Теми статей
Обрати теми

Питна вода для працівників: бухгалтерський і податковий облік

Редакція ПК
Стаття

Питна вода для працівників: бухгалтерський і податковий облік

«Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти — саме життя», — так охарактеризував воду видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері. У розпал спекотного літнього сезону якнайкраще розумієш точність цих слів. Благо, це усвідомлюють і деякі роботодавці, які безкоштовно забезпечують своїх працівників питною водою. Про те, як відобразити таку благу діяльність у бухгалтерському та податковому обліку, ми й розповімо в сьогоднішній статті.

Наталія Чернишова, економіст-аналітик

 

Забезпечення питною водою

 

Як ідеться в абз. 2 ст. 4 Закону № 4004, громадяни мають право, зокрема, на безпечні для здоров’я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище. Зокрема, реалізувати таке право можуть і роботодавці, безоплатно надаючи своїм працівникам якісну питну воду. При цьому згідно з абз. 5 п. 2.1 розд. ІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), — це вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу — водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції.

В основному, коли йдеться про забезпечення питною водою великої кількості людей, для цих цілей встановлюється кулер — багатофункціональний апарат для нагріву та охолоджування води. У такому разі для забезпечення співробітників питною водою підприємством придбавається (купується або береться в оренду) сам цей апарат, тобто кулер, і безпосередньо питна вода, якою він заправляється.

Крім того, законодавство встановлює беззастережний випадок, коли підприємство зобов’язане надавати своїм працівникам воду, щоправда, не просту питну, а газовану солону. Проте коло таких осіб досить вузьке. Так, відповідно до ст. 167 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний безплатно постачати газованою солоною водою працівників гарячих цехів* і виробничих ділянок. На це також указує абз. 1 ст. 7 Закону про охорону праці. Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням з власником або уповноваженим ним органом (абз. 2 ст. 167 КЗпП).

* До гарячих цехів належать: доменні, мартенівські, прокатні цехи, відпалювальні та інші цехи металопромисловості, гути скляних заводів, горна фарфоро-фаянсових і цегельних заводів тощо (п. 2 постанови Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних союзів «Про постачання робітників гарячих цехів газованою підсоленою водою» від 11.06.34 р.).

 

Бухгалтерський облік

 

Облікові особливості відображення забезпечення працівників питною водою почнемо з розгляду бухгалтерського обліку, оскільки з ним, на відміну від обліку податкового, усе більш-менш однозначно.

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку купівлі кулера.

Кулери зважаючи на їх експлуатацію більше одного року є необоротними активами, тому їх придбання враховуватиметься в бухгалтерському обліку залежно від їх вартості або як основні засоби (далі — ОЗ), або як малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА). Нагадаємо, що згідно з п.п. 5.2 П(С)БО 7 підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, які зазначаються в наказі про облікову політику підприємства. У зв’язку з тим, що в податковому обліку такий вартісний критерій прописано законодавчо (п.п. 14.1.138 ПК) і становить 2500 грн., більшість підприємств у цілях відповідності бухгалтерського обліку податковому, а відповідно спрощення його ведення, вважають за краще і в бухгалтерському обліку приймати як граничну суму 2500 грн., що, однак, має обов’язково відобразитися в наказі про облікову політику. Таким чином:

— якщо вартість придбаного кулера перевищує встановлений підприємством вартісний критерій, то такий кулер у розумінні бухгалтерського обліку буде ОЗ;

— якщо вартість придбаного кулера менше такого вартісного критерію, то він буде нічим іншим, як МНМА.

Розглянемо кожен із цих варіантів.

 

Кулер — основний засіб

Придбання необоротних матеріальних активів відбивається в обліку як капітальні інвестиції за первісною вартістю (перелік витрат, з яких складається первісна вартість, наведено в п. 8 П(С)БО 7). Якщо кулер є основним засобом, його прибуткування відображається за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Після введення кулера в експлуатацію він із капітальних інвестицій переводиться до складу основних засобів (Дт 109 «Інші основні засоби» Кт 152).

Крім того, такий основний засіб підлягає щомісячній амортизації. В обліку вона відображається шляхом збільшення кредиту субрахунку 131 «Знос основних засобів» і дебету відповідного рахунка витрат. Гадаємо, що на який рахунок витрат відносити суму нарахованої амортизації кулера, залежить від того, вважає підприємство такі витрати пов’язаними з господарською діяльністю, або ж негосподарськими (усі складнощі цього вибору описано на с. 32 — 33). Якщо підприємство дотримується думки, що забезпечення працівників питною водою пов’язане з його господарською діяльністю, то витрати на амортизацію кулера за аналогією з податковим обліком необхідно відображати у складі загальновиробничих витрат, тобто на однойменному рахунку 91*.

* Підприємства, які не ведуть рахунок 91, вважаємо, повинні обліковувати такі витрати на тому ж субрахунку 949.

Якщо ж воно вважає такі витрати негосподарськими, то їх необхідно включати до складу інших операційних витрат, тобто відображати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»**.

** У решті облік операцій, що виконуються з кулером, аналогічний обліку операцій з іншими ОЗ (див. детальніше «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 2 (26) і № 4 (28)).

 

Кулер — необоротний матеріальний актив

Коли вартість придбаного кулера не перевищує зазначеної в наказі про облікову політику вартісної ознаки, то, як ми вже зазначили, у складі ОЗ йому не місце, він буде нічим іншим, як МНМА. Особливої різниці обліку такого активу в порівнянні з ОЗ немає. Його придбання також спочатку буде капітальними інвестиціями, а після введення в експлуатацію він переводитиметься до складу необоротних активів. Щоправда, усе це відображатиметься на дещо інших рахунках. Так, капіталізація кулера проводитиметься шляхом збільшення дебету субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а переведення до складу інших необоротних матеріальних активів проводиться завдяки такій проводці: Дт 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» Кт 153. Деяка специфіка властива нарахуванню амортизації таких активів. Так, на відміну від основних засобів, амортизація МНМА проводиться не щомісячно впродовж строку корисного використання активу, а нараховується:

— або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решта 50 % вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

— або в першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості.

Про те, який із варіантів нарахування амортизації обрано підприємством, зазначається в наказі про облікову політику.

При цьому враховується сума накопиченого зносу на субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів». Рахунки для обліку витрат на амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів такі самі, як і для ОЗ.

Крім того, кулер може бути придбаний в оперативну оренду.

 

Оперативна оренда кулера

У разі, коли кулер був узятий в оперативну оренду, він обліковується підприємством на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною в договорі. Підставою для зарахування об’єкта оренди на позабалансовий рахунок 01 є акт приймання-передачі об’єкта ОЗ, складений за формою № ОЗ-1 або в довільній формі з дотриманням вимог, що висуваються до первинних документів (ст. 9 Закону про бухоблік), підписаний обома сторонами договору оренди.

Нагадаємо, що на об’єкти, які перебувають в оперативній оренді, нараховувати амортизацію не потрібно.

Що стосується орендної плати, то вона визнається витратами операційної діяльності та відображається на тих самих рахунках витрат, що й амортизація при придбанні кулера, тобто або на рахунку 91, або на субрахунку 949 (див. с. 31).

 

Питна вода

Сама ж питна вода для підприємства буде для нього запасами. Її придбання необхідно відображати шляхом збільшення дебету субрахунку 209 «Інші матеріали» на суму її первісної вартості. Витрати на придбання питної води, як і в ситуації з кулером, відображатимуться в обліку залежно від зв’язку забезпечення працівників такою водою з господарською діяльністю підприємства або на рахунку 91, або на субрахунку 949.

 

Бутлі — поворотна заставна тара

Постачання питної води для кулера проводиться в бутлях ПЕТ ємністю 19 л. Така тара при постачанні є поворотною. При первинному замовленні води підприємство-покупець окремо оплачує заставну вартість цих бутлів. Після розірвання договору на постачання питної води придатні для подальшої експлуатації бутлі повертаються постачальнику такої води.

У бухгалтерському обліку отримана поворотна тара обліковується на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». За дебетом субрахунку 023 відображається її надходження, а за кредитом — повернення постачальнику після розірвання договору. Оплата заставної вартості бутлів відображається в обліку такою проводкою: Дт 377 — Кт 311. Після повернення бутлів постачальнику отримання від нього їх заставної вартості відображається зворотною проводкою: Дт 311 — Кт 377. Крім того підприємство, яке сплатило кошти як заставу, обліковує цю суму на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані», за дебетом якого відображається надання такої застави постачальнику, а за кредитом — його повернення.

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток

Бути чи не бути витратам на забезпечення працівників питною водою у складі податкових витрат — питання неоднозначне. Так, витрати на охорону праці*, якими у принципі можна вважати витрати на забезпечення питною водою працівників, уключаються до складу «податкових» витрат на підставі п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПК. Проте Перелік № 994, у якому наведено заходи та засоби з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, відносить до «податкових» витрат тільки витрати на надання працівникам газованої солоної води. Нагадаємо, що такою водою забезпечуються тільки працівники гарячих цехів і виробничих ділянок. Виходячи з цього, витрати на забезпечення працівників (у тому числі й зайнятих на роботах у гарячих цехах і на виробничих ділянках) простою питною водою на підставі п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПК уключаться до складу «податкових» не можуть. Це підтверджує й податкова (див. роз’яснення в ЄБПЗ у підкатегорії 102.07.09):

 

«<…>

Не включаються до витрат та вважаються фінансуванням особистих потреб фізичних осіб витрати платника податку на забезпечення:

працівників санітарно-гігієнічними засобами, якщо зазначені засоби не передбачені відповідними галузевими нормами безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту;

харчуванням працівників, які зайняті на роботах, що не підпадають під категорію шкідливих умов праці;

харчуванням працівників, які підпадають під категорію шкідливих умов праці, обідами та напоями іншими, ніж спеціальне харчування, молоко, газована солона вода чи рівноцінні харчові продукти.»

 

* Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (абз. 1 ст. 1 Закону про охорону праці).

 

Як бачимо, податківці у своїй консультації говорять про те, що такі витрати вважаються фінансуванням особистих потреб фізичних осіб. У свою чергу фінансування особистих потреб фізичних осіб не пов’язане з веденням господарської діяльності, а отже, такі витрати не включаються до складу «податкових» витрат підприємства (п.п. 139.1.1 ПК). Про те, що забезпечення працівників питною водою не пов’язане з господарською діяльністю підприємства, податківці говорили й раніше, ще в докодексні часи (див. лист ДПАУ від 28.10.2008 р. № 484/4/17-0713). Крім того, про те, що витрати на забезпечення питною водою не є витратами на охорону праці, свого часу відзначав і Держгірпромнагляду (див. лист від 26.07.2010 р. № 1/02-11.2-9/3.1/5128), аргументуючи свою позицію тим, що питна вода для людини — це у першу чергу щоденна фізіологічна потреба людини у питній воді, оскільки в організмі людини без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес, а заходи та засоби з охорони праці мають більш вузьку спрямованість, оскільки спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності людини саме у процесі трудової діяльності (зауважимо, що такого висновку дійшов і ВАСУ в постанові від 20.10.2011 р. у справі № К-33690/09, а також Одеський окружний адміністративний суд у постанові від 13.11.2012 р. у справі № 1570/291/2012)*.

* Одеський апеляційний адміністративний суд у цій частині залишив постанову суду без змін.

Проте незважаючи на всі наведені факти, про беззастережне невіднесення витрат на забезпечення працівників питною водою до складу «податкових» витрат говорити рано. Як захисний аргумент можна використовувати посилання на ст. 22 Закону № 4004, згідно з якою у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов’язаний створити безпечні та здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища. Вважаємо, що забезпечення питною водою може розцінюватися як міра, спрямована на створення для працівників здорових умов праці, тобто умов, у яких працівник може без шкоди для здоров’я здійснювати трудову діяльність у межах господарської діяльності підприємства. Отже, витрати на проведення таких заходів не можуть вважатися фінансуванням особистих потреб фізичних осіб, на чому так наполягають податківці. З цим погоджується Житомирський окружний адміністративний суд, що випливає з його постанови від 19.09.2012 р. у справі № 0670/479/11. Крім того, обов’язок щодо створення для працівників безпечних і здорових умов праці покладає на власника підприємства і ст. 153 КЗпП, а ст. 158 КЗпП зобов’язує роботодавця полегшити та оздоровити умови праці працівників.

З усього наведеного наважуємося зробити висновок, що забезпечення працівників безпечною питною водою є безпосереднім обов’язком підприємства в межах його господарської діяльності в цілях створення безпечних і здорових умов праці, а також поліпшення санітарно-побутових умов роботи.

Справедливо зазначити, що платникам податків, які зважилися на відображення витрат на забезпечення працівників питною водою у складі «податкових» витрат, напевно доведеться відстоювати свою позицію в суді, оскільки подібні аргументи навряд чи здатні переконати податківців у правомірності таких дій.

У Декларації з податку на прибуток витрати на забезпечення працівників питною водою як загальновиробничі витрати у складі виробничої собівартості необхідно відображати в рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Зауважимо, що при передачі поворотної тари як від продавця покупцю, так і від покупця продавцю, жодних податкових наслідків у покупця (як, утім, і в продавця) не виникає, оскільки не відбувається переходу права власності.

Альтернативним варіантом забезпечення працівників питною водою є придбання води, а також придбання (оренда) кулера за рахунок коштів профспілкової організації. При цьому у разі недостатності таких засобів підприємство може добровільно перерахувати (передати) недостатню суму такої профспілкової організації як добровільні пожертвування неприбуткової організації**. Згідно з п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПК такі суми будуть іншими витратами звичайної діяльності. При цьому майте на увазі, що включатися до складу «податкових» витрат можуть суми, що не перевищують 4 % оподатковуваний прибутку попереднього звітного року. Такі суми необхідно відображати в рядку 06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларації з податку на прибуток і рядку 06.4.1 «Суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій у розмірі, що не перевищує 4 відсот-ки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року» додатка ІВ до неї.

** Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, є неприбутковими організаціями згідно з абз. «є» п. 157.1 ПК.

 

ПДВ

Що стосується відображення податкового кредиту за операціями з придбання кулера та безпосередньо питної води для працівників, то за аналогією з відображенням «податкових» витрат усе залежить від зв’язку такого придбання з господарською діяльністю підприємства. Нагадаємо, що згідно з п. 198.3 ПК право на податковий кредит виникає тільки в тому випадку, коли товари та основні засоби отримуються для використання в оподатковуваних операціях у господарській діяльності підприємства. Таким чином, і тут необхідно доводити зв’язок заходів щодо забезпечення працівників підприємства питною водою з господарською діяльністю роботодавця. Які використовувати для цього аргументи, ми говорили, розглядаючи податок на прибуток на с. 33. При цьому важливою умовою включення ПДВ до складу податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної (пп. 198.6, 201.10 ПК).

Зауважимо, що і в цьому питанні є позитивні висновки суду. Зокрема, це ухвала ВАСУ від 02.08.2011 р. у справі № К-10432/08, згідно з якою аргументом на користь правомірності визнання податкового кредиту за операцією з придбання кулера є факт закріплення в колективному договорі підприємства обов’язку такого підприємства створити у кожному структурному підрозділі та на робочому місці безпечних умов праці, гігієни праці та виробничого середовища, дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством про охорону праці, а також наявність протоколу загальних зборів, на яких було ухвалено рішення про придбання кулера і забезпечення працівників питною водою. Отже, робимо висновок: закріплений у колективному договорі обов’язок підприємства щодо надання працівникам питної води дає шанс як на визнання витрат у податковому обліку, так і на визнання права на податковий кредит з ПДВ, хоча не виключено, що таке право доведеться відстоювати в суді. Говоримо «дає шанс», тому що висновки суду не завжди є позитивними для платників податків. Такими, наприклад, є вже зазначені нами постанова ВАСУ від 20.10.2011 р. у справі № К-33690/09 і постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. у справі № 1570/291/2012. Але майте на увазі: для позитивного рішення суду важливо належним чином обґрунтувати зв’язок забезпечення питною водою працівників з господарською діяльністю підприємства. Для цього, зокрема, не зайвим було б оформлення відповідного наказу по підприємству про використання питної води в господарській діяльності.

Хоча навіть за відсутності документально оформленого зобов’язання роботодавця надавати працівникам безкоштовно питну воду (колективного договору, протоколу загальних зборів, наказу про використання питної води в госпдіяльності) суд може прийняти сторону платника податків. Про це свідчить позитивна постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 р. у справі № 0670/479/11. У цій постанові суд посилається на вже зазначену нами ст22 Закону № 4004, з якої робить висновок, що роботодавець зобов’язаний створювати належні, здорові умови праці, спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. А оскільки придбана фасована вода використовувалася для потреб працівників підприємства з метою створення та забезпечення належних, якісних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових умов праці у ході його діяльності, то віднесення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбання такої води є правомірним.

Кілька слів скажемо про обкладення ПДВ операцій з поворотною тарою. Так, згідно з п. 189.2 ПК вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. Однак якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача. При цьому відповідно до п188.1 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст39 ПК.

 

ПДФО та ЄСВ

Забезпечення працівників безкоштовною питною водою в цілях обкладення ПДФО може розцінюватися як дохід у вигляді додаткового блага (п.п. 164.2.17 ПК). Проте обкласти ПДФО вартість такої води вийде тільки у тому випадку, коли такий дохід можна персоніфікувати. Якщо ж, як у випадку із забезпеченням водою за допомогою кулера, питна вода призначена для споживання будь-яким працівником і зазначений дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такої води не може розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО. Це, зокрема, випливає з відповіді начальника Управління адміністрування ПДФО Сергія Наумова, опублікованого в журналі «Вісник податкової служби України» № 35 (655), 2011, с. 18, а також роз’яснення, наведеного в підкатегорії 103.02 ЄБПЗ. Таким чином, отримана працівником вода з кулера не обкладається ПДФО.

Що стосується ЄСВ, то зважаючи на відсутність можливості персоніфікувати доходи у вигляді безоплатного отримання питної води з кулера, нараховувати ЄСВ на вартість такої води, а також утримувати ЄСВ з неї не потрібно.

 

Приклад

Підприємство «Орхідея» у ІІ кварталі 2013 року в цілях забезпечення своїх працівників питною водою придбало кулер вартістю 2190 грн. (у тому числі ПДВ — 365 грн.). У цьому самому кварталі підприємство придбало питну воду на суму 540 грн. (у тому числі ПДВ — 90 грн.). Згідно з укладеним між підприємством і постачальником води договором при первинному замовленні води підприємство сплатило заставну вартість поворотного бутля в розмірі 55 грн.

 

Покажемо, як дані операції відобразяться в бухгалтерському та податковому обліку. При цьому вважатимемо, що підприємство пов’язує забезпечення працівників питною водою зі своєю господарською діяльністю.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

Сума,
грн.

Витрати, 
грн.

Рядок у Декларації з податку на прибуток

1

2

3

4

5

6

7

1

Здійснено передоплату за придбаний кулер

371

311

2190,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ*

641

644

365,00

3

Оприбутковано кулер

153**

631

1825,00

4

Списано раніше нарахований податковий кредит з ПДВ

644

631

365,00

5

Відображено залік заборгованостей

631

371

2190,00

6

Уведено кулер в експлуатацію

112

153

1825,00

7

Нараховано амортизацію на кулер (100 % його вартості)

91

132

1825,00

1825,00***

05.1

8

Відображено вартість отриманого поворотного бутля

023

55

9

Перераховано кошти постачальнику як заставу за бутель

377

311

55

10

Відображено надану гарантію на позабалансовому рахунку

05

55

11

Придбано питну воду

209

631

450,00

12

Відображено податковий кредит з ПДВ*

641

631

90,00

13

Оплачено вартість придбаної води

631

311

540,00

14

Здійснено заправку кулера питною водою

91

209

450,00

450,00***

05.1

* Право на відображення податкового кредиту, як ми вже зазначали, можливо, доведеться відстоювати перед податківцями, а надалі, імовірно, у суді (див. с. 34).
** Згідно з наказом про облікову політику підприємства вартісна ознака предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, аналогічно податковому обліку становить 2500 грн.
*** Якби підприємство не пов’язувало забезпечення працівників питною водою зі своєю господарською діяльністю, витрати в податковому обліку не визнавалися б. Нагадаємо, що і податкова проти відображення таких витрат у податковому обліку (див. на с. 32).

 

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 4004 — Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ.

Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.

Перелік № 994 — Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994.

ДСанПін 2.2.4-171-10 — Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджені наказом МОЗ від 12.05.2010 р. № 400.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

ВАСУ — Вищий адміністративний суд України.

ДПАУ — Державна податкова адміністрація України.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань: minrd.gov.ua/ebpz.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ОЗ — основні засоби.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі