від 01.04.2011 р. № 190.
Згідно з положеннями п. 85.2 ПК для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує надання до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до ПК пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат і порядок надання такої інформації має встановити Мінфін. Сподіваємося, що Мінфін роз’яснить, як слід чинити в ситуації, коли платник податків має у своєму розпорядженні документи в електронному формі тільки частково. Адже випадки, коли всі документи платника податків, пов’язані з обчисленням податків, подані в електронному форматі, на практиці рідкість.
Основна перевага електронної перевірки полягає в тому, що податківці самостійно не нараховуватимуть податкові зобов’язання за її результатами (п. 54.3 ПК). Тобто в разі виявлення заниження податкових зобов’язань органом ДПС у результаті їх проведення платник податків повинен буде сплатити тільки передбачений п. 50.1 ПК «самоштраф» і пеню.
Загальну процедуру оформлення результатів електронної перевірки (ЕП) можна представити так (див. рис. на с. 24).
Схема проведення електронної перевірки
До інших «перевірочних» змін, унесених до ПК Законом № 5503-VI, можна віднести такі:
— у п. 50.2 ПК уточнено, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період за відповідним податком і збором, що перевіряється контролюючим органом, під час проведення будь-яких документальних планових і позапланових виїзних перевірок (раніше в цій нормі зазначалося тільки про виїзні перевірки);
— унесено уточнення щодо перевірок, що проводяться в межах розслідування кримінальних справ. Так, у підкоригованих нормах п. 86.9 ПК чітко говориться про те, що вони стосуються випадків, зазначених у п.п. 78.1.11 ПКУ, а саме: якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесені ними відповідно до закону.
У вказаних випадках при визначенні податкових зобов’язань у межах кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення щодо посадової особи (посадових осіб) платника (юридичної особи) податків або фізичної особи, що перевіряється, — підприємця, предметом якого є податки та збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання ним відповідного судового рішення (звинувачувальний вирок, постанова про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набуло законної чинності.
Використані нормативні документи
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Закон № 5503-VI — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 р. № 5503-VI.
