Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Міжнародні перевезення

Казанова Марина, Товстоп’ят Юрій, Чернишова Наталія
Податковий кодекс Серпень, 2014/№ 16
В обраному У обране
Друк

Нерідко підприємствам-перевізникам доводиться перевозити вантажі за межі нашої держави. Та от щоб здійснювати таку діяльність, їм необхідно знати певну важливу інформацію, яка стосується як організаційних моментів міжнародних перевезень, так і їх ПДВ-обліку. А дізнатися її ви можете просто зараз, ознайомившись із змістом цього розділу тематичного номера.

 

Дозвільні документи

 

Аби перетнути кордон іншої держави та здійснювати по її території перевезення вантажу, перевізник має озброїтись певними документами, а саме:

дозволом іноземної країни, по території якої буде здійснюватися перевезення. Для кожної країни необхідно отримувати окремий дозвіл. Видає такі дозволи Укртрансінспекція та її територіальні органи. Порядок оформлення та видачі дозволів на поїздку територією іноземних держав наведений у Порядку № 757;

ліцензійною карткою в разі здійснення перевезення небезпечних вантажів. Зрозуміло, що її необхідно мати лише у тому випадку, коли вантаж, який перевозиться, відноситься до небезпечних. Небезпечним вантажем при цьому вважаються речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин (абз. 2 ст. 1 Закону № 1644). Ліцензійні картки видаються Укртрансінспекцією та її територіальними органами. Бланк заяви на отримання ліцензійної картки ви можете знайти у додатку 3 до Положення № 514. У цьому ж Положенні також міститься порядок отримання ліцензійної картки. Окрім ліцензійної картки перевізник, певна річ, повинен мати і саму ліцензію на надання послуг із перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, адже такий вид діяльності підлягає обов’язковому ліцензуванню відповідно до п. 25 ч. 3 ст. 9 Закону про ліцензування. Ліцензійна картка додається до такої ліцензії;

дозволом щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше 7 %.
Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видає департамент Державтоінспекції МВС. Зазвичай такий дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу, але у разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим ТЗ він може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на 3 місяці. Порядок отримання дозволу ви можете знайти в пп. 31 — 38 Правил № 30. Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування ТЗ та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені постановою № 879;

свідоцтвом про реєстрацію ТЗ;

сертифікатом відповідності ТЗ щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

документами на вантаж. Такими відповідно до абз. 33 ст. 1 Закону про автотранспорт є документи, визначені відповідно до МК, Закону № 1955, Закону про транзит вантажів, інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом. Про основні з них ви можете прочитати на с. 22.

Зазначимо, що до міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше, ніж 3 роки (ч. 2 ст. 53 Закону про автотранспорт)).

 

Документи на перевезення вантажів

 

Основним товарно-транспортним документом на вантаж у разі міжнародних перевезень є міжнародна товарно-транспортна накладна — CMR. Її використання регламентоване КДПВ. Такою накладною встановлюється договір перевезення вантажу. Вона служить доказом умов договору та посвідченням прийняття вантажу перевізником. При цьому КДПВ застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів, коли вказані в договорі місце приймання до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна є такою, що бере участь у КДПВ. (п. 1 ст. 1 КДПВ).

Накладна CMR складається у 3 оригінальних екземплярах, підписаних відправником і перевізником. Допускається друк таких підписів або їх заміна штемпелями відправника і перевізника, якщо це дозволено законодавством країни, в якій складена накладна. Доля всіх екземплярів CMR така:

 

img 1

 

У тому випадку, коли вантаж, який підлягає перевезенню, повинен бути завантажений на різні автомобілі, або ж коли справа стосується різного роду вантажів чи різних партій вантажів, відправник або перевізник має право вимагати складання стількох накладних, скільки автомобілів він має використовувати або скільки різних вантажів або партій вантажів підлягає перевезенню.

КДПВ перелічує реквізити, які обов’язково мають бути наведені в накладній CMR, та ті, які можуть там міститися. Їх перелік ви можете побачити в таблиці, наведеній нижче.

 

Обов’язкова інформація в CMR

можлива інформація в CMR

1

2

— місце і дата її складання;

— ім’я та адреса відправника;

— ім’я та адреса перевізника;

— місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його здачі;

— ім’я та адреса одержувача;

— прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його пакування та в разі перевезення небезпечних вантажів їх звичайно визнане позначення;

— кількість вантажних місць, їх особлива розмітка і номери;

— вага вантажу брутто або виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

— пов’язані з перевезенням витрати (провізна плата, додаткові витрати, мито і митні збори, а також інші витрати з моменту укладення договору до здачі вантажу);

— інструкції, необхідні для виконання митних формальностей, та інші;

— зазначення, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-якого застереження, з дотриманням порядку, встановленого КДПВ

— заборона перевантаження;

— витрати, які відправник приймає на свій рахунок;

— сума накладеного на вантаж платежу, що підлягає відшкодуванню при здачі вантажу;

— декларована вартість вантажу і додаткової цінності його для відправника;

— інструкції відправника перевізнику щодо страхування вантажу;

— домовлений термін виконання перевезення;

— перелік документів, переданих перевізнику

 

Дозволено також зазначати в накладній CMR й іншу інформацію, яка буде визнана сторонами необхідною.

Відправник зобов’язаний до початку перевезення додати до накладної або надати в розпорядження перевізника всі необхідні документи та потрібну інформацію для виконання митних та інших формальностей (п. 1 ст. 11 КДПВ).

Ще один транспортний документ, який може мати місце при здійсненні міжнародних перевезень вантажу, — книжка міжнародного дорожнього перевезення (далі — книжка МДП). Книжка МДП дає право перевозити вантажі через кордони держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів або контейнерах зі спрощенням митних процедур. Наявність цієї книжки дозволяє не вносити забезпечення сплати митних зборів і платежів при перетині кордону країн-учасниць Конвенції МДП. Книжка МДП уже сама по собі гарантує доставку товару до митниці призначення та сплату митних зборів та платежів за товар у випадку його недоставки. Держателем книжки МДП може бути юридична або фізична особа, яка допущена до виконання перевезень на умовах Конвенції МДП у порядку, передбаченому національним законодавством країни, де зареєстрований перевізник, і яка придбала право користування книжкою МДП у гарантійному об’єднанні, реквізити якого зазначено в розділі 3 титульної сторінки книжки МДП. Організацією, яка відповідальна за видачу книжок МДП в Україні, є Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП). З умовами вступу до АсМАП можна ознайомитись на офіційному веб-сайті АсМАПу (http://www.asmap.org.ua) в розділі «ПРО АсМАП / Інформація для вступу».

Майте на увазі, що АсМАП встановлює термін дії книжки МДП, зазначаючи дату його закінчення, після якої книжка не може бути подана до митниці місця відправлення, де починається перевезення, для митного оформлення.

На кожен дорожній ТЗ або контейнер складається одна книжка МДП. Проте єдина книжка МДП може складатися на состав ТЗ або на декілька контейнерів, навантажених на один дорожній ТЗ або состав ТЗ. У цьому випадку у вантажному маніфесті книжки МДП має зазначатися окремо вміст кожного ТЗ, що складає частину состава ТЗ, або кожного контейнера. Книжка МДП дійсна для виконання тільки одного перевезення. В ній повинно бути не менше такої кількості відривних листків для прийняття книжки до митного оформлення та для її оформлення, яка необхідна для здійснення цього перевезення. Правила заповнення граф (рубрик) книжки МДП ви можете знайти в Правилах заповнення книжки МДП.

Зауважте, що держатель книжки МДП, який здійснює МДП і виїжджає за кордон, повинен мати:

а) реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968);

б) на транспортному засобі — реєстраційний номерний знак, літери якого відповідають латинському алфавітові, прямокутні таблички з надписом «TIR», що відповідають вимогам ст. 16 Конвенції МДП, а також розпізнавальний знак держави, у якій зареєстровано цей транспортний засіб;

в) Свідоцтво про допущення.

Для митного оформлення вантажу, який перевозиться через кордон, необхідно підтвердити його митну вартість. Основним документом, який визначає митну вартість такого вантажу, є рахунок-фактура (invoice) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу), який має супроводжувати вантаж. У таких документах відправником вантажу вказується його вартісна характеристика. Затвердженої форми рахунка-фактури чи рахунка-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Але згідно із загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити такі реквізити:

— дату складання;

— найменування продавця і покупця;

— реквізити продавця і покупця;

— найменування товарів;

— ціну товарів;

— загальну вартість та валюту рахунка;

— ставки та розмір податку.

Також в рахунку-фактурі можуть зазначатися реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості у разі, якщо їх наявність у рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок. А от підпис керівника підприємства-відправника не є обов’язковим реквізитом рахунка-фактури. Про це, зокрема, інформують міндоходівці у своєму роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 202.07 ЗІР.

Залежно від вантажу, який перевозиться у міжнародному сполученні, перевізнику можуть знадобитися також сертифікати різних видів.

 

ОСОБЛИВОСТІ ПДВ-ОБЛІКУ

 

Міжнародні перевезення вантажів, пасажирів і багажу залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (п.п. 195.1.3 ПК). При цьому на відміну від решти послуг, послуги з міжнародного перевезення названі як об’єкт обкладення ПДВ без прив’язки до місця постачання (п.п. «е» п. 185.1 ПК). А це означає, що нульова ставка ПДВ застосовується до всього маршруту міжнародного перевезення (як на території України, так і за її межами).

Такої самої думки дотримуються і податківці (відповідь на запитання № 6 УПК № 610, а також лист ДПСУ від 05.05.2012 р. № 12804/7/15-3417-05):

«Ані Законом № 2344-III, ані іншими нормативно-правовими актами не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами залежно від відрізання маршруту.

Отже, нульова ставка ПДВ, визначена підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та за межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється в межах одного договору».

Важливо! Для цілей ПДВ перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПК).

Згідно зі ст. 9 Закону № 1955 таким документом може бути:

— авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

— міжнародна автомобільна накладна (CMR);

— накладна СМГС (накладна УМВС);

— коносамент (Bill of Lading);

— накладна ЦІМ (CIM);

— вантажна відомість (Cargo Manifest);

— інші документи, визначені законами України.

Детальний перелік міжнародних перевізних документів для кожного виду перевезень і кожного виду транспорту наведено в листі Міністерства інфраструктури України від 19.09.2011 р.
№ 7885/11/10-11
).

Якщо міжнародне перевезення здійснює нерезидент. За загальним правилом при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких перебуває на митній території України, резидент-одержувач таких послуг має нарахувати ПДВ (ст. 208 ПК). Проте, як ми зазначали вище, послуги з міжнародного перевезення вантажів не прив’язані до місця постачання. Відповідно, не можна визначити, яка територія є місцем їх постачання. А це означає, що вимоги ст. 208 ПК на міжнародні перевезення не поширюються. До речі, податківці теж згодні з тим, що при отриманні послуг міжнародного перевезення від нерезидента об’єкт обкладення ПДВ не виникає. А тому податкова накладна за ними резидентом-отримувачем не виписується, і ні в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, ні в декларації з ПДВ їх відображати не потрібно (відповідь на запитання № 9 УПК № 610, консультація в розділі 101.29.06 ЗІР).

Правила обкладення ПДВ послуг з міжнародного перевезення

ПЕРЕВІЗНИК

ПОРЯДОК ОПОДАТКУВАнНЯ

Резидент

Перевезення обкладається ПДВ за ставкою 0 % на всій протяжності маршруту (як на відрізку на митній території України, так і на відрізку за межами митної території України) (п.п. «е» п. 185.1 ПК, п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПК)

Нерезидент

Не підпадає під об’єкт обкладення (відповідь на запитання № 9 УПК № 610). Відповідно, нараховувати ПДВ, орієнтуючись на правила ст. 208 ПК, замовнику не потрібно

 

ПДВ-облік

У перевізника. На дату першої події (отримання оплати від замовника або оформлення документа, що підтверджує факт здійснення міжнародного перевезення) перевізник нараховує податку зобов’язання за ставкою 0 %. На підтвердження виникнення податкових зобов’язань він виписує на ім’я замовника податкову накладну (ПН) з нарахуванням ПДВ за ставкою 0 %. Заповнюється така ПН таким чином:

— у гр. 2 зазначається дата виникнення податкових зобов’язань;

— у графі 3 — номенклатура поставлених послуг (наприклад, «послуги з міжнародного перевезення вантажу Харків — Мінськ);

— графа 4 — не заповнюється;

— графи 5 і 6 заповнюється таким чином:

1) якщо послуги перевезення вимірюються як у вартісному, так і в кількісному вираженні (наприклад, вартість перевезення прив’язана до відстані перевезення в кілометрах), тоді у гр. 5 зазначається одиниця виміру «км.», у гр. 6 — поставлена кількість послуги (кількість км.);

2) якщо послуги перевезення мають тільки вартісне вираження, то у гр. 5 зазначається «послуга», а у гр. 6 — « (у разі складання ПН на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як аванс у повному обсязі) або відповідна частина наданої (сплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу (у разі, коли ПН складається на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги);

— у гр. 7 зазначається ціна одиниці постачання послуги без урахування ПДВ. Якщо послуга має тільки вартісний вимір — зазначається договірна вартість перевезення без урахування ПДВ;

— графи 8, 10 і 11 не заповнюється;

— у графі 9 і 12 (за рядком III) проставляється «0» (нуль);

— у графах 9 і 12 (за рядком IV) — загальна сума до сплати.

До розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних дані податкової накладної заносяться у звичайному порядку. При цьому заповнюються графи 1 — 7 і графа 10 (графи 8, 9, 11, 12 і 13 розділу I Реєстру не заповнюються).

У декларації з ПДВ постачання послуг міжнародного перевезення відображається за рядком 2.2 «інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою».

 

Облік у замовника. Якщо міжнародне перевезення здійснював перевізник-резидент-платник ПДВ, замовник на підставі отриманої від нього ПН відображає податковий кредит за ставкою 0 % (за умови використання послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності). У декларації з ПДВ придбання послуг відображається за рядком:

— 11.1 — якщо вони придбані для використання в оподатковуваних операціях;

— 11.2 — якщо вони придбані для використання в необ’єктних або звільнених операціях;

— 14.2 — якщо послуги не призначені для використання в господарській діяльності.

Якщо перевізник є:

1) резидентом — неплатником ПДВ. У цьому випадку замовник усе одно має показати придбання таких послуг у розділі II Реєстру податкових накладних (заповнюється на підставі документів, що засвідчують факт перевезення). Розділ II Реєстру заповнюється таким чином:

— у графі 1 проставляється номер запису документа, що засвідчує факт перевезення;

— у графі 2 зазначається дата отримання документа;

— до граф 3, 4 переносяться відповідні реквізити документа (дата складання і порядковий номер документа);

— у графі 5 ставиться відмітка «НП» (п. 2 розділу IV Порядку № 708);

— у графі 6 зазначається найменування (П. І. Б. — для фізособи-підприємця) постачальника;

— у графі 7 відображається умовний ІПН «400000000000» (п. 2 розд. IV Порядку № 708);

— у графі 8 зазначається загальна сума покупки;

— у графах 9, 11, 13 і 15 зазначається вартість придбаних послуг;

— у графах 10, 12, 14 і 16 проставляється нуль (п. 2 розд. IV Порядку № 708).

Відображати операції з неплатниками ПДВ у розділі II Реєстру потрібно за правилом першої події, тобто або за датою списання коштів з рахунка, або за датою отримання послуг. При цьому, якщо першою подією є передоплата послуг неплатнику ПДВ, то документом для відображення такої операції в Реєстрі служить рахунок або платіжне доручення на перерахування коштів.

У декларації з ПДВ придбання послуг міжнародного перевезення у неплатника ПДВ відображається за ряд. 11.1 або 11.2, або 14.2;

2) нерезидентом — у ПДВ обліку замовника ця операція не відображається (запитання № 9 УПК № 610, консультація в розділі 101.29.06 ЗІР).

Про особливості ПДВ-обліку транспортного експедирування міжнародних перевезень див. на с.33.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць