Нікчемні правочини: рецепти запобігання
Про таке поняття, як нікчемні правочини, не чув, мабуть, тільки лінивий. Українські платники податків, які здійснюють господарську діяльність і прагнуть розвивати свою справу та, власне, державну економіку, вже давно знають, що термін «нікчемний правочин» є рівнозначним закиду «не з тим спрацював». Про те, як цьому запобігти, читайте нижче.
Денис Осмоловський, консультант, адвокат, директор ТОВ «Фінансово-правові дослідження»
Біда вітчизняного платника в тому, що рішення щодо контрагентів «правильний» або «неправильний» приймається окремими особами десь там «на горі», а відголоски такого рішення практично реалізуються районними ДПІ через славнозвісну «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».
Не будемо перевантажувати наших улюблених платників податків сухою юридичною термінологією про те, що таке в дійсності нікчемний правочин. Особливо допитливому читачу, звичайно, радимо зазирнути до ст. 215 ЦК «Недійсність правочину», де зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крапка. Якщо ви прагнете розібратись, як нормативно урегульований цей термін, більше вам нічого шукати не треба.
Простіше кажучи, якщо, наприклад, законодавчо встановлена для окремих правочинів тільки нотаріальна форма посвідчення, вчинення такого правочину в інший спосіб породжує наслідки нікчемності, і все. Так, мабуть, і думав законодавець, приймаючи цю норму. Але не все так сталося, як гадалося, в нашій рідній державі є дві правові системи, які інколи суттєво відрізняються одна від одної. Це правотворча і правозастосовна.
На лихо пересічного українця, правотворець здебільшого не цікавиться підґрунтям правозастосування, а воно підганяється під конкретні завдання «державного» управління. Так і в цьому випадку «нікчемний правочин» у розумінні Міністерства доходів і зборів має іншу, видозмінену форму, яка фактично несе загрозу для платників податків, і саме про характерні риси такої загрози йтиметься в цій статті.
В цьому матеріалі ми також запропонуємо свій алгоритм, трансформований під сучасну систему правозастосування, який неодноразово апробований і дієво допомагає заздалегідь вберегтися від негативних наслідків «нікчемного правочину».
Правозастосування при податковому конт-ролі вибіркове та гнучке «під необхідність», тому жоден платник у державі не застрахований від наслідків «нікчемного правочину», отже, кожному платнику корисно самому попіклуватися про свій захист на майбутнє.
Стадія підготовча
Починати потрібно саме з неї.
Наприклад, ви тільки готуєтеся працювати з новим контрагентом. Які ваші першочергові дії та які відомості щодо цього платника ви маєте право зібрати?
По-перше , здійсніть запит безпосередньо у контрагента (його представника) копії реєстраційних документів: витяг з ЄДР, довідку статистики, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Звірте види діяльності контрагента з довідки статистики з тим видом діяльності, за яким отримуєте від партнера товари (роботи/послуги). Зробіть скановані копії всіх отриманих документів, створіть окремі електронні папки для кожного контрагента і зберігайте там усе. Повірте, при можливому судовому оскарженні дій ДПІ це вам знадобиться.
По-друге , особисто перевірте інформацію про платника безпосередньо на сайті Міністерства доходів і зборів України — чи немає негативної інформації про вашого потенційного партнера (minrd.gov.ua/businesspartner), перевірте адресу його реєстрації — чи немає її в переліку адрес масової реєстрації (minrd.gov.ua/mr), перевірте по базі анульованих свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ (minrd.gov.ua/anulir). При кожній перевірці робіть sсreenshot веб-сторінки з інформацією, просто кажучи, скопіюйте до графічного редактора сторінку і роздрукуйте документ, файли збережіть. Адже на сьогодні це єдиний ресурс, де ви можете перевірити сумлінність платника. Якщо на момент здійснення операцій негативної інформації про нього не виявлено, він вважається сумлінним. Для суддів це важливий доказ.
По-третє , якщо особисто не зустрічаєтесь із директором підприємства контрагента, а таке також буває, дізнайтесь, навіть просто для себе, його дату народження. Для цього поділіть перші п’ять цифр ідентифікаційного номера особи, яка перевіряється, на 365 і отримаєте рік її народження. Особливо молоді таланти комерції цікавлять податківців у першу чергу. Це на той випадок, якщо ви самі особисто бажаєте прорахувати ваші ризики. Але можете і поставити це запитання топ-менеджеру контрагента, з яким спілкуєтесь.
По-четверте , перевірте інформацію щодо платника-юридичної особи в Єдиному реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua), там же перевірте інформацію стосовно директора. Для цього просто введіть у поле «пошук за контекстом» по черзі — назву підприємства і натисніть «пошук», а потім П. І. Б. директора і натисніть «пошук». Якщо реєстр вам видасть інформацію, в яких судових процесах проходив цей платник або його директор, ретельно прочитайте судові рішення або ухвали. Здебільшого П. І. Б. у реєстрі замінюються на: ОСОБА_N, але інформація до реєстру вноситься людьми, а тому трапляються випадки, що інформацію видаляють не повністю. До реєстру не потрапляє інформація стосовно фізичних осіб, а якщо підприємство-контрагент вже фігурує в судових справах, інформація із зазначенням його назви буде міститися в судових рішеннях. Зазначена інформація є дуже важливою. Якщо ви почали співпрацювати з підприємством, яке вже фігурує в судових рішеннях, ви можете на підставі отриманої інформації прийняти рішення, чи працювати з ним надалі.
По-п’яте , якщо контрагент здійснює надання ліцензійних послуг, обов’язково зробіть копію ліцензії.
По-шосте , вашого потенційного контрагента може представляти топ-менеджер. Останній зацікавлений у спільній співпраці, тому наполегливо буде вас запевняти, що організацію, яку він представляє, вже багато разів перевіряли і жодних ризиків у її діяльності немає, а умови співпраці з ними є найбільш вигідними порівняно з організаціями-конкурентами. В цьому випадку радимо все ж таки придивитись і спробувати одночасно попрацювати з різними організаціями, адже здорова конкуренція — це запорука розвитку і створення більш вигідних умов для вас, а головне, мінімізація ваших ризиків у разі, якщо діяльність вашого партнера стане ризиковою.
Стадія співпраці
Ця стадія настає, коли ви почали працювати з контрагентом.
По-перше , первинні документи хоч інколи надсилайте поштою на податкову адресу підприємства контрагента. Навіть якщо топ-менеджери наполягають передавати їх при зустрічі. Отримані конверти зберігайте. Обмін документами поштою є підтвердженням того, що контрагент пов’язаний із своєю податковою адресою, а це важливий доказ для суду.
По-друге , найважливіше на цій стадії — не поспішати з підготовкою документів, виважено їх готувати, приділяти увагу навіть дрібницям. Почнемо з головного: договір — це ваші наміри, а наміри, перш за все, повинні бути реальними. Тому, навіть якщо ви завантажили договір з відкритого джерела в Інтернеті, не лінуйтеся, прочитайте його, внесіть свої правки відповідно до особливостей вашої діяльності, перевірте орфографічні помилки. Особлива перевірка вимагається, якщо текст договору перекладаєте інтернет-перекладачем. Деякі договори змушують суддів посміхатись, адже російське словосполучення «брак товаров» українською мовою може бути перекладене, як «шлюб товарів».
Далі особливі документи — податкові накладні. Запам’ятайте, що назва підприємства та його реквізити, зазначені з помилками, є підставою вважати податкову накладну недійсною. Уважно перевіряйте всі реквізити. Бо навіть якщо використовуєте свій шаблон, додали назву одного контрагента, а залишили ІПН іншого — вже готова зачіпка за «нікчемність».
Увага! Дефектність форми документа, який супроводжує правочин, є фундаментом для «нікчемності» та, відповідно, зменшує ваші шанси при судовому оскарженні, якщо таке відбудеться.
Далі більше. Ніколи не погоджуйтесь на таке: «Та хто там буде це перевіряти?». Повірте, на десять перевіряючих знайдеться один «маніяк» своєї справи з інстинктом мисливця, і за законом підлості саме він вас і перевірить. Тому не домальовуйте у ваші правочини нереальні події або нереальних учасників (адреси, автотранспорт тощо), все це дуже легко перевірити.
Невеличка порада для бухгалтерів: директор — це двигун, який рухає бізнес-проект уперед, іноді йому просто ніколи задуматися про складений зміст документів, йому важлива дія — тут і зараз. Тому, щоб енергійний директор не спотикався, просто уважно прочитайте декілька разів документи, всі негаразди в документі самі виявлять себе. Документ полюбляє увагу до себе!
По-третє , в період співпраці періодично, приблизно один раз на квартал, перевіряйте свого контрагента на предмет виявлення розбіжностей. У цьому випадку вам допоможе сервіс Міндоходів. Починаючи з 01.08.11 р. в централізованій системі приймання електронної звітності «Інформаційний портал органів ДПС України» реалізовано I етап автоматизованого формування електронних повідомлень платникам податків — юридичним особам, з якими укладено договори про визнання електронних документів, а саме, про виявлені розбіжності між податковим зобов’язанням/податковим кредитом платників та їх контрагентів. Деталі на сайті: minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/povidomlennya-platnikam-pod/58694.html
Нежданий постфактум
Це наступна стадія.
Припустимо, з підприємством-контрагентом ви вже не працюєте, і ось надійшов запит від рідної ДПІ про надання пояснень та їх документального підтвердження. Не панікуйте, адже ви вже підготовлені, спокійно готуйте копії документів. Не забувайте, якщо запит ДПІ підготовлено з порушенням вимог Податкового кодексу, платник податків звільняється від відповідальності за неподання документів, але зловживати цим не радимо. Якщо в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту із ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» визначено сумнівний статус платника контрагента, «акт нікчемності» у вас буде рано чи пізно. А ось неподання документів на запит ДПІ судом сприймається негативно. Міркують судді тут просто — виходить, платнику податків є що приховувати.
Далі, наприклад, коли ви надали документи на запит, застосувати до вас норми ст. 78 ПК у ДПІ вже не має можливості, тому ви можете очікувати позапланову невиїзну перевірку. З цього приводу хочемо повідомити, що для такого типу перевірок у Кодексі не визначено строки їх проведення взагалі, але без строку перевірок не буває, тому ми запросили та отримали роз’яснення ДПС України з цього приводу (з ним можна ознайомитись на сайті nashepravo.com.ua), з якого випливає, що до такого типу перевірок застосовуються строки, передбачені для позапланових виїзних перевірок.
Припустимо, ви отримали за результатами перевірки «акт нікчемності», не сумуйте і не лякайтесь, якщо це у вас вперше, вся держава по вуха в нікчемності, і не складати такі акти ДПІ у районах не можуть. Тому для свого захисту й обов’язкової перемоги вам знадобляться поради, рекомендовані у цій статті. Якщо ви уважно супроводжуєте кожний правочин та кожного контрагента, ризик «нікчемності» для вас нікчемний.
У нашій державі кожен, хто розвиває свою власну справу, рано чи пізно може зіткнутись із наслідками «нікчемного» правочину. Як вже зазначалося, відсутність взаємозв’язку між правотворчістю і правозастосуванням повністю нівелює будь-які чіткі правила, тому ДПІ на місцях складають акти перевірок «на автоматі» без важливої доказової бази, лише механічно переносять текст про начебто наявність ознак нікчемності правочину.
Ці фактори суттєво впливають на судовий розгляд справ, пов’язаних з оскарженням висновків нікчемності, з перевагою для платника податків, і саме тому крізь всю статтю майже в кожному абзаці читачу наводилась перспектива судового оскарження.
Не бійтеся судового процесу, сплатити за актом ви завжди встигнете, не лякайтесь погроз ДПІ, бо погрози лише від безсилля. Повірте в себе і скористайтесь шансом оскарження. Знайте, що масове оскарження породжує механізм очищення, і ваша особиста протидія незаконним проявам буде також новою цеглиною, яка закріпить фундамент економічного розвитку.
До якогось часу автор статті також був великим скептиком щодо перспектив оскарження дій податкової служби за «нікчемними» правочинами, доки не зіткнувся з дійсно адекватними суддями адміністративного суду (вони насправді існують!). І після розгляду значної кількості справ, які вирішилися на користь платника податків, можу стверджувати, перспективи оскарження і перемоги дійсно є, головне залежить від самого платника, від тих дій, які ним здійснюються ще на етапі вибору потенційного партнера і, тим більше, при оформленні правочину.
Загалом, надані у статті поради, звичайно, є суб’єктивним алгоритмом наших спеціалістів, але це не віртуальний, а практичний, апробований порядок дій, який дійсно має переваги і реальні можливості здолати вірус «нікчемності».
Використані документи
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
